Інфляція та множинні курси НБУ. Чи справді багато айтівців з часом лише біднішають
За даними НБУ, інфляція в Україні у червні пришвидшилася до 21,5%. Тим часом у США вона перебуває на рівні 8,7 % — це найвищий показник за кілька десятиліть. Втім, попри високу інфляцію, українські ІТ-компанії здебільшого ігнорують цей показник при перерахунку зарплат своїм співробітникам.
Поширена ситуація: зарплату роботодавці підвищують нечасто і лише за performance review, виконати показники якого вартує фахівцям багатьох зусиль. Та інфляція (а станом на зараз ще й множинний курс валюти від НБУ) «з’їдає» частину таких підвищень, і людина врешті-решт працює не на поліпшення рівня свого життя, а в кращому випадку — на його не зменшення.
Особливо чутливі до цього молодші спеціалісти, а також нетехнічні фахівці, які отримують свою зарплату у гривні.
Ми опитали українських айтівців про те, наскільки проблематичним є для них зростання інфляції, поговорили про коригування виплат відповідно до її рівня з ІТ-компаніями (спойлер: більшість із них категорично відмовилися коментувати цю тему), з’ясували нюанси нинішньої ситуації та «притримання валюти» ІТ-компаніями на зовнішніх рахунках з фінансистом. А ще обговорили реалії інфляційного коригування з кар’єрними консультантами.
Деталі — у матеріалі.
Що кажуть компанії
За коментарями щодо коригувань виплат для розробників відповідно до інфляції ми звернулися до топкомпаній на українському ринку. Прокоментувати цю тему частково або повністю погодилися лише кілька з них.
InfopulseУ нашій компанії орієнтуються на ринковий курс валют, реальне коливання якого наближається до інфляційних показників. Минулого місяця компенсували розбіжності між курсом НБУ та реальним курсом на ринку.
Ми ведемо перемовини щодо коригування рівня оплати з урахуванням інфляції зі своїми клієнтами. Клієнти ставляться до цього як до будь-яких переговорів щодо ціни. Залежно від країни та ринку маємо більший чи менший рівень готовності до коригування. Наприклад, у США проводимо стандартні заплановані обговорення ціни на наступні періоди.
В Infopulse перегляд доходу спеціаліста можливий у межах щорічної оцінки з прив’язкою до валюти.
Минулого місяця ми скоригували виплати з поправкою на реальний обмінний курс. Для спеціалістів, котрі через війну в Україні змушені були змінити місце проживання і мають нижчий за визначений поріг дохід, компанія компенсує вартість оренди житла в межах індивідуальних лімітів.
За період з лютого по червень 2022 року перегляд доходу отримали 64% спеціалістів. При цьому середній відсоток підвищень за цей період становив 23%, а середній дохід спеціалістів компанії зріс на 11%.
IntelliasУ нашій компанії, попри війну та складну економічну ситуацію в країні, зарплати не скорочували, а їхній перегляд відбувається в плановому режимі, за запитом спеціаліста чи спеціалістки. Ми максимально спростили цей процес.
Зокрема, зробити запит на перегляд грошової винагороди можна усього лише за два кліки на корпоративному порталі Intems, скориставшись розділом Career Hub. Можливість зробити такий запит надаємо кожні 6, 12, 18 або 24 місяці, залежно від позиції спеціаліста. Після чого керівник ухвалює рішення, беручи до уваги його ефективність, рівень досягнення поставлених цілей та посилення професійних навичок людини, необхідних для її переходу на інший рівень винагороди.
EPAMЗа прогнозами Національного банку України, наслідки повномасштабного нападу росії тільки посилюватимуть інфляційний тиск найближчим часом. Водночас з інфляцією зараз стикнулась не тільки Україна, а й цілий світ. Це виклик для усіх бізнесів. І оскільки компанія ЕРАМ не працює у вакуумі, то ми разом з ринком адаптуємося до цього виклику.
При визначенні граничних меж компенсацій ми орієнтуємось на дані досліджень ринку праці (наприклад, від компанії Mercer чи інші джерела). Водночас рівень компенсації в ЕРАМ залишається індивідуальним показником, який залежить від умінь, знань, продуктивності, досвіду, позиції та ролі спеціаліста на проєкті.
Щодо того, як часто у нашій компанії відбувається перегляд компенсацій, то ми вже багато років проводимо щорічний аналіз продуктивності (annual performance review), на результати якого й спираємось. Крім того, вже понад п’ять років компанія використовує практику continuous promo, завдяки якій менеджери переглядають компенсації тоді, коли це справді потрібно, без очікування щорічного аналізу продуктивності.
З початком повномасштабної війни бюджет на continuous promo дещо був зменшений. Проте досі робочий інструмент у компанії, і всі спеціалісти, які заслуговують підвищення та досягають поставлених цілей, отримують підвищення. Зазначимо, що, крім щомісячної компенсації, у нас є проєктні spot bonuses, річні бонуси, EPAM Impact Award тощо.
Що кажуть розробники
Ми запитали українських айтівців, чи переглядають їхні роботодавці зарплати відповідно до рівня інфляції і як сильно неперегляд позначається на їхньому добробуті.
Ствердно відповіли на перше питання лише кілька людей з понад 200 опитаних — відповідно до інфляції компенсації абсолютної більшості не переглядають.
Щодо впливу на добробут, то, очікувано, найвразливіша до інфляції верства айтівців — фахівці рівня Junior та нетехнічні спеціалісти. Особливо чутливі до інфляції фахівці, які отримують зарплату у гривні — вони повідомляли про найбільшу втрату платоспроможності. Сеньйори рідше зазначали, що це питання сильно зачіпає їхній добробут, та все ж писали про це.
Деякі наші співрозмовники повідомили, що у їхній компанії призупинили будь-які перегляди компенсацій або ж зменшили бюджети на них. Невеликій частині опитаних зарплату взагалі зменшили.
Ось лише деякі з відповідей айтівців:
«Перегляд зарплат раз у рік, важливу роль відіграє саме перформанс. Рівень інфляції загалом мало впливає на новий розмір зарплати» (Accountant Receivable).
«Не переглядають. На добробут впливає, хоч і не так, як на людей, чий дохід не прив’язаний до валюти» (Senior Business Analyst).
«Я порушував питання про інфляцію. Зазвичай перед Новим роком компанія підбиває підсумки, тоді ухвалюють рішення про підвищення зарплати, але не щороку. Наприкінці2021-го мені не піднімали зарплату, а коли я сказав про інфляцію — підвищили її на 2%, хоча мали на 10%. Ще й квартальний бонус забрали. Хто розуміє, що таке інфляція, знає: якщо вона зростає, а ваша зарплата ні, то купити на свої гроші ви можете все менше і менше» (System Administrator).
«Не переглядають, хоча при працевлаштуванні обіцяли реагувати на зміни валютного курсу та на показники інфляції» (Middle Web QA Manual).
«Не переглядають. Я порушував питання інфляції в компанії. Пояснив позицію менеджеру, той зрозумів, пішов до клієнта, але наразі нічого. Тільки прилетіли таски на кшталт „improve customer success“, що зовсім не в тему. Тягнеться це все вже місяці два, тож я думаю міняти компанію, хоча й не тільки з цієї причини» (Regular Python Developer).
«Не коригують і ігнорують розмови про таке коригування. Підвищення зарплати можливе лише раз на рік, якщо більшість цілей були досягнуті. Був виняток розгляду досягнутих цілей через пів року, оскільки я наполягала на перегляді посади та компенсації» (Strong Middle Appian Developer).
Багато хто зазначає, що інфляція та валютна політика НБУ сильно позначаються на добробуті їхніх родин.
«Не переглядають. Через це я заробляю на 26% менше, і всім байдуже» (Middle .NET Developer).
«Ні, не переглядають. Інфляція сильно впливає на рівень життя, адже зачіпає не лише мене, а й родичів, яким я намагаюся допомагати фінансово. І якщо доларова інфляція доволі повільна, то інфляція у національній валюті надшвидка» (QA Engineer).
«Ні, не переглядають. Інфляція суттєва і відбивається на повсякденному житті» (Security Architect).
«Не переглядають. Візьмемо інфляцію, а я ще й отримую долари на ФОП-рахунок, у результаті мій мінус дуже суттєвий» (Android Developer).
«Не переглядають, але я сподіваюсь, що будуть. Зараз дозволити собі можеш усе менше і все складніше стає відкладати гроші, особливо коли багато непередбачуваних фінансових витрат» (Customer Care Expert).
«В нашій компанії підвищення можливе тільки через PPR. Інфляція відчувається, це постійний стрес» (QA Manual).
«Я працюю на двох роботах. На першій отримую в доларах на Payoneer, виводжу, і начебто все у нормі. На другій отримую зарплату фіксовано у гривні. Порушив питання інфляції (там ще оплата неактуальна за ринком була), в результаті відповіли, що бюджет на рік розпланований і нічого вдіяти не можна. Запропонували працювати чотири дні замість п’яти на тиждень, але навіть з такою опцією це нерелевантно. Тож буду звільнятися з другої роботи, де зарплата у гривні» (Tech Lead / Senior).
«На превеликий жаль, не переглядають. Роботодавець натякає, що потрібно радіти тому, що маєш» (Data Entry).
«Не переглядають, але в домашніх фінансах ми зазвичай враховуємо інфляцію. Загалом вона значно впливає на добробут, оскільки від деяких речей доводиться відмовлятися, а також треба переглядати щомісячні витрати» (Sales Director).
«Не коригують і не збираються. Отримую компенсацію у гривні. Поки що на добробут не сильно впливає, тому що банально з війною став менше витрачати. Морально важко усвідомлювати, що з кожним днем платоспроможність падає» (Team Lead).
Спеціалісти рівня Senior також помічають вплив інфляції та множинних курсів на свої рахунки, хоча частина зазначає: з високими зарплатами, прив’язаними до курсу долара, гріх жалітися.
«Роботодавець не переглядає зарплату щодо інфляції. Після підвищення з Middle до Senior моя фактична купівельна спроможність стала нижчою, ніж була на момент, коли я приєднався до компанії три роки тому» (Senior Java Developer).
«Ні, але в мене і зарплата дуже висока, вимагати її збільшення було б цинізмом і нахабністю. Якщо зарплату зменшать — я зрозумію» (Senior Front-end Developer).
«Можу тільки посміятися з цього питання — звичайно, не переглядають :) У всій компанії взагалі заморозили всі підвищення та перегляди, а це аутсорс з топової п’ятірки» (Senior JS).
«Не переглядають. Мої реальні доходи за останні п’ять років знизилися на 50%» (Senior QA).
«Понад рік тому я прийшов до продуктової компанії (від 100 до 200 співробітників) на зарплату в доларах. Згодом компанія зробила перерахунок компенсації в євро за поточним на той момент курсом. За рік вийшло −10% у компенсації від початково домовленої суми, якщо перевести її в долари. Компанія накинула +10% до компенсації (без будь-яких показників перформансу чи додаткових обов’язків), так що виходить, що втрати на курсі долар/євро перекрили. Але аж ніяк не перекрили втрати на інфляції долара, хоча й на тому дякую (Senior JS Developer).
«Не переглядають взагалі. Але вся інфляція залежить від долара, тож я її не помічаю» (Project Manager).
«Минулого року восени переглянули зарплату на +5%. За словами менеджера, це було пов’язано з інфляцією. Водночас перегляд робили не всім співробітникам, тож попросили про нього мовчати. Загалом за рік підвищення становило 12,5% при інфляції у США 8,5% (Lead Software Engineer).
«Ніяк не переглядають зарплату, бо пов’язують її збільшення лише з досвідом роботи, а не з інфляцією. До війни було не дуже помітно, проте зараз зі стрибками в курсі відчувається, що я недоотримую» (Team Lead).
«Ні, але сама зарплата більш ніж конкурентна навіть для Європи, навіть якщо порівнювати з before taxes. Тому було б дивно жалітись» (Product Manager).
Думка фінансового консультанта
На запитання редакції щодо інфляції та множинних курсів НБУ DOU відповів Любомир Остапів, засновник соціального проєкту фінансової грамотності українців «Сімейний бюджет», партнер iPlan.ua. Раніше — фінансовий директор Coppertino, Stanfy, SupportYourApp.
— Як валютна політика НБУ зараз впливає на доходи українців? І що позначається на добробуті розробників більше — інфляція чи множинні курси?
Зараз це болюче питання, і я бачу обурення через нього, зокрема серед розробників. Це навіть не податок, а просто різниця, яка фактично осідає в комерційних банках між курсом 29,25 гривні та ринковим, який сьогодні становить близько 35 гривень.
Ця ситуація ще й створює гігантські проблеми для майбутнього. Багато людей, які виїхали, розглядають податкове резидентство інших країн, де податки будуть більшими, але в них буде все прозоро: отримав, сплатив податки, далі в якій хочеш валюті розпоряджайся грошима, хочеш інвестувати — інвестуй, хочеш донатити — донать. Тобто через цю політику Україна втрачає і майбутні податкові надходження. Тож я публічно б’ю на сполох.
Щодо того, що впливає більше на добробут, то на сьогодні це, звісно, обмеження НБУ. Тому що розробник із зарплатою в доларах де-факто отримує набагато менше. Я вже мовчу про те, що навіть якщо він купить ці долари по 35 в обміннику, все одно в нього мало способів розпоряджатися цією валютою, бо, наприклад, за кордон її переказати не можна.
Тому тут не лише питання подвійного курсу, а загалом обмежень воєнного стану. Думаю, що люди, звісно, ставляться до цих обмежень з розумінням, але якщо вони триватимуть роками, то просто все менше людей залишатимуться податковими резидентами України. Це наразі головна проблема.
Щодо інфляції, то ми всі розуміємо, що в ІТ-галузі виплати компенсації ФОПам зазвичай прив’язані до валюти. Тому є більше сенсу говорити навіть про доларову інфляцію, а не про гривневу.
— Наскільки доларова інфляція впливає на наших розробників, які перебувають в Україні?
Впливає. Людина живе в Україні, отримує, припустимо, дві тисячі доларів. Якась частина її споживчого кошика більше гривнева: наприклад, харчові продукти, побутові речі.
І видається, що коли гривня девальвує — був курс 25, а став 35, — людина ніби багатіє. Це ефект
Тому, з одного боку, якщо людина живе в Україні, є певний ефект багатіння. Він поширюється на весь ефект девальвації, адже багато цін в Україні прив’язані до долара: на квартири, машини, імпортні товари. Якщо розробнику потрібно купити новий макбук чи айфон, то він може заплатити гривнею, але вартість все одно буде прив’язана до долара вже за новим курсом.
І з цього погляду, якщо розробнику раз на рік не переглядають зарплату, то він біднітиме щонайменше на доларовій інфляції, яка зараз прискорилася. А доларова інфляція протягом останніх 40 років була дуже спокійною, в середньому близько 2%, тож її особливо ніхто не зауважував.
Проте нині вона дуже помітна в західних країнах. Станом на сьогодні в математичному вимірі доларова інфляція становить близько 9%, і це рекорд за останні 40 років.
Є очікування, що ця інфляція впродовж року все-таки зменшиться, адже Федеральна резервна система США бореться з нею, підвищує ставки. Але, припустимо, інфляція буде не 9%, а 5% — все одно, якщо в розробника було дві тисячі доларів на рік, то його купівельна спроможність впала.
Інфляція в Україні за червень, за офіційними даними Держстату, становила близько 21,5%, хоча за відчуттями, якщо зважити на вартість певних категорій товарів, вона більша.
Держстат бере для аналізу споживчий кошик середньостатистичного українця: продукти, одяг, транспорт тощо. У розробників він може дещо відрізнятися. Наприклад, айтівці більше користуються послугами фітнес-залів і кав’ярень. І тому по них інфляція може більше бити.
В Україні нині швидко дорожчають продукти, транспорт тощо. Але для розробників це дещо нівелюється тим, що за кожен долар вони зараз отримують більше гривень. Спочатку вони отримували 25, зараз 29. Якби вони отримували 35 за ринковим курсом, їм би було ще легше.
— Якби розробники зараз отримували зарплату за ринковим курсом, то ми б досягли ефекту багатіння 2014-2015 років?
Так. У людей просто стає більше гривні при тій самій доларовій зарплаті. І тоді гривневе подорожчання споживчого кошика нівелюється тим, що вони в перерахунку на гривню більше заробляють.
— Ми провели невелике опитування серед розробників і почули про таку опцію: деякі компанії запропонували заморозити айтівцям виплати в гривні, щоб компенсація зберігалася на рахунку компанії в доларах, поки офіційний курс не зросте до ринкового. Чи може допомогти така стратегія від компанії?
Це якраз намагання компаній допомогти своїм працівникам і нівелювати проблему подвійних курсів, коли айтівці вимушені продавати долар тільки за неринковою вартістю (29,25 грн за долар).
Я знаю досить багато компаній, які це роблять. Для розробників, якщо їм є на що жити, особливо фахівцям рівня Senior та Middle, це хороша опція. По суті, людина залишає цю валюту на рахунках компанії, якій, я припускаю, вона довіряє. І коли ситуація зміниться (а рано чи пізно ми мусимо повернутися до ринкової економіки), тоді вона зможе продати валюту за ринковим курсом.
А «тут і зараз» людина залишає собі певну суму на життя та донати. Для фахівців рівня Junior та нетехнічних фахівців, які заробляють невеликі суми, це може бути проблемою, адже «на життя» потрібна вся сума та відмовитися від умовної половини цих грошей можливості немає.
— Можете розповісти про механізм, як це відбувається всередині компаній?
Не таємниця, що більшість українських компаній мають іноземні юридичні особи в Америці, Естонії, на Кіпрі — де завгодно. Тож вони валюту від замовників отримують туди й тримають там. Тобто не платять на ФОПів.
Наприклад, компанія має заплатити ФОПу $2000 на місяць, але якщо ФОП добровільно погодився, то йому заплатять $500, а решту $1500 збережуть для нього в себе на рахунках десь в Естонії. Юридично це взагалі не проблема.
— Чи правильним буде сказати, що це також зменшує податкове навантаження компанії «в моменті»?
Не те що зменшує — радше відкладає. Адже коли компанія заплатила тут, в Україні, ФОПу, то виникло 5% податку. А якщо вона 1,5 тисячі не заплатила, то ці 1,5 тисячі в Україну не зайшли, на них ще податку не виникло. Тому тут два негативних ефекти для держави.
Перший — це те, що зменшуються податкові надходження. І другий — зменшуються експортні надходження. Виходить: що менше експортних надходжень, то більший тиск на девальвацію гривні.
— У нас є випадки, коли розробники одразу отримують зарплату у гривневому еквіваленті. Наскільки це менш вигідно зараз? І чи треба цим розробникам наполягати, щоб їм платили зарплату саме у доларах?
Я теж знаю про випадки виплат, коли переводять гривневі розрахунки на доларові. Тому, що компанія теж не готова 20% курсових втрат розробнику компенсувати, платити йому за ринковим курсом 35. Ці 20% вони можуть тільки дістати з власної кишені. Тому як роблять деякі компанії? Вони переводять цих ФОПів на прямі виплати. Українські банки роблять такі реєстрові виплати, хоч 100, хоч 1000 ФОПам можна заплатити. ФОП отримав валюту, і далі це вже його відповідальність — він буде продавати її чи тримати.
І я бачу, що більшість ФОПів, які отримують валюту напряму, не поспішають продавати її по 29,5 та тримають її. Але в цьому випадку валюта вже перебуває в українському банку на рахунку ФОПа.
— Повернемось до питання підвищення заробітних плат. Припустимо, нинішня інфляція і гривні, і долара зберігатиметься протягом року. Чи «з’їдатиме» вона все підвищення зарплат розробників?
Так. Щодо долара, то в багатьох транснаціональних компаніях є річні перегляди зарплат, і дуже часто їх просто переглядають на інфляцію, аби зберегти купівельну спроможність людини. В ІТ все-таки ситуація інакша, тому що компанії сильно дивляться на ринок. Зважаючи на можливу рецесію в Америці, сповільнення економіки, є перші дзвіночки того, що ринок перебуватиме у важкому стані, в тому числі для айтівців. Просто буде менше замовників, менше робочих місць. І цілком можливо, що роботодавці такою можливістю скористаються і не підвищуватимуть зарплати.
— Ви сказали, що на західних ринках зарплати часто переглядають з урахуванням інфляції. У нас про таке рідко почуєш...
Для ІТ-галузі це менш характерна практика. Це якби ми говорили про більш сталі галузі, як-от SNCG, то там ця практика більш поширена. Наш ІТ-ринок зростав більш ніж на 20% щороку. Тут є постійний брак спеціалістів, тому перегляди були частіші та більші.
Якщо зараз ситуація радикально зміниться, світ зайде у велику економічну кризу, і цілком можливо, що під час неї переглядів взагалі не буде і зарплати зафіксують. Тут ІТ-галузь залежить, мабуть, від загальної економічної ситуації.
— Порадьте, як розробникам за нинішніх умов максимально зберегти свої кошти?
Потрібно для себе ментально спланувати, скільки віддавати на ЗСУ. Я знаю багатьох людей, які донатили фактично все у перші місяці повномасштабної війни. Але жити у такому режимі протягом кількох років буде досить важко — ми не знаємо, наскільки затягнеться ця війна. Якусь частинку відкласти на себе — це нормально. Потрібно сказати собі, що у мене є три купки: поточне споживання, заощадження на майбутнє і витрати на ЗСУ. Коли в людини є цей простий план, тоді стає легше.
Другий момент — потрібно вчитися інвестувати. Наприклад, хтось отримує долари, складає їх на своєму ФОПі й нічого з ними не робить. І якщо ці долари будуть там лежати умовні три роки, і людина нікуди їх не вкладатиме, то вони поступово знецінюватимуться. За нинішніх умов — на
Що кажуть кар’єрні консультанти
Ми також запитали кар’єрних консультантів, пов’язаних з українською галуззю ІТ, чи доводилося їм працювати із запитами про коригування оплати відповідно до інфляції — і що можна порадити розробникам, які прагнуть ініціювати такий перегляд.
Кар’єрний консультант Роман Кушнарьов коментує: звернення розробників щодо коригування виплат відповідно до інфляції йому не траплялися.
«Компанії теж таких коригувань не проводять, адже платня здебільшого зафіксована в доларах і виплачується також у валюті. Враховуючи, що запиту на такі підвищення/коригування немає — немає і цих коригувань. За свою практику я не пригадую випадків, коли компанії масово коригували зарплати згідно з коливаннями інфляції».
Кар’єрна консультантка Юлія Шишенко також зазначає, що схожі запити від співробітників ІТ-компаній їй не надходили.
«Якщо ми говоримо про IT-сферу в Україні, де працюють переважно за моделлю ФОП, то запитів від співробітників компаній про таке мені ніколи не надходили. Тобто, звісно, люди бажають підвищити зарплату, але рідко в розмовах звучить слово «інфляція».
Можливо, тому, що люди рахують гроші не так професійно й не дуже розбираються в економічних показниках. Ми більше оцінюємо, вистачає нам на життя чи ні. Хіба що курс валют може впливати на наше бажання отримати вищу зарплату, бо це реальні цифри, на які орієнтуються люди. Навіть фінансисти дуже рідко професійно підходять до розрахунку своєї зарплати. Все відбувається на рівні «хочу на 500 доларів більше». А чому саме ця сума, мало хто може обґрунтувати навіть для себе.
Часто IT-спеціалісти бажають змінити роботу саме з причини, що роботи додалося, а зарплата залишилася така сама. Або ще можуть змінювати роботу, бо домовилися, що певний проєкт буде оплачений додатково, а після виконання коштів не додали. Співробітник може образитися на роботодавця, вважати це нечесним і підготувати нове резюме.
Найчастіше стикаються з проблемою, що бракує грошей на життя, працівники державних підприємств та органів. Подекуди вони можуть мати вищу технічну кваліфікацію, ніж працівники IT-компаній, але бути сильно недоплаченими. І це проблема для держави, бо йде відплив підготовлених спеціалістів, які роками терплять і виживають на дуже малі зарплати. Хоча їм якраз перерахунок через інфляцію інколи роблять.
Взагалі такі перерахунки проводять компанії, які працевлаштовують на трудові договори або є глобальними гравцями, у яких політика передбачає такі перерахунки. Хоча інколи це перерахування є досить умовним. Особливо якщо зарплата невелика, то підвищення на
Знаю з досвіду своїх кандидатів, що українські компанії, які перераховують зарплату, для більшості працівників роблять це досить умовно і це не відбиває реальної економічної ситуації чи кардинальних змін. Ціни на свою продукцію компанії переглядають частіше, охочіше та професійніше, ніж зарплати співробітникам.
У мене колись був кандидат з фармакологічної індустрії, який казав, що після різкого підвищення курсу валюти ціни на продукцію злетіли мінімум вдвічі, а зарплату підвищили дуже мінімально, і якщо перерахувати за новим курсом, то компенсації навпаки знизилися.
Але вартість IT-продукту оцінити складніше. Часто тут не підеш в магазин і не побачиш, наскільки твоя компанія підвищила ціни для кінцевих споживачів. Фінансову звітність компанії теж зазвичай не показують навіть своїм співробітникам. Тому люди орієнтуються на власні витрати або на загальні тенденції зарплат.
Перерахування за рівнем інфляції може стати базою і стосуватися всіх співробітників компанії. А вже підвищення за показниками роботи може відбуватися індивідуально та стосуватися тільки тих професіоналів, які працюють найкраще чи виконують додаткову роботу.
Щоб реалізувати схожий підхід, треба бути сильним і зрілим бізнесом зі справжніми цінностями та, як кажуть американці, з хорошим «sense of judgment».
Так компанія може бути впевнена у справедливості оплати праці й у тому, що співробітники не втрачають свій дохід, а вона не втрачає свій при продажу товарів чи послуг".
