25 років працював у роздрібній торгівлі і почав вчити IT самотужки. Як 54-річний чоловік з Конотопа став розробником
Ігорю Мисанюку 54 роки. Після вишу він завжди працював на себе — займався роздрібною торгівлею. Однак коли покупці стали віддавати перевагу супермаркетам, а не традиційним ринкам, і доходи пішли на спад, вирішив податися в IT. Про те, як колишньому приватному підприємцю вдалося самотужки опанувати мову програмування PHP і знайти роботу в IT-компанії, не виїжджаючи з рідного Конотопа, — далі.
25 років займався дрібним підприємництвом
Я народився і виріс у Конотопі. У 1992 році закінчив Український державний університет залізничного транспорту у Харкові за спеціальністю «Мікропроцесорні системи управління на залізничному транспорті», що була пов’язана з програмуванням. Мені дуже подобалося писати код, але на ту мить я не бачив у цьому напрямі фінансових перспектив.
Конотоп — невелике місто, де на початку
У
Ми з товаришем дитинства спробували різні варіанти й врешті зупинилися на роздрібній торгівлі з лотків на ринку. Продавали побутову хімію та засоби гігієни. Спочатку було багато дрібної операційної роботи. Щодня нам доводилося встановлювати намети, обладнання, завозити та викладати товар, а ввечері його прибирати. У великих торгових магазинах є можливість зберігати товар на місці й одразу докладати те, що закінчилося. Нам потрібно було це возити щодня, тож спочатку ми орендували склад, а потім придбали свій. Не можу сказати, що було важко, але потрібно постійно бути увімкненим у цей процес. Все доводилося контролювати в ручному режимі.
Крім логістики, багато часу займала бухгалтерія. Спочатку ми мали кілька пересувних точок на ринках і торгових майданчиках, пізніше — стаціонарних. Почали з’являтися фірми-посередники, які з певною націнкою доставляли товар прямо на склад, що значно спрощувало процес. Після кризи 2014 року купівельна спроможність впала, в місто почали заходити великі торгові мережі, що мають гарний асортимент і зручне розташування біля дому. Поступово наші продажі зійшли нанівець. Ми з товаришем поговорили й вирішили розпродати всі торгові місця та обладнання. Нам вдалося реалізувати практично все, крім складу. У 2018 році я остаточно закрив усе документально. Ця сфера більше не виклала інтересу, треба було шукати щось нове.
Конотоп. Джерело фото
Сім’я підтримала моє бажання піти в IT
Мої діти виросли: старший син — 3D-художник — живе під Києвом, а молодший два роки тому повернувся в Конотоп і працює віддалено розробником на позиції сеньйора у великій українській фірмі. Він займається бекенд-розробкою на PHP, тож було б дивно, якби я обрав щось інше. Оскільки мені подобалося програмування ще в університеті, а дружина всіляко підтримала і сказала навіть не позирати вбік інших сфер, я вирішив почати навчатися.
IT-cфера — дуже доступна в цьому плані. Є безліч безплатних ресурсів — бери й користуйся. Саме тому я вирішив не йти на курси, а вчитися самостійно. Ми з сином склали детальний план, за яким я мав рухатися. Та перш ніж перейти до нього, хочу зосередитися на кількох важливих моментах, без яких, на мою думку, нічого не вдалося б.
По-перше, ви повинні розуміти, що на навчання піде дуже багато часу. Від моменту, коли я почав займатися, і до того, коли вперше написав потенційному роботодавцю, минуло трохи більше як рік. Окрім роботи по господарству (ми живемо в приватному будинку, тож її вистачає цілий рік), у цей період я більше ніде не працював. Програмував щодня щонайменше по кілька годин. По-друге, важливо, щоб були заощадження, які допоможуть пережити цей період. Тут мене підтримала сім’я. По-третє, важливо практикуватися на реальних проєктах і чути фідбек, щоб розуміти, куди рухаєшся, на якому етапі зараз, що вже виходить, а які косяки треба виправити. Зворотний зв’язок мені, коли була змога, давав син. Він живе окремо, має багато власної роботи, тому не міг постійно все контролювати, але перші дрібні проєкти, які я готував для портфоліо, перевіряв саме він.
Яким був план? Спершу, хоч я хотів займатися бекенд-розробкою, я мав хоча б на початковому рівні засвоїти HTML і CSS, щоб розуміти, як працює фронтенд. Найбільше на цьому етапі допоміг сайт htmlbook.ru. Там є як уроки, так і розв’язання певних задач, якими діляться розробники. На другому етапі я більш детально вивчав PHP. Офіційну інформацію брав з php.net. З усіх відео, які дивився на ютубі, мені найбільше зайшли уроки Віктора Зінченка. Він дуже просто і лаконічно розповідає, що й потрібно новачкам. Я переконаний, що ці уроки ще не втратили актуальності. Також я прочитав книжку Стіва Суєринга, Тіма Конверса і Джойса Парка «PHP і MySQL. Біблія програміста». На цьому етапі син запропонував мені написати свій перший мініпроєкт — невеличкий блог. Спершу бложик вийшов кривенький, але я вислухав критику, щось виправив одразу, щось підучив, вніс корективи й здобув необхідний досвід.
Далі я вивчав СУБД MySQL, користуючись онлайн-посібником. JavaScript і англійська мова, що йшли далі за планом, так і залишилися моїми слабкими місцями. Першу я вивчив дуже поверхово і маю розбиратися з цим уже в процесі роботи, а до другої руки не дійшли взагалі. Крім цього, я опановував систему управління версіями Git, а на останньому етапі фреймворк Laravel. Щодо фреймворку є багато ресурсів, але радити щось конкретне не буду, адже я навчався ще рік тому і ця інформація вже застаріла. Я б радив вчитися на найновішій версії, адже вони часто оновлюються.
Як я зробив портфоліо і знайшов першу роботу
Син розповів мені, що в нашому місті є IT-компанія, яка займається веброзробкою (у Конотопі є ще IT-кластер, учасниками якого є п’ять місцевих компаній та два університети — ред.). Я поставив собі за мету влаштуватися туди працювати насамперед для того, щоб бути в оточенні досвідчених розробників, до яких можна звернутися із запитанням, отримати допомогу. Він порадив мені спробувати написати перший простенький сайт, який можна було б викласти на GitHub, щоб роботодавець зміг оцінити мої знання і рівень володіння технологіями. Так я створив свій перший простенький інтернет-магазин на PHP, який, проте, мав усі необхідні атрибути та функціонал. Почав дивитися ролики про працевлаштування на ютубі.
Потім написав листа в місцеву IT-компанію Grodas. Спочатку мені відповіли, що найближчим часом розширювати персонал не планують. Я не витрачав час дарма і продовжував навчатися, а вже за місяць отримав від них листа з тестовим завданням. Потрібно було прописати, як впровадити певний функціонал на сайт. З погляду досвідченого розробника я виконав завдання досить неграмотно. Втім воно працювало. Роботодавець знайшов у цьому раціональне зерно, і мене запросили на співбесіду.
Спочатку я поспілкувався з проджект-менеджером. Він розповів про компанію і запитав, ким я бачу себе в ній. Grodas — це конотопська IT-компанія, що спеціалізується на розробці інтернет-магазинів і працює як на внутрішній, так і на зовнішній ринок. Моєю метою було стати повноцінним розробником, на великі доходи чи посади я не мітив. Відтак мене познайомили з командою, закріпили за мною наставника. Я почав працювати в компанії в кінці січня 2021 року. Протягом цих пів року наставник охоче ділиться зі мною знаннями, він дуже терпеливий. Я щиро вдячний йому за це. Поки що мені важко назвати себе навіть джуном, я радше стажер, який при цьому ще й отримує зарплатню. Я допомагаю у багатьох проєктах, але мою роботу все ще потрібно постійно контролювати. Звісно, є речі, які я вже можу зробити самостійно, але цього недостатньо, щоб назвати себе повноцінним розробником.
Техлід Микола Гаврилюк (ліворуч) став наставником Ігоря Мисанюка на перший час
Наша компанія розробляє інтернет-магазини, використовуючи технології OpenCart і Shopify. Першу переважно для внутрішнього ринку, другу — для іноземних замовників. Поки що я як початківець здебільшого займаюся проєктами на OpenCart. Зрозуміло, що на зовнішньому ринку доходи суттєво більші й у нашій компанії відбувається поступова переорієнтація на зовнішній ринок. Через це потреба знати англійську мову суттєво зростає. Вся документація, а також більша частина корисних ресурсів — саме англійською. Справді є багато непоганих перекладних сайтів, але вони поступаються в якості англомовним.
Англійська — моє слабке місце. Вона так і залишилася лише пунктом у моєму плані вивчитися на розробника. До цього я опановував її в школі та університеті, та рівень знань, як і в більшості українців, залишає бажати кращого. Наша компанія оплачує на 50% заняття з англійської, що проводять для охочих раз на тиждень. Це переважно розмовна практика: на уроці ми багато спілкуємося, складаємо речення, опановуємо граматику. В кінці кожного заняття отримуємо домашнє завдання. Окрім цього, я стараюся практикуватися щодня вдома після роботи. Так, мені подобається ютуб-канал «Англійська за плейлистами». Зручно вивчати мову з цим ресурсом, адже можна займатися хатніми справами й паралельно слухати відеоуроки.
В офісі Grodas наразі працює невелика команда — 10 людей. Це директор, бухгалтерія, рекрутинг, сейлз-менеджер, лідген, проджект-менеджер, розробники. Також є фахівці, які працюють віддалено, — дизайнери, маркетологи, копірайтери. Всього в команді до 15 осіб. Крім цього, якщо в Grodas заходять нерелевантні проєкти, наприклад на WP, то їх відпрацьовують з компаніями-партнерами.
Мені зручно перебувати в середовищі девелоперів, адже завжди є з ким порадитися, у кого запитати те, що не зрозуміло. Маємо кухню, де завжди знайдеться кава і чай, смаколики до них, а в холодильнику — сир, масло, ковбаса. Ще в офісній будівлі є власний спортзал і рекреаційна кімната з музичною студією. Якщо музику я можу лише послухати, то в спортзалі намагаюся займатися щодня, адже з роками відчуваєш, що для гарного самопочуття потрібні щоденні фізичні навантаження.
Команда
Я не ставив собі за мету аналізувати IT-ринок в місті чи Україні загалом, адже об’єктивно розумію, що не дотягую до того, щоб будувати далекоглядні кар’єрні плани. На цей момент мене влаштовує зарплатня та умови, які я маю, адже, щоб заробляти більше, треба більше й знати. Я тверезо оцінюю свої сили. Водночас маю постійну потребу навчатися, відчуваю, що знаю замало, і хочу все більше занурюватися в професію. Наскільки мені відомо, наразі моя компанія працює над тим, щоб створити внутрішню навчальну програму для нових працівників, яка допоможе їм адаптуватися. Це чудова ініціатива.
Фото Арсенія Хоменка з видання Konotop.city та компанії Grodas.