“40% бюджету щодня приносить митниця. А ІТ-систему контролює одна людина”. CDTO митниці Євгеній Єнтіс — про своє звільнення та чому ІТ-реформа на межі зриву
6 червня 2021 року заступник голови з цифровізації у проєкті «Нова митниця» Євгеній Єнтіс повідомив, що йде з посади. Раніше він був керівником ІТ-відділу проєкту державних закупівель ProZorro.
Ми поспілкувались з Євгенієм про його роботу на митниці, успіхи з реформою та про те, чому він звільняється і чому всі напрацювання на межі зриву.
Наприкінці 2019 року в Україні стартувала реформа «Нова митниця». Тоді очолив її Максим Нефьодов, який і покликав Євгена Єнтіса до команди реформування саме ІТ-відділу. Команда «Нової митниці» перебуває на донорському фінансуванні та працює паралельно зі штатними працівниками митниці. Основна задача команди Євгена Єнтіса — це розробка нового функціоналу. Про те, як починалася ІТ-реформа на митниці, читайте в окремій статті.
Про звільнення з посади заступника голови з цифровізації у Державній митній службі
Для мене це була довга історія, яка почалась з жовтня 2019 року. Я спілкувався зі своїм керівником, Мінфіном, Мінцифри та іншими групами. Ми докладно обговорили моє бачення умов впровадження успішної ІТ-реформи. На жаль, на це не пристали, тому я не бачив сенсу продовжувати працювати на митниці. Порадившись з керівником, вирішив не подаватися на конкурс на позицію CDTO.
Щодо умов, то всіх деталей я, мабуть, розкрити не можу, але один з ключових факторів — вирішення ситуації з ІТ-департаментом митниці. З ним у нас триває довга боротьба. Хотілося розв’язати цю ситуацію. Було розроблено план заходів з чіткими завданнями та відповідальними, матрицею ризиків та календарним планом. Додатково йшлося про підвищення пріоритету ІТ-реформи. У Мінфіні близько року лежать всі нормативні документи.
Тобто якщо ми кажемо про ІТ-реформу, то під неї потрібно змінювати нормативну базу. Для цього є Мінфін, профільні департаменти Держмитслужби та наш департамент. Але ми не можемо запустити процес: десь він рухається, а десь завмирає. Тому потрібно було підвищити пріоритет, напрацьовувати ці нормативні зміни й супроводжувати їх.
Для підвищення пріоритету реформи пропонували створити під неї окрему групу митників. Оскільки під час роботи над реформами люди багато переміщуються: працюють з одними, потім з іншими, то немає стабільності, співробітники митниці не розуміють, чи потрібно їм просуватись у цій реформі — раптом завтра звільнять або переведуть. Тому треба було все стабілізувати. Без митників створити таку систему неможливо. Потрібно, щоб з нами постійно працювали профільні спеціалісти.
Про конфлікт зі штатними ІТ-спеціалістами митниці
Спершу, коли ще був Максим Нефьодов, ми провели невеликий ІТ-аудит системи. Він показав, що вона не відповідає найкращим практикам, вразлива, застаріла, тут немає експлуатаційної документації та дієвих механізмів контролю за процесами.
Олександр Івашкович, начальник управління ІТ Державної митної служби, був розробником цієї системи. У 2003 році йому запропонували створити її на базі власної брокерської програми. З митницею можна працювати тільки через брокерську програму. На ринку, крім програми Олександра, є ще дві.
На початку нашої співпраці Івашкович сказав, що хоче зробити нову ІТ-систему. Ми зауважили, що тоді треба використовувати найкращі практики та правильні ІТ-інструменти. Для всіх підрядників є близько 20 вимог під час розробки програмного забезпечення: аналітика, чотири види тестування, документація, логування та моніторинг тощо. Це єдині правила для всіх розробників.
Він не пристав на ці вимоги та сказав, що працюватиме по-своєму. На цьому ми й розійшлися. Ми хотіли створити окремі функціональні модулі та інтегрувати в наявну систему. Так роблять у всьому світі, так робив і Івашкович, коли запускав систему у
Треба розуміти, що це не перша спроба щось змінити, на жаль, років 10 це нічим не закінчується. Бо основний ризик — зупинка системи
Олександру дають багато доручень, але він їх не виконує. Так, власне, і каже: «Я не хочу цього робити». Попри те, що ми робимо це не для себе, а для держави, Митної служби, бізнесу. Просто не зважає на це. Вважаю, що це ненормальна ситуація, яка триває понад рік. «Ви намагаєтеся мене звільнити» — ось позиція Івашковича.
Коли я обійняв посаду, ми проводили багато зустрічей: обговорювали, думали, як вчинити. Олександр казав: «Я нікого не боюсь», і не збирався нічого змінювати. Як я знаю, схожий супротив він чинить кожному керівнику, у якого інше бачення.
Ми з Івашковичем сходимось у тому, що треба розробляти нову систему, але не сходимось у підходах. Як відбуваються процеси на митниці зараз? Щось реалізовують, але при цьому немає жодних нормативних документів, як це зроблено чи як було поставлено завдання.
Треба розуміти, що це не перша спроба щось змінити, на жаль, років 10 це нічим не закінчується. Бо основний ризик — зупинка системи. Всі розуміють, що 40% бюджету щодня приносить митниця. І знають, що буде, якщо система буде простоювати хоча б день — ніхто не хоче йти на таке. Але, на мою думку, це ризик національної безпеки. Рано чи пізно це трапиться і стане болючим ударом для держави.
Я запропонував план, розписав усі ризики, вказав, які фахівці потрібні, як має відбуватися процес. Але мене не почули.
Про важливість ІТ-реформування митниці
Є два моменти. Перший — це чинні ІТ-системи та невизначеність, в якій ми перебуваємо: хтось щось знає, десь міститься код, тестова система відсутня тощо. Плюс велика залежність від однієї людини. Другий — систему розробляли ще у 2003 році. Вона архітектурно застаріла.
Треба створювати нову ІТ-систему для того, щоб митники могли нормально працювати, а бізнес міг отримувати послуги онлайн. Вона повинна бути ризикоорієнтованою, щоб прозоро показувати, як ці ризики працюють. Має бути й аналітика ризиків, щоб бачити ефективність. Крім того, завдяки новій системі з’явиться додаткове надходження до бюджету, додатковий контроль за розміщенням товару, зменшиться контрабанда, а бізнес і всі суб’єкти зможуть діяти.
Не скажу, що тільки ІТ-системи створені для знищення контрабанди, бо на це впливає багато факторів. І інфраструктура митниці, і технічні засоби (відеокамери, сканери, ваги тощо), співробітники, зміна процесів та обмін інформацію з іншими країнами, IT — все це треба пропрацювати.
Про те, що встиг зробити на посаді
Я обійняв посаду радника у вересні-жовтні 2019 року. Потім подався на директора департаменту, пройшов конкурс, але Максима (Нефьодова — ред.) зняли з посади, й мені запропонували стати заступником голови з цифровізації. У вересні 2020 року я взявся до виконання обов’язків.
По-перше, скажу, що займався формуванням команди та процесів. Наразі зовнішня команда згуртована. Ми мали багато договорів на розробку, майже всі з них закінчили. Далі — доопрацювання чинних модулів системи, які перебувають на початкових етапах. Є частина процесів, які ми швидко запускали, насамперед ті, які були при Максимі.
Коли новий голова прийшов, то довго розбирався, аналізував і залучав своїх айтішників. Наприклад, підписати договори вдалося аж через два місяці. Зміни затягують весь процес: спочатку один голова, потім інший. Донори починають ставити питання. Коли я долучився, процеси пішли трохи швидше. Але процедури вибудовані так, що миттєво нічого не вдасться зробити. Та й після зміни керівництва незрозуміло, чи не прийде знову хтось новий. Тому все обкладається великою купою документів і процесів.
Якщо казати про ІТ-системи, то одна з тих, що ми запустили першочергово — це онлайн-калькулятор вартості митного оформлення авто, який є найпопулярнішим сервісом сьогодні. Ще у нас є система скарг. Далі був обов’язковим портал і BI-система — від бізнесу чуємо багато позитивних відгуків про те, що можна зайти та зручно подивитися статистику. Звісно, і раніше публікували файл зі статистикою митниць, але з ним неможливо було працювати. Тепер це у вигляді графіків і дашбордів: можна завантажити інформацію та робити з даними все, що треба.
Відтак ми перейшли до розробки основної системи. В нас готова нова система ризиків у повному функціоналі, ще будуть її доопрацьовувати та покращувати, але це вже потім. Наразі на фінальній стадії розробка Core-системи. На її базі буде будуватись все. Передусім було закладено митне оформлення автомобілів у пункті пропуску. Тобто, якщо людина приїхала і хоче оформити в пункті пропуску машину, то може зробити це через нову ІТ-систему. Але система — лише один з етапів розробки. Зараз ми її закінчуємо, далі — її впровадження у межах України. Ще запускаємо систему постмитного аудиту.
Також нещодавно завершився довготривалий процес з відкритими даними. Це дасть змогу зменшити корупційну складову загалом. Люди вже самі зможуть бачити, аналізувати дані. Наступний момент — прозорість. Якщо у нас є проблеми, про них потрібно говорити. Якщо не казати про це, виникне багато питань: наприклад, чому в митниці ця група товарів була оформлена за таку ціну? І ми показуємо, де та як тут відбуваються процеси.
Про долю команди «Нової митниці» та конкурс на нового CDTO
Коли пішов Максим, ми теж думали так зробити. Але на реформах багато зав’язано. Це реформи не окремої людини, вони стосуються суспільства загалом. Ми будемо намагатися, щоб ІТ-реформа тривала далі. Я стараюся зробити так, щоб нічого не зупинилося. Я запропонував рішення, а далі керівництво взяло паузу на аналіз, роздуми щодо цього. Ще не сказали, як відбуватиметься процес. Я готовий до повного аудиту, відповісти на будь-які питання, продемонструвати всі напрацювання, нам нічого приховувати. На відміну від штатних розробників.
У нас є фінансова підтримка. Уся розробка відбувається коштом донорів. Державних коштів не виділили. Для подальшого супроводження треба було наймати нових фахівців у штат митниці або виділяти державне фінансування на це.
Щодо конкурсу на нового CDTO, то деякі колеги думають, що конкурс проходить не зовсім прозоро, оскільки за його умовами я вже не підходжу на цю посаду. Ми завжди шукаємо десь зраду. Можливо, вона є, а можливо, ні. Але це дуже суб’єктивно.
Є конкурсанти та непогані кандидати. Проте перший конкурс вже скасували та запустили новий.
У мене діє контракт, поки не зайде фахівець на цю посаду. Або можу піти через два місяці після завершення карантину в країні. Та я не бачу сенсу тут перебувати, якщо не виконуються умови та процес не стартує. Ми домовились, що, коли за конкурсом візьмуть нового фахівця, я спокійно все передам і зможу піти. Але, найімовірніше, його не візьмуть. Будемо дивитись, куди рухатиметься реформа і що буде відбуватися далі.
Про шанси на успіх ІТ-реформи
Звісно, у мене є відчуття, що реформу нам не побачити у повному обсязі.
На більш ранньому етапі ми запустили сервіси: калькулятор, систему фіксації. Це не було основне митне оформлення, але й не другорядна річ. Зараз ми бачимо більше готових систем ризиків, але їх ще не впроваджено. На цій базі можна робити інший функціонал.
Але тут важливо сказати, що всі розроблені ІТ-рішення проходять три основні етапи: це розробка, впровадження та підтримка. Всі запущені сервіси потребують оновлення. Якщо розробку нам профінансували міжнародні партнери, то вже доопрацювання їх ми повинні взяти на себе. Це можливо теж двома способами: найняти ІТ-фахівців у штат або найняти їх зовнішньо за бюджетні кошти. На жаль, за період мого перебування на позиції ІТ-фахівців не вдалось найняти. Спочатку ми шукали потенційних кандидатів для конкурсу, бо на державну службу завести людей з комерційного сектору — ще той квест, а потім з лютого набір в ІТ-департамент був заблокований.
П’ять голів Митної служби показали — це постійна перебудова. Щодо ІТ, то поки невідомо, як усе буде розвиватися
Щодо бюджетного фінансування на розробку та підтримку, то воно, на жаль, не передбачено цього року. І всі спроби його отримати нічим не закінчились (все виділено на сканери та будівництво, хоча й цього не видно). Тому якщо не вирішити питання з підтримкою, всі розроблені ІТ-рішення стануть «мертвими» найближчим часом. Ми вже бачимо, що деякі запущені сервіси не працюють. Наприклад, калькулятор, який майже місяць не працює. А це була одна з найпопулярніших послуг. Сподіваюсь, це питання розв’яжуть.
ІТ — це один з основних напрямів всієї реформи митниці. Я бачу, що група високорівневих людей, які координують її, допомагають розв’язувати проблеми. Але необхідно підвищити пріоритет ІТ-реформи. Це допоможе у випадках, коли хтось не виконує чи саботує роботу.
Загалом треба казати і про людей, зарплату, стабільність. П’ять голів змінилося за минулий рік. Я бачу, що для роботи тут необхідна сильна політична воля. Мені завжди кажуть «у тебе така велика підтримка, всі про тебе знають». Але тут треба і щось робити, допомагати в дії.
Справді, люди кажуть, що зацікавлені в реформі, підтримують її. Хтось уже втомився від слова «реформа». Бо незрозуміло, що відбувається. А п’ять голів Митної служби показали — це постійна перебудова. Щодо ІТ, то поки невідомо, як усе буде розвиватися.
Про роботу на митниці та майбутнє без неї
Я точно не жалкую, що працював на митниці. Це колосальний досвід. Коли я ще заходив у ProZorrо, хотів допомагати державі. І я вважаю, що там ми зробили круту реформу.
Реформа митниці — це дуже амбітний проєкт. Особливо коли ти на старті цього, розумієш масштаби системи та держоргану, що можна зробити та як це буде працювати. Ще займаючись державними проєктами, я загорівся, що можливо робити такі великі реформи.
Але більше на держслужбу я не готовий йти. Перегорів, мабуть. Хоча після мого допису про звільнення надходить багато пропозицій і з державного сектору, і з комерційного. Але я взяв паузу.
Наразі розбираюся з проєктом і людьми, які на ньому працюють. У нас, напевно, одна з найбільших команд у цій реформі в державному секторі. Вона сформована давно та може робити великі державні проєкти. У держорганів є зацікавленість її зберегти. Це — важлива частина.
Ще б хотів додати, що з моменту мого повідомлення про звільнення з митниці, в мене часто запитують, які ж я бачу маркери ІТ-реформи, що допоможуть суспільству та зацікавленим стейкхолдерам відстежити, чи рухається вона далі. Я сформував 10 пунктів і опублікував їх на своїй фейсбук-сторінці. На жаль, сьогодні вони виконані на 0%. Вірю, що найближчим часом ми побачимо зміни.
