На IT-ринку зʼявилась рекордна кількість джунів. Як це вплине на індустрію та вимоги до знань і навичок фахівців
IT лишається чи не єдиною галуззю, яка продовжує зростати, попри війну. Водночас соцопитування говорять про те, що третина українців втратила роботу. Паралельно ж лунають подекуди оманливі обіцянки високих заробітків і легкого входження у професію від освітніх курсів і програм. Все це, зокрема, призвело до того, що на ринку з’явилася чимала кількість початківців, які змушені неабияк конкурувати за одну вакансію в IT-компаніях.
Чи траплялося схоже з ринком IT в Україні раніше і як ситуація розвиватиметься далі? Що робити початківцям в індустрії, які не готові до роботи на проєктах, і як чимала кількість малопідготовлених спеціалістів вплине на галузь? Про це DOU запитав IT-компанії, а також експертів, що опікуються розвитком індустрії.
«Кількість кандидатів на вакансію Junior QA сягнула тризначної цифри». Чому на IT-ринку стало багато трейні й джунів
Українська IT-індустрія — одна з небагатьох галузей економіки, яка здатна працювати практично на довоєнному рівні. Попри труднощі зі збереженням і пошуком нових замовників, IT-компанії продовжують зростати кількісно. Їм потрібні айтівці, аби пропонувати нові послуги та якісно закривати вже активні проєкти. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, потреба IT-індустрії у фахівцях сьогодні становить
Водночас, як зазначає у коментарі DOU керівниця освітньої команди Львівського ІТ Кластера Юлія Цимбала, у
Після 24 лютого багато українців залишились без роботи й попит на ІТ-навчання ще більше зріс. У SoftServe кажуть, що на курси компанії для початківців Intro to Programming зареєструвалося понад 1000 людей.
Водночас початківцям стало складніше знайти роботу, це займає більше часу. Нещодавно DOU вже писав, що на одне місце UI/UX-дизайнера претендують 13 кандидатів; на одну посаду QA Manual — 17 кандидатів; а за одну позицію HR конкурують 7 людей.
Це підтверджують в IT-компаніях і зараз. В Intetics кажуть, що найбільш болюче криза на ринку впливає саме на початківців в IT: кількість кандидатів рівня Junior невпинно зростає, чого не скажеш про кількість пропозицій. Наприклад, кількість кандидатів на відкриту в Intetics у жовтні вакансію Junior Quality Assurance сягнула тризначної цифри.
У Sigma Software зазначають, що ринок дещо перенасичений, але навіть не спеціалістами рівня Junior, а радше Trainee, тобто людьми, які щойно закінчили курси та мають мінімальний (кілька місяців) досвід або зовсім не мають досвіду роботи на комерційних проєктах.
Серед основних причин, чому так склалося, можна виокремити:
1. Уповільнення темпів зростання індустрії.
Протягом останніх років технологічні компанії наймали рекордно багато фахівців, джуніорів зокрема. Зараз же, попри те, що ІТ-бізнес відчутно стабілізувався від початку війни, є ознаки економічної рецесії та скорочення інвестицій в ІТ-секторі, пояснюють у SoftServe.
«Це видно і на прикладі світових технологічних компаній, які вже почали скорочення: звільнили понад 32 тисячі фахівців, які працювали у компаніях Кремнієвої долини. Попит на спеціалістів початкового рівня, вочевидь, теж зменшується», — кажуть у SoftServe.
2. Вплив війни.
У компаній та замовників змінюються плани, локації діяльності, а з ними й характер співпраці, вважають в Intetics.
Якщо джун працює на комерційному проєкті, він може розвиватися. Однак якщо замовлень немає, то й розвиватися в того самого мідла не так просто, зауважує Юлія Цимбала. Дослідження Львівського IT Кластера 2021 року, яке проводили суто в межах Львова, показало, що джуни становили 24% від загальної кількості спеціалістів у компаніях, мідли — 41%, а сеньйори — 35%. А останнє дослідження, за словами Цимбали, яке охоплювало вже не лише Львів, а й інші регіони, продемонструвало, що джунів у компаніях стало менше — 17%. Мідлів нарахували 35%, 31% сеньйорів і 17% лідів.
«На це частково впливає розширена географія дослідження, а частково те, що компанії наймали меншу кількість джуніорів», — пояснює представниця кластера.
3. Привабливість IT-галузі (затребуваність і перспективність, розмір компенсацій спеціалістів, можливостей до реалізації).
AllSTARSIT наголошують на факторах мобільності й адаптивності, що стали одними з ключових під час війни та пандемії коронавірусу.
«ІТ-спеціалісти мобільні, на відміну від спеціалістів офлайн-сервісу чи інженерів, які не мають змоги безперебійно працювати з будь-якої локації лише з ноутбуком і хорошим інтернетом. Також важлива адаптивність в контексті самої роботи. Сьогодні пишеш на Python, завтра довчив Angular — і ти вже Full Stack. Завтра вакансій для пайтоністів не буде — ти Front-end Developer. Більше технологій знаєш — більше можливостей отримуєш», — пояснюють у компанії.
4. Велика кількість курсів і тренінгів (і водночас не завжди висока якість викладання).
ІТ-індустрія впродовж років є популярною, адже пропонує фінансову стабільність, гнучкі умови праці та бенефіти. Через це до неї прикута увага з боку молоді та світчерів, що наразі мають безліч пропозицій різноманітних курсів, тренінг-програм тощо, коментують у Sigma Software.
Проте якість підготовки на таких курсах не завжди дає можливість після їх закінчення влаштуватися на позицію Junior-спеціаліста. Найчастіше вони дають добру теоретичну базу, але не дають (чи дають замало) практики, тобто групового проєктного навчання, вважають у компанії.
«Тенденція не нова». Коли IT-ринок вже стикався з перенасиченістю новачками
Хоча широкомасштабна війна заскочила чимало IT-компаній зненацька, ситуація, коли на ринку праці трейні та джунів більше, ніж потрібно, вже траплялася. Тенденцію перенасичення спостерігали щонайменше тричі за останні 10 років, зазначає віцепрезидент з освітніх питань Асоціації IT Ukraine та Chief Learning Officer у Sigma Software Максим Почебут.
«Спочатку у
В AllSTARSIT нагадують, як постраждав бізнес від пандемії: багато невеликих компаній закривались чи поглинались, проєкти зупинялись, команди скорочувались відповідно до зменшення бюджетів. Тоді IT-індустрія також стикнулася з великою кількістю вільних джуніор-спеціалістів, спричинену як світчингом, так і вивільненням кадрів, а також невеликою кількістю пропозицій для них.
«Однак адаптивність індустрії і швидкість цієї адаптивності зіграли найважливішу роль. Офлайн-бізнес зрозумів, що треба йти в онлайн (а це замовлення для ІТ-компаній); зріс попит на ІТ-навчання як академічне, так і неакадемічне (пропозицій курсів стало набагато більше); компанії знову люто конкурували за кандидатів і, що важливо, знову мали змогу наймати джуніорів (а це, до речі, дорого за часом і ресурсами)», — додають в AllSTARSIT.
У SoftServe згадують і фінансову кризу
Утім, якими б не були попередні кризи, ринок сам себе збалансовував. Щойно ознаки кризи послаблювалися, спостерігалося відчутне зростання індустрії і попиту на спеціалістів всіх рівнів. У SoftServe припускають, що вихід з нинішньої кризи для українського IT не буде винятком.
Junior job market crisis у 2020 році відчув і західний ринок, наголошують в Intetics. Найм джунів, за даними досліджень і річних звітів західних рекрутмент-агенцій, впав на третину, що було спричинене спробою компаній-роботодавців скоротити витрати та стабілізувати ситуацію після пандемії.
Хоча у Sigma Software кажуть, що порівнювати український ринок із закордонним все ж не варто. Там працює багато компаній-гігантів (Google, Amazon тощо), в яких часто є власні програми з підготовки молодших спеціалістів, що гарантують працевлаштування після їх успішного завершення. Крім того, на відміну від України, в Європі чи в Америці ІТ-галузь не є однією з небагатьох індустрій, що успішно розвиваються і можуть запропонувати гарні умови. Відтак людина має більше свободи щодо вибору напрямку.
«Перемогти може не лише найкращий і більш досвідчений, а й „найдешевший“». Як велика кількість джунів впливає на IT-індустрію
Наслідки того, що IT-ринок України перенасичений джуніорами сьогодні, можна розділити на позитивні й негативні, які часто переплітаються між собою.
Наприклад, через нинішню ситуацію зростає й зростатиме конкуренція серед спеціалістів-початківців. З одного боку, це добре для компаній, адже вони мають змогу обрати найскіловішого фахівця, який швидше рухатиме проєкт вперед. Та з іншого боку це означає, що перемогти може не лише найкращий і більш досвідчений, а й «найдешевший», припускають в Intetics. Тобто фахівці-початківці, зважаючи на велику конкуренцію, навіть попри навички, можуть погодитися на меншу компенсацію, аби просто не залишитися без роботи.
«Через те, що фахівців рівня Trainee та Junior стає більше, зростає конкуренція за відкриту позицію. В таких умовах завжди є можливість, що хтось зі схожим набором навичок буде очікувати меншу компенсацію на вході», — додають у Sigma Software.
Другий аспект — додаткове та ризикове грошове навантаження на компанію-роботодавця при наймі спеціаліста без досвіду (включно з overhead-витратами, ресурсами на навчання, залученням спеціалістів Senior-рівня як менторів тощо). Та якщо поглянути на це з позитивного погляду, то саме буткемпи, хакатони, стажування, які запускають компанії, допомагають джуніорам здобути перший реальний досвід, кажуть в AllSTARSIT.
Третій аспект — складнощі в повноцінній адаптації та онбордингу нового спеціаліста у поширеному сьогодні дистанційному форматі роботи. Те, чи буде негативний вплив, залежатиме від рівня підготовки великої кількості джунів, їхньої здатності та мотивації «допомогти» компаніям з адаптацією, а також від кількості експертів у компаніях, ресурс яких можна буде використати для адаптації та роботи в командах, додають у Kharkiv IT Cluster.
«Якщо ситуація не може бути змінена у близькій перспективі, потрібно її скерувати у вигідне для обох сторін русло. Тож компаніям за можливості треба „нарощувати досвід“ новачків у галузі, створюючи освітні програми із практичною складовою (інтернатури, воркшопи, школи, стажування та тренінги). Кандидатам без досвіду теж варто намагатися цей досвід накопичувати, навіть приєднавшись до професійних ком’юніті за спеціальністю або долучившись до роботи над реальним кейсом чи проєктом», — вважають в Intetics.
«Кожен айтівець — це ще три з половиною робочих місця в інших галузях». Чого очікувати IT-сфері України в майбутньому
Віцепрезидент з освітніх питань Асоціації IT Ukraine Максим Почебут вважає, що, кажучи про майбутній стан індустрії, варто зважати на те, чому люди йтимуть в IT. Якщо мова про тих, хто справді хоче зростати й розвиватися, тих, хто готовий навчатися, то це, звісно, дуже добре для індустрії, адже українська ІТ-галузь має великий потенціал. Якщо ж навпаки, до ІТ будуть йти переважно через ті умови, що галузь пропонує, то це може призвести до збільшення порогу входження та довшого шляху від позиції Junior до Middle.
Та що робити тій надлишковій частині ринку талантів, що утворюється через зменшення попиту? По-перше, ІТ, хоч і є зараз опірною індустрією, все ж не єдина, і точно не є панацеєю, кажуть у SoftServe. Якщо криза триватиме довший час, молоді спеціалісти все ж рухатимуться до того, що їм до душі. А ті ж, що насправді бачать себе в галузі, матимуть більше часу для отримання ґрунтовних знань. Будуть напрацьовувати перший досвід на своїх власних проєктах та фрилансі.
«Нині чимало варіантів здобути неформальну освіту, яка допомагає потрапити в індустрію тим же світчерам. Водночас компанії не мають багато робочих пропозицій для трейні. Однак для людей, які втратили роботу через війну чи вирішили, що зараз саме той момент, коли потрібно спробувати перекваліфікуватися, це можливість. І не саме можливість одразу потрапити в IT після двох місяців навчання, а можливість зрозуміти, чи це їхня професія. Перші курси, найімовірніше, не зроблять з новачка хорошого програміста, але вони дадуть зрозуміти, чи це той напрям, в якому хочеться розвиватися», — вважає керівниця освітньої команди Львівського IT Кластера.
Юлія Цимбала припускає, що далеко не всі трейні й джуни, які сьогодні є на ринку, отримають роботу в компаніях. Та вони можуть спробувати запустити власний продукт чи працювати на фрилансі, що також добре для галузі.
Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал наголошує: IT-компанії мають змогу інвестувати в освіту й адаптувати нових айтівців до викликів IT-ринку. І регулярний розвиток індустрії вигідний усім. Попри можливі бар’єри при входженні у професію, зокрема потреба знати англійську чи брак певних навичок, це гарний поштовх для побудови кар’єри й розвитку української економіки.
«Кожен айтівець, який працює, — це ще три з половиною робочих місця в інших галузях, — коментує Шаповал. — Насправді ми не бачимо великих ризиків чи значного негативного впливу чималої кількості джунів на ринок ІТ. Здорова конкуренція сприятиме підвищенню кваліфікації кожного, хто захоче бути успішним. А це означатиме зростання рівня навичок та цінності кожного айтівця, які зрештою можна буде застосувати в українських чи міжнародних ІТ-компаніях. Бо ІТ-індустрія глобальна та не має фізичних кордонів».
«Криза мине, і потрібно бути готовими до швидкого відновлення». Як підвищити якість навчання й підготовки трейні та джунів
З огляду на те, що на ринку справді є брак кваліфікованих спеціалістів, які готові одразу взятися до завдань, ключовим фактором, що вплине і на фаховість команд в компаніях, і на здатність новачків отримувати роботу, лишається освіта.
«Щоб до України поверталися замовники, інвестиції, заходили нові проєкти, по-перше, потрібна перемога й стабілізація економіки. По-друге, треба підвищувати якість підготовки молодих фахівців як на базі корпоративних тренінг-центрів, так і на базі вишів і приватних навчальних закладів. А тим, хто розглядає можливість навчатися на ІТ-фахівця, треба зважено обирати курси», — наголошують у Sigma Software.
У SoftServe, наприклад, продовжують розвивати як свої корпоративні навчальні рішення, так і спільні проєкти з університетами. Наприклад, цього року компанія розширила кількість спільних з університетами дуальних програм з чотирьох у Львові до дев’яти по всій Україні, вперше охопивши Київ, Дніпро та Харків.
А Львівський IT Кластер додатково зосередив увагу на профтехосвіті України. У ній вбачають ще одну ланку, яка зможе забезпечувати компаній скіловими джуніорами чи стронг-джуніорами, що вже знатимуть базу кількох основних мов програмування, основи веброзробки чи QA.
«Найбільше ми вкладаємося у розвиток формальної освіти. Це потрібно, щоб фахівців не виховували під окрему компанію чи одну конкретну мову програмування. Аби галузь розвивалася загалом, потрібно залучати компанії до розробки освітніх програм, менторства, викладання. Формальною освітою не закриєш всіх вакансій, але вона дає змогу отримати кращих фахівців», — пояснює Юлія Цимбала.
Якщо людина чотири роки вчить кілька базових технологій, їй буде простіше переходити з однієї мови програмування на іншу. А компаніям потрібні люди, що здатні створювати нові продукти, наприклад Architects — таким спеціалістом можна стати, лише знаючись на багатьох сферах одночасно.
За дослідженнями Kharkiv IT Cluster, майже 100% тих, хто успішно побудував кар’єру в ІТ, — це люди з вищою освітою.
«Зараз ми разом долаємо виклики, рівня яких ІТ-бізнес в Україні ще не знав. Це стосується і збереження талантів, і балансування людського капіталу, і можливості для продовження сталого зростання. Конкуренція на ринку фахівців встановлюватиме нові планки у кваліфікації, знаннях та навичках, що неодмінно матиме довготривалий ефект у створенні ІТ-продуктів. До того ж це буде наочний приклад того, що успішним можна бути вдома, бо покаже молоді перспективи власної частки в українській економіці», — каже Ольга Шаповал.
Тож можна говорити про те, що, попри зменшення попиту на найм трейні й джунів сьогодні, IT-компанії планують повернутися до цього сегменту кандидатів у майбутньому. Коли криза мене, індустрія має бути готова до швидкого відновлення. І краще, аби до цього моменту ринок був заповнений фаховими кандидатами, які не гратимуть в мінус ані собі з погляду зарплати, ані галузі з погляду кваліфікації.
