“Думаю, наші сервіси зберегли державі мільярди гривень”. CEO i CTO Kitsoft про співпрацю з Мінцифри, проєкти для “Дії” та боротьбу з корупцією
Компанія Kitsoft, яка упродовж 15 років розробляє і впроваджує продукти для цифрової трансформації, є одним з головних підрядників Мінцифри. Саме вона на замовлення міністерства розробила IT-платформу порталу державних сервісів «Дія», нині відому кожному українцю.
DOU поспілкувався з CEO Kitsoft Олександром Єфремовим і CTO Володимиром Січкою та дізнався, якою є команда проєкту, над якими державними замовленнями вона працює та які враження від взаємодії з Мінцифри.
Олександр Єфремов, CEO Kitsoft
Про команду, бронювання і гіг-контракти
Нині Kitsoft — це 83 фахівці. Основний наш продукт — LIQUIO, low-code платформа для цифровізації державних сервісів. Над нею працюють Back-end і Front-end розробники. Є окрема команда для створення публічних порталів, це фахівці з PHP і Laravel. Також є бізнес-аналітики, UX- та UI-дизайнери, DevOps-інженери, проєктні менеджери, спеціалісти з підтримки, контент-менеджери, які переносять дані на нові портали, HR, комунікаційники й адміністративний відділ.
Ядро Kitsoft — це HR-директор Рома Романенко, моя заступниця з операційної роботи Марія Музика, Head of PM Максим Курінний, СТО Володя Січка, ССО Алевтина Лісняк, Design Director Марія Єфремова. Сам я маю технологічний бекграунд, стартував розробником і доріс до Senior Database .NET Developer. Потім був техлідом, СТО, а 2017 року став СЕО. Відтоді компанія сильно змінилася: ми зросли вдвічі, взяли багато нових проєктів, створили low-code платформу, структурували роботу, у нас з’явилася повноцінна політика HR і рекрутингу. Проєкти, за які ми беремося сьогодні, є масштабнішими. Разом із цифровізацією країни зростає і Kitsoft.
До 2015 року ми мали епізодичну співпрацю з державним сектором, переважно автоматизували страховий ринок для Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Своєрідним game changer для нас стало створення електронної системи публічних закупівель Prozorro у 2016 році. Якщо раніше це були сірі й незрозумілі процеси, то поява Prozorro зробила їх відкритими й дала можливість брати участь у закупівлях на зрозумілих умовах. Відтоді ми беремо участь у державних тендерах. Спершу нашим основним замовником (який залишається і зараз) була Київська міська державна адміністрація. Для неї ми створили портал, онлайн-сервіс для запису в садочки, електронні петиції. Зараз ці сервіси є частиною екосистеми «Київ Цифровий».
Нині
Менше як місяць тому ми пройшли процедуру бронювання. Сам процес зручний і зрозумілий, але довгий — компанія на це витратила три-чотири місяці. Отримали бронь для шести спеціалістів. Це замало, адже це близько 10% від усіх чоловіків, які є в команді. Так, дехто з них багатодітний, дехто має підстави для звільнення від служби, але у Kitsoft значно більше військовозобов’язаних, аніж тих, кого вдалося забронювати. До того ж отримали бронь лише на шість місяців, тобто вже пора починати процес знову, щоб встигнути продовжити її для наших фахівців.
Є ще нюанс у тому, що нині змінюється номенклатура військових спеціальностей. Декому з тих співробітників, яких гіпотетично можна забронювати, треба самому піти у військкомат й оновити дані. А там цю людину одразу ж відправляють на медкомісію і можуть вручити повістку. У нас такого ще не траплялося, але чув і про такі випадки. Звісно, фахівці не хочуть ризикувати, і це блокує можливість їх забронювати.
Коли ми долучилися до Дія City, то перевели частину команди на гіг-контракти. Ми не змушуємо, це відбувається добровільно: хочеш — можеш бути в штаті, хочеш — підписуй гіг-контракт або ж працюй як ФОП. Водночас бачимо майбутнє компанії за тим, щоб мати лише штатних співробітників і гіг-контракторів. Це важливо і для інвестиційної привабливості компанії, і для майбутньої інтеграції з європейськими структурами, а також зручно для організації роботи.
П’ять найважливіших проєктів, над якими працює Kitsoft
Перший — це послуги для дипломування моряків на порталі «Дія». Була резонансна історія, коли реєстр документів моряків передали в приватні руки, а всі процеси були корумповані. Ми взяли участь у тендері й перемогли. Вже запустили першу частину послуг, розвиватимемо їх і далі. Тепер моряки, які хочуть підтвердити чи підвищити свою кваліфікацію, не повинні кудись їхати особисто, подавати документи й наражатися на ризик хабарництва. Усе можна зробити віддалено і швидко через «Дію».
Другий — сервіси для українських захисників. Ми співпрацюємо з Міністерством ветеранів і робимо для них низку проєктів. Для нас великий виклик, щоб ці всі сервіси були захищеними і надійними, без кібербезпекових ризиків.
Третій — сервіси, пов’язані з безбар’єрністю. Це швидше навіть окремий напрям роботи компанії, над яким ми давно і системно працюємо. Ще 2019 року ми створили першу дизайн-систему в Україні, в якій зібрали принципи доступних сайтів. Нині безбарʼєрність стає трендовою: тексти мають бути написані доступною людською мовою, інтерфейси повинні містити прості великі елементи без миготіння і зайвих кольорів, все має працювати просто, інтуїтивно, зрозуміло, бути зручним для людей з різними особливостями. Якщо бізнес може собі дозволити нібито не помічати якусь категорію користувачів, то держава не має права когось ігнорувати. З появою Мінцифри першу дизайн-систему замінила «Дія». А ми, своєю чергою, продовжуємо вдосконалювати власні стандарти щодо інклюзивності — як зручність інструментів для адміністраторів порталів, так і доступність для користувачів.
Четвертий — робота сервісів будівельної сфери. Ми запустили 14 послуг у «Дії», які дають змогу бізнесу на різних етапах будівництва отримувати дозволи від держави, формувати декларації. Частина сервісів автоматизована на 100%, чиновники не мають змоги докладати руку до цих процесів. Зараз ми працюємо над послугами, які допомагатимуть отримувати дозволи на будівництво великих житлових комплексів і промислових об’єктів. Це складні сервіси, які потребують великої кількості даних, участі багатьох стейкхолдерів, але вони все одно переходять у «цифру».
Пʼятий — проєкт «Е-резидент». Йдеться про послуги для іноземних громадян, які зможуть отримати податкове резидентство України й користуватися перевагами оподаткування та банківських сервісів, які, на мою думку, в нас прокачані й значно кращі, ніж у більшості країн світу. Цей проєкт цікавий і важливий, він допоможе іноземним компаніям і фрилансерам переходити в правове поле України. Щодо дедлайнів і термінів не можу говорити, це більше прерогатива Мінцифри, але ми робимо все від нас залежне, щоб реалізувати технічну частину вчасно.
Володимир Січка, CTO Kitsoft
Зазвичай шукають low-code розробників і бізнес-аналітиків
Я прийшов у Kitsoft 2015 року на позицію розробника, згодом став Lead і СТО. У структурі нашої технічної команди є одна відмінність від інших ІТ-компаній — ми маємо багато low-code розробників, які працюють на платформі LIQUIO, а також чимало бізнес-аналітиків, які проєктують і допомагають цифрувати дані. Зараз ми нікого не шукаємо, команда укомплектована. Але якщо зʼявляються нові проєкти, то потребуємо зазвичай саме таких фахівців.
Двоє наших колег — QA та low-code розробник — у ЗСУ. За ними збережені робочі місця і частково зарплата. Ми знайшли їм заміну, але йдеться не про тимчасову роботу — нові спеціалісти вже пройшли онбординг і доповнять команду на постійній основі.
У нас є два найважливіші внутрішні проєкти. Перший — покращення кібербезпеки: постійно аналізуємо ризики, проводимо навантажувальне тестування. Другий — пришвидшуємо створення послуг на нашій платформі, залучення штучного інтелекту в різні процеси. Наша кінцева мета — щоб шаблони бізнес-процесів і послуг автоматично створював штучний інтелект відповідно до структурованого ТЗ, щоб low-code розробники витрачали менше часу на рутинні дії над сервісами.
Можу розповісти, як працює наша команда, на прикладі послуги отримання грантів для ветеранів та їхніх сімей. Цей проєкт обʼєднав зусилля Міністерства у справах ветеранів, Мінекономіки й Мінцифри. У Kitsoft була роль підрядника.
Спершу влаштували робочі зустрічі на високому рівні, на яких обговорювали, що саме потрібно створити і як послуга взагалі має виглядати. Ми надали рекомендації, як це можна зробити швидше, безпечніше і якісніше, враховуючи попередній досвід.
Після завершення цих високорівневих обговорень Мінекономіки внесло зміни в постанови, а ми з фахівцями Мінцифри займалися технічною частиною. Під час роботи постійно комунікували, створювали всі необхідні інтеграції. Потім стартувало внутрішнє тестування — перевіряли, чи все відповідає плану.
Після внутрішнього тестування спеціалістами Kitsoft і Мінцифри міністерство організовує бета-тестування й бере на себе подальшу комунікацію щодо анонсування й презентації нової послуги.
Бета-тестери — це звичайні громадяни, зазвичай без технічної освіти, які користуються онлайн-сервісом першими і діляться враженнями. Це тестування важливо зробити до того, як виходиш на публіку й презентуєш послугу. Так, наші QA проводять навантажувальне тестування, завчасно перевіряють різні кейси, але бета-тестери можуть знайти нові нюанси, які ми не помітили, хоч таке буває й нечасто.
Загалом Мінцифри добряче драйвить цифровізацію України. Нам приємно з ними співпрацювати. Нарешті зʼявилася установа, яка курує увесь процес і дає можливість цифровізувати те, що раніше було неможливо або ж дуже складно. Міністерство це все консолідувало. До його появи процес цифровізації, звісно, теж відбувався, але набагато повільніше.
Олександр Єфремов, CEO Kitsoft
Створення онлайн-сервісу для ветеранів було технологічно складним проєктом
Проєкт про надання грантів для ветеранів для нас був справжнім челенджем. Він передбачав серйозні вимоги щодо кібербезпеки, адже тут в жодному разі не можна втрачати дані або зробити помилки чи бекдори, що призведуть до кібератак.
Доступ користувача під час подачі заявки розробляла наша команда — саме ми придумували й пропонували, як це реалізувати й гарантувати безпеку даних. Процес складний, тому що необхідно перевіряти, чи це ветеран або ж член його сім’ї, тобто відбувався пошук родинних зв’язків ще й за державними реєстрами.
Ми розробили механізм, який криптографічно гарантує, що людина може запитати дані тільки для себе. Наприклад, користувач формує запит із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, а на бекенді автоматично перевіряється, що ця особа запитує дані саме про себе. Нашим завданням було унеможливити ситуацію, коли хтось міг би отримати інформацію про когось іншого або ж дізнатися, чи є певна людина ветераном.
Раніше ми вже мали досвід розробки сервісів для отримання грантів на відкриття власної справи, тож тут також застосували технологію інтеграції з банками — скринінгову модель, схожу на ту, яку використовують банки під час надання кредитів.
Іноземці позитивно відгукуються про «Дію», але все ще є проблема з реєстрами
Мені подобається застосунок і портал «Дія», я ними активно користуюсь, але хочеться, щоб було ще більше сервісів. Великою проблемою є погана якість даних у державних реєстрах. Це не дозволяє швидко запускати послуги або оцифровувати ще більше документів. Держава працює над покращенням цих реєстрів, але це довгий шлях.
Нещодавно під час конференції в Лондоні член британського парламенту Боб Сілі сказав, що їм є чого повчитися в українців і що вони б радо бачили на своєму ринку державних закупівель розробників «Дії». Це для мене стало сигналом: якщо вже член британського парламенту так каже, то нам варто дивитися і в цей бік. Позитивно оцінювала роботу «Дії» й адміністраторка USAID Саманта Павер. Вона сказала, що для американців можливості застосунку звучать як фантастика.
До речі, ще під час пандемії коронавірусу на одному симпозіумі на тему цифровізації ми бачили американців з паперовими ковід-сертифікатами. Вони ще й були різні для різних штатів. А в Україні такі сертифікати одразу ж були цифрові, з QR-кодом, який ще й зчитувався за кордоном. Іноземці дивувалися, коли бачили незнайомий застосунок, але сканували QR-код і він у них працював. Такі речі вже тоді помічали. Нині багато людей були змушені виїхати з України, але вони є користувачами й носіями такого ноу-хау, як «Дія», тож сприяють просуванню нашої цифровізації за кордоном.
Про вихід на ринки Східної Європи і Близького Сходу
Маємо в планах виходити на міжнародні ринки. Наша платформа LIQUIO може стати основою для створення муніципальних застосунків і порталів у різних містах і країнах. Підписали вже перші договори, починаємо розвивати цей бізнес у Східній Європі — от нещодавно презентували проєкт у Ліверпулі. Також серед пріоритетів — Близький Схід, Південна Корея.
У Європі ринок державних послуг працює подібно до українського: спершу треба сформувати попит, щоб у владних структурах зрозуміли, що такі сервіси взагалі існують. Наприклад, певний застосунок для громадян потрібно державним органам презентувати, переконати їх, що класно щось схоже зробити для Лодзі чи Вроцлава, підштовхнути до внутрішнього обговорення. Якщо вони виявляють зацікавленість, то оголошують тендер, а ми пропонуємо нашу систему. Це загалом довгий шлях, він може тривати пів року чи рік. А от на Близькому Сході все організовано інакше. Там більш авторитарна система управління і керівництво міст самостійно ухвалює рішення, як проводити закупівлі послуг.
Про цифровізацію і її вплив на корупцію
Виокремлю ще один проєкт, який ми розробляли для Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), — «Єдиний портал викривачів корупції». Він дає змогу надсилати повідомлення про корупційні підозри або певні сумнівні дії посадовців. Можливо, ви чули про політику whistleblower у США, яка заохочує громадян скаржитися на протиправні дії. В Україні раніше теж можна було поскаржитися на корупцію. Але що з цією інформацією робили? Не було ані законодавства, ані інструменту, за яким повідомлення точно розглянули б. Тепер на кожну скаргу буде призначена відповідальна особа, яка точно проаналізує, відповість або ж спростує отримані дані, а увесь процес контролюватиме НАЗК.
Загалом в Україні корупція довго слугувала інструментом пришвидшення процесів, які внаслідок бюрократії рухалися повільно. Тобто в принципі послугу можна було б отримати і без хабаря, але потрібно було довго чекати, багато разів приходити, а потім ще й з’являлися «ділки», які обіцяли розв’язати питання. Фактично недосконалість паперового процесу створювала умови для корупції.
Тепер в Україні ми вже маємо камери, які фіксують швидкість на дорогах. Їх усі не люблять, особливо коли отримують автоматичні штрафи за перевищення. Але погодьтеся, що це значно краще, аніж коли тебе зупиняють якісь незрозумілі «даішники» і починають розкручувати на корупційні історії. Держава має і контролювати, і допомагати. Коли взаємодія з нею відбувається прозоро і через цифрові інструменти, то це економить кошти й час, прибирає корупцію, збільшує рівень задоволеності громадян, покращує і саме сприйняття держави — зі стійкого мінуса на обережний плюс.
Цифровізуючи взаємодію людина/держава, ми знищуємо й корупцію. Не готовий зараз точно сказати, скільки коштів допомогли зберегти наші сервіси, але думаю, що мова про мільярди гривень.
Оновлення від 12:05: уточнили, що компанія Kitsoft забронювала 10% від усіх чоловіків у команді.
