“Схоже, що це буде перший рік, коли ІТ-індустрія не зросте”. Як війна й глобальний ринок впливають на ІТ-експорт України - аналітика й думки експертів

У 2022-му зростання ІТ-експорту поки що найменше за всі роки — + 5,9%. А перший квартал цього року показав зниження на 16% проти такого ж періоду торік. Чи продовжить ІТ-індустрія зростати, як ІТ-експорт змінювався з роками та як на нього впливає війна? У пошуках відповідей на ці запитання ми проаналізували дані НБУ щодо обсягу експорту комп’ютерних послуг за 2010–2023 роки, а також поспілкувалися з лідерами індустрії, представниками Львівського ІТ-кластера та асоціації ІT Ukraine.

Найцікавіше:

  • Частка ІТ в експорті послуг у 2022 році досягла вже 45,6%, а в загальному експорті України — 12,9%.
  • У 2022–23 роках уперше помітні зниження квартального обсягу ІТ-експорту, але чіткої динаміки падіння, як і зростання, поки що немає.
  • Початок війни у 2014-му і пандемія 2020-го суттєво не вплинули на ІТ-експорт. Індустрія продовжувала зростати.
  • Найбільше виторгу від ІТ-експорту Україна отримує від США — 40,4% в першому кварталі 2023-го. У першій п’ятірці також Велика Британія, Мальта, Ізраїль і Швейцарія.
  • Близько 20% ІТ-експорту торік забезпечили п’ять компаній.

Обсяг ІТ-експорту в Україні зростає щороку, але 2022-го приріст найменший за увесь час — +5,9%

У 2000 році комп’ютерні послуги разом з інформаційними вперше виділили в окрему категорію в статистиці щодо експорту. З 2001 року їхній обсяг швидко зростав (понад 40% приросту щороку до 2009-го). Сповільнилося зростання лише в кризовий 2009 рік — +8%, а також через початок війни з росією: 2014-го — +16%, 2015-го — +11%. Однак з 2016 року темп зростання IT-індустрії знову пришвидшився, досягнувши +30% 2019-го. Його дещо сповільнила пандемія COVID-19 — +20% за 2020 рік.

У 2021-му було рекордне за останні 10 років зростання обсягу ІТ-експорту — +38%. Але 2022-го бачимо найменше за всі роки зростання — +5,9% за рік. Попри всі кризи та складні обставини обсяг ІТ-експорту в Україні все ж досі постійно зростав значними темпами й торік сягнув 7,3 млрд доларів США.

Динаміка IT-експорту з 2010 по 2022 роки, річний обсяг

ІТ займало торік майже половину експорту послуг і 12,9% усього експорту

На тлі коливань загального експорту товарів і послуг країни IT-галузь завжди була досить стабільною. Під час зменшення обсягу загального експорту у 2013–2016 роках (пік був 2015 року — мінус 26,8%) ІТ-експорт продовжував зростати, хоч і дещо меншими темпами.

У 2020 році пандемія знову вдарила по українському експорту — мінус 4% за рік, тим часом IT додала 20%. Повномасштабне вторгнення відчутно позначилося на загальному обсязі експорту України — рекордні −30% у 2022-му. Тоді як ІТ-галузь все ж зросла на 5%.

Отже, частка ІТ в експорті послуг постійно зростала і 2022 року досягла 45,6% (крім ІТ значну частку в експорті послуг займає також транспорт — 24% та інші ділові послуги — 17,5%), а в загальному експорті України — 12,9%.

Частка ІТ в експорті

У 2022–23 роках уперше помітні зменшення квартального обсягу ІТ-експорту

У 2021 році зростання ІТ-експорту було особливо стрімким. Другий і третій квартали 2021-го показали приріст по 11%, а четвертий — на 17,6% і мав рекордний показник за всі часи — 2,1 млрд доларів США.

Обсяг ІТ-експорту за кварталами 2010–2022 рр.


Перший квартал 2022 року зберіг високий рівень ІТ-експорту — на 38% більше, ніж було в першому кварталі попереднього року. Проте далі уже дався взнаки вплив війни — стрімке зростання припинилося. Обсяг ІТ-експорту в другому і третьому кварталах 2022 року становив по 1,7 млрд доларів США — це на 12,8% менше, ніж у першому кварталі.

При цьому другий квартал 2022-го все ж показав зростання відносно другого кварталу попереднього року — на 8,6%, а ось третій відносно третього кварталу 2021-го уже скоротився на 2,7%. Четвертий квартал 2022-го, якщо порівнювати з цим же кварталом 2021-го, демонстрував ще більше скорочення — мінус 11,3%.

У першому кварталі 2023-го обсяг ІТ-експорту становив 1,6 млрд. Це менше, ніж у будь-якому кварталі торік, і на 16% менше, ніж у першому кварталі 2022 року. Але попри все цей показник більший, ніж у першому кварталі 2021 року.

Порівняння кварталів


Зауважимо, що зниження квартального рівня ІТ-експорту (якщо порівнювати квартали різних років) відбуваються уперше. До цього щороку динаміка приросту була позитивною.

Якщо поглянути на 2014 рік, коли власне й почалася війна з росією, на ІТ-експорт вона тоді суттєво не вплинула. У другому кварталі 2014-го проти першого кварталу значного зростання ІТ-експорту не було (лише +1,5%). Але далі воно відбувалося у звичних темпах.

Криза через COVID-19 вплинула на обсяг ІТ-експорту у другому кварталі 2020 року. Він знизився проти першого кварталу на 1,8%. Але далі теж продовжив зростати та за підсумками року показав приріст на 20% відносно 2019-го.

Отож, як видно з даних, галузь залишалася стабільною і в умовах початку війни 2014-го, і під час коронакризи 2020-го. Але початок повномасштабного вторгнення торік, імовірно, впливає на обсяг ІТ-експорту значно більше.

Якщо ж розглянути динаміку ІТ-експорту за місяцями, теж помітні зміни. До початку повномасштабного вторгнення приріст ІТ-експорту був майже щомісяця, але березень 2022-го (521 млн) показав зниження на 38% проти рекордного лютого (839 млн). Далі у 2022 році ІТ-експорт за місяцями змінювався хвилеподібно.

Загалом же після початку повномасштабної війни обсяг ІТ-експорту за місяць тримається на рівні 500–600 млн з незначними коливаннями, проте немає чіткої тенденції до його падіння чи зростання.

Обсяг ІТ-експорту за місяцями

Частка росії в ІТ-експорті зберігалася до І кварталу 2022

Найбільший виторг від ІТ-експорту Україна традиційно отримує від США — 40,4% у першому кварталі 2023-го. У першій п’ятірці ще Велика Британія (8,3%), Мальта (7,8%), Ізраїль (4,8%) і Швейцарія (4,3%).

Країни, з яких надходить виторг від ІТ-експорту, І квартал 2023 р.


Цікаво розглянути, як з роками змінювалася частка росії в ІТ-експорті України. Спершу вона була досить відчутною: у 2011 році росія була на 7-му місці за часткою виторгу серед інших країн. З 2011 по 2013 — за 3 роки — обсяг виторгу зріс із 23 млн до 45 млн доларів.

У 2014 році з початком війни росія не зникла зі списку країн-імпортерів наших послуг. Порівняно з 2013 роком, обсяг виторгу зменшився лише на 2 млн доларів і становив 43 млн у 2014 році — 2,9% від усього ІТ-експорту.

У 2015-му зменшення було більш відчутне — майже на половину — 25 млн доларів, але все одно частка росії становила 1,5% в нашому ІТ-експорті. У наступні роки вона поступово зменшувалася, але трималася на рівні 1% до 2019 року. Останній ІТ-експорт з України в росію надійшов у 2022 році (лише перший квартал), виторг становив 8 млн доларів.

Частка топ-7 країн і росії у виторгу з ІТ-експорту, динаміка за роками


Через початок повномасштабного вторгнення частка країн у виторгу з ІТ-експорту значно не змінилася. США завжди були найбільшим імпортером наших ІТ-послуг, і кількісно обсяг експорту в Штати зростав постійно. Але з 2011 року до 2014-го їхня частка в нашому ІТ-експорті зменшилася з 39,7% до 28,7%. Проте відтоді знову почала зростати, і 2022 року була рекордною — 40,5% — майже 3 млрд доларів США.

Частка Великої Британії — другого найбільшого імпортера наших ІТ-послуг — з роками трималася на рівні 6–10%. У 2022 році становила 9,4%, або 693 млн доларів.

У 2013–2014 роках почала відчутно зростати частка Мальти, у 2022 році сягнула 7,9% — 581 млн доларів.

Частка Ізраїлю з роками значно не змінювалась і торік становила 4,7% — 347 млн доларів. А ось частка Швейцарії — п’ятої за обсягом ІТ-експорту країни — була найбільшою у 2013–2014 роках — 8,7%. Відтоді поступово знижувалася, сягнувши 2,2% у кризовий 2020-й, але торік становила вже 4,5%.

Серед інших країн: частка Данії поступово зменшилася з 7,4% у 2011-му до 1,5% торік. Частка Віргінських островів зростала до 2014-го (8%), але відтоді почала зменшуватися до 0,04% торік.

Близько 20% ІТ-експорту торік забезпечили п’ять компаній

У березні 2023 року Державна служба статистики оприлюднила фінансову звітність компаній за 2022 рік. Аналітичний центр BRDO проаналізував дані 30 ІТ-компаній за чистим доходом. У вибірку потрапили компанії, що вказали основним КВЕДом один з таких: 58.21, 58.29, 62.01, 62.02, 62.03, 62.09, 63.11 — і подали фінансову звітність за 2022 рік до органів статистики.

Згідно з цими даними, п’ять юридичних осіб, які мали найбільший дохід торік, — це ТОВки компаній EPAM, GlobalLogic, Luxoft, Ciklum та Intellias. Саме вони забезпечили майже 20% усього ІТ-експорту за минулий рік. Найбільша частка припадає на «ЕПАМ СИСТЕМЗ» — 8,5% — з доходом 625 млн доларів. При цьому ТОВки Intellias і Luxoft показали більший приріст доходу за рік — 51% і 37% відповідно проти 16% в EPAM.

Топ п’ять IT-ТОВок за чистим доходом у 2022 році та їхня частка в IT-експорті


Зауважимо, що це дані лише за окремими ТОВками і вони не враховують групи компаній, якою є, наприклад, SoftServe. Компанія не розкриває свій сумарний дохід, але стверджує, що була б на другому місці, якби аналізували групи компаній.

Також у цьому переліку немає Evoplay, яка нині на четвертому місці за кількістю ІТ-фахівців в Україні. Компанія не потрапила в перелік найбільших за доходом через те, що її юридична особа ТОВ «ЕВОПЛЕЙ ЕНТЕРТЕЙМЕНТ» показала лише $9 тисяч доходу 2022 року.

Думки експертів

Степан Мітіш, віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна

Про ІТ-експорт у 2022 році

Безумовно, ми сподівалися, що зростання у 2022-му буде знову рекордним. 2021-го, у постковідні часи, індустрія демонструвала суттєвий підйом, і очікування від 2022 року були відповідними. Але повномасштабне вторгнення росії суттєво вплинуло на обсяг ІТ-експорту, бо за таких обставин економіка країни не може працювати так, як вона працювала раніше. Це природно зменшує апетити клієнтів, адже війна створює багато невизначеностей і ризиків. Як ви пам’ятаєте, у перші місяці ескалації російської агресії не всі західні партнери мали чітке розуміння, що Україна вистоїть.

До того ж 2022 року ми вже побачили ознаки погіршення макроекономічної ситуації через суттєве підвищення облікової ставки федеральної резервної системи США та інших центробанків розвинутих країн. Це теж негативно позначилося на ситуації, бо багато клієнтів і компаній почали відтерміновувати створення нових, складних трансформаційних систем і продуктів, що модернізують процеси. Цей фактор вплинув на бізнес уже в третьому-четвертому кварталах 2022-го і, на жаль, суттєво впливає на 2023 рік.

Наостанок: коли настав ковід, всі очікували глибокої системної кризи, але насправді для ІТ-індустрії це були золоті часи, адже величезна кількість наших клієнтів і бізнесів зрозуміли, що цифровізація — це єдиний спосіб вижити й працювати онлайн. Тому у другій половині 2021 — на початку 2022 років ми спостерігали постковідний бум на цифровізацію, який закінчився, тому що бізнеси переважно встигли реалізувати те, що хотіли. Постковід був ідеальним штормом для індустрії.

Що нас очікує за результатами 2023 року

Вплив трьох великих факторів — завершення постковідного буму цифровізації, погіршення макроекономічної ситуації і продовження війни в Україні — переходить на 2023 рік. Найімовірніше, на нас все-таки чекатиме уповільнення ІТ-експорту. Є обережні прогнози щодо зупинення зростання облікової ставки федеральної резервної системи США після голосування у липні й загального покращення макроситуації. Якщо це станеться, то друга половина 2023 року буде сприятливішою для бізнесів. Проте поки що схоже, що це буде перший рік за довгий час, коли ІТ-індустрія не виросте.

Коли повною мірою відчуємо наслідки війни

Я думаю, що саме 2023-й буде одним з непростих років, коли ми побачимо повний масштаб наслідків війни. У 2022-му певні речі відбувалися за інерцією, а деякі клієнти вагалися, чи працювати з Україною. Протягом року вони мали змогу визначитись, і тепер ми бачимо наслідки. Безумовно, якщо війна буде продовжуватись і далі, позитивних тенденцій для будь-якої індустрії, зокрема ІТ, годі чекати.

Що впливає нині на ІТ-експорт України

На мою думку, 2022-го визначально впливала на ІТ-експорт України саме війна. Але зараз, у 2023-му, я гадаю, що спектр цих ризиків дещо зменшується і саме макрофактор (висока облікова ставка, небажання багатьох клієнтів інвестувати в нові комплексні ІТ-продукти тощо) більше діє. Тому нині ми бачимо як наслідки війни, так і суттєво більший вплив економічного уповільнення на ІТ-індустрію.

Основні перешкоди для зростання ІТ

Лише недавно почав працювати механізм бронювання ІТ-фахівців. Розробка законодавчої бази, яка дала б змогу це робити у швидкий, прозорий і зрозумілий спосіб, зайняла багато часу. Це викликало певне напруження в галузі, адже майже пів року ми чекали на те, щоб процедура реально запрацювала. Нині збільшилася кількість заброньованих критично важливих для бізнесу фахівців, і сподіваємось, що тенденція зберігатиметься для всієї ІТ-індустрії.

Також нам потрібно мати прозору процедуру тимчасового виїзду, щоб спілкуватися з клієнтами, брати участь у продажах, представляти країну на конференціях тощо. На жаль, чіткої процедури тут не існує. Компанії і галузь продовжують працювати на межі ефективності, щоб підтримувати бізнес і допомагати країні економічно. І хоча ми успішно це робимо, але потребуємо більшої підтримки від влади і дієвих механізмів бронювання та короткотермінового виїзду за кордон, щоб посилити наші позиції і присутність України на глобальній ІТ-арені.

Про відплив ІТ-фахівців з України

На мою думку, пік відпливу ІТ-фахівців уже відбувся, зараз спостерігаємо, що певна кількість людей повертається в Україну. Але війна — це динамічні зміни. Обстріли критичної інфраструктури, складна зима і блекаути, постійні атаки дронів і ракет на Київ та інші українські міста тощо... Усе залежить від розвитку подій на фронті. Якщо ми будемо бачити успіхи ЗСУ і деескалацію, то ситуація буде розвиватись на нашу користь, фахівці повертатимуться. І все буде навпаки у разі погіршення.

Безумовно, після закінчення війни варто очікувати більш сприятливого бізнес-часу, питання тільки, коли це відбудеться. Але у будь-якому разі ми будемо допомагати країні економічно. Сподіваємось, що матимемо достатню підтримку від влади в плані бронювання фахівців і можливості короткотермінового виїзду за кордон.

Костянтин Васюк, виконавчий директор IT Ukraine

Про ІТ-експорт у 2022 році

Очікування ITU щодо показників експорту 2022 року ми зобразили у щорічному дослідженні Do IT Like Ukraine, і це 7,1 млрд доларів США. Результат виявився близьким, але навіть кращим — 7,4 млрд доларів.

Власне, українське ІТ рухається «в одному потягу» із глобальним ринком — відчуваємо на собі всі пришвидшення та зупинки. Так, 2022 року в світі стався відкат у темпах зростання ІТ через закінчення пандемії ковіду та відповідно падіння шаленого попиту на онлайн-послуги у всіх сферах життя. Відчув це й український ринок, звідси таке невелике зростання — лише 5%.

Що нас очікує за результатами 2023 року

Позитивний сценарій — якщо ми залишимося на «флеті». І негативний — незначне падіння. В останнє вірити не хочеться, але й для зростання немає жодних причин. Інерційні процеси дали показники зростання в першому кварталі, а проривні будуть лише з появою супергарних новин з фронту та високих темпів відновлення країни після війни.

Нині ситуація схожа на ту, що була у кризовому 2014 році, коли IT-сектор теж демонстрував падіння на 26%. Падіння було навіть більшим, ніж зараз. Проте у 2016 році індустрія відновила зростання і до 2022 року темпи вже сягали +20% щорічно.

Коли повною мірою відчуємо наслідки війни

Що довше триватиме війна, то гіршими будуть наслідки. Втім українська ІТ-індустрія продовжує працювати на збереження та зміцнення своєї позиції на світовому ринку, ми активно презентуємо себе світу, розказуємо про наші сильні сторони, щоб зберегти контракти та отримати нових клієнтів. Це допомагає втримувати ситуацію на нинішньому рівні. Саме тому тимчасові виїзди за кордон для представників ІТ-компаній вкрай потрібні, щоб зберегти клієнтів та знайти нових. У період найбільшої бізнес-активності важливо, щоб ключові особи компанії вели перемовини та зустрічалися із замовниками. Це питання не лише ІТ-індустрії, таку ж проблему мають всі експортні галузі, наприклад ГМК та агросектор. Наразі асоціація разом з іншими бізнесовими та індустріальними об’єднаннями теж шукає компромісне рішення.

Що впливає нині на ІТ-експорт України

ІТ-індустрія адаптивна та має глобальний вимір. Тож світові процеси для неї більш значущі, аніж внутрішні. Складно виміряти точно проценти впливу, але, гадаю, він на рівні 80 проти 20 на користь світових процесів.

Наразі від сигналів наших партнерів залежить багато як ніколи. Компанія Gartner, лідер у досліджені глобальних технологій, опублікувала Market Guide for Ukrainian Information technology, в якому не просто схвально відгукнулась про рівень українського ІТ, а й прямо рекомендує численним передплатникам і клієнтам у всьому світі попри війну працювати з нами. Це цінний для підтримки української індустрії документ, і ми пишаємося, що долучилися до його підготовки. Ми вже бачимо, що учасники ITU в міжнародних комунікаціях посилаються на авторитетну думку Gartner, і, впевнені, це їм допоможе утримувати клієнтів і будувати нові партнерства.

Взагалі створення міжнародних проєктів у сфері ІТ і нові можливості для малих і середніх компаній у глобальному світі — новий виклик для України. Цим напрямом займається якраз ІТU, і робота нашого британського офісу — це побудувати коридор розвитку української техіндустрії разом з національним британським ІТ-об’єднанням techUK і в межах нового проєкту між нашими країнами під назвою Tech Bridge.

Основні перешкоди для зростання ІТ

Як відомо, головна цінність технологічного сектору — таланти. Тож під час війни основні перешкоди і навіть загрози дві — бронювання та тимчасові виїзди фахівців. Складність із бронюванням ключових ІТ-фахівців, яку ми маємо, це — негативний вплив на стан експорту та збереження темпів зростання. Це за українським виміром. А для діяльності ІТ-компаній відсутність броні для критично важливих фахівців призводить до того, що клієнти не мають впевненості в тому, що проєкти отримають відповідні ресурси та кваліфікованих фахівців і відповідно реалізуються вчасно. Асоціація працює з владою — шукаємо ефективне та водночас компромісне рішення.

Про відплив ІТ-фахівців з України

Експертна оцінка про зменшення на п’ять тисяч фахівців ІТ в Україні — це не фізичний відплив айтівців з країни. Причини інші — перехід на альтернативні юридичні форми, переміщення спеціалістів в інші сфери та ринки, скорочення «бенчів». Масштабної релокації ІТ за кордон немає, фахівці працюють в Україні, компанії створюють для цього всі умови — від генераторів до укриттів.

Ситуація відбиває радше світові тренди, але є і наш «колорит». Так, у світі триває скорочення після надмірного надлишку залучених в онлайн-сфері людей, спричинених пандемією. В Україні через війну зростання чисельності працівників в ІТ, звісно, немає, і молоді фахівці та світчери змінюють напрями на такі, що дають змогу їм виживати.

Щодо більш фахових айтівців, їх скорочують вкрай неохоче — вони спочатку прямують на «бенчі», компанія шукає варіанти для залучення таких команд в Україні. Всі знають, що, скоротивши команду в Україні, буде складно переконати клієнта знову її залучити — найімовірніше, для виконання такого завдання знайдуть команду в іншій країні, де немає війни і де такі ризики для клієнта відсутні. Тож ми не прогнозуємо значного відпливу ІТ-фахівців з України.

Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера

Про ІТ-експорт у 2022 році

Для Львівського ІТ Кластера такі результати у 2022 році не стали несподіванкою. Влітку минулого року ми презентували результати дослідження IT Research Resilience (незабаром запускаємо нове), у якому прогнозували три можливі варіанти розвитку подій в Україні та їхній вплив на показники експорту. У підсумку, на жаль, справдився найменш оптимістичний прогноз: $7,2–7,5 млрд. Звісно, ми сподівалися, що вдасться вийти на оптимістичний показник у $8,5 млрд. Втім за 2022 рік експортний виторг IT-послуг зріс на 5,85% і приніс $7,3 млрд. Це на $406 мільйонів більше, ніж у 2021-му. Цей рік був усе ще ковідним, тоді було зростання 38%. Тоді усі були, так би мовити, в одному човні, пандемія зачепила усіх без винятку. Також у цей період зросла диджиталізація низки сфер.

Думаю, 2022-го ми могли б спостерігати щонайменше такий самий рівень зростання, якби не вторгнення росії.

Що нас очікує за результатами 2023 року

При збереженні нинішніх трендів, найімовірніше, за результатами 2023 року обсяг експортного виторгу буде на рівні $7,2–7,4 млрд. Це за умови, що не буде нових непередбачуваних обставин, «чорних лебедів».

Перший квартал 2022-го був занадто стрибкоподібним і шоковим: у лютому рекордні обсяги експортного виторгу, імовірно, були пов’язані з підтримкою компаній і співробітників через початок повномасштабного наступу росії. Звідси й стрибок. А далі вже шок, спад і спроби адаптації.

Також відзначу певну закономірність: за останні 10 років у перші три місяці нового року обсяг експортного виторгу зазвичай трохи нижчий, ніж в інші місяці. Тобто робити висновки на основі першого кварталу може бути трохи поспішним.

Коли повною мірою відчуємо наслідки війни

Мабуть, найповніше наслідки війни на індустрію ми відчуємо, як би дивно це не звучало, після перемоги, коли почнеться етап стабілізації ситуації, відкриються кордони тощо. Очевидно, що довше триває війна, то серйознішого впливу зазнає кожна галузь, зокрема ІТ. Тому гадати, коли ефект війни закінчиться — питання далекої перспективи.

З найближчого, то найімовірніше вже в кінці цього року в компаній можуть закінчуватись давні контракти. А залучити нових клієнтів може бути складніше через війну. Тому компаніям важливо розширювати, поглиблювати експертизу, створювати нову додану цінність, шукати нові рішення і стратегії продажів.

Основні перешкоди для зростання ІТ

Очевидно, що найбільшою перешкодою є війна. Питання бронювання ключових ІТ-спеціалістів, мобілізації, виїзду за кордон суттєво впливають на зростання ІТ-індустрії. Тому їхнє врегулювання може підсилити галузь. Короткострокові відрядження — це потенційно нові контракти для компаній.

Компаніям важливо шукати нові рішення та стратегії продажів, можливо, об’єднуватись у консорціуми, щоб збільшувати «воронку продажів» і свою спроможність. Вчитись комунікувати свою цінність по-новому. І таким чином збільшувати глобальну присутність. Своєю чергою, ІТ-спеціалістам сьогодні важливо покращувати вміння, поглиблювати експертизу, щоби клієнти хотіли їх наймати через сильні знання і навички, професійність, а не зі співчуття.

Про відплив ІТ-фахівців з України

За даними IT Research Resilience, станом на літо 2022 року за кордон виїхало від 50 000 до 57 000 ІТ-спеціалістів. З них 64% припадає на жінок. Багато з них до цього часу уже повернулися, дехто кілька разів переїжджав. На час дії воєнного стану та закритих кордонів для чоловіків, припускаю, ми не побачимо різкого відпливу. Втім це може змінитися після перемоги. Але зауважу, що виїзд працівника з України не означає автоматично легалізацію за кордоном. Адже він може певний період й надалі залишатися співробітником української ІТ-компанії, сплачувати податки тут.

Так, оскільки компанії розширюють свою глобальну присутність, чимало співробітників можуть долучитися до закордонних команд. За таких умов, звісно, економіка це відчує, особливо через зниження обсягів локального споживання — тут ефект майже миттєвий. Але оцінити силу цього ефекту кількісно наразі складно. Варто пам’ятати, що відкриття компаніями офісів за кордоном — це диверсифікація ризиків і відповідь на повномасштабне вторгнення в тому числі. Компанії хочуть бути впевнені, що їхні фахівці у безпеці. А іноземний клієнт — у тому, що його проєкт буде виконаний вчасно і команда буде на зв’язку.


Візуалізація даних: Ігор Яновський

Похожие статьи:
Оператор мобильной связи МТС объявил о снижении стоимости мобильного интернета, звонков и SMS в международном роуминге на территории...
Українська ІТ-компанія Genesis відкрила офіс на 200 місць у Варшаві, бо частина її співробітників після повномасштабної війни виїхала...
Привет, меня зовут Станислав, и я хотел бы поделиться опытом прохождения сертификации AWS разных уровней. Я работаю в IT уже 13 лет...
З 24 квітня по 8 травня на DOU проходило щорічне опитування, присвячене якості освіти в українських ЗВО (заклад вищої освіти —...
Меня зовут Евгений Ласман. Я — DevOps-инженер в компании Provectus. За 12+ лет попробовал себя в роли системного администратора,...
Яндекс.Метрика