200 тисяч гривень компенсації за безпідставні підозри та 109 днів у СІЗО: чим закінчилась справа розробника Антона Тимохіна Grower. Розслідування DOU
2016 року відбулася масштабна операція з ліквідації кібермережі Avalanche. Серед затриманих виявився і київський програміст Антон Тимохін. Майже три місяці він пробув у СІЗО та ще шість під домашнім арештом. Єдиною підставою для його затримання було те, що його нік у соцмережах — Grower — збігався з ніком одного з кіберзлочинців.
Цю справу закрили лише 2019 року: очікувано, що через брак доказів. Тимохін звернувся до суду за відшкодуванням. Нещодавно стало відомо, що замість очікуваного мільйона гривень отримає лише 700 тисяч. А згодом суд зменшив суму до 200 тисяч, вирішивши, що вона «необґрунтовано завищена».
Журналістка DOU дослідила історію Тимохіна та викриття кібермережі Avalanche.
З чого все почалося, або Хто такі Avalanche
У грудні 2016 року тодішні Генеральний прокурор України Юрій Луценко і т.в.о. голови Нацполіції Вадим Троян на спільному брифінгу заявили про ліквідацію кібермережі Avalanche, яка функціонувала сім років і займалась так званим інтернет-фішингом. Злочинці поширювали шкідливі коди через електронну пошту, щоб нелегально виводити кошти з банківських рахунків користувачів.
Німецькі правоохоронці в кооперації з владою США, ФБР, Європолом протягом чотирьох років досліджували діяльність цієї мережі, яка почала свою «роботу» з 2009 року.
Жертвами кіберзлочинців стали користувачі з більш ніж 180 країн світу, а збитки оцінювались у сотні мільйонів євро. При цьому щонайменше 500 тисяч комп’ютерів по всьому світу були уражені шкідливими вірусами й контролювались мережею Avalanche.
Кіберзлочинці відмивали кошти, вкрадені за допомогою атак зловмисного програмного забезпечення, через купівлю товарів.
В Інтерполі повідомили, що за день скоординованої спільної спецоперації, яка відбулась 30 листопада 2016 року, було заблоковано понад 800 тисяч доменів, проведено 37 обшуків, вилучено 39 серверів, ще 221 сервер вимкнено через повідомлення провайдерам хостингу. А ще тоді заарештували п’ять осіб. Троє з них громадяни України.
Як заявив Юрій Луценко, за версією слідства, організатор мережі Avalanche — громадянин України, який під час затримання в Полтаві вчинив збройний опір, маючи на руках автомат Калашникова і пістолет.
Вадим Троян повідомив, що загалом кіберзлочинна група налічує 27 членів з різних країн, з них десять — громадяни України. Щодо головного організатора Avalanche Вадим Троян заявив, що його будуть судити або в нашій країні, або передадуть у Німеччину.
А до чого тут Антон Тимохін?
Підозра за нікнейм
12 січня 2017 року на порталі DOU Software Engineer Іван Пучко написав про те, що в межах гучної спецоперації із розкриття кіберзлочинців українські правоохоронці, зокрема, затримали київського .NET-розробника, його колишнього колегу Антона Тимохіна. Підставою для затримання стало використання Тимохіним у мережі нікнейму Grower, який також використовував кіберзлочинець, причетний до Avalanche.
Антон Тимохін. Джерело
Як зазначає Іван Пучко, «спеціалісти кіберполіції просто загуглили нікнейм, один з результатів співпав з київським програмістом».
Іван Пучко також підкреслює, що якщо загуглити «grower nickname», то мережа видає більше як 500 тисяч результатів:
«Виходить, що людину зараз судять тільки за те, що в нього нікнейм Grower, і треба ж покарати когось, адже постраждає імідж країни».
Антону Тимохіну вручили підозру фактично за зв’язок з мережею Avalanche 5 січня 2017 року. А вже наступного дня йому визначили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, тобто на той час 3,2 мільйона гривень.
3 березня 2017 року на підставі постанови заступника Генерального прокурора України досудове розслідування з цієї справи продовжено до шести місяців, а ухвалою слідчого судді від 4 березня Антону Тимохіну продовжили строк тримання під вартою до 2 травня. Весь цей час київський розробник сидів у СІЗО.
25 квітня 2017 року слідчий суддя відправив Тимохіна під домашній арешт, який продовжувався до 17 жовтня 2017 року.
А 12 жовтня досудове розслідування, де фігурував саме Антон Тимохін, було зупинено. Справу закрили за недостатністю доказів у квітні
У серпні 2020 року розробник звернувся до суду з вимогою компенсації одного мільйона гривень моральної шкоди.
Зокрема, в рамках судового процесу Тимохін заявив, що отримав підозру у вчиненні кримінального правопорушення через те, що мав нікнейм Grower в одній з соціальних мереж. Цей нікнейм тотожній нікнейму особи, яка є учасником міжнародної групи хакерів, яка скоювала злочини з використанням мережі інтернет. Будь-яких інших доказів його причетності до виявлених злочинів представлено не було.
Через такі дії правоохоронців Тимохін перебував в ізоляції загалом 109 днів, 183 дні він був під домашнім арештом і 28 місяців перебував у статусі підозрюваного.
Окрім цього, в межах кримінального провадження на майно Тимохіна наклали арешт. Зокрема, автомобіль розробник зміг повернути лише 3 лютого 2018 року.
19 січня 2021 року Печерський районний суд Києва частково задовольнив вимоги Тимохіна про відшкодування, присудивши грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 700 тисяч гривень і 13 тисяч гривень витрат на професійну правову допомогу.
Офіс Генерального прокурора не погодився з цим рішенням і подав апеляційну скаргу.
Зокрема, позиція прокуратури полягає в тому, що шкода Тимохіну завдана не з вини українських правоохоронних органів. Запит на його затримання надійшов від німецьких правоохоронців:
«Від компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина надійшов запит про надання міжнародної правової допомоги у кримінальній справі у вигляді проведення обшуків та затримання двох громадян України, зокрема Антона Тимохіна, у зв’язку з підозрою в участі у міжнародній злочинній організації».
Німецька сторона докази на підтвердження обвинувачення так і не надала. Але на адресу Генеральної прокуратури надійшло повідомлення про право Антона Тимохіна на відшкодування саме німецькою стороною, яке він начебто отримав у 2019 році.
Як виявилось, це відшкодування за проведення обшуку 30 листопада 2016 року.
У результаті Київський апеляційний суд визначив розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 тисяч гривень і 5 тисяч гривень стягнень на правничу допомогу. Ці гроші Антон Тимохін має отримати за рахунок бюджетних коштів.
Компенсація зменшена до мінімуму
Водночас адвокат Антона Тимохіна, партнер АО «Модус Зільвер» Євген Заруднєв рішенням апеляційного суду незадоволений:
«Апеляційний суд повністю погодився з позицією і аргументацією адвокатів Антона Тимохіна і спростував доводи відповідачів. Втім зменшення розміру компенсації моральної шкоди апеляційний суд пояснив одним абзацом, в якому не міститься жодного аргументу чи посилання на положення законодавства. Апеляційний суд тільки зазначив, що сума в 700 000 гривень є «необґрунтовано завищеною».
За словами Заруднєва, наразі готується касаційна скарга:
«В разі невідкриття касаційного провадження або інших незадовільних результатів планується звернення до ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини — ред.). Загальний намір пана Антона Тимохіна — відновити справедливість і добитись належного захисту своїх прав».
Також Євген Заруднєв зазначив, що тривалий час адвокати добивались відкриття кримінального провадження через незаконне позбавлення волі та низку інших злочинів, вчинених щодо Антона Тимохіна під час досудового розслідування:
«Дійшло навіть до звернення до суду із заявою про змушення внести дані про кримінальне правопорушення до ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань — ред.), без такого судового рішення слідчі відмовлялись це робити. Згодом знадобились численні скарги, звернення до суду для того, щоб Тимохіна визнали потерпілим у справі».
Адвокат підкреслює, що наразі невідомо, чи понесе хтось кримінальну відповідальність за все, що дісталось Антону Тимохіну під час перебування під слідством і сам факт цього.
Ми поговорили і безпосередньо з Антоном Тимохіним. За його словами, він здивований рішенням суду щодо зменшення компенсації до 200 тисяч:
«Як вони так порахували цю суму? Вони вирішили надати практично мінімальний розмір компенсації (мінімальний розмір компенсації, встановлений законом, становить 140 тисяч гривень — ред.)».
Щодо компенсації з боку німецької сторони, то Антон Тимохін пояснює: йому дали лише документ, за яким він може звертатися за компенсацією, але грошей він не отримував.
«Коли був брифінг Луценка і Троян, вони так вихвалялись цією спецоперацією та роботою кіберполіції, але „сіли в калюжу“. І замість того, щоб швидко визнати свою помилку, вони чекали документів від німецької сторони, самі нічого не робили. А я в цей час перебував у СІЗО. Кіберполіція виглядала в цій ситуації вкрай непрофесійно: вони просто зайшли „Вконтакте“, знайшли мій профіль і видали ордер на мій арешт», — підкреслив Антон Тимохін.
А що ж було зі справою щодо мережі Avalanche?
Яка доля імовірного засновника Avalanche
У 2016 році під час спецоперації затримали ймовірного засновника хакерської мережі Геннадія Капканова. Його після гучного затримання відпустив Октябрський районний суд Полтавської області. І він на якийсь час втік від органів слідства.
Зокрема, в судовому реєстрі можна знайти ухвалу апеляційного суду Полтавської області за 2016 рік. Тоді розглядали скаргу прокурора Генеральної прокуратури. Мова йшла про оскарження ухвали суду першої інстанції, який відмовив у тимчасовому арешті Капканова. За версією слідства, саме Капканов був одним з двох адміністраторів нелегальної мережі й відповідав за роботу структури ботів під назвою Avalanche. Однак суд першої інстанції на це не зважив і в арешті відмовив. У суді зазначили, що метою застосування тимчасового арешту є подальша видача правопорушника, а Україна не видаватиме іншій державі своїх громадян. Також відсутній документ щодо обрання для Капканова запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави, на вимогу якого його й затримали.
І хоча в апеляції Капканову таки призначили тимчасовий арешт, він на той час зник від органів слідства майже на півтора року. Як повідомляє інтернет-видання «Полтавщина», Геннадія Капканова повторно змогли затримати лише 25 лютого 2018 року в Києві. Тоді йому вручили підозру тільки в посяганні на життя працівника правоохоронного органу (ст. 348 КК України), чомусь оминувши історію з Avalanche. Йшлося саме про затримання 2016 року, під час якого Капканов відстрілювався від правоохоронців. На обранні запобіжного заходу Капканов заявив, що вистрелив випадково, бо вважав, що до його оселі вдираються злочинці. Півтора року він начебто подорожував країною і не знав, що перебуває в розшуку.
Врешті-решт, у 2019 році Октябрський районний суд виніс рішення щодо Капканова, якого звинувачували за трьома статтями, а саме «посягання на життя працівника правоохоронного органу», «незаконне поводження зі зброєю» (263 КК України), та «використання завідомо підробленого документа» (358 КК України) — під час затримання в Капканова вилучили підроблений паспорт.
Суд визнав його винним лише за статтею 358 Карного кодексу України, призначивши покарання у вигляді двох років позбавлення волі, яке на той час Капканов уже відбув (з 2018 року). При цьому за статтями 348 та 263 ККУ його було виправдано, оскільки не доведено, що в його діях є ознаки кримінальних правопорушень.
А щодо міжнародної кіберзлочинності, то, очевидно, досудове розслідування триває досі. Справу відкрили ще у квітні 2017 року. Серед статей вказані «незаконне втручання в роботу комп’ютерів» (361 КК України), «шахрайство» (190 КК України) тощо. Наразі відомо, що Капканову вручили підозру в цьому розслідуванні, але в судовий розгляд справа досі не вилилась. Німеччині його теж не передали.
Знайти інформацію щодо інших членів мережі Avalanche не вдалось.
Таким чином, гучні заяви та масштабна спецоперація українських правоохоронців щодо викриття кіберзлочинців Avalanche з 2016 року до сьогодні не вилилась у судовий розгляд. Робота кіберполіції щодо доведення причетності до кіберзлочинів Антона Тимохіна звелась до пошуку відповідного нікнейму в інтернеті. Де-факто київський програміст відсидів декілька місяців ні за що. При цьому компенсацію за непрофесійні дії правоохоронців йому заплатять українські платники податків.
