Найми мене, якщо зможеш. Що відбувається зі скороченнями, зарплатами і хайрингом на IT-ринку — розповідає Вікторія Придатко
Через нещодавні скорочення в західних IT-компаніях постало чимало питань про те, що тепер буде із зарплатами й наймом, чи торкнуться ці процеси України та чи очікувати айтівцям на нові звільнення.
Юра Федоренко попросив відповісти на ці запитання Вікторію Придатко — засновницю рекрутингової компанії VP Team, співзасновницю платформи seniormatch.io, діджитал-пайплайну senior-інженерів та менеджерів рівнів lead і chief.
Про масові скорочення і запит на IT-фахівців
Усе не так трагічно, як видається. Те, що відбувається на ринку праці США, я спостерігаю з
Скорочення я помічаю в аутсорс-компаніях середніх розмірів і деяких продуктових бізнесах з надмірно великим штатом після «буму» найму 2021 року. Але я не думаю, що нашому ринку варто очікувати таких скорочень, як у США.
Водночас у такі кризові періоди активізується найм у маленьких стартапах і продуктових компаніях середнього розміру.
Я сподіваюсь, що з літа
Нещодавно я розмовляла зі своїми друзями з Amazon і Google та спитала, чи компанії скорочують усіх підряд, чи тих, кого наймали в поспіху? Мені відповіли, що іноді скорочують навіть без перформанс-рев’ю, — просто кажуть, що «обрізають» 30% конкретного відділу. В США здебільшого звільняють «одним днем», часто про це повідомляють у листі. Або одного ранку ви просто не можете ввійти в робочі акаунти.
Реальний кейс мого друга з Google: один з відділів у компанії складався з 50 фахівців і головного інженера, якого під час останньої хвилі скорочень звільнили разом з 20 підлеглими. Решта 30 членів команди тепер не розуміють, що їм робити. Таке враження, що все це лотерея без будь-якої логіки. Звільняють навіть Architect’ів, які були customer-facing експертами! Ці люди завойовували авторитет перед клієнтами й були обличчям компанії, а їх звільняють.
Українським же аутсорсинговим компаніям невигідно звільняти людей, адже потім складніше знайти класного спеціаліста, ніж у США, через менші обсяги ринку. Ба більше, якщо людина розумілась на проєкті, то вигідніше залишити її на бенчі, ніж наймати когось збоку й заново навчати.
До того ж, попри війну, бомбардування та проблеми з електропостачанням, закордонні клієнти хочуть бачити українських спеціалістів на проєктах. Наприклад, один з моїх клієнтів сказав: «Нам би із західних країн когось, бо це безпечно, але якщо є українці з генераторами та іншим резервним живленням, то ми готові їх розглядати». Цікаво, що на початку війни риторика була інша, і більшість замовників, з мого досвіду, були готові працювати тільки з айтівцями в Європі. Але поспілкувавшись із західноєвропейськими кандидатами, вони зрозуміли, що ті мають «профспілковий» підхід до роботи: «з 9 до 5» — і до побачення. Українці ж більше заглиблюються у проєкт, тому вони й більш затребувані.
Про актуальні зарплати в IT
На Заході високий прогресивний податок, тому наші «чисті» зарплати зазвичай більші, ніж у Європі. Наприклад, Senior Developer в Україні може отримувати нетто $7000, а на Заході — $5000 брутто. А в Португалії ця сума взагалі може становити €2500, і це нормальна зарплата для цієї країни.
Не можу сказати, що зарплати нині впали, особливо якщо ви гарний досвідчений спеціаліст. Зростання майже немає, але й падіння теж. Нині справді важко джунам. Як то кажуть, щоб нині стати джуном, треба бути мідлом.
Нещодавно моя команда допомогла з наймом трьох працівників: C++ розробника з Аргентини ($65 тис. на рік), .NET-розробника з Колумбії ($91 тис. на рік) і 3D-художника ($60 тис. на рік), який живе між Бразилією та Аргентиною.
Вони обійшлись замовнику не менше, ніж айтівці з Європи. До того ж деякі з них вже працювали на клієнтів зі США. А ті IT-фахівці, які виконували замовлення в Сполучених Штатах, зазвичай запитують тамтешні розміри компенсацій.
Про «культуру» скорочень
Я виступаю за те, щоб перед звільненням попередити людину. У кожного є свої плани на життя та сімʼю, пов’язані із зарплатою. Чому в Америці часто скорочують одним днем і одразу ж закривають доступи до внутрішніх систем? Вони переймаються за безпеку даних і чутливу клієнтську інформацію. Це я чула від американських колег.
У чому полягає різниця між американським та українським HR? В США основний фокус на законах і умовах договору, а не на фахівцях. У нас же людяніше ставлення до айтівців, адже в Україні геть інший ринок й інша спільнота.
Основні відмінності ринку США від українського:
- У Сполучених Штатах, з мого досвіду, середня тривалість процесів найму —
2–3 місяці, в Україні — до місяця.
- Американський ринок дуже великий і має доволі багато вузьких стеків і галузей, які потребують спеціалістів зі специфічним бекграундом.
- У США диплом відчиняє багато дверей, в Україні ж він важить значно менше.
- Американські роботодавці серйозно ставляться до рекомендацій з попередньої роботи.
- В Америці люди повсюдно розвивають нетворкінг, навіть якщо він не приносить миттєвої вигоди.
- У США зарплата майже завжди не є основною частиною доходу: акції, опціони й бонуси здебільшого перевищують розмір компенсації, при цьому вони ліквідні.
Якщо в нас звільнити людину одним днем, роботодавець отримає стільки хейту, наприклад, у відгуках на DOU, що йому потім буде непросто когось найняти.
Треба звільняти так, щоб людина нормально сприйняла цю новину і передала справи іншому спеціалісту. В США передачі справ практично немає: якщо одна людина пішла, то інша швидко її замінить і розбиратиметься в процесі.
Порада: у міжнародних Big Tech компаніях дуже важливі софт-скіли, хоч вони й не убезпечують від скорочення. Наші ж розробники часто цим нехтують. Я навіть не уявляю, чи міг би на Заході існувати «італійський сайт» — у засновників точно виникли б проблеми із законом через кількість абʼюзу, який там є.
Ще варто інвестувати в нетворкінг, щоб отримувати інформацію з перших рук, а не дізнаватись про своє скорочення з новин.
Що лякає роботодавців
Якщо у вас немає нормального зв’язку і ви можете його забезпечити, вас навряд чи наймуть. А якщо й дадуть офер, то згодом звільнять за низький перформанс. Так, частина айтівців переїхала на захід України, але й там є перебої зі світлом. Тож якщо хочете шукати роботу на зовнішніх ринках, треба подбати про хороший інтернет.
Ще клієнти бояться мобілізації фахівців. Попри те, що попит на українських спеціалістів великий, якщо клієнт може знайти спеціаліста такого ж рівня в Західній Європі, то він найме його саме там. З мінусів для роботодавця — в Європі інша культура праці. Наприклад, у Португалії сидять з вином вже з обіду, програмістів це теж стосується. Також простіше підписати контракт з українським ФОПом, ніж оформлювати фахівців і розбиратись з податками у країнах Заходу.
Як зміняться підходи до найму
Невдовзі на ринку буде великий попит на diversity-спеціалістів, які знаються на тонкощах спілкування з різними категоріями людей. Нині багато наших хлопців і дівчат на війні, і коли вони повертатимуться та влаштовуватимуться на роботу, постане питання коректної взаємодії з ними. Наприклад, людина може не мати руки чи ока, і це все жахливі та, на жаль, непоодинокі наслідки війни. А українським фахівцям подекуди бракує етики.
Також потрібно буде дуже зважати на кроскультурні особливості під час рекрутинг-процесів і перемовин із замовниками, адже ринок IT продовжує глобалізовуватись.
Скажімо, на азійському ринку важко знайти дві схожі одна на одну країни. До прикладу, в Китаї ефективні перемовини завжди відбуваються за спільним обідом. Є дуже крута книжка «Кам’яне обличчя, чорне серце», її написала Чу Чін-Нінґ, жінка родом з Тайваню, яка жила в США та консультувала західні бізнеси щодо роботи зі східними. І цей твір гарно показує: якщо не знаєте культурної різниці, особливостей менталітету, вам краще не пхатись на Схід. Чому ця книжка має таку назву? Бо по обличчю колег з Азії ви часто не зможете зчитати реакції на ваші дії.
Попри поширеність в Україні міжнародних команд, . Одна річ — культурно ближчі країни на кшталт Європи та Сполучених Штатів, і трохи інше — суспільства, що радикально відрізняються від нашого.
Запит на кроскультурне спілкування вже є, адже з початком війни мільйони українців виїхали в Європу. Там думали, що Україна — держава третього світу, і тут всі очманіли, коли українці з трьома вищими освітами приїхали до них влаштовуватись на роботу. На жаль, країни Заходу побачили та усвідомили, яка Україна крута, ціною війни. І я прогнозую, що попит на наших спеціалістів у світі збільшуватиметься, але якщо забезпечити відносно безпечні умови роботи та надійний звʼязок.
Є чимало різнорівневих кандидатів, які виїхали перечекати війну не просто в сусідню Польщу, а у Велику Британію, Канаду, США, ретельно облаштувались в Західній чи Північній Європі. І хоча ціни на нерухомість там захмарні, це може не відвернути людей від того, щоб залишитися за кордоном назавжди. Це теж перерозподіляє географію найму, а в перспективі в нас складеться дефіцит відносно недорогих у минулому, але досвідчених IT-спеціалістів на ринку. Доведеться або дуже посилено вкладатися у розвиток поточних співробітників, або підвищувати зарплати (що для компаній завжди небажаний варіант), або змиритися з «розбавленням» команд фахівцями з інших країн — Індії, Азії, Східної Європи тощо.
