Захищаючи Україну, загинув співробітник Syndicode Антон Гарбуз. Колеги діляться спогадами про героя
31 березня на передовій загинув Антон Гарбуз, Project Manager у компанії Syndicode. Йому було 33 роки, у героя залишилася дружина і донька. Колеги діляться спогадами про Антона та збирають фінансову допомогу для його рідних.
«Наш друг віддав життя, допомагаючи бойовим побратимам у Бахмуті. Антон був командиром взводу батальйону „Берлінго“, пішов добровольцем в армію в перший день війни. Водночас він збирав гроші на квартиру для своєї родини — дружини Ірини та
Колеги вирішили допомогти завершити збір і втілити останній план Антона — купити житло для його сімʼї. Долучитися можна за посиланням.
Дмитро Романченко, Managing Director у Syndicode:
«Друже, пробач, що не вберегли.
Дякую тобі за все.
За гонку націй,
за ранкову рибалку,
за допіо біля офісу,
за те, що навчив мене вʼязати вузли,
за бутерброди на рибалці,
за чесність та прямоту,
за відданість своїй роботі,
за твою чудову донечку,
за твоїх друзів, яких сьогодні прийшло дуже багато,
за почуття гумору,
за відвертість й іноді різку прямоту,
за твою людяність та справедливість,
за все-все-все.
Не пробачим ніколи.
Відпочивай із миром, воїне».
Альона Денисенко, керівниця фінансового відділу:
«Антон, ти для мене був справді другом. Я завдячую кожній хвилині, яку ми провели разом. Тепер ніхто не скаже, що „Ми з пацанами зробимо всьо, як ти скажеш, аби ти була довольна“. І це означало: „Я скажу пацанам так зробити“.
Ти не просто людина, друг, колега. Ти — кіборг. Справжній воїн, справжній Герой. Тебе, як нікого іншого, дуже не вистачатиме. Ти єдиний, хто мав суперздібності, був завжи позитивним, щирим, відданим, безкорисливим. Твого „обняв-підняв“, „мала, не кіпішуй“, „зараз я розкажу цим гусям...“, „драсте, тута“, „Альо на“, „подгрєбай“, „давай будемо хавати“, і „чого ти ще не нагрілась“ — капець як не вистачало весь рік і не вистачатиме.
Пам’ятаю, як ти шукав квіти посеред ночі, тому що у дружини друга день народження. Ти завжди показував, яким має бути чоловік і батько. Тобі ніколи нічого не було потрібно, ти завжи готовий був віддати останє людям котрі поруч. Ти все робив для своєї сім‘і і своїх друзів. Тоха, відпочивай з миром, ти наш герой. P.S. Я так і не навчилась пити допіо, уже і не навчусь... Ця клята війна забирає найкращих».
Андрій Маковенко, Software Development Engineer:
«Слів досі немає і важко в це повірити. Написав Антону в телеграмі, коли вітав його з останнім днем народження: „Я пишаюсь мати можливість називати тебе своїм другом“. Я дійсно пишався і буду пишатись завжди.
Хоробрий воїн, щирий друг, прекрасний колега, душа компанії, люблячий батько і чоловік. Твої вислови пройдуть із нам крізь життя, ти назавжди закарбувався у серці і пам’яті. Спочивай з миром, брате. Вічна шана і слава! Обнял-поднял».
Олександр Олійник, Software Development Engineer:
«Тоха, з тобою пішла і частинка мене. Серце болить, сльози течуть і не віриться в це. Я сподівався на диво, що ти ще будеш моєму синові розповідати, як це воно там було. А я б йому казав, що ти найсміливіша людина, яку я знаю. Що ти мій герой».
Команда DOU висловлює щирі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять!
