Міграція ІТ-спеціалістів під час війни: хто куди переїхав і чи готові вертатися
Українські ІТ-спеціалісти поступово повертаються додому: у червні 2022 року 40% айтівців перебували в евакуації (в Україні чи за кордоном), а в березні таких було 61%. 27% фахівців переїхали в безпечніше місце в Україні, а 13% релокувалися за кордон.
У зарплатному опитуванні, яке проходило в червні 2022 року, ми довідалися в ІТ-спеціалістів про їхній досвід евакуації через початок повномасштабної війни з росією та плани щодо повернення додому.
ІТ-спеціалісти активно повертаються в Київ, а в Харків поки не планують
Найбільше ІТ-спеціалістів виїхало з Харкова, Херсона, Миколаєва та Маріуполя. У червні 2022 року в Харкові лишилося всього 12% айтівців, які жили в місті до початку повномасштабної війни: 6% не виїжджали й 6% повернулися. У Херсоні залишилося 18% ІТ-спеціалістів, у Миколаєві — 26%, і поки що в ці міста практично ніхто не повертається. 25 ІТ-спеціалістів з Маріуполя, які заповнили анкету, нині перебувають поза окупацією — в Україні чи за кордоном. Понад 60% спеціалістів з цих міст переїхали в інші населені пункти в Україні.
Де живуть зараз з розбивкою за містом, в якому жили до війни
Найрідше залишали свої міста ІТ-спеціалісти, які живуть у західних та центральних (Вінниця, Черкаси, Полтава, Кропивницький) регіонах.
Де жили до війни з розбивкою за містом теперішнього перебування
Найактивніше фахівці повертаються до Києва (42% ІТ-спеціалістів уже повернулися і ще 11% планують це зробити найближчим часом), Суми (36% та 4%), Чернігів (34% та 11%) та Житомир (33% та 7%). Близько 20% виїжджали, але вже повернулися у Вінницю та Полтаву.
Більшість тих, хто поїхав з Харкова, поки повертатися не планують. Ті, хто виїхав у безпечніші регіони України, думають повернутися, коли в регіоні стане безпечно (43%), а харків’яни, що перебувають за кордоном, найчастіше планують повернутися після закінчення війни (34%).
Понад 60% ІТ-спеціалістів, які переїхали через війну, планують повернутися додому
Спеціалісти, які виїхали зі своїх міст через війну, найчастіше планують повернутися додому: 69% тих, хто переїхав в інше місце в Україні, та 61% тих, хто виїхав за кордон.
Ті, хто вирушив в інші області України, найчастіше планують приїхати у свій регіон, коли там стане безпечно (29%), ще 22% — найближчим часом. Чекати закінчення війни думають 18%.
Ті, хто релокувася за кордон, навпаки, частіше планують дочекатися закінчення війни й тоді повертатися (38%). Ще 15% чекають, коли в їхньому регіоні стане безпечно. Найближчим часом планують повернутися 8% тих, хто перебуває за кордоном.
Чи планують вертатися і коли
ІТ-спеціалісти, які поки що не планують повертатися додому, найчастіше перебувають у безпечніших регіонах України: 69% з них переїхали в інше місце в Україні. Львівська та Івано-Франківська області залишаються основними напрямками для релокації всередині країни: 22% тих, хто переїхав по Україні, залишаються у Львові чи області, 10% — в Івано-Франківську чи області.
Мапа переїздів по Україні (% тих, хто виїхав із конкретного регіону)
Натисніть на місто, аби побачити деталі
Частка ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном, практично не змінилася з початку війни й у червні становила 13% респондентів проти 14% у березні. Жінки виїжджали активніше за чоловіків: у червні за кордоном перебувало 25% ІТ-спеціалісток та 9% ІТ-спеціалістів.
Географія розселення айтівців, які виїхали в Європу після 24 лютого, помітно змінилася, якщо порівнювати з березнем. Зменшилася частка тих, хто перебуває в Польщі (з 35% до 28% всіх, хто виїхав за кордон) та Румунії (з 6% до 3%). Водночас більш ніж удвічі зросла частка тих, хто живе в Португалії та Іспанії (сумарно у двох країнах з 6% до 13%), а також у Великій Британії (з 0% до 2%).
Німеччина не втрачає своєї привабливості для переселенців: і в березні, і в червні тут жили 10% українських ІТ-спеціалістів, які переїхали за кордон.
Мапа країн, до яких переїхали
Частіше евакуювалися жінки та спеціалісти з вищими доходами
Крім близькості до зони бойових дій, на рішення ІТ-спеціаліста релокуватися після початку повномасштабної війни впливали інші фактори. Наприклад, доходи. Найвищі медіанні зарплати у фахівців, які поїхали за кордон, а найнижчі — у тих, хто вирішив залишитися вдома.
Проте життя за кордоном негативно впливає на фінансовий стан айтівців: витрачають менше, ніж заробляють, 63% тих, хто виїхав за кордон, проти 72% серед тих, хто перебуває в Україні — можливо, це пов’язано з більшими витратами на життя.
Медіанна зарплата з розбивкою за місцем перебування та спеціалізаціями
Спеціалісти з більшим досвідом, як правило, мають вищі зарплати, тому вони переїжджали частіше: після початку війни в безпечніше місце вирушили 67% спеціалістів з досвідом роботи в ІТ понад п’ять років і 55% з досвідом до року. У червні в евакуації залишалися 34% айтівців з досвідом до року проти 42% айтівців з досвідом більш як п’ять років. За кордон також частіше виїжджали більш досвідчені спеціалісти: 14% тих, хто працює в ІТ понад п’ять років, проти 7% тих, хто працює менше ніж рік, і 11% тих, хто працює
Місце перебування з розбивкою за досвідом роботи в ІТ
Жінки евакуювалися частіше за чоловіків: з початком війни переїхали в інше місце 72% жінок та 61% чоловіків. Проте таку різницю передусім видно у відносно безпечних регіонах. З тих міст, де небезпека була високою, жінки та чоловіки виїжджали майже однаково часто: з Харкова евакуювалися 94% і жінок, і чоловіків, з Чернігова — 91% жінок і 89% чоловіків. Водночас з безпечніших міст чоловіки виїжджали рідше: наприклад, з Одеси релокувалися 67% жінок та 54% чоловіків, а з Дніпра — 54% жінок і 43% чоловіків.
Місце перебування з розбивкою за статтю
ІТ-спеціалісти з дітьми евакуювалися дещо частіше за тих, у кого немає дітей: через війну в безпечніші місця виїжджали 68% ІТ-спеціалістів з дітьми проти 62% без дітей. Проте діти не такий важливий фактор переїзду, як стать: жінки як з дітьми, так і без дітей, евакуювалися частіше за чоловіків.
Місце перебування з розбивкою за наявністю дітей
Аналітку підготувала Ірина Іполітова, візуалізацію — Ігор Яновський.
Підписуйтеся на Telegram-канал «Редакція DOU», щоби не пропустити нову аналітику.
