Запуск Дія City: як українські ІТ-компанії ставляться до спецрежиму та чи готові вступати
В Україні на початку 2022 року має запрацювати спеціальний правовий та податковий режим для IT-галузі Дія City. Згідно з останнім опитуванням DOU, 80% ІТ-спеціалістів досі виступають проти нього. Чверть з них мають намір звільнитися у разі вступу в Дія City. Редакція DOU вирішила з’ясувати, що про спецрежим думають самі працедавці — ІТ-компанії. Про те, чого більше — переваг чи ризиків від запровадження цієї ініціативи вбачають для себе гравці ринку та чи планують вони стати резидентами Дія City, — читайте в матеріалі.
Одразу відзначимо, що більшість ІТ-компаній, до яких звертався DOU (близько 80), проігнорували прохання висловити свою позицію щодо цієї ініціативи. Дехто залишив питання без відповіді, дехто просто відмовився відповідати. Однак все-таки знайшлось 10 учасників ІТ-ринку, переважно найбільші гравці, які пояснили своє ставлення до нового спецрежиму. Прокоментували також Lviv IT Cluster та Асоціація IT Ukraine.
❕ «Обережний оптимізм» щодо Дія City
Зокрема, в EPAM та Luxoft Ukraine загалом з «обережним оптимізмом» ставляться до Дія City. Віцепрезидент, глава EPAM у Центральній та Східній Європі Юрій Антонюк назвав ініціативу відповіддю на низку викликів, які стоять перед ІТ-індустрією чи не від самого її зародження в Україні. Своєю чергою, у Luxoft продовжують аналізувати ухвалене законодавство щодо Дія City, серед іншого — в частині податків. Подальші кроки у компанії обіцяють робити «лише в правовому полі та в інтересах розвитку бізнесу».
Тим часом, на переконання керівництва EPAM, Дія City запроваджує «стабільні, зрозумілі та довготривалі» правила роботи технологічного бізнесу в Україні. «При цьому режим існуватиме паралельно з поточною моделлю ФОП. Тому і бізнес, і спеціалісти зможуть обрати оптимальний для себе варіант», — переконаний Антонюк.
В EPAM відзначають, що дискусії щодо доцільності використання поточної моделі ФОП, яка переважно застосовується в ІТ-галузі, точилися майже щороку. За словами Антонюка, кожного року обговорювали різні моделі організації співпраці компаній і спеціалістів, існував ризик кардинальної зміни умов роботи ІТ-індустрії.
«Така ситуація точно не могла позитивно впливати на бізнес, який планує свою стратегію розвитку на
Іншою важливою новелою, як зауважив глава EPAM у Центральній та Східній Європі, є запровадження податку на виведений капітал. «У бізнесу з’явиться альтернативний підхід до оподаткування прибутків, а також стимул утримувати їх в Україні. Отже, підживлювати українську економіку», — підкреслив він.
Також, за словами Антонюка, не менш важливим у Дія City є запропонований гіг-формат співпраці. В EPAM назвали цей формат відповіддю на вимоги часу та неконкурентне оподаткування. «Тобто (у Дія City — ред.) фахівці отримають гнучкість, притаманну ФОП, і захист прав та інші важливі переваги, які мають штатні працівники. Податки при цьому також залишаться на рівні оподаткування ФОП, додається лише 1,5% на підтримку обороноздатності країни, що у нинішній ситуації є абсолютно доречним», — вважає Антонюк і додає, що EPAM зі значною кількістю інших учасників ІТ-індустрії готові в тестовому режимі стати резидентами Дія City після її повноцінного втілення у життя.
❕ «У режимі Дія City я бачу значно більше переваг, ніж ризиків»
З Антонюком погоджується CEO SendPulse (продуктова компанія зі 100+ спеціалістами в Україні — ред.) Костянтин Макаров. Він заявив, що ставлення компанії до запуску Дія City загалом позитивне, «адже поточна система оподаткування в Україні не найпривабливіша для IT-бізнесу, особливо якщо цей бізнес міжнародний». На думку Макарова, запуск Дія City допоможе створити хороше економічне середовище, де IT-бізнес буде комфортно існувати і розвиватись. «Завдяки цьому він зможе ширше розкрити свій потенціал. У режимі Дія City я бачу значно більше переваг, ніж ризиків», — наголосив він, додавши, що, ймовірно, розуміння ризиків з’явиться пізніше.
«Сьогодні все видається привабливим, зокрема особливі умови працевлаштування», — вважає CEO SendPulse. Він зауважив, що український IT-бізнес здебільшого використовує співпрацю за моделлю ФОП, адже так було найзручніше. Дія City дозволяє компаніям самим обрати, як краще наймати співробітників. «Добре, що з’явилася така форма зайнятості, як гіг-контракти, яка поєднує у собі гнучкі можливості фрилансу та соціальні гарантії. Ці контракти прирівнюються до класичного найму співробітників, але з пільговими умовами оподаткування», — наголосив він, зазначивши, що загалом весь податковий режим для резидентів Дія City комфортний. Наприклад, можна сплачувати або податок на прибуток, або на виведений капітал.
Також, на переконання Макарова, «добре, що з’явиться можливість вигідно отримувати дивіденди в Україні, а якщо це робити раз на два роки, тоді ставка виходить нульовою». CEO SendPulse зауважив, що його компанія планує приєднатися до Дія City, коли з’являться регламенти та повністю стане зрозумілою процедура.
❕ «Дія City формує сприятливий клімат для приходу в Україну іноземних технологічних компаній»
Співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей також вважає, що режим Дія City дає низку важливих переваг щодо умов роботи для ІТ-компаній та розробників. Зокрема, на його переконання, ця модель нарешті знімає з компаній ризик прихованих форм працевлаштування, забезпечує низку соціальних гарантій для ІТ-спеціалістів, які укладатимуть гіг-контракти, та фіксує «одні з найвигідніших умов роботи для ІТ-компаній та ІТ-розробників у країнах Східної Європи».
У SoftServe вважають, що це стратегічно важливий крок не лише для ІТ-індустрії, а й для української економіки загалом. «Дія City не просто створює додаткові умови для зростання вітчизняних сервісних і продуктових ІТ-компаній в українській юрисдикції, а ще формує сприятливий клімат для приходу в Україну іноземних технологічних компаній», — переконаний Кицмей, додає, що наразі SoftServe розробляє плани поступової інтеграції в Дія City.
Загалом, як відзначив Кицмей, міністерства мають розробити та впровадити низку нормативно-правових актів, адже ініціатива зовсім нова для всіх учасників процесу. При цьому компаніям і ринку важливо і подивитися, і протестувати, як це все працюватиме на практиці. «У цьому сенсі трирічний перехідний період є дуже зручним, адже він дозволить компаніям і розробникам детально вивчити нові можливості та обрати відповідні стратегії щодо подальшої роботи», — наголосив він.
Своєю чергою, у Smart Project (продуктова компанія з 90+ спеціалістами в Дніпрі — ред.) також вважають, що податковий режим Дія City створює суттєві переваги для IT-бізнесу, зокрема щодо податку на виведений капітал та оподаткування гіг-контрактів. У компанії вважають, що застосування такого режиму буде цілком ефективним, якщо не буде обмежень на користування цими перевагами.
«Щодо правового режиму, то ми вважаємо, що відокремлення статусу резидентів Дія City та можливість укладання гіг-контрактів зі спеціалістами покращує умови розвитку IT-напряму в Україні та обумовлює перспективи утворення стартапів українських розробників саме в Україні», — додали в компанії, зазначивши, що Smart Project вбачає за доцільне утворення української юридичної компанії, резидента Дія City.
❕ «Приєднаємось пізніше, якщо не буде негативних трендів»
Водночас заступниця CEO Zagrava (ігрова студія в Рівному зі 100+ спеціалістами — ред.) Євгенія Жовнач зазначила, що сьогодні в їхній компанії теж активно вивчають норми Дія City, подають запити до органів контролю та нагляду для додаткових консультацій, «оскільки закон прописаний не досить конкретно та є „відірваним“ від іншого податкового законодавства України».
Проте в компанії однозначно вважають, що ухвалення схожих законів сприяє розвитку ІТ-індустрії України. Також Жовнач назвала позитивним кроком те, що «при написанні норм була спроба діалогу з ІТ-спільнотою». «Хоча наразі важко говорити про переваги ухвалення Дія City, оскільки ще багато невідомих у цьому рівнянні», — додала вона. Однак Жовнач зауважила, що Zagrava планує стати резидентом Дія City.
Тим часом і компанія ONSEO (800+ спеціалістів в Україні — ред.) продовжує аналізувати законодавство щодо спецрежиму та пов’язані з ним ризики. «В цілому ми не плануємо ставати резидентами Дія City з самого початку її діяльності, ми будемо стежити за розвитком проєкту та приєднаємось до нього пізніше, якщо не буде негативних трендів», — вказали в компанії.
В ONSEO пояснили, що у зв’язку з тим, що компанія працює з різними замовниками в галузі розробки програмного забезпечення (як аутсорс, так і розробка власних продуктів та підтримка стартапів), вона вкрай зацікавлена в «легалізації» відносин між ФОПами та українськими юридичними особами та усуненні ризиків щодо «прихованої співпраці» (hidden employment). Там вказують, що останній ризик є одним з основних для IT-індустрії в Україні останні 10 років.
Водночас ONSEO не планує впроваджувати пункти, які, на переконання компанії, є найбільш сумнівними для інженерів, що співпрацюють з нашими компаніями. Мова про договори щодо утримання від вчинення конкурентних дій.
❕ «Незрозуміло, які наслідки матиме введення Дія City»
Схожої думки дотримуються і в компанії ZONE3000 (2000+ спеціалістів в Україні — ред.). Там вказали, що проєкт Дія City «загалом приймають», але не можуть сказати, що ставлення до нього однозначне. «Поки що незрозуміло, які наслідки матиме введення нового правового режиму для IT-компаній», — зауважили в компанії.
ZONE3000 відзначає, що у законодавстві щодо цього правого та податкового режиму «є неоднозначні моменти, їх багато». "Вони можуть негативно вплинути на роботу як IT-компаній, так і спеціалістів. Наприклад, є пункт про договір про утримання від вчинення конкурентних дій резидентами Дія City. Він може призвести до зниження здорової конкуренції у галузі. Також поки що невідомо, як позначиться на роботі компаній нова система оподаткування. У ZONE3000 стежать за змінами та новими реаліями. «Як тільки новий правовий режим стане повністю прозорим та зрозумілим для нас, ми ухвалимо рішення (щодо можливого резидентства в Дія City — ред.)
❕ «Важливо, щоб режим Дія City був привабливим не тільки для ІТ-компаній, а й для ІТ-спеціалістів»
Водночас віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic Андрій Яворський переконаний, що в Україні історично склалися сприятливі умови для введення експортного ІТ-бізнесу. «Завдяки наявній моделі роботи ІТ-індустрія щороку залучає десятки тисяч нових високооплачуваних спеціалістів і мільярди доларів експортних надходжень в економіку України», — зазначив він.
За словами Яворського, нинішні умови ведення бізнесу допомагають індустрії швидко зростати та робити значний внесок у розвиток як людського капіталу, так і економіки України загалом. Це твердження справедливе і для GlobalLogic, що «вже протягом багатьох років зростає швидше, ніж ІТ-галузь в середньому».
«Ми вже бачили неодноразові спроби змінити правила роботи галузі, зокрема через реформу недосконалого податкового законодавства. І хоча ми жодним чином не лобіювали ідею Дія City, ми розуміємо, що зміни регулювання галузі ІТ — це лише питання часу. І надзвичайно важливо, щоб будь-які зміни правил гри сприяли подальшому зростанню галузі, адже вже котрий рік поспіль ІТ є значною рушійною силою української економіки», — наголосив він.
У GlobalLogic ще не ухвалили рішення щодо резидентства в Дія City, оскільки воно залежить від багатьох факторів. «Передусім ми очікуємо на ухвалення всіх необхідних підзаконних актів, які визначать деталі функціонування Дія City, порядок приєднання до режиму. Нам знадобиться деякий час, щоб проаналізувати зміни в законодавстві та визначити, наскільки вони нас як бізнес влаштовують», — підкреслив Яворський.
Водночас, за його словами, найважливішим у цій ситуації є ставлення ІТ-спеціалістів до Дія City. «ІТ-бізнес в усьому світі побудований навколо талановитих людей. Тому дуже важливо, щоб режим Дія City був привабливим не тільки для ІТ-компаній, а й для ІТ-спеціалістів. Тільки тоді резидентство у Дія City буде мати для нас практичний сенс», — вважає віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic.
За інженерні таланти вже давно конкурують не окремі компанії, а цілі держави. З огляду на це в ІТ-фахівців є достатньо альтернатив за межами України. Саме тому в GlobalLogic впевнені, що незалежно від резидентства у Дія City ІТ-компанії будуть дослухатися бажань спеціалістів і надалі створюватимуть привабливі та конкурентні умови для залучення найкращих інженерних талантів.
❕ «Навколо Дія City ціла купа прямої брехні та маніпулювання фактами»
Серед співрозмовників DOU єдиний, хто наважився відкрито виступити проти спецрежиму Дія City, — це CTO Sonerim (естонська компанія з офісом у Харкові та 30+ спеціалістами — ред.) Денис Шокотько. Він прямо вказав на те, що не підтримує цю ініціативу, «насамперед тому, що навколо неї ціла купа прямої брехні та маніпулювання фактами». Також Шокотько назвав цей спецрежим «більшим злом». Однак він не уточнив, що саме має на увазі, а прохання навести аргументи власної позиції залишив без відповіді.
Крім того, Шокотько зазначив, що вбачає значно більше ризиків та мінусів для галузі загалом від запровадження Дія City. «Ми не плануємо ставати резидентом, з чим пов’язані додаткові ризики для бізнесу. У разі відсутності альтернативи, на жаль, доведеться розглядати інші країни для ведення бізнесу», — підкреслив CTO Sonerim.
❕ «Незрозуміло, в який бюджет йтимуть сплачені податки, і є ризик впровадження „податку на айтішника“»
Своєю чергою, CEO Lviv IT Cluster Степан Веселовський вважає, що наразі складно передбачити нюанси, які виникатимуть під час запуску Дія City. «Очевидним ризиком, який залишився, є збереження в режимі Дія City самоврядної організації (СРО). Таке СРО може в майбутньому бути інструментом впровадження так званого податку на айтішника — внеску в межах СРО з кожного контрактора/працівника компанії-резидента», — переконаний він.
Також, за словами Веселовського, поки незрозуміло, куди йтимуть сплачені податки. «Якщо все направлятиметься в державний бюджет, тоді постраждають місцеві бюджети, бо втратять значні надходження, і в результаті це суттєво вплине на розвиток місцевих хабів, таких як Львів, Харків, Одеса чи Дніпро. А тільки у Львові у 2020 році, згідно з дослідженням IT Research, місцевий бюджет отримав від ІТ-індустрії як єдиний податок 546,7 млн грн. Якщо в Дія City гіг-контрактори будуть платити податки не в місцеві бюджети, то ця сума може суттєво зменшитися», — нарікає він.
❕ «Попереду ще багато невідомого»
За словами директора з фінансово-правових питань Асоціації IT Ukraine Єфрема Лащука, попри те, що асоціація підтримує податкову модель для ІТ-компаній — резидентів Дія City, є окремі положення закону, як-от про гіг-контракти, які все ще сприймаються як експеримент, «який чекає своєї апробації». Також він зауважив, що під час обговорення з владою питань, пов’язаних з Дія City, ІТ-спільноті не вдалося відстояти зняття обмежень для ІТ-компаній щодо залучення ФОПів. Для резидентів Дія City такі обмеження почнуть діяти вже за два роки.
Лащук наголосив, що новий правовий режим несе в собі як ризики, так і переваги. Чого з них більше або менше, варто вирішувати з огляду на специфіку роботи окремого ІТ-бізнесу. Він зауважив, що для однієї компанії обмеження щодо залучення ФОПів може й не бути ризиком, адже модель її роботи передбачає співпрацю лише зі штатними працівниками, а для іншої компанії — так, це суттєвий ризик. Те саме і щодо переваг. Одна компанія буде задоволена перейти на сплату спеціального податку на виведений капітал за ставкою 9%, а інша буде зацікавлена у сплаті податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 18%.
«Попереду ще багато невідомого. Зокрема, ще не ухвалено всі необхідні підзаконні акти щодо роботи режиму Дія City. Невідомо, як запрацюють окремі положення новоухвалених законів та чи будуть до них вносити певні зміни. Можна також тільки гадати, в якому напрямі запрацює судова практика щодо застосування норм про гіг-контракти, договори про нерозголошення і неконкуренцію тощо. Час покаже», — резюмував Єфрем Лащук.
Автор — Костянтин Гончаров
