Гетманцев роз'яснив ініціативу щодо “зарплатних” ФОП: “Не можна зменшити ставку податку до 10% і залишити лазівку в 5%”
Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що настав час відмовитися від так званих «зарплатних» ФОПів, проте ніхто у владі нібито не збирається забороняти ФОПам третьої групи або ІТ-вцям працювати з юридичними особами. Про це він розповів в інтерв’ю «НВ Бізнес».
«Хочу, щоб мене почули та не виривали з контексту. Йдеться не просто про податкову реформу. Йдеться про зміну суспільного договору. Те, що пропонуємо ми, — суттєве (вдвічі) зменшення ставки податків на доходи в обмін на повну відмову від практик ухилення від оподаткування. Це не можна насадити зверху, це можна лише прийняти новим суспільним консенсусом», — зазначив він.
На якому етапі ініціатива
За його словами, щодо зменшення податків влада зараз обговорює дві концепції. Перша — це можливість зменшення ставки доходу на податки фізичних осіб — скасування військового збору та об’єднання ЄСВ і ПДФО. Натомість друга концепція нібито полягає в тому, щоби просто зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб у два рази.
Як повідомив Гетманцев, нині триває дискусія з Міністерством фінансів, яке «не цілком згодне з таким підходом». Мовляв, немає гарантії, що це дозволить вивести зарплати з тіні та потягне за собою додаткові ризики.
«З іншого боку, ми маємо унеможливити ухилення від оподаткування зарплат та інших доходів, зокрема відмовитися від так званих „зарплатних“ ФОПів. Адже неможливо зменшити ставку податку вдвічі, до 10%, і залишити лазівку в 5% для зарплатних ФОП. І, звичайно, ніхто не збирається забороняти ФОПам третьої групи або ІТ-вцям працювати з юрособами, як розвели балаканину окремі ідіоти в соцмережах. Але припинити масове ухиляння від сплати податків ми маємо. Разом. Це має бути спільним рішенням та спільним консенсусом. Ти повинен погодитися з тим, що ухилятися від 10% податку побудовою різних схем у воюючій країні — блюзнірство і цинізм», — заявив парламентар.
При цьому він запевнив: якщо суспільної згоди не буде, не буде й реформи, і взагалі це тема, більш дискусійна, ніж близька до реальності.
У чому розходження з Мінфіном
Як пояснив Гетманцев, у Міністерстві фінансів не хочуть робити те, що тягне за собою мінус у бюджеті.
«Тут є ризики, я згоден. Мінфін повинен спиратися лише на те, що можна прорахувати та точно спрогнозувати. Доходи від детінізації спрогнозувати складно. Реформа буде вдалою, якщо всі ми добре над нею попрацюємо: і бізнес, і влада, і виконавча влада. Процес детінізації зарплат — це досить жорстка робота з бізнесом, дуже непроста», — переконаний політик.
Він стверджує, що «білий» бізнес всіляко підтримує цю систему, а ті, хто платять зарплати в тіні, не мають однозначної позиції: хтось підтримує, хтось ні.
«Ми пропонуємо встановити 10% ставку податку на доходи. Якщо суспільство готове платити 10%, але відмовитися від ухилення, взагалі відмовитися від ухилення: від зарплат у конвертах, від схем із зарплатними ФОП, ми це робитимемо. Це має бути консенсус, згода трьох сторін: бізнесу, суспільства, держави. Якщо його немає, перебуватимемо в нинішній середньовічній парадигмі і виводитимемо зарплати з тіні іншими методами, як раніше», — наголосив нардеп.
Про податкову реформу і податок на Google
Крім того, Гетманцев заявив, що не оголошував ніколи податкової реформи, як такої, а йшлося лише про реформу оподаткування доходу.
«До того, що я сказав, додайте податок на виведений капітал для підприємств до 200 млн грн обороту на рік. Ось що ми пропонуємо. А решта вже більш-менш працює. Тому будуть, звичайно, точкові зміни, але ми не плануємо на два найближчі роки якихось інших податкових реформ», — зауважив парламентар.
Він також доповів, що від так званого податку на Google влада розраховує отримати надходження до державного бюджету в розмірі щонайменше 3 млрд грн у 2022 році.
«2022 рік — це переломний момент. Усе, що ми ухвалювали, починає діяти. Більше того, ми дуже закрутили гайки податковій службі. Тобто не податкова закрутила — бізнесу, а ми закрутили гайки податківцям. Із 1 лютого звільнено 8 начальників областей. До цього весь центральний апарат, фактично змінюється керівництво. Просто виганяємо тих людей, які, скажімо, працювали на себе, а не на державу. Тому в сукупності всіх факторів 2022 має стати роком детінізації», — підкреслив Гетманцев.
Раніше стало відомо, що влада України планує обмежити ФОПам третьої групи єдиного податку можливість співпрацювати з юридичними особами для надання послуг. Йдеться про тих, хто не хоче платити податки з зарплати та оформляє своїх співробітників як «зарплатних ФОПів», заявляв Гетманцев.
За його словами, мета такої ініціативи — боротьба зі схемою від ухилення від сплати податків із заробітних плат, згідно з якою працівника оформлюють не як співробітника в штат, а як ФОПа
Своєю чергою міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що не підтримує ініціативу Гетманцева, який хоче обмежити підприємцям можливості для працевлаштування за варіантом «зарплатних ФОПів».
