Портрет ІТ-спеціаліста — 2023. Аналітика

Демографія

Вік

Медіанний вік фахівців, як і раніше, становить 29 років.

Понад 80% українських айтівців — це люди до 35 років. ІТ-фахівці, яким за 40, взагалі рідкість: їх всього 5%.

Наймолодші фахівці працюють у Data Science / ML / AI / Data Engineering, Security, EPR/CRM, Customer Success і продажах — їхній медіанний вік 27 років. Найстарші — фахівці з DBA (медіана 38 років), CTO / Director of Engineering (34), DevOps/SRE, сисадміни і техписьменники (32).

Стать

Майже три чверті айтівців чоловіки (їх 74%). Проте кількість жінок в ІТ зростає: за рік їх частка збільшилась з 23% до 26%.

Жінок стало більше майже в усіх спеціалізаціях, навіть у таких традиційно «чоловічих», як розробка і DevOps. З 7% до 9% зросла частка жінок серед СТО і Director of Engineering (так тримати, дівчата!).

Попри поширену думку, що жінки в ІТ переважно обіймають нетехнічні посади, 66% з них — це технічні фахівці. Найбільше серед жінок тестувальниць (29%) і розробниць (17%).

Серед нетехнічних фахівців жінки становлять більшість — 67%. Майже повністю з жінок складається HR/рекрутинг/Learning and Development (їх 90% у цій спеціалізації). Більш ніж половина жінок у Customer Success (73%), серед технічних письменників (69%), у маркетингу та PR (63%), продажах (62%) і дизайні (52%).

Є різниця між чоловіками та жінками в тайтлах і досвіді. Чоловіки набагато частіше мають рівень Senior чи вище (44% проти 26% серед жінок). Майже половина чоловіків (48%) мають понад п’ять років досвіду в ІТ, а серед жінок такий досвід мають 28%.

Де живуть

Айтівці — міські жителі. 83% фахівців живуть у великих містах; 36% у Києві, 18% у Львові. В інших містах-мільйонниках ІТ-спільноти набагато менші: 6% живуть у Дніпрі, 4% в Одесі, 3% у Харкові.

10% респондентів живуть за кордоном, але планують повернутися в Україну. 35% з них — у Польщі, далі — Іспанія (6%), Німеччина та Португалія (по 5%). Велику частку тих, хто за кордоном, становлять досвідчені фахівці: 50% мають рівень Senior чи вище, а 53% працюють в ІТ понад п’ять років.

Значних переміщень айтівців між містами та країнами, як у 2022 році, вже немає. Айтівці потроху повертаються в Україну з-за кордону: за останні пів року з 13% до 10% зменшилась частка тих, хто за кордоном, але планує повернутися. Повертаються переважно в Київ: якщо в грудні 2022 року тут жили 33% українських айтівців, то влітку 2023 року — 36%.

Сімейний статус

Хоча ІТ це галузь з молодими співробітниками, знайти вільного ІТ-фахівця чи фахівчиню для стосунків непросто: тільки 21% українських айтівців наразі вільні, а майже половина (42%) — офіційно одружені.

З року в рік вільних айтівців стає все менше: у 2019 році їх було 28%, торік — 23%, тож якщо ви плануєте створити пару з ІТ-фахівцем чи фахівчинею, варто поспішити. Найкраще шукати партнера чи партнерку ще в університеті: серед фахівців до 25 років вільні 37%, а одружені лише 9%. Після 25 років кількість фахівців, в яких ще немає стосунків, стрімко падає: серед тих, кому 25-29 років, їх лише 22%.

Шлюби в айтівців надзвичайно міцні: розлучених лише 2%.

Діти

27% айтівців мають дітей. Найчастіше їх заводять після 30. До 30 років лише 6% айтівців мають дітей, а після 30 вже 48% мають хоча б одну дитину.

Посади, тайтли і досвід роботи

Спеціалізації

86% айтівців, які відповіли на запитання «Портрета» цього року, це технічні фахівці. Майже половина з них розробники (їх 47%). Ще 20% — тестувальники. На третьому місці — РМ (їх 6%).

Серед нетехнічних посад в ІТ найпоширенішими є HR/рекрутинг / Learning and Development (це 5% всіх фахівців в ІТ), дизайнери і художники (4%).

Досить поширеним явищем є зміна спеціалізації. Хоча 62% айтівців працюють за тим же напрямом, що й на початку кар’єри, 35% змінювали його. І лише 3% фахівців прийшли в ІТ з інших сфер.

Найчастіше змінюють напрям роботи CTO/Director of Engineering і DevOps/SRE (70% з них раніше працювали за іншим ІТ-напрямом), РМ (61%), геймдизайнери та фахівці з безпеки (по 54%). З інших сфер в ІТ приходять переважно нетехнічні фахівці: 20% маркетологів і 17% HR/рекрутерів/фахівців з навчання та розвитку до ІТ працювали в інших сферах.

Досвід роботи

70% айтівців мають менше ніж п’ять років досвіду у нинішній спеціалізації.

Найбільше досвіду мають фахівці з DBA — 65% з них працюють більше як п’ять років за своєю спеціалізацією, сисадміни (46%), розробники та фахівці з ERP/CRM (36%).

Тайтли

Розподіл фахівців за тайтлами залишився незмінним за рік. Найчастіше це Middle (36%) або Senior (26%). Керівником стати важче, ніж сеньйором — тільки 14% мають рівень Lead/Head/Architect.

Отримання нового тайтлу в ІТ тісно пов’язане з досвідом фахівця: інтерни переважно мають менше ніж рік досвіду у спеціалізації, джуніори — 1-2 роки, мідли — 3-5 років, сеньйори — від 3 років. Стати техлідом чи архітектором одразу після ІТ-курсів не вийде: доведеться пропрацювати п’ять років чи більше.

Освіта та саморозвиток

Освіта та самоосвіта

Попри постійні дебати щодо того, чи потрібна вища освіта ІТ-фахівцю, 88% айтівців усе ж її здобули (дехто — навіть кілька ВО чи науковий ступінь), ще 4% вчаться у виші та ще 4% його кинули.

Найрозумніші — фахівці з Data Science/AI/ML/Data Engineering: 5% з них мають науковий ступінь. На другому місці РМ та аналітики — серед них науковців по 3%.

Проте університетом навчання айтівців не обмежується: 79% намагаються підвищувати свою кваліфікацію і після нього. Найпопулярніший спосіб це зробити — проходити онлайн чи офлайн курси і тренінги (ними користуються 60% респондентів).

Читання професійної літератури поступово втрачає популярність: нині за допомогою книжок підвищують свою кваліфікацію 45% айтівців, а 2019 року їх було 67%. Також зменшується відвідуваність профільних ІТ-подій: якщо до ковіду та повномасштабного вторгнення 34% фахівців брали участь у конференціях і зустрічах, то нині лише 15%.

Дуже по-різному ставляться до самонавчання люди різних тайтлів. Найбільш зайняті щоденними справами фахівці від мідлів до лідів: вони рідше мають час на самоосвіту, проходять додаткове навчання чи відвідують профільні події.

Керівники, архітектори, СТО і Directors of Engineering переважно знаходять час, щоб бути в курсі останніх тенденцій галузі: 30% бувають на конференціях та інших подіях, 65% читають книжки, а 67% ще й встигають проходити курси і тренінги.

Джуни та інтерни теж додатково навчаються і найчастіше для цього відвідують курси і тренінги (67%). 22% інтернів бувають на різних подіях, зустрічах і конференціях.

Нетехнічні фахівці та фахівці, які прийшли в ІТ з інших сфер, теж прагнуть нових знань: 68% з них навчалися на курсах, а 25% люблять відвідувати конференції, зустрічі та інші профільні події.

Англійська мова

Рівень англійської в українських айтівців поступово зростає: якщо 2019 року 47% знали її на хорошому рівні (Upper-Intermediate чи Advanced), то нині їх 55%.

Найкраще знають англійську фахівці, які постійно спілкуються із замовниками та клієнтами (керівники бізнесу, РМ, фахівці з продажів, маркетингу та підтримки), а також техписьменники, аналітики та спеціалісти з Data Science.

Робота в ІТ спонукає до вивчення англійської: якщо серед айтівців з досвідом до року тільки 42% знають її на хорошому рівні (Upper-Intermediate чи Advanced), то серед тих, хто в ІТ 10 чи більше років — уже 64%.

Зарплата та фінанси

Задоволеність зарплатою

84% айтівців задоволені нинішнім рівнем доходу. Простежується лінійна залежність: що вищий дохід — то більше ним задоволені (роботодавці, візьміть до уваги).

$500 — важлива межа в сприйнятті своєї зарплати айтівцями. Менше як $500 сприймається як «мало» — 62% тих, хто заробляє менше як $500, не задоволені своїм доходом. А більше як $500 — це вже непогано: серед тих, хто заробляє від $500 до $1000, 63% вже радше чи повністю задоволені її розміром.

Межею, після якої починається «багато», 2023 року є $6000. З цього рівня понад половина фахівців, які його досягли, повністю ним задоволені.

Водночас немає межі, за якою починається абсолютна задоволеність доходом. Серед респондентів, які заробляють більш як $6000, 38% скоріше, але не повністю, задоволені своїм заробітком. Навіть $10 000 не завжди задовольняє фахівців: 28% тих, хто має такий дохід, задоволені ним не повністю.

Важливим фактором, який впливає на сприйняття свого заробітку як хорошого, є досвід фахівця. Якщо зарплата понад $5000 переважно задовольняє усіх, незалежно від досвіду, то нижчими зарплатами досвідчені фахівці, як правило, задоволені не так сильно, як їх менш досвідчені колеги.

Додаткові проєкти

Роботодавці можуть бути спокійні: більшість українських айтівців всю свою увагу і натхнення присвячують лише одній роботі. Додаткові роботи чи проєкти, як оплачувані, так і на волонтерських засадах, мають тільки 23% айтівців.

Найчастіше це пет-проєкти, які є в 11% айтівців. Вони стали менш популярні, якщо порівнювати з 2019 роком, коли їх мали 17% айтівців. Пет-проєкт — це здебільшого заняття для душі, а не для заробітку, бо тільки 18% з них приносять своїм власникам гроші. Найчастіше такі проєкти мають геймдизайнери (21%), СТО/Director of Engineering (20%), розробники (17%), фахівці з Data Science/AI/ML (14%).

Встигають працювати на кількох роботах (фул-, парт-тайм чи фриланс) 8% респондентів. DevOps / SRE фахівці краще за інших вміють поєднувати кілька робіт: 17% з них мають додаткову зайнятість.

Фінансове становище

Фінансове становище айтівців дещо погіршилося через війну: цього року 66% фахівців заробляють більше, ніж витрачають, проти 71% рік тому. Ще 27% витрачають весь дохід і лише 7% витрачають більше, ніж заробили.

Негативний баланс доходів і витрат переважно мають ті, хто заробляє менше ніж $1000 на місяць. Доходу від $1000 на місяць здебільшого вистачає для покриття необхідних витрат. Лише 4% тих, чий заробіток перевищує $1000 на місяць, витрачають більше, ніж заробляють (серед тих, хто заробляє менше як $1000, таких 21%). Більшість фахівців, починаючи з доходу від $1000, навіть можуть заощаджувати.

Проте ідеальної суми, якої б вистачило на все, нам визначити не вдалося. Навіть серед фахівців з доходом від $10 000 на місяць 3% витрачають більше, ніж заробляють.

З можливістю заощаджувати частину заробітку тісно пов’язана задоволеність своїм доходом. 92% тих, в кого залишаються гроші в кінці місяця, повністю чи радше задоволені своїм доходом проти 74% серед тих, хто витрачає все зароблене, і 46% серед тих, хто заробляє менше, ніж витрачає.

Компанії та організація роботи

Сфера, у якій працюють

Основними сферами, в яких працюють українські айтівці, залишаються е-commerce (19%) та фінтех (14%). Поступово зростає частка проєктів у сфері Medtech (9% проти 5% 2020 року). Кількість фахівців, які працюють у проєктах, пов’язаних з Media та Mobile, навпаки, поступово зменшується.

Тип компанії

Цьогоріч вперше зрівнялася кількість айтівців, які працюють в продукті та аутсорсі: їх по 40%.

Частка фахівців, залучених у продуктових компаніях, поступово зростає. У 2019 році в них було 28% айтівців, торік — 36%. Частка аутсорсингових компаній, навпаки, зменшується.

Розмір компанії

71% айтівців працюють у середніх або великих ІТ-компаніях чисельністю понад 50 співробітників.

Аутсорсингові компанії — найбільші. Продуктові найчастіше середнього та великого розміру.

Працевлаштування

ФОП залишається основною формою працевлаштування українських айтівців: так оформлені 81% з них. Проте якщо порівнювати з минулим роком, частка ФОПів зменшилась, а частка гіг-контракторів натомість зросла з 1% до 5%.

Продуктові компанії активніше використовують гіг-контракти, ніж аутсорсингові та аутстафінгові: так оформлені 7% співробітників продуктових компаній та по 3% в аутсорсингу та аутстафі. Також в продукті частіше офіційно оформлюють згідно з КЗпП (12% проти 1-2% в аутсорсингу та аутстафі).

Загальний стаж роботи в ІТ

ІТ — молода сфера: 57% фахівців прийшли сюди п’ять чи менше років тому.

Старожилів, які пам’ятають долар по 8 працюють в ІТ 10 чи більше років — 19%. Найбільше аксакалів серед CTO і Director of Engineering (69%), DevOps / SRE (38%) і сисадмінів (36%).

Через війну та кризу у світовому ІТ приплив початківців в українське ІТ помітно сповільнився. Лише 4% айтівців вдалося «увійти в ІТ» протягом останніх 12 місяців (торік новачків було 6%, а 2021 року — 11%). Найпопулярніші спеціалізації серед новоприбулих — розробка (39% тих, хто почав працювати в ІТ протягом останнього року), QA (26%), аналітика (6%) і PM (5%).

Кількість компаній

Айтівці часто змінюють компанії: 47% встигли за свою кар’єру попрацювати в трьох чи більше компаніях.

У середньому в одній компанії проводять близько двох років. Довше залишаються на одному місці керівники, РМ, DevOps / SRE, сисадміни, фахівці з DBA та ERP/CRM.

Пошук нової роботи цьогоріч не зупинився через війну та кризу: 20% фахівців знайшли нове місце за останній рік. Проте цей процес помітно сповільнився: минулого літа 30% респондентів відзначили, що нещодавно змінили роботу.

Плани змінити роботу

Війна і криза не вплинули на наміри фахівців щодо пошуку кращих варіантів. Цього року планують змінити роботу 18% айтівців (2020 року таких було 20%). Більшість фахівців не мають таких планів (52%) або ще думають (30%).

Частіше за інших на зміну роботи налаштовані джуни: 25% з них хотіли б цьогоріч знайти щось нове.

Чи цікава поточна робота

55% айтівців оцінили свою роботу як цікаву чи дуже цікаву. Ще 34% вважають її швидше цікавою, ніж ні. Незадоволені нею тільки 11%.

Якщо 2021 року 20% фахівців називали свою роботу дуже цікавою, то 2022-го цей показник впав до 16%, а нині — 17%. Все ж у 2021 році було легше, ніж зараз, знайти проєкт до душі.

А поки не кожен може знайти свою роботу мрії, найцікавіші завдання дістаються або інтернам (73% вважають свою роботу цікавою або дуже цікавою), або СТО/Director of Engineering (66%).

Де працюють

85% айтівців повністю чи переважно працюють віддалено. Лише за кілька років віддалена робота стала стандартом: ще 2019-го 80% айтівців в Україні щодня ходили в офіс.

До віддаленої роботи звикли не тільки співробітники, а й компанії: 72% респондентів сказали, що компанія дозволяє їм працювати звідки їм зручно, а у 13% взагалі немає офісу, в який можна прийти (в Україні чи загалом).

37% айтівців відвідують офіс — час від часу чи постійно. 25% приходять в офіс через особистий вибір, а не на вимогу компанії.

Робочі процеси та інструменти

Скільки годин на тиждень працюють

Опитані уважно стежать за work-life balance і переважно не перепрацьовують: 68% працюють у межах 35-45 годин на тиждень. Найбільших успіхів у цьому досягли тестувальники, HR-фахівці, фахівці з продажів, геймдизайнери, сисадміни, техписьменники, фахівці з підтримки, ERP/CRM

та DBA — понад 70% з них встигають виконати всі задачі за 8-годинний робочий день.

Порівняно з минулим роком, трохи зменшилась кількість трудоголіків: торік 17% працювали понад 45 годин на тиждень, а зараз — 14%. Найбільше працюють СТО/Director of Engineering: 38% з них витрачають на завдання понад 45 годин на тиждень (це тому, що в них найцікавіша робота!).

Частіше овертайми трапляються в стартапах, невеликих компаніях до 10 людей та у фахівців на фрилансі.

Компенсація за овертайми

54% айтівців, які перепрацьовують, отримують компенсацію за додаткові години від свого роботодавця. Що більша компанія, то більша ймовірність, що овертайми оплатять.

Найрідше їх покривають стартапи та державні підприємства: близько 70% фахівців, яким доводилося працювати більше як 8 годин на день, не отримували компенсацію.

Операційна система

Windows продовжує втрачати свої позиції: зараз це основна операційна система для 50% айтівців, а 2020-го нею користувалися 55% фахівців. MacOS за той самий час збільшила кількість користувачів з 37% до 47%.

Вибір операційної системи залежить від спеціалізації фахівця. Більшість аналітиків, геймдизайнерів, тестувальників, DBA-фахівців, спеціалістів підтримки використовують Windows. MacOS найчастіше обирають керівники найвищого рівня та РМ. Розробники, HR-фахівці, дизайнери та представники інших спеціалізацій однаково часто обирають і Windows, і MacOS.

Частка користувачів Linux теж поступово знижується: зараз нею користуються 16% айтівців проти 24% 2020 року. Найчастіше це DevOps/SRE, сисадміни, фахівці з безпеки та фахівці з роботи з великими даними.

Інструменти для спільної роботи

Найпопулярніші серед айтівців інструменти для спільної роботи без змін: найчастіше обирають Jira (70%), Slack (57%) і Confluence (56%).

Google Suite потроху збільшує кількість прихильників: цьогоріч ним користуються 46% проти 42% рік тому. Zoom і Trello, навпаки, втрачають популярність: у 2020 році цими інструментами користувалися 44% та 17% айтівців, а зараз — 37% та 10%.

Інструменти ШІ

Українські айтівці активно ознайомлюються зі штучним інтелектом: 57% фахівців уже випробували його.

Найпопулярніший — ChatGPT. 51% респондентів намагалися перекласти на нього свої робочі задачі. Найчастіше пробували маркетологи (78% мають досвід використання), керівники найвищого рівня (70%) та фахівці з продажів і розвитку бізнесу (68%).

На другому місці — Copilot. Ним користуються 16% СТО/Director of Engineering, 15% розробників, 9% фахівців з Data Science та Big Data і 7% DevOps/SRE.

Серед креативних спеціалізацій найбільш популярний Midjourney: його обирають 27% дизайнерів, 24% геймдизайнерів, 17% маркетологів.

Ставлення до еміграції

Еміграція

Чи виїдуть всі айтівці, якщо завтра відкриють кордони? Найімовірніше, ні. Як і рік тому, 55% тих, хто зараз в Україні, не планують нікуди їхати.

8% хочуть виїхати й активно готуються. Ще 19% не відкидають еміграцію, але поки що нічого для цього не роблять. Чоловіки частіше планують чи задумуються про виїзд, ніж жінки: 32% чоловіків проти 16% жінок.

Цього року ми додали ще один варіант відповіді, який підказали нам читачі: поїхати за кордон за новим досвідом і повернутися в Україну. Такий варіант приваблює 14% айтівців, які нині живуть в Україні.

Вплив війни

Донати

Айтівці продовжують активно підтримувати ЗСУ та волонтерів. Як і торік, 81% регулярно донатять.

Проте криза і війна даються взнаки: середній розмір донатів цього року менший, ніж минулого. Якщо 2022 року у середньому жертвували $270 на місяць (серед тих, хто жертвував), то нині — $190.

Підготовка до надзвичайних ситуацій

Враховуючи, що в Україні майже немає безпечних місць, ми спитали в айтівців, чи готуються вони до надзвичайних ситуацій або й до можливої мобілізації.

55% ніяк не готуються, ця частка приблизно однакова серед чоловіків і жінок, різних вікових груп, мешканців різних міст.

Найпоширеніша стратегія підготовки — заощадження коштів (24%), підтримка фізичної форми (24%) і ментального здоров’я (18%).

Специфічні для воєнного часу навички здобуває небагато фахівців: по 10% відвідували курси з надання медичної допомоги та військового вишколу, 5% вчаться користуватися зброєю, 4% — вивчають чи купують амуніцію, спорядження.

Чоловіки дещо частіше за жінок підтримують фізичну форму, проходять курси військової підготовки та вивчають амуніцію і спорядження. Жінки частіше за чоловіків приділяють увагу ментальному здоров’ю і курсам з надання медичної допомоги.