Голова Закарпатського IT-кластера — про перші результати роботи, бронювання айтівців та конфлікт з харківськими колегами
Закарпатський ІТ-кластер розпочав роботу у квітні цього року у відповідь на виклики, які постали перед регіоном — на територію Закарпатської області релокувалися понад 30 тисяч айтівців. За два місяці до організації долучилися десятки ІТ-компаній та сотні ФОПів. Однак створення ІТ-кластера на Закарпатті викликало обурення у харківських колег.
Ми поговорили з СЕО Закарпатського ІТ-кластера Жанною Капіцею про напрями роботи організації, релокацію компаній до регіону, розбудову інфраструктури Закарпаття, а також про бронювання фахівців від мобілізації, валютну політику НБУ та відносини з іншими кластерами.
Про заснування Закарпатського ІТ-кластера
До 24 лютого передумов для того, щоб на Закарпатті був створений ІТ-кластер, не було. Бо, за різними даними, на території області перебувало близько двох тисяч айтівців, і то більшість їх була сконцентрована в Ужгороді.
Вже з 24 лютого маємо
На цю зустріч була запрошена і я. І яким було для мене здивуванням побачити практично всіх моїх колег, партнерів, друзів, з котрими я вже понад 20 років працюю в ІТ-сфері. Ми швидко об’єдналися і вирішили, що було б непогано створити самостійний Закарпатський ІТ-кластер. Це спільнота IT-бізнесу, котра за потреби взаємодіятиме з органами центральної та місцевої влади, з іншими структурами, міністерствами задля задоволення потреб кластера.
5 квітня цього року 11 представників компаній, які й стали його засновниками, об’єдналися і створили Закарпатський ІТ-кластер. Це, зокрема, представники PettersonApps, Astound Commerce, SoftServe, Sigma, Genesis, 4TEAM, Telesens, EPAM, Intellias, SQUAD, CANFLY. Переважно це топ-менеджери головних офісів.
Це єдиний можливий шанс для Закарпатської області вийти з переліку дотаційних регіонів
На сьогодні є приблизно 100 компаній, які зацікавились резидентством, і щодня їх кількість зростає. Ще заявки подали близько 300 ФОПів. Після подання заявки її розглядають на загальних зборах. Голосують 11 членів правління. Вже відбулося кілька таких голосувань, прийняли понад 30 компаній, серед яких Smart-UI, Precoro Inc, Caspio, Grid Dynamics, Азбука IT, SCS, Bograch technologies, HebronSoft, CYBRIDGE TECHNOLOGY, Simcord та інші. Учасниками кластера можуть стати всі охочі IT-компанії та незалежні фахівці, котрі вже перебувають на Закарпатті постійно чи тимчасово або планують невдовзі переїхати. Це як компанії з найманими працівниками в штаті, так і ФОПи. Ні податкове, ні фізичне резидентство не є обов’язковими умовами для участі в ІТ-кластері.
З моменту, коли був заснований Закарпатський ІТ-кластер, ми рахуємо два дні народження. Перший — це коли ми вирішили, що така інституція має бути — 5 квітня. 13 травня вже була зареєстрована громадська спілка.
У нас є загальні збори — це всі резиденти кластера. Є правління — це виборний орган. Компанії-засновники, резиденти кластера. За потреби будуть долучені представники влади та освіти.
Наразі маємо певний прецедент, коли Закарпатська ОВА справді нас чує і готова допомагати за всіма запитами нашій бізнес-спільноті. Чесно кажучи, я добре розумію чому. Адже, напевно, це єдиний можливий шанс для Закарпатської області вийти з переліку дотаційних регіонів. Тому та кількість людей, котра наразі є тут, — це, звісно, прямі й непрямі податки. Якась кількість людей поїде, але хтось, можливо, затримається.
Закарпатський ІТ-кластер, з одного боку, співпрацює і взаємодіє з органами місцевої і державної влади. З іншого боку, з великою кількістю спільноти.
Є команда кластера, наразі це близько 50 людей. Перші два місяці люди волонтерили 24/7, щоб вибудувати справді робочу інституцію. Наразі це вже злагоджена команда, напевно, найкраща за всі мої 20 років в індустрії.
Про напрями роботи кластера
Крім того, ми формуємо проєктні команди за різними напрямами, адже на сьогодні, крім 11 засновників, близько 50 компаній і 100 ФОПів вже стали резидентами кластера.
До речі, ми знайшли можливість надавати резидентство не тільки компаніям, а й ФОПам, бо в цьому є необхідність. Насправді ніхто не планував воювати, ніхто не думав, що в XXI сторіччі в європейській країні може бути такий жах, котрий рашисти влаштували на нашій землі. Тому наша задача — об’єднатися, максимально підтримати економіку України й регіону задля того, щоб ми вистояли та перемогли, а в нашій перемозі немає жодних сумнівів.
Ми хочемо сформувати кістяк з резидентів, коли з усіма поспілкуємося, приймемо до спільноти, і сформувати проєктні напрями та обрати керівників для кожного з них.
Плануємо інтегрувати викладання IT-дисциплін в школах/ліцеях
Ми для себе в правлінні визначили короткострокову і довгострокову перспективи розвитку Закарпатського ІТ-кластера. З нагальних напрямів роботи це безпека, логістика, розвиток ІТ-спільноти та інфраструктури, трансформація освіти на території Закарпаття. Зазвичай, у бізнесу є великі питання до випускників найкращих українських вишів. Вони де-факто вже нерелевантні, бо тим компаніям, котрі їх наймають, потрібно багато коштів і ресурсів вкласти, щоб цей випускник був прямо джуном.
Тому наразі ми вже маємо певні домовленості з Ужгородським національним університетом про такий простір максимального сприяння. Ба більше, ми вже підписали меморандум про те, що на Закарпатті створять науковий парк. Це охоплюватиме трансформацію освітніх програм чотирьох напрямів, котрі вже є; створення нових освітніх напрямів для студентів — тут і софтова, і хардова частина, бо будуть розбудовуватися і студентські містечка.
Більше того, ми плануємо інтегрувати викладання IT-дисциплін в школах/ліцеях. Також плануємо впровадити глибинну психодіагностику особистості та профорієнтацію для підлітків та фахівців, котрі бажали би переорієнтуватися і/або визначитися з подальшими векторами розвитку. Плануємо і вже впроваджуємо безкоштовні освітні відкриті програми для всіх охочих.
Наступний вектор — інвестиції, стартапи, інновації, винаходи. Ця історія на понад п’ять років. Але коли ми заявили про те, що Закарпатський ІТ-кластер створений, коли мої друзі, колеги, партнери дізнались, що я очолюю його, ми вже отримали купу пропозицій від інвестиційних і фінансових груп, великих інвестиційних структур, котрі мають таку позицію: вони соціально відповідальний бізнес і хочуть, щоб українське залишилося в Україні. І задля того вони готові підтримувати і фінансово, і ресурсно Закарпатський ІТ-кластер. Впродовж місяця буде створений фонд стартапів, котрий так само підтримуватиме українське тут, на Закарпатті.
Волонтерські соціальні ініціативи. Звісно, це величезний напрям, він дуже актуальний. Кожен із засновників і кожен з ІТ-спільноти допомагає ЗСУ. Бо ми наразі маємо два фронти. Маємо захисників, котрі воюють і роблять це суперпрофесійно. І другий фронт — економічний. Ми не повинні забувати про те, що потрібно посилювати економіку України для того, щоб наші захисники на передовій мали добрий тил і підмогу.
Тому ми для себе в ІТ-кластері Закарпаття визначили, що мусимо створити благодійний фонд IT.CT_Foundation, вже його зареєстрували. І зі спільнотою маємо на меті системно допомагати ЗСУ, наразі збираємо кошти на закупівлю 350 броників та інших потреб для наших бійців. Кожна компанія і так це робить, але хочемо це робити централізовано.
Про те, для чого резидентам вступ до ІТ-кластера
Коли питають, яка ж цінність для резидентів у вступі в ІТ-кластер, ми називаємо певні критерії, щоб нашим резидентам було зручно визначитися. Бо якось же жили без Закарпатського кластера всі ці роки. То для чого їм вступати?
По-перше, це ефективний діалог з державними органами влади, ОВА та органами центральної влади. Це справді так, тому що нас чують. Олександр Пацкан, заступник голови Закарпатської ОВА, каже, що ми внесли такий темп у Закарпаття, що навіть всі державні структури, котрі зазвичай не дуже оперативні, рухаються значно швидше. Бо ми заходимо, у нас є запит, воля від бізнесу, і ми зі свого боку пушимо їх, щоб вони оперативно розвʼязували нагальні питання. Це стосується і інфраструктури, і питань безпекових, освітніх, логістичних.
Від місцевої влади є допомога в релокації бізнесу на Закарпаття та пошуку офісних і житлових приміщень за чесною, не спекулятивною ціною. Більшість людей у Закарпатті — чудові люди, це правда. Вони приймали безкоштовно, селили в санаторіях, у себе в хатах. Але були певні неприємні моменти, бо коли є попит, то вже є й пропозиція, тож певні спекуляції теж були. Наразі це питання вже розвʼязано, тому що всі санаторії один перед іншим демпінгують і пропонують кластеру унікальні умови для проживання резидентів. Там же і харчування, і проживання, і медичне обслуговування. Це такі собі ІТ-містечка на короткострокову перспективу.
Наразі ми вже створюємо програму лояльності, маркетплейс, де є безліч наших партнерів. Навіть деякі служби таксі заявили, що готові пропонувати нашим резидентам унікальні умови. Звертаються пекарні, фермерські господарства, промислові структури, автопром, тобто місцеві й тимчасово, й постійно релоковані бізнеси говорять, що хочуть об’єднуватися і пропонувати унікальні умови для айтівців.
Щодо довгострокової перспективи: ми ведемо перемовини з будівельними девелоперами, котрі розбудовували свого часу Київ, Запоріжжя, Харків, Маріуполь, Дніпро. Вони наразі частково перебувають тут. І щойно переможемо, звісно, девелопери повернуться у свої міста, але доки триває війна, вони готові диференціювати ризики та вкладати частину коштів у розбудову ІТ-містечок на території всього Закарпаття.
Географія нашої ІТ-спільноти зараз охоплює Ужгород, Мукачево, Сваляву, Поляну, Солочин, Берегове, Виноградів, Тячів, Рахів, Хуст, Шаян тощо. Майже в кожному районі є представники ІТ-ком’юніті.
До речі, багато хто, коли їхали сюди, думали, що тут немає інфраструктури, що тут забиті села, що поряд люди на конях їздять. Але по приїзду побачили, що тут така собі «містечкова Швейцарія», поряд Європа з усіх сторін, і насправді тут дуже все сучасно. Тепер компанії релокують сюди працівників, офіси й комфортно почуваються. Влада зі свого боку нам допомагає вирішити питання з інтернетом, бо не всюди він хороший. Тому тягнемо лінії, підсилюємо «старлінками», і я думаю, що це на системному рівні буде вирішено дуже швидко.
Про ІТ-містечка. Ми розуміємо, що інфраструктурно Закарпаття не може будувати висотки, бо ландшафт не дозволяє. Але котеджні містечка,
Тому ми наразі ведемо перемовини з керівниками альтернативних приватних шкіл, ліцеїв, садочків, котрі перебувають тут як внутрішні переселенці. Свого часу вони вже мали такий досвід розбудови мережі закладів по Україні. Тому скоро на Закарпатті зʼявляться нові садочки, школи.
Також обговорюємо побудову мережі медичних закладів. Йдеться і про традиційну, і про нетрадиційну медицину. Бо вже мої друзі, засновники аюрведичних центрів по Україні, звернулися з тим, що хотіли б побудувати на Закарпатті свої центри.
Маємо запрошення від наших колег з Португалії, Лісабона, та Каліфорнії
Місцеві підприємці вже готові розширювати мережу ресторанів і закладів харчування, бо людям десь треба харчуватися. І тепер наче сніжний ком іде розбудова всього Закарпаття.
Наступне — організація програм фінансування стартапів, винаходів, досліджень. Це буде фонд стартапів. На липень і серпень плануємо провести в межах нього благодійний івент на підтримку ЗСУ, фестиваль стартапів, котрий, з одного боку, буде мати на меті об’єднати і законектити резидентів, з іншого боку, ті кошти, котрі будуть вилучені, підуть на ЗСУ.
Окремий фонд стартапів буде від наших партнерів, фінансових та інвестиційних груп, котрі готові донейтити і підтримувати українське. Бо ми дійшли до висновку, що за сім років хотіли б зробити із Закарпаття децентралізований технологічний хаб. Маємо всі передумови. Головне, щоб ця віра не похитнулася і в нас були сили робити добру справу.
До речі, що таке релокувати бізнес айтівцю? Де в нього комп’ютер — там і бізнес. Але є певна хардверна частина, наприклад, сервери залишилися у великих містах. Тож ми сконтактували з гуманітарними штабами, котрих є безліч на території Закарпаття, і в один бік відправляли гуманітарку, а назад фури йшли вже порожніми, тож ми їх завантажували технікою і перевозили сюди те, що потрібно було нашим резидентам.
Плануємо брати участь у представленні спільноти на національних, локальних і міжнародних заходах топового рівня, бо маємо запрошення від наших колег з Португалії, Лісабона, та Каліфорнії. Де Закарпаття, а де Каліфорнія, думали ми. Але вони готові ділитися досвідом і запрошувати нас для обміну ним.
На пресконференції кластера разом із Закарпатською ОВА. На фото зліва направо: Сергій Купрієнко (SQUAD), Олександр Пацкан (Закарпатська ОВА), Жанна Капіца (СЕО кластера), Олександр Мерявчик (SoftServe), Сергій Гаращук (EPAM)
Про співпрацю з іншими кластерами
Мене вражає і тішить, коли наші колеги з Львівського, Харківського, Івано-Франківського ІТ-кластерів, з київських і загальноукраїнських асоціацій звернулися до нас як до маленьких колег, — бо ми справді ще дуже маленькі, нам два місяці, — з тим, щоб поділитися досвідом. Бо, як каже Степан Веселовський (СЕО Львівського ІТ-кластера — ред.), багато досвіду набули за 14 років. І Оля Шаповал (директорка Харківського ІТ-кластера — ред.), до речі, так само відкрито ділиться досвідом.
У нас є певна позиція, що ми не конкуруємо з іншими кластерами, а об’єднуємося, бо у нас є спільна ціль — перемога. Щодо історії з Харківським ІТ-кластером і певних заяв. Ми вже все зʼясували, питання давно вичерпане. Бо, по-хорошому, це були претензії до деяких заяв обласної військової адміністрації. З самого початку створення Закарпатський кластер завжди говорив, що ні податкове, ні фізичне резидентство не є обов’язковим для того, щоб вступати в Закарпатський ІТ-кластер. Більша частина наших засновників, таких компаній як Sigma, Intellias, EPAM, SoftServe, Astound, є резидентами інших кластерів. Їм нічого не заважає стати резидентами Закарпатського ІТ-кластера.
Ми не конкуруємо з іншими кластерами, а об’єднуємося, бо у нас є спільна ціль — перемога
Певним чином відреагував один із засновників Харківського ІТ-кластера. Тут ще треба робити поправку на те, що триває війна і є сильні емоції, люди не мають змоги розібратися, де суть, а де додумування. Тому в момент, коли один із засновників комунікував про те, що Закарпатський ІТ-кластер — мародери, ми не могли коментувати заяв, яких не робили. І вже на той момент мали домовленості про співпрацю з Харківським ІТ-кластером, відповідно з Олею Шаповал, про простір максимального сприяння і взаємодопомоги. Тому ми своєю чергою попросили офіційну позицію Харківського ІТ-кластера. Вони її висловили та спростували всі ці заяви. І ми надалі працюємо і допомагаємо одне одному.
Львівський ІТ-кластер, наприклад, нас запросив на цілий день до себе в офіс. Нам розказували про проєкти, те, як вибудовувалася структура, ділилися досвідом. І ми маємо теплий контакт з ними. У нас є певні спільні проєкти, як-от ІТ Research. Ми долучилися до нього частково. Чому частково? Тому що наразі, маючи 100 заяв від компаній і 300 заяв від ФОПів, на жаль, бракує часу, щоб з усіма поспілкуватися за завершити процес прийняття в спільноту. Тому ми ще не всіх прийняли й не всім могли донести, щоб долучалися до Research.
Тим резидентам, за котрих ми вже проголосували, прийняли в спільноту, ми зробили розсилку і максимально їх пушили, щоб всі брали участь у крутому дослідженні.
Про резидентство ФОПів
Вони мають право користуватися всіма преференціями, можливостями кластера, знижками. До речі, вони мають можливість — це не зобов’язання, а тільки право, — долучатися до всіх ініціатив. Спочатку на зустрічі з ФОПами я так само, як і з компаніями, по пів години виділяла. Але зрозуміла, що якщо з кожним із 300 ФОПів я буду по пів години спілкуватися, то десь до китайської Пасхи в мене все вийде.
Тому зараз ми збираємо по 20 ФОПів в один пул. Я розповідаю про все, а вже потім прошу їх розказати, навіщо Закарпатський кластер їм, і як вони вважають, навіщо Закарпатському кластеру вони. Бо це певний обмін енергіями.
Кожен, вже знаючи про цю історію, готується. Компанії та ФОПи приходять з презентаціями; пропозиціями, яким чином вони можуть бути корисні — ресурсно чи експертизою. У нас година зустрічі розтягується на три.
Є у нас, до речі, резиденти з Лісабона і Каліфорнії, котрі є податковими резидентами України. Але до війни вони виїхали й не перебувають на території України. Подали заявки, і ми їх приймаємо в кластер, бо вони хочуть брати участь у розбудові ІТ-спільноти та освітніх програм.
Про бронювання айтівців від мобілізації
Нам приписують те, чим ми не займаємося. Якщо ми говоримо про бронювання загалом, мені б дуже хотілося мати печатку і замість Міністерства оборони штампувати «броні». Але, вибачте, ми живемо в реальності, а не в якомусь космічному світі, тому такої можливості в мене немає.
А яка є можливість? Така ж, як і у всіх кластерів і компаній, — це подавати клопотання щодо фахівців наших резидентів напряму на Мінцифри, інші міністерства, через ОВА і чекати відповіді від Міністерства оборони. А відповідний наказ видає Міністерство економіки.
Взаємодіємо із Закарпатською ОВА, іншими органами місцевої та центральної державної влади, подаючи рекомендації фахівців резидентів кластера. Що для цього потрібно зробити? Зібрати пакет певних документів, які підтверджують, що конкретний спеціаліст критично важливий для роботи компанії.
Нам приписують те, чим ми не займаємося
Наразі, на жаль, ІТ-спеціальності досі не входять до переліку критично важливих на національному рівні. Тому подаємо тих, хто має військово-облікову спеціальність. Ті, хто не мають військово-облікової спеціальності, повинні її отримати, і там є своя процедура. Тобто жодних секретів тут немає, всі кластери це роблять, всі компанії. Тому клопотання подаємо прямо в міністерство і через ОВА.
Наразі ми вже маємо 50 успішних кейсів бронювання. Багато чи мало — не знаю, тому що ми тільки почали цей шлях. Ви ж розумієте, що є певна процедура. По-перше, треба було вичитати 11 статутів, зареєструвати спілку. А доки вона не зареєстрована, ми не можемо клопотати та подавати пропозиції про бронювання. Нас консультують три юридичні компанії, і ми маємо можливість подавати такі заявки, щоб за ними не було відмов.
Про валютну політику НБУ
Впровадження множинного валютного курсу — це дуже небезпечне рішення. Тому що поставить під удар не тільки ІТ, а й звичайних українців за кордоном. Можливими наслідками буде втрата, якщо підраховувати офіційну статистику, $522 мільйонів валютних надходжень через те, що люди просто вирішать попрощатися з українським податковим резидентством.
Говорили, що це додатковий податок. Називаймо речі своїми іменами. Це не додатковий податок, це схоже на пряму експропріацію частини прибутків. Її обсяг фактично сягає близько 26%.
Точка неповернення може бути пройдена вже за місяць-два. Тому що ми всі розумні люди та вміємо аналізувати на кілька кроків уперед. Коли люди просто вирішать попрощатися з рахунками в українських банках і з українським податковим резидентством, — це перший крок до того, щоб попрощатися з громадянством України. То чи потрібно це Україні зараз? Тому дивно бачити, коли в такі критичні моменти маємо такі нетривіальні, мʼяко кажучи, рішення.
У нашій ІТ-галузі є чітка позиція: виправимо ситуацію, поки є змога. Якщо це не зробити протягом найближчого місяця, то компанії притримуватимуть виплати, компенсації і дивитимуться, чи розв’язується це питання. Це вже ударить на й так ослаблену економіку.
Про спеціальний режим Дія.City
Ми настільки за синергію, за об’єднання, що готові об’єднуватися абсолютно з усіма кластерами, асоціаціями та з Дія.City. «Дія.Бізнес — Закарпаття» вже звернулись до нас з пропозицією об’єднуватися на рівні Закарпаття. Бо ті речі, котрі вони собі нагенерили у перспективі, ми вже робимо, тому їх теж це запалює.
Дія.City, як і будь-яка асоціація, — це не панацея від усіх проблем ІТ-індустрії. Станом на сьогодні структура українських компаній нерідко є досить заплутаною і неоднозначною. Як варіант подальшого розвитку індустрії Дія.City однозначно варта уваги, як і всі інші інституції, кластери тощо.
Деякі резиденти Дія.City є резидентами Закарпатського ІТ-кластера і можуть бути паралельно і там, і там
Тому я позитивно ставлюся до цього, тільки підтримую. Резиденти Дія.City є резидентами Закарпатського ІТ-кластера і можуть бути паралельно і там, і там. Чому ні? Ми зараз максимально повинні об’єднуватися, щоб перемогти нашого єдиного ворога (сподіваюсь, єдиного) — росію. Разом ми однозначно це зробимо.
Про те, що вже вдалося реалізувати
В умовах війни Закарпаття залишається відносно безпечним регіоном. Про це знає більшість наших резидентів і колег. Закордонні компанії, котрі формують свої філії або цілий штат команд з українських програмістів, розробників, тестувальників кажуть про те, що вони не готові продовжувати контракти з людьми, які перебувають у небезпечній зоні, і просять перемістити працівників у безпеку. Ми це зробили, і попит на послуги українських компаній зростає.
Закарпаттю випала унікальна можливість вийти з переліку дотаційних. І економіка краю, відповідно і всієї країни, зростає. У нас вже тривають робочі групи з УжНУ і представниками влади щодо трансформації ІТ-освіти. Вже є перемовини і меморандуми з ліцеями, школами, садочками, щоб ми розбудували тут, на території, їхню мережу. Місцева влада обіцяє зробити щось супермасштабне, що втримає всіх айтівців на території Закарпаття. Поки що немає передумов, щоб я їм не вірила. Тому що всі ті моменти та запити, котрі я їм надавала, реалізовувалися. Маємо максимальне сприяння.
Ми також виступили бізнес-ангелами в крутій міжнародній історії. Існує міжнародна стартап-конференція для діточок «Мінібос», де збирають команди дітей по
Ще створюємо певні благодійні івенти, котрі обʼєднують ІТ-ком’юніті, це нетворкінг. Наприклад, 28 травня в Ужгороді проходив футбольний Uzhhorod IT CUP. Брали участь 10 футбольних команд, зокрема наші резиденти та партнери. Навіть була команда від ОВА, і всі заступники голови адміністрації бігали з мʼячем, донейтили на благодійність. Так, зібрали 65 тисяч гривень, котрі одразу ж передали на потреби захисникам.
18 червня в Ужгороді матимемо безкоштовний благодійний івент для айтівців, присвячений кризовому лідерству, що проведе бізнес-консультант Андрій Рождественський. Відвідувачі зможуть вносити донати, які також підуть на потреби захисників.
Ще впроваджуємо освітні програми спільно з УжНУ, розроблені за підтримки наших резидентів. Вже є певний графік, і я думаю, що дуже скоро він буде публічним. Плануємо скоро запустити повну версію власної технологічної платформи.
