Сент. 02

Більше ігор, інтерактиву та рефлексії. Школярам почали викладати оновлену "Інформатику" — як виглядає новий курс

З 1 вересня 2023-го українські школярі вивчатимуть інформатику за оновленою програмою. Її розробили з ініціативи Мінцифри та МОН, а створювали не лише вчителі, а й представники IT-спільноти. DOU дізнався, як зміняться уроки, чи задоволені нововведеннями вчителі та що від цього отримають діти.

Чому у школах вирішили змінити «Інформатику» і що таке «Оновлена інформатика — ІТ-студії»

У вересні 2022-го в українських школах стартував пілотний проєкт «Оновлена інформатика — IT-студії». Його мета — переосмислити шкільний предмет і оновити зміст шкільної інформатики відповідно до потреб сучасного ІТ-ринку.

Ініціювали проєкт і реалізовували Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти і науки в межах програми EU4DigitalUA. Фінансування — за кошти Європейського Союзу.

«Для вчителів предмет „Інформатика“ є одним з найскладніших у шкільній програмі. Технології швидко змінюються, підручники застарівають, а нові теми з’являються щороку. Вчителям потрібно постійно оновлювати знання та проходити перекваліфікацію. Наразі підхід до навчання інформатики змінюється з максимальним фокусом на практику, використанням сучасних навчальних платформ і цікавих для дітей завдань», — так потребу запуску проєкту пояснював Дмитро Завгородній, генеральний директор директорату цифрової трансформації МОН.

За словами заступниці міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерії Іонан, у школах треба готувати не лише «користувачів», а й «креаторів цифрового контенту».

У пресофісі Мінцифри DOU пояснили, що для оновлення шкільної інформатики співпрацювали з Харківським, Одеським і Львівським ІТ-кластерами. Їхні представники надавали зворотний зв’язок, технічну експертизу з окремих тем і створили 12 навчальних відео. CodeOrg надав свої ресурси з програмування, які переклали за підтримки міжнародної організації Save the Children. UNICEF сприяв створенню додаткових відео та інтерактивних ресурсів. Компанія Genesis допомагала залучати досвідчених вчителів, які привносили свій досвід під час створення ресурсів ІТ-студій.

У результаті вчителі отримали не матеріали під конкретну програму, від яких не вдалося б відійти ні на крок, а універсальні рекомендації. Автори проєкту виділили п’ять напрямів, за якими структурували ресурси. Це аналоги розділів навчальної програми:

«Цифрова грамотність»;
«Медіатворчість»;
«Обчислювальне мислення та програмування»;
«Аналіз даних та моделювання»;
«Цифрове громадянство».

Наприклад, у межах «Цифрової грамотності» учні 3–4 класів дізнаються, які існують цифрові пристрої, у 7–9 класах вивчають програмне забезпечення інформаційних систем, а у 10–11 — вчителі розповідають про штучний інтелект.

У межах розділу «Обчислювальне мислення та програмування» школярі переважно програмують, складність завдань варіюється залежно від віку. У 1–2 класах дітям у спрощеній формі пояснюють, що таке алгоритми. Тобто зрештою школярі повинні навчитися складати ціле із запропонованих частин, пояснювати, як заміна окремих частин приводить до іншого цілого, вміти створювати план дій, наводити приклад повторення та виконання дій за визначеним завданням у повсякденні тощо. А вже в 10–11 класах їм викладатимуть принципи об’єктноорієнтованого програмування, буде практика з Python, C++, JavaScript тощо.

У межах «IT-студій» вчителям рекомендують готувати інтерактивні уроки, а також дають приклади створення ігор, якими можна урізноманітнити навчальний процес. Наприклад, у початкових класах учні створюють гру «Стрілець по кульках» у середовищі Scratch, у 5–6 — гру, у якій герой реагує на перешкоди та збирає артефакти.

Джерело

«Ми проаналізували навички, які важливі для успіху у 2025–2030 роках. І останнім часом все частіше згадуються такі навички, як використання, моніторинг і контроль технологій, програмування. Тобто з’являються вузькопредметні навички, необхідні кожному випускнику сучасної школи. Також це аналіз даних, розуміння статистики, обчислювальне мислення, кібербезпека. Це запити до випускників шкіл, які не були раніше належним чином представлені у шкільній інформатиці», — пояснює аналітикиня проєкту Оксана Пасічник.

За її словами, творці оновленого шкільного курсу вивчали програми з інформатики країн з усього світу. Це допомогло зрозуміти ключові вектори руху в оновленні предмету.

«Коли ми аналізували, що саме має бути в змісті шкільної інформатики, то розглядали це питання з різних сторін. IT-фахівці більшого значення надають темам, пов’язаним з обчисленнями, програмуванням, вбудованими системами штучного інтелекту. А вчителі кажуть, що ці теми, на їхню думку, є менш важливими у шкільному курсі інформатики. Тому ми намагалися знайти баланс», — каже Пасічник.

Учителі та методисти, які працювали над наповненням шкільного предмету, окремо наголошують, що сьогодні немає «середнього учня», як було звично вважати раніше. Усі діти різні, і це потрібно враховувати у викладанні. У навчальному контенті треба зважати на бар’єри, які можуть виникнути під час навчання. Сьогодні дітям важливо розуміти, навіщо вони вчать те, що їм викладають. Відповідно під час підготовки програми враховували, що постійно мають звучати питання «що?», «як?» та «навіщо?», підсумовує аналітикиня.

Ознайомитися з оновленими методичними рекомендаціями із впровадження «Оновленої інформатики — IT-студії» і темами, які викладатимуть школярам, можна за посиланням.

А ось приклад заняття з цифрової грамотності на тему «Комп’ютерні мережі та хмарні сервіси»:

Що про «Оновлену інформатику» кажуть вчителі

У пілоті брали участь 50 шкіл, кажуть у пресофісі Мінцифри. Навчальні заклади відібрали з 405 заявок на участь. Серед них: 28% закладів — із сіл, селищ і селищ міського типу, 34% — із міст, 26% — з обласних центрів і 12% закладів зі столиці. У пілотування залучили 3000 учнів під керівництвом 73 вчителів інформатики.

DOU поспілкувався з викладачами-новаторами.

Маргарита Онищенко, гімназія «Сузір’я-19», м. Олександрія, Кіровоградська область. На посаді вчительки інформатики у початковій школі — з 2014-го, загалом працює вчителькою 28 років.

Наша школа брала участь у пілотному проєкті, до якого залучили другокласників. Новий курс інформатики початкової школи (не відповідаю за старшу, бо це питання не вивчала) побудований на принципі циклічності, тобто в кожному наступному класі діти вдосконалюють знання з попереднього року та здобувають нові навички. Навчальний матеріал розміщений за принципом «від простого до складного».

Під час проєкту ми мали «скелет уроку» і користувалися поданими теоретичними і практичними матеріалами. Водночас жодним чином не порушувалося наше право на академічну свободу: ми могли викладати так, як вважали за доцільне. Однак матеріали були настільки повними, що я користувалася повністю проєктною розробкою, лише корегувала уроки у випадку форс-мажорних обставин: тривоги, онлайн/офлайн заняття.

Позитивним, на мою думку, є інтегрований підхід на кожному уроці. Це означає, що у дітей формуються навички не тільки з інформатики, а й з інших предметів.

Ось один з прикладів структури і завдань уроку. Тема — «Мережа інтернет». Заняття починаємо з анонсу, тобто діти розуміють завдання, яке стоятиме перед ними. Після цього — мотиваційна частина, яка подана в пізнавально-ігровій формі. Вчитель каже, що під час виконання кожного завдання буде відкрита додаткова інформація про прапори країн, які є друзями України і мають у своїх прапорах такі ж кольори — синій і жовтий.

Джерело

Для пояснення матеріалу вчитель використовує наочні приклади, а під час закріплення вивченого діти розв’язують кросворд, переглядають відео про можливості інтернету, виконують інтерактивну вправу, у якій потрібно відновити порядок слів і розподілити на групи зображення, звернути увагу на ярлики браузерів.

Наприкінці — рефлексія. Учні визначають, наскільки важко чи легко їм було засвоїти матеріал, переглядають, чи всі завдання виконані (якщо школярі працюють через особисті кабінети, то можуть переглядати свій прогрес), підраховують кількість прапорів, з’ясовують, які країни є друзями нашої держави і які з них мають прапор такої ж гами. Такий урок цікавий, а матеріал різноплановий. Діти розширюють географічний світогляд, а завдяки практичним вправам у них формуються навички роботи в мережі, оволодіння клавіатурою та мишкою.

Слабкі сторони були лише технічного характеру. Оскільки проєктні уроки розробляли паралельно з нашою апробацією, то деякі вправи чи відео, наприклад, могли не завантажуватися. Та у нас був зв’язок з розробниками 24/7, і такі моменти швидко виправляли. Наприклад, нам давали пряме посилання на контент уроку. Згодом на самій платформі для дітей усі нюанси скоригували.

Для другокласників інформатика — новий предмет. Тому сказати, чи стало цікавіше дітям його вивчати, не можу. Але якщо порівняти програму, за якою навчався паралельний клас, тобто класичною, яка існувала до пілоту, то уроки в межах проєкту були більш послідовними, логічними і насиченими.

Звісно, що найцікавішим для школярів цього віку були ігри. Не було ігор і завдань, які б учням не сподобалися. Задачі на платформі CodeOrg, за словами батьків, з якими я спілкувалася, діти виконували швидше, ніж дорослі.

Мені як вчительці було зручно користуватися навчальними матеріалами. Раніше існували хіба поодинокі авторські розробки. Тож, аби підготуватися до уроку, особливо, якщо це онлайн, потрібно було витрачати багато часу. Матеріали проєкту — це подарунок вчителю, адже з ними маєш готові інтерактивні завдання, враховуєш форму проведення, особливості своїх дітей, за потреби додаєш власну родзинку — і цікавий урок готовий.

Чудово те, що я, зареєструвавши учнів в онлайн-класі, бачила журнал і могла проаналізувати їхні успіхи. Наприкінці навчального року 10 учнів з 22 у класі мали прогрес у 90–95%, тоді як мій особистий становив 97% (3% — це завдання, які не оцінювалися). Тобто це свідчить про успішне опанування цифрових навичок.

Важким був початковий етап, коли потрібно було зареєструвати учнів. Оскільки це молодша ланка, то потрібна була допомога батьків. Після кожного проведеного уроку вчителі, які брали участь у пілотуванні, заповнювали анкету зворотного зв’язку, в якій детально аналізували матеріали.

Систематично команда керівників проєкту проводила з нами тренінги та навчання. За підсумками кожної чверті обговорювали не тільки позитивні моменти, а й недоліки, про які я згадувала раніше.

Юліана Ніщик, Раково-Ліський ліцей, с. Раків Ліс, Волинська область. На посаді вчительки інформатики — з 1998 року.

Протягом 2022–2023 навчального року наш заклад брав участь у пілотному проєкті «Інформатика NewG». Мета — змінити не тільки зміст, а й підходи до викладання шкільного курсу інформатики. Ми мали дослідити та випробувати освітні ресурси «Оновленої інформатики — ІТ-студії», що були розміщені на платформі «Всеукраїнська школа онлайн» для учнів 7–9 класів.

У завданнях для школярів часто пропонують знайти інформацію на вказану тему, створити презентацію своїх досліджень, зробити власні висновки. Наприклад, під час вивчення інформаційних систем учні мають змогу дослідити архітектуру комп’ютерів, знайти переваги та недоліки, підтвердити фактами свої висновки.

Під час вивчення важливої теми про фейки та маніпуляції учням дають визначити самостійно, чи є новина фейковою, обґрунтувати свою позицію. У завданнях акцент ставиться на використання ІТ у повсякденному житті, особливо у темах, що стосуються кібербезпеки чи аналізу даних. Наприклад, завдання створити інструкцію для своєї родини, як відрізнити бота від справжньої людини. Тобто учень повинен не тільки знати, а й вміти.

Протягом занять з програмування учні 9 класів створювали комп’ютерні ігри, мали змогу, спираючись на приклади, розробити власну гру, вдосконалити та продемонструвати її однокласникам. У 8 класі розробляли буклети, каталоги, листівки за допомогою текстових і графічних редакторів.

Особливим був розділ програмування у всіх класах. Семикласникам сподобалося створювати графічні зображення за допомогою кодування, вони вперше ознайомились з Processing — середовищем електронного мистецтва. Для восьмикласників уроки програмування в Python були пов’язані з іншими шкільними предметами. Наприклад, вивчаючи змінні та операції з ними, створюючи функції, використовували правила з математики, а під час вивчення рядків, списків і словників готували словник для уроку англійської мови. Уявляючи себе на уроці образотворчого мистецтва, учні робили візерунки — так ми розглядали використання циклів. Дев’ятикласники ж під час вивчення програмування комп’ютерних ігор ознайомилися з багатьма ІТ-професіями.

Щодо слабких сторін, то можу виокремити зниження мотивації у дітей навчатися. Але це проблема не тільки цього курсу, а освіти загалом. Учні, які не бажають виконувати завдання, намагаються, наприклад, пояснити це тим, що ресурси електронні, а в них не завжди є інтернет тощо. Але, думаю, з часом навчання за допомогою цифрових матеріалів стане звичкою.

Мотивація знижується, зокрема, через невизначені умови, в яких ми зараз живемо. У нашій місцевості багато школярів вважають, що, аби досягти успіху, освіта не потрібна. Вони дивляться на приклад своїх батьків, основним способом заробітку яких є сезонні роботи за кордоном або у великих містах. А щодо інформатики, часта відмовка: «Я все одно не зможу працювати в ІТ, це складно, тому не потрібно вчити цей предмет взагалі». На зміну цього стереотипу і спрямована оновлена інформатика. По-перше, є великий вибір ІТ-професій, у яких можна себе реалізувати, по-друге, технології проникають у всі сфери життя, без них не обійтись у сучасному світі.

Загалом учні поставилися до оновлень по-різному. Найбільша проблема — брак пристроїв для роботи вдома, оскільки значну частину часу навчання було дистанційним або у змішаному форматі. Хоча ресурси можна опрацьовувати з використанням смартфонів, про зручність такого гаджета для повноцінного навчання не йдеться. Розмір екрана смартфона не порівняти з розмірами моніторів комп’ютерів, екранів ноутбуків і навіть планшетів. Учні швидше втомлюються, може погіршитись зір. Окрім того, не всі програми можуть працювати на смартфонах, а тоді виникає проблема з вивченням теми. Проте діти все ж здебільшого могли опрацювати матеріали та виконати практичні завдання.

Чи було комфортно мені як вчительці працювати з оновленою програмою? Всі матеріали — на одній платформі, структуровані, доступні будь-де та у будь-який час, і це чудово. Та все одно необхідно проаналізувати й підлаштувати матеріал під конкретних учнів. Через початок повномасштабного вторгнення пілотування відбувалося у складних умовах, були проблеми з доступом до матеріалів, але цей новий підхід дає змогу більш гнучко розподіляти час для опанування тем курсу, виділяти головне. Допомагало те, що протягом пілотування було багато тренінгів-вебінарів, постійне спілкування в чатах і групах, ми обмінювалися думками, досвідом і порадами з колегами.

Традиційні паперові підручники для дітей звичні, але вони застарівають уже за рік-півтора, тому що інформаційні технології стрімко розвиваються і змінюються. Однією з переваг нової платформи повинна бути можливість швидко оновлювати та доповнювати навчальні матеріали як розробниками, так і вчителем персонально, щоб не тільки враховувати всі зміни, а й пристосувати матеріали до конкретних потреб учнів.

Якою буде фінальна версія «Оновленої інформатики» для всіх шкіл

Мінцифри поділилося з DOU основними результатами пілоту. Відповідно до даних міністерства:

На кінець навчального року (2022–2023 рр.) 100% вчителів-учасників пілотування готові або радше готові радити ресурси ІТ-студій (зокрема, за умови доопрацювання — 5%).
В останній чверті спостерігалося значне зростання зацікавленості серед учнів і вчителів запропонованими ключовими питаннями та анонсами занять.
Найчастіше вчителі відзначали розвиток таких знань, навичок і умінь учнів: навчання впродовж життя, цифрова, математична та соціальна компетентності, вміння спілкуватися державною та іноземними мовами, підприємливість тощо.
Впродовж навчального року частіше застосовували самооцінювання, взаємооцінювання та формувальне оцінювання.
Підтвердили необхідність розширити функціонал платформи, якщо порівнювати з етапом пілотування.

У Мінцифри кажуть, що експерти доопрацювали програму, зокрема додали більше інтерактивних і різнорівневих завдань, а також навчальні проєкти, нові відео тощо.

А освітні ресурси «Оновленої інформатики — IT-студії» будуть розміщені на окремому модулі платформи «Дія.Освіта». На думку ініціаторів запуску програми, це допоможе покращити функціонал, інклюзивність, навігацію ресурсами та інтеграцію різнорівневих завдань.

«Батьки, вчителі та учні матимуть різний інтерфейс [навчальної системи на платформі „Дія.Освіта“]. Батьки зможуть стежити за успішністю дитини у навчанні, вчителі — призначати та оцінювати завдання, формувати траєкторію навчання для кожного класу та спілкуватися з учнями. В учнів буде свій інтерфейс, щоб отримувати завдання, спілкуватися з вчителями та отримувати оцінки. Функціонал платформи буде розширюватися поступово, до кінця осені 2023 року», — пояснили у Мінцифри.

Автори проєкту наголошують, що шкільна інформатика не перетвориться на IT-курс. Однак там буде вдосталь тем, які дадуть змогу дітям отримати потрібні знання і навички для роботи над реальними проєктами в майбутньому. Наприклад, діти дізнаватимуться про IT-професії і потрібні компетенції для тестувальника, розробника тощо, але не перестануть, наприклад, працювати зі створенням тек і таблиць.

«За оцінками ІТ-фахівців, саме таблиці необхідно вчити, адже вони є однією з ключових навичок. Але важливо показати застосовність тих навичок, що набуваються: не просто вивчення роботи з таблицями, а вирішення проблемних ситуацій за їхньою допомогою», — пояснює Оксана Пасічник.

Окремі модулі змістових ліній можна комбінувати в довільній послідовності, проте кожен навчальний рік вчителям рекомендують розпочинати зі змістової лінії «Цифрова грамотність», у межах якої учні розвивають свої вміння роботи з різними цифровими пристроями та програмами.

Деякі модулі в межах змістової лінії передбачають послідовне вивчення. Наприклад, теми «Комп’ютерні системи» та «Цифрове середовище» в циклі 5–6 класів важливо опановувати послідовно. При цьому їх можна пропонувати учням як у 5 класі, так і в 6-му, або один модуль у 5 класі, а другий — у 6-му. Тоді як модулі «Мультимедійні презентації», «Текстові документи», "Растрові зображення«можна вивчати в довільній послідовності як у 5, так і в 6 класах.

Кількість годин на кожен з модулів змістової лінії визначає вчитель. Також викладач може регулювати кількість навчальних годин, відведених на кожне із запропонованих в ІТ-студіях занять.

Автори проєкту рекомендують дотримуватися такого розподілу навчального часу між змістовими лініями:

«Цифрова грамотність» (орієнтовно 15% навчального часу).
«Медіатворчість» (орієнтовно 20% навчального часу).
«Обчислювальне мислення та програмування» (орієнтовно 40% навчального часу).
«Аналіз даних та моделювання» (орієнтовно 15% навчального часу).
«Цифрове громадянство» (орієнтовно 10% навчального часу).