Дія Сity запрацює в середині лютого, на масовий вступ IT-компаній не очікують. Бліц з Олександром Борняковим з Мінцифри
Верховна Рада 14 грудня ухвалила в другому читанні й у цілому законопроєкт № 5376, який є податковою частиною спеціального правового режиму Дія Сity. Які ще є процедурні моменти, необхідні для старту роботи спецрежиму, коли планують його запустити та як держава агітуватиме ІТ-компанії ставати резидентами Дія Сity — на ці та інші запитання відповідає нам заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.
Про терміни запровадження Дія Сity
— Парламент таки затвердив податкову частину спецрежиму Дія Сity. Скажіть, будь ласка, якою далі має бути процедура щодо цього законопроєкту і коли він набере чинності?
Після ухвалення Верховною Радою закон № 5376 скерують на підпис Президенту. Передбачено, що документ набере чинності з 1 січня 2022 року. Окремі його положення, що стосуються взаємодії з ФОП, — з 1 січня 2024 року. Йдеться про перехідний період, протягом якого резиденти Дія Сity зможуть адаптуватися до нових умов.
— Які ще є інші процедурні моменти, необхідні для початку роботи спецрежиму Дія Сity?
Для початку роботи спецрежиму необхідні розробка та ухвалення підзаконних актів щодо реєстру резидентів Дія Сity і подачі/розгляду заявок, а також запуск реєстру. Над цим наразі активно працює команда проєкту.
— Коли почнуть запроваджувати спецрежим в Україні?
Спецрежим запрацює на початку наступного року
— Тобто не встигаєте запустити в січні, як було заплановано спочатку?
Спеціальний режим Дія City працює з моменту набрання чинності рамкового закону № 1667-ІХ, а прийом заявок від потенційних резидентів розпочнемо, як і планувалось, — на початку наступного року.
— Що й за чим, коли і як буде відбуватися для запуску спецрежиму?
Перший етап — ухвалення всіх нормативно-правових актів, згідно з законом. Другий — реалізація та запуск порталу для майбутніх резидентів. Обидва етапи вже реалізуються паралельно. Орієнтовно, другий етап буде реалізовано в першому кварталі 2022 року.
— Скільки ІТ-компаній уже погодилися долучитися до спецрежиму? Які саме?
Наразі багато компаній публічно заявили про свою підтримку спецрежиму та намір стати резидентами Дія Сity. Наприклад, найбільша у світі транспортна компанія Lyft повідомила про те, що планує відкрити свій найбільший у Європі R&D-центр у Києві та розглядає можливість вступу до Дія City.
Glovo, один зі світових лідерів на ринку доставки, також планує створити в Україні потужний інженерний R&D-центр для подальшого розвитку свого сервісу. Після запуску Дія City компанія має намір стати його резидентом.
Про свою підтримку заявили і бізнес-асоціації, які об’єднують ІТ-компанії.
— Які ще ІТ-компанії (зокрема з аутсорсингових) очікуються як учасники Дія City?
Із повним переліком резидентів можна буде ознайомитись у відповідному реєстрі, який буде запущено на початку наступного року. Ми обов’язково будемо про це інформувати громадськість.
Про агітацію приєднуватись до проєкту
— Як плануєте агітувати приєднуватися до спецрежиму ті ІТ-компанії, які висловлюють рішучу незгоду з ним?
Ніяк. Ми не будемо проводити жодної агітації. До Дія Сity можуть вступити ті компанії, яким це цікаво та вигідно. Ми не очікуємо на масовий вступ ІТ-компаній до спецрежиму на початку його роботи. Водночас упевнені, що успіх його перших резидентів буде найкращим агітатором для того, щоб до Дія City долучалися нові компанії.
— Багато розробників вважають, що після початку роботи Дія City влада змінить податкові умови цього спецрежиму на значно гірші для програмістів, змусивши їх сплачувати більше податків, ніж передбачається нині. Чи справді це так?
Гарантія непогіршення умов Дія City протягом 25 років закріплена законодавчо в ухваленому парламентом податковому законі. Окрім цього, іноземні інвестори, які зайдуть у Дія City, стануть гарантією незмінності положень спецрежиму.
У випадку порушення умови про
— Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев у ЗМІ анонсував низку податкових змін, які можуть набути чинності з 2023 року. Він заявив: «Ми маємо великий законопроєкт про оподаткування доходів. Хочемо знизити оподаткування доходів і фізосіб, і юридичних осіб, і запровадити податок на виведений капітал, усічено, як у Польщі. Також розширити декларування доходів, дати більше податкових відрахувань громадянам». При цьому Гетманцев уточнив, що законопроєкт можуть зареєструвати до кінця цього року, а почне працювати він уже з 2023-го. Чи не пов’язаний цей законопроєкт з можливою зміною умов для спецрежиму Дія City?
Ми вітаємо ініціативу знизити оподаткування доходів і впровадити ПнВК не тільки для ІТ, але це паралельні процеси, які є компетенцією інших відомств і не мають жодного стосунку до проєктів Мінцифри.
Про незмінність умов для ФОП
— На Форумі DOU багато розробників почали говорити про намір реєструвати свої ФОП у Грузії, де нібито кращі податкові умови. Чи не побоюються в Мінцифри масового відпливу українських програмістів за кордон (принаймні документально) через введення спецрежиму Дія City?
Навіть якщо компанія долучиться до Дія City, для розробників умови співпраці суттєво не змінюються. Якщо компанія вирішить перевести їх на GIG-контракти або КЗпП, вони хіба що отримають більше соціальних гарантій.
Дія City пропонує практично аналогічний ФОПам рівень податкового навантаження на доходи працівників та гіг-спеціалістів компаній-резидентів спецрежиму: ПДФО — 5%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5% (від зарплати працівника чи винагороди гіг-працівника). Різниця лише у 1,5% військового збору, який є невеликою платою за можливість жити та працювати у незалежній країні.
Наголошую, що для ФОПів рівень оподаткування не змінюється.
Окрім цього, вступ у Дія City добровільний. Його запуск не означає, що за умовами спецрежиму працюватимуть усі ІТ-компанії. Лише ті, хто висловить таке бажання.
— У квітні на DOU проводили опитування серед програмістів, яке показало, що 80% українських розробників проти Дія City, майже 10% не визначилися і ще 9% підтримують спецрежим. Як плануєте вирішувати цю проблему? Чи будете проводити якусь агітаційно-заохочувальну кампанію, яка спонукатиме розробників вступати в Дія City?
Окрім цього опитування, цікаву інформацію ми отримали з опитування, проведеного на ресурсі MC.today. Виявилося, що більшість респондентів узагалі не ознайомлені з текстами законопроєктів та реальними фактами про проєкт, а знають про них тільки з дописів колег чи новин у ЗМІ.
Це одна з причин, чому спецрежим деякі розробники могли сприймати з певним негативом. Крім того, самі тексти законопроєктів були суттєво доопрацьованими з представниками індустрії та отримали в результаті їхню абсолютну підтримку.
Ми проводимо системну комунікацію і роз’яснення та будемо продовжувати комунікувати з усіма учасниками ринку для формування об’єктивної думки щодо Дія City. Для нас важливо, щоб умови спецрежиму повністю відповідали потребам індустрії. Саме тому до основного і податкового законів на вимогу галузі було внесено багато правок.
Чи підтримуєте ви Дія City? Беріть участь у нашому новому опитуванні.
