Антишпигунська програма та корисна мапа. Українські компанії розповідають про застосунки, які розробили під час війни

З початку повномасштабного вторгнення росії низка українських ІТ-компаній почали розробляти проєкти, які б могли так чи інакше допомогти країні. Хтось створив мапи з відкритими аптеками та магазинами, хтось — застосунок для кіберзахисту або соцмережу для допомоги одне одному під час війни.

Журналістка DOU поговорила з представниками кількох найбільш відомих проєктів про ідею розробки, її реалізацію та практичне використання. Публікуємо їхні розповіді.

MacPaw

Розробка: застосунок SpyBuster, здатний визначати програми, розроблені у рф та білорусі.

Як виникла ідея проєкту

Ми завчасно підготувалися до можливої військової загрози, тож у перші тижні могли зосередитись на допомозі, зокрема на пошуку рішень для цифрової безпеки України та українських користувачів.

Наша команда аналізувала дані та результати досліджень, які ми проводили ще перед війною. Серед них було дослідження, мета якого — знайти технології, що забезпечать користувачів можливостями для захисту від шкідливих застосунків — користувач зможе стежити за даними свого мережевого трафіку. В той час, як ми аналізували це дослідження, у спільному робочому чаті колега спитав, як перевірити, що застосунок створив російський розробник, щоб видалити або заблокувати доступи до системи. І тут все зійшлось. Ми почали адаптувати дані з дослідження та створювати SpyBuster.

Як працює застосунок

SpyBuster показує, які встановлені аплікації на MacBook повʼязані з росією та білоруссю, а також визначає, які сайти передають дані на російські й білоруські сервери.

Зважаючи на російське законодавство (закон Ярової), яке дозволяє російським силовим структурам отримувати доступ до будь-яких даних користувачів на російських серверах без рішення суду, такі з’єднання можуть бути загрозою для національної та особистої кібербезпеки в умовах війни. Завдяки застосунку потенційно небезпечні з’єднання можна блокувати, а програми — видаляти, проте рішення лишається за користувачем.

У застосунку є дві вкладки: Static Analysis та Dynamic Analysis. Статичний аналіз виявляє застосунки, які походять з росії чи білорусі. Після виявлення таких програм їх можна видалити або заблокувати їхню комунікацію з серверами в країнах-агресорах.

Динамічний аналіз показує поведінку програм та вебсайтів у режимі реального часу. Коли користувач запускає програму на комп’ютері, вона відразу надсилає повідомлення на сервери, записує файли, отримує доступи тощо. SpyBuster сканує всі дії та з’єднання, щоб показати користувачеві їхню історію (логи), з якої зрозуміло, чи було з’єднання безпечним. Потенційно небезпечні з’єднання можна одразу і назавжди заборонити.

Якщо не відключити небажане з’єднання, воно може надсилати дані на російські чи білоруські сервери.

Популярність застосунку

За кілька тижнів після публічного релізу SpyBuster завантажили десятки тисяч разів. Наразі 53% користувачів застосунку — з України, на другому місці за кількістю користувачів — США. Це й не дивно, адже Україна — не єдина мішень для рф. Згідно з Microsoft Digital Defense Report за 2021 рік, 58% усіх кібератак відбуваються саме з росії. У першу трійку країн, на які націлена більшість російських кібератак, входять США, Україна та Велика Британія.

Користувачі радіють повідомленню «No unwanted apps detected» і дякують за те, що SpyBuster підсвітив застосунки з рф, які скоро мали б списати гроші за підписку, — завдяки програмі такі застосунки встигають видалити. Самі користувачі вже пропонують, як можна покращити продукт.

На етапі тестування ми додатково з’ясували, що деякі українські сайти та ЗМІ під’єднуються до російських серверів. Ми їм про це повідомили. Деякі медіа навіть не знали про це, дякували та оперативно розв’язували проблему, щоб зберегти дані.

Плани розвитку продукту

Наразі застосунок безплатний і доступний на macOS. Незабаром планується розширення для браузера Google Chrome, а також iOS-версія та рішення для Android і Windows.

ЛУН

Розробка: «Корисна Карта», яка показує відкриті поблизу аптеки, магазини та заклади харчування.

Як виникла ідея проєкту

Перші дні війни компанія присвятила релокації у безпечні місця. Стан шоку минув на п’ятий день, і команда ЛУН почала повертатись до роботи.

От тільки основний наш ринок в Україні — купівля та інвестиції в нерухомість — на той момент завмер. Тож ми оперативно перезібрали команди під нову реальність.

В Slack команда ЛУН організувала два канали: together_revenue та together_win. Перший — присвячений ідеям та проєктам й скерований на відновлення доходу компанії. Другий — про те, які компетенції та технології «лунівців» допоможуть наблизити перемогу.

Однією з _win ідей стала «Корисна Карта», суть якої полягала у показі інфраструктури, що працює у містах України під час війни. Така інформація, зібрана в одному місці, потрібна і людям, і бізнесам, а значить — і економіці країни. Першочергово ми зайнялись надважливим — магазинами та аптеками. Існували фрагментарно розкидані дані, наприклад, «Сільпо» оновлювали дані щогодини, публікували про це в Twitter і на своїй сторінці, одна українська мережа аптек створила інтерактивну мапу в Google, котру намагалася підтримувати актуальною, власники автоматів з водою написали у фейсбуці перелік адрес.

Сильна сторона наших сервісів — наводити лад в агрегованих даних, це ми й обрали як ключову компетенцію. Ядро цільової аудиторії визначили як «наші батьки, які залишились в містах і мають на руках наш попередній смартфон». Це зафіксувало технічні вимоги — «працює нормально на старих моделях смартфонів». Ми почали розробляти просту, легку вебверсію мапи з обʼєктами, що працюють. Мапа розрахована на всіх, хто залишився у містах.

Як запускали проєкт

Після інвентаризації бюджету, технологій і визначення, хто готовий працювати фултайм, в ЛУН означили, що бюджету на цей проєкт у них немає — є лише один сильний фронтенд-розробник, графічний дизайнер і три менеджери.

Ми домовились працювати за водоспадною моделлю впродовж двох тижнів і зафіксували зони відповідальності:

— пошук джерел даних та переговори щодо розробки API;

— робота з самими даними (перевірка, актуалізація, виправлення помилок) та робота з відгуками користувачів;

— переговори із зовнішніми партнерами, які можуть допомогти з просуванням застосунку чи агрегацією даних;

— безпосередньо технічна реалізація проєкту.

Після успішного релізу і першої сотні тисяч користувачів, команда перейшла на формат коротких тижневих спринтів з однією головною задачею. Швидкий успіх дав змогу залучити на короткий час ще двох мотивованих розробників з інших команд і створити нативні застосунки на iOS та Android.

Технічні нюанси розробки

У мирний час більшість системних бізнесів, наприклад, мережі заправок, мали свої відділи розробки. І вони могли б реалізувати для нас API. Але, на жаль, не всім зараз «до інновацій», тому ми беремо те, що дають.

Кілька разів на добу збираємо усі дані з API, гугл-табличок і вебсторінок в хмарну службу Airtable, яка використовується як low-code база даних і як UI для внесення правок. Далі з Airtable усе з кластеризацією пакується у векторні тайли, сумісні з Mapbox. За допомогою бібліотек Mapbox (платформа даних про місцеперебування для мобільних і вебзастосунків — ред.) точки на мапі візуалізуються в браузері та Android і iOS застосунках. Якщо джерело даних не включає координати, то використовуємо власний геокодинг-сервіс для отримання координат за адресою.

Кав’ярні та ресторани отримуємо від Poster (український сервіс автоматизації закладів харчування). Вони точно знають, хто з їхніх клієнтів працює, і за їхньої згоди передають дані для розміщення на «Корисній Карті». Окрім того, через їхній бот і не клієнти сервісу можуть додатись на мапу.

Інші наші партнери з Momentum Bots реалізували аналогічний бот для малого немережевого бізнесу — від манікюрних салонів до СТО. Бот щоранку запитує «Відкрились сьогодні?», і в разі підтвердження виводить точку на мапу.

Для збору фідбеку від користувачів у нас є звичайна гугл-форма, тому що це швидко і економить бюджет.

Популярність застосунку

За перші два тижні вебверсією скористались 250 тисяч людей із середнім часом на ресурсі понад 20 хвилин. Команда ЛУН отримала сотні повідомлень від малого бізнесу з проханням додати їх на мапу і позитивні відгуки від користувачів (оцінка астосунку в App Store — 4.7 зірок).

У перший же тиждень існування «Корисної Карти» на iOS застосунок потрапив на перше місце в App Store. Android-застосунок теж скоро побачить світ, обіцяють розробники.

Ми не орієнтуємось на цифри відвідування чи завантажень. Кінцева мета — перемога над росією. Тоді всі 100% підприємств на всій території України будуть працювати увесь час, а отже, наша «Корисна Карта» більше не приноситиме користі. І це буде чудова новина!

Плани щодо розвитку продукту

Вірогідно, ми знайдемо застосування агрегованим даним про міську інфраструктуру в своїх основних проєктах чи дослідженнях.

«Корисна Карта» реалізована в межах проєкту ЛУН Місто, який три роки досліджує якість життя в українських мегаполісах. Це наш соціальний проєкт, ми не планували монетизації на ньому, так само і «Карта» буде існувати, доки існує компанія і назавжди для всіх залишиться безплатною.

TECHIIA

Розробка: Blend Social, застосунок, який має з’єднувати волонтерів із людьми, яким потрібна їх допомога і навпаки.

Як виникла ідея проєкту

У перші дні війни наша співробітниця виїхала з України до Німеччини. Як і безліч інших українців, вона була змушена шукати житло. Вже з’являлося багато ресурсів, де можна знайти допомогу, але точкову, а не різносторонню — таких місць бракувало. Тому виникла ідея створити застосунок, який з’єднає тих, кому потрібна допомога, з тими, хто може її надати.

Роботу над проєктом почали з перших днів повномасштабного вторгнення росії, зібрали команду з різних проєктів компанії. Працювали з бомбосховищ, підвалів, дорогою до безпечних місць, майже в режимі 24/7.

У нас вже був застосунок зі схожим функціоналом, тож ми взяли його за основу і за два тижні переробили.

Як працює застосунок

Застосунок працює як соцмережа та дошка оголошень. Користувачі можуть написати допис, де шукатимуть або пропонуватимуть допомогу. Застосунок має фільтри для пошуку, але можна й просто переглядати стрічку. Також є чати, коментарі, сповіщення. Верифікація наразі працює за номером телефону, російські та білоруські номери не дозволені. Для запуску волонтерського проєкту суттєво зменшили розмір застосунку та стали підтримувати більше версій Android через відмову від низки бібліотек, що були у стартовій версії.

Популярність продукту та плани розвитку

Користувачі зі всього світу хочуть допомогти українцям у цей надскладний період. Застосунком користується безліч людей з самої України, які активно шукають і надають допомогу. Найчастіше просять про базові речі: житло, їжу, одяг, ліки.

Ми продовжуватимемо працювати над застосунком, доки він потрібен людям. Найближчим часом плануємо втілити більш якісний метчінг, покращити UX (щоб і бабуся зрозуміла) і посилюватимемо безпеку користувачів. Обговорюємо можливість розробки мапи, щоб якнайшвидше побачити пости поблизу.

tech/uklon

Розробка: проєкт «Волонтер», покликаний забезпечити волонтерів транспортними перевезеннями та маркетплейсом для надання допомоги.

Як виникла ідея проєкту

На момент повномасштабного вторгнення багатьом потрібна була допомога саме з транспортом, тож ми перебудували всі операційні процеси. Інженерів спрямували на розробку ІТ-рішень, які автоматизують координацію між волонтерськими групами, водіями та бізнесами. Це вилилося у закриття кількох потреб: оперативно організовувати автівку для перевезення вантажу чи трансферу людей та надати маркетплейс пошуку допомоги для тих, кому необхідні продукти, медикаменти тощо. Ініціативу назвали «Волонтер».

Як запускали проєкт

Ми зробили фокус саме на потребах наших захисників, територіальної оборони та лікарень. Спочатку всі запити на транспорт оброблялись вручну. Скидали їх в окремий чат в Slack, звідки оператори розбирали їх між собою та обробляли. Розробили систему індикаторів у вигляді реакцій на повідомлення для розуміння статусу запиту, наприклад «йде пошук» чи «авто знайдено». А самі запити мали чітку структуру з адресами і контактами, щоб оператори могли швидше організувати поїздку.

Але кількість запитів росла, і ми мали шукати рішення, як все систематизувати. Щоб автоматизувати проєкт та створити фактично волонтерський маркетплейс, нам знадобився тиждень. Для цього зібрали окрему проєктну команду експертів (аналітика, розробка, фінанси, маркетинг). Ініціатива отримала найвищий пріоритет.

Для проєкту розробили алгоритм роботи з головними його стейкхолдерами:

Для волонтерів, які координують гуманітарну допомогу у місті та яким потрібна підтримка з транспортом, зробили форму реєстрації для підключення до корпоративного облікового запису у застосунку Uklon із класом «Волонтер».

Для бізнесу, який може виготовляти продукцію та надавати сервіс для потреб міста, працює подібний алгоритм, але з додатковим пошуком і метчингом запиту на таку допомогу.

Після автоматизації ми стали успішно обробляти майже втричі більше запитів — близько 200 на день.

Результати проєкту

На сьогодні можна сказати, що проєкт вийшов на стабільний робочий режим. За понад місяць роботи виконали 8,1 тис. поїздок і доставили 250 тис. порцій їжі, 11 тис. літрів води, 7,8 тис. кг продуктів, а також 9,5 тис. літрів пального. Щотижня передаємо десятки позицій медикаментів для лікарень, наших захисників та літніх людей. Кожен день допомагаємо з трансфером більше сотні волонтерів. Вартість цих волонтерських поїздок повністю покривається сервісом Uklon, але їх можна підтримати, сплативши благодійний внесок.

Проєкт запустили спочатку в Києві, а сьогодні волонтерські поїздки Uklon вже доступні в Одесі, Харкові, Херсоні, Чернігові, Сумах та Миколаєві.

Ми також запустили проєкт «Евакуація» в нашому основному застосунку, додавши можливість міжміських поїздок. Запитів на евакуацію було багато — і хоча спочатку ми намагалися задовольняти їх вручну, скоро стало зрозуміло, що потрібне окреме технологічне рішення.

Тож команда розробки буквально за 1,5 тижня (при попередній оцінці в місяць) «викотила» в застосунку Uklon новий клас авто під назвою «Евакуація». Над цим працювала окрема проєктна команда. Усі наші продукти, зокрема сервіс Uklon, побудовані на базі мікросервісної архітектури. Цей проєкт потрібно було інтегрувати в нашу архітектуру. Для цього внесли зміни в мобільні застосунки Uklon Rider, Uklon Driver та близько десяти бекенд-сервісів. Бувало, що в день виходило по два-три релізи.

Зрештою новий клас поїздок значно розширив можливості для евакуації та збільшив кількість таких перевезень, адже кожен українець зміг у самому застосунку обирати бажане місто евакуації, шукати водія та напряму домовлятися про умови поїздки для себе чи рідних, яких треба перевезти в інше місто.

Клас авто «Евакуація» недоступний на стартовому екрані застосунку та активується автоматично, як тільки користувач обирає місцем прибуття інше місто. Обрати кінцеву точку поїздки можна також піном на мапі, тобто власноруч виставляючи точку за потрібною адресою, наприклад, пункт пропуску на кордоні. Після цього решта продуктів у застосунку зникають, а користувач бачить на екрані один клас «Евакуація», маршрут і вартість поїздки. Тариф поїздки повторює тариф міста, крім ціни за кілометр за містом — там вона подвоюється. У пасажира є можливість керувати ціною поїздки та змінювати її вручну за допомогою повзунка. Максимально збільшити вартість можливо в пʼять разів. Ми не отримуємо комісію із замовлень у гарячих точках, зокрема у Харкові, Миколаєві та Сумах.

За перші чотири тижні роботи здійснено понад 3,5 тис. поїздок класу «Евакуація». Фахівці tech/uklon обробили масив даних серед міст, де найчастіше користувалися цим класом поїздок, і проаналізували, звідки виїжджали українці та куди вони надалі евакуйовувалися:

• з Києва люди найчастіше виїжджали у Вінницю, Білу Церкву та Черкаси;
• зі Львова — у Шегині, Трускавець, Червоноград та Івано-Франківськ;
• з Миколаєва — в Одесу та Паланку;
• з Харкова — у Дніпро та Полтаву;
• із Запоріжжя — у Дніпро.

Найдовша відстань, яку вдалося подолати за одну поїздку, становила 841 км за маршрутом Миколаїв — Львів.

Перевезення виконують водії, які співпрацюють з Uklon. Компанія залучає і сторонніх драйверів, що збільшує можливість евакуйовуватися всім охочим.