Експеримент е-резидентства: чи очікувати Україні напливу іноземних ІТ-спеціалістів
У середині липня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про електронне резидентство. Ця законодавча ініціатива після її остаточного схвалення та набуття чинності дасть змогу запустити програму е-резидентства в Україні до 1 липня 2022 року.
Редакція DOU розбиралась, що Україна може запропонувати потенційним е-резидентам і чи запрацює у нас ця програма взагалі.
Що таке е-резидентство і навіщо воно айтішникам
Першою країною у світі, яка реалізовує е-резидентство, стала Естонія ще 2014 року. По суті, ця програма дає змогу відкрити бізнес у країні, фізично не перебуваючи в ній. За останніми відкритими даними, станом на червень цього року проєкт е-резидентства поповнив бюджет Естонії на 63 мільйони євро, з яких 17,5 млн — тільки минулого року. За час свого існування програма залучила понад 80 тисяч е-резидентів, які відкрили 17 тисяч компаній, 400 з них — лише у березні цього року.
Проте якщо в Естонії програма е-резидентства дає змогу відкривати в режимі онлайн повноцінну компанію, то в Україні на етапі проведення експерименту іноземці зможуть відкрити лише ФОП та сплачувати єдиний податок у розмірі 5% від доходу.
Надалі, як запевнив DOU заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександр Борняков, в Україні буде передбачена можливість для е-резидентів відкривати й компанії, тобто ТОВ.
«Така модель ведення бізнесу зручна для підприємців, що надають свої послуги онлайн. Здебільшого це спеціалісти креативної економіки, зокрема айтішники», — наголосив заступник міністра.
За результатами дослідження Міністерства цифрової трансформації, загалом українським е-резидентством цікавляться спеціалісти з інтернет-маркетингу та продажів (21,4%), програмісти (20,4%), вебдизайнери (14,3%), проджект-менеджери (10,7%). Це топпрофесії. У дослідженні взяли участь понад чотири тисячі іноземців. Вони реєструються на порталі та вказують, чим займаються, а також відповідають на інші запитання анкети, що допомагає краще зрозуміти портрет кінцевого користувача.
Борняков повідомив, що нині охочі отримати статус е-резидента можуть попередньо заповнити анкету на сайті.
Урядовець обіцяє зовсім скоро запустити повноцінну реєстрацію на сайті, і е-резидент зможе отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) та використовувати його для реєстрації ФОП, відкриття банківських рахунків, подання податкових декларацій тощо.
Наразі у Мінцифри розробляють відповідні інструменти та сподіваються на реєстрацію перших е-резидентів на початку 2022 року.
Як отримати статус е-резидента в Україні
В Україні отримати статус е-резидента можна буде безкоштовно, на відміну від Естонії, де подача заявки коштує 100 євро. Схема реєстрації проста: спершу заповнюєте форму на електронному порталі «Дія». Після цього, згідно з українським законодавством, МВС та СБУ перевірять документи. Якщо все добре — за майбутнім підприємцем резервують ІПН (індивідуальний податковий номер).
Пізніше консульство України в країні іноземця відсилає через портал «Дія» електронне запрошення на підтвердження особи.
Щоб пройти цю ідентифікацію, потрібно мати з собою паспорт. Якщо його оригінал збігається з електронною копією — посадова особа вносить у систему інформацію про проходження ідентифікації.
Тоді ж центром сертифікації ключів буде сформований кваліфікований електронний підпис. І вже після того, як податкова отримає реєстраційний номер ІПН, «Дія» зможе надавати електронну довірчу послугу.
Обмеження е-резидентства
Програма електронного резидентства в Україні буде доступна тільки для п’яти видів економічної діяльності: «видання комп’ютерних ігор», «видання іншого програмного забезпечення», «комп’ютерне програмування», «інша діяльність у сфері ІТ і комп’ютерних систем» та «оброблення даних, розміщення інформації на вебвузлах і пов’язана з ними діяльність».
Своєю чергою, Борняков пояснив, що е-резидентство — це пілотний проєкт, а для експерименту доцільно застосувати деякі обмеження.
«Схожих проєктів в Україні ще не було, тому обмеження — це певне страхування ризиків або мінімізація негативних наслідків. Якщо на цьому етапі проєкт матиме успіх, ми здатні швидко розширити можливості надання послуг і масштабувати проєкт за видами діяльності, географічно та функціонально», — підкреслив заступник міністра.
Варто зауважити, що в Естонії обмежень щодо видів діяльності немає. Тобто у нас маркетологи чи дизайнери та інші суміжні з ІТ фахівці не зможуть стати е-резидентами в Україні.
За словами Борнякова, специфіка реалізації таких проєктів полягає в ітеративному підході, або step by step. Наразі Мінцифри починає з MVP (мінімальна життєздатна версія продукту).
«В першій ітерації ми створюємо можливість для підприємців працювати як ФОП з певними видами діяльності та деякими обмеженнями у функціоналі та країнах. Після запуску першої ітерації ми будемо готувати другу, в якій врахуємо весь попередній досвід і побажання реальних е-резидентів. Так з’явиться наступна версія продукту, потім будуть її оновлення. Можна буде реєструвати юридичну особу і наймати працівників», — запевнив Борняков.
Також у майбутньому в Міністерстві цифрової трансформації розглядають можливість для е-резидентів спростити процедуру видачі віз і продовження терміну перебування в Україні, створити можливість отримання онлайн дозволу на роботу чи навчання в Україні, здійснення правочинів онлайн (наприклад, купівля-продаж нерухомості майна) тощо.
Хто і як контролюватиме діяльність е-резидентів
Валютний і фінансовий контроль е-резидента буде проводити банк, в якому відкрито рахунки.
На етапі експерименту в міністерстві допускають відкриття рахунків лише в одному банку (на вибір), надалі вибір та можливості, ймовірно, будуть розширюватися. Щодо податкового контролю, то цим опікуватиметься Державна податкова служба.
Паралельно урядовці розробляють автоматизовані інструменти, за допомогою яких можна буде подавати звітність онлайн. «Це, зокрема, автоматичні процеси відрахування авансових внесків у рахунок сплати податків, облік первинної документації, подання податкових декларацій та інше», — зауважив Борняков.
Е-резидентство та Дія City
Е-резидентство — це проєкт, який дає змогу іноземцям відкрити ФОП в Україні. Так само як кожен українець, який бажає вести підприємницьку діяльність, може зареєструватись як ФОП на порталі «Дія». Дія City — це спеціальний правовий і податковий режим для IT-компаній, тобто юридичних осіб, зареєстрованих за українським законодавством.
Е-резиденти (іноземці-ФОПи) матимуть змогу працювати як з іноземними компаніями, так і з українськими, зокрема співпрацювати з компаніями-резидентами Дія City в межах тих правил, які будуть визначені відповідними законами та підзаконними актами.
У Мінцифрі пояснюють, що е-резидент зможе укладати угоди з компаніями-резидентами Дія City для надання останнім відповідних послуг. Як наслідок, у відомстві очікують, що така взаємодія допоможе зменшити дефіцит айтішників на українському ринку, що нині є однією із проблем IT-сфери.
На думку адвоката, керівного партнера Trustme Law Firm Сергія Барбашина, якість втілення в реальність е-резидентства в Україні буде залежати від роботи самого режиму Дія City в цілому та якості адміністрування відповідних послуг.
Чи вигідне е-резидентство ІТ-спеціалістам
Фахівці з Мінцифри відзначають, що ключовими перевагами сервісу є вигідне оподаткування, прості та зручні інструменти для ведення бізнесу, зокрема можливість дистанційно відкрити банківський рахунок з використанням сучасних інструментів ідентифікації та верифікації.
Юристка, засновниця та CEO Finevolution Наталя Гайлакова наголосила, що е-резидентство передусім спрямоване на айтішників-фрилансерів, які отримають доступ до української податкової системи, зможуть працювати віддалено та ще отримати знижену податкову ставку в розмірі 5%.
З нею погоджується директор юридичної компанії Investment Service Ukraine Іван Герасименко. «Я розглядаю цей механізм суто з позиції нових можливостей для іноземних спеціалістів та держави Україна. Для іноземних фахівців відкривається новий легальний шлях для роботи в Україні та для заробляння грошей і, як наслідок, для поповнення нашого держбюджету», — заявив він.
Дослідження Мінцифри засвідчили, що людей з європейських країн приваблюють низькі ставки оподаткування е-резидентів, а охочих з країн Азії цікавлять зручні інструменти ведення бізнесу та самі ринки Європи. Про це DOU повідомив Борняков.
Наразі у міністерстві не беруться прогнозувати наплив ІТ-спеціалістів у правове поле України після запуску е-резидентства, адже проєкт реалізують в експериментальному форматі. У разі його успіху ще потрібно буде втілити багато правових і технічних змін.
«Минулого місяця ми запустили кампанію, спрямовану на залучення іноземців, і вже маємо понад 4000 потенційних е-резидентів», — резюмував Борняков.
Підводні камені е-резидентства в Україні
Адвокат, керівний партнер Trustme Law Firm Сергій Барбашин відзначив, що сьогодні є змога оцінювати тільки законопроєкт щодо е-резидентства, який остаточно ще не ухвалений та може «на виході» мати дещо інші умови та положення.
«Наразі документом передбачено можливість нерезидентів реєструватись як ФОП на третій групі оподаткування. Хоча це можливо і сьогодні, для цього необхідно отримати ІПН ще до процедури реєстрації ФОП (це можна зробити особисто в податковій або за довіреністю)», — зазначив він.
Водночас Барбашин зауважив, що на практиці до 2018 року іноземці отримували відмову в реєстрації ФОП, якщо в них не було посвідки на проживання в Україні. Мін’юст
За словами адвоката, нині під час реєстрації достатньо самостійно визначити своє місце проживання в Україні та заповнити відповідну графу реєстраційної заяви. Законопроєктом про е-резидентство податковою адресою е-резидента визнається місцерозташування державного підприємства «Дія». «Тобто іноземці зможуть здійснювати ІТ-діяльність, сплачуючи 5 % податку (така можливість фактично існує і зараз)», — додав він.
Крім того, е-резидент для ведення бізнесу має право відкрити рахунок у банківській установі на території України. Барбашин зазначив, що на практиці при відкритті рахунку в естонському банку е-резиденти часто мають складнощі. Тому важко сказати, яким чином цей процес відбуватиметься в Україні.
За його словами, все буде залежати від процедури отримання е-резидентства, яка ще не визначена. Занадто складна процедура набуття статусу е-резидента може стати перешкодою для приходу іноземних ІТ-спеціалістів. На думку Барбашина, процес повинен бути прозорим зі встановленими строками та вичерпним переліком документів.
Своєю чергою, юристка Наталя Гайлакова вважає, що сама собою програма е-резидентства діяти не буде. «Найперше тут потрібен активний міжнародний PR, аби іноземні ІТ-спеціалісти дізналися про це, як-от з естонською програмою e-residency: діє окремий офіс з маркетологами, стратегами, експертами, консультантами. Він має власні PR-представництва в кожній країні, проводить івенти, розповідає, як користуватися цим резидентством», — наголошує вона.
Гайлакова підкреслює, що іноземці просто так не дізнаються з Instagram чи Facebook, що десь в Україні існує ця програма, ніхто самостійно не буде докопуватися до суті, а чому це вигідно і навіщо ставати саме тут резидентами. Додатково ще варто працювати з консульствами, іноземними лідерами думок.
Ще однією перешкодою, на переконання юристки, може бути система е-резидент, де потрібно все одно підвантажувати документи та вести документообіг українською. В Естонії, наприклад, все можна робити англійською. «А в нашому випадку знадобиться тоді допомога податкових консультантів і бухгалтерів. Звідси випливає ще одне питання: а скільки в Україні англомовних бухгалтерів, юристів і знавців податкового законодавства, які зможуть професійно вести справи ІТ-клієнта? Тобто має бути створена відповідна інфраструктура, яка допоможе не просто зайти бізнесу в нашу країну, але й тут працювати», — додала вона.
Окрім того, досі неясно, в який спосіб це буде реалізовано. Адже для того, щоб щось оцінювати, це «щось» має запрацювати, треба зрозуміти, наскільки система складна для іноземців.
Досвід «імпорту» айтішників
Торік в Україні запустили ініціативу з міграційними квотами для ІТ-спеціалістів, від якої у Мінцифри теж очікували наплив айтішників, але вона не запрацювала. Уряд спростив імміграцію в Україну для п’яти тисяч ІТ-спеціалістів торік і для п’яти тисяч у
Водночас Борняков, пояснюючи таку незначну кількість звернень, зауважив, що це був період жорсткого карантину, спричиненого пандемією COVID-19.
У міністерстві вказують на те, що весь процес від подання заяви до отримання самого дозволу на імміграцію займає не менше як чотири місяці, що пов’язано з перевірками заявника в СБУ, МВС та Інтерполі. «Щотижня опрацьовується щонайменше п’ять офіційних звернень», — зазначив Борняков.
Проте, на переконання Барбашина, багато представників різних ІТ-компаній заявляли про складність самої процедури отримання дозволу на імміграцію.
«Імміграційні квоти мали низку вимог до спеціалістів (підтверджений досвід роботи за професією не менше як три роки, вища освіта, підтвердження рівня доходу та інші вимоги). На мій погляд, такий підхід зменшив його привабливість», — відзначив він.
Так само, за словами адвоката, ініціатива е-резидентства загалом є непоганою, але треба дочекатись втілення в життя.
«Якщо держава не буде забезпечувати належні умови для ведення ІТ-бізнесу на практиці, гадаю, що фрилансери будуть здійснювати відповідні е-реєстрації здебільшого на вимогу українських замовників, а не за власною ініціативою для ведення бізнесу на території України», — резюмував він.
