«Ви, українці, чудові інженери. Але чого англійську не вчите?” Чи всім розробникам потрібен Upper-Intermediate і для чого
Чи справді розробникам треба знати англійську на рівні Upper-Intermediate та вище, як часто вимагають у вакансіях? Щоб з’ясувати це, ми поспілкувалися із 20 розробниками різних рівнів, розпитали, кому й навіщо потрібна англійська в роботі.
Виявилося, що часто зв’язку між рівнем фахівця та рівнем володіння мовою немає — обов’язки, пов’язані з англійською, залежать від особливостей проєкту та компанії. Опитані добре почуваються переважно зі знаннями на рівні Intermediate, хоча більшість визнає, що з Upper-Intermediate могли б працювати та просуватись швидше. У статті — ключові думки та висновки розробників щодо того, навіщо потрібне досконале знання англійської в IT.
Обов’язків може бути багато навіть у джуніора
Розробники використовують англійську мову для читання/написання документації, коду, спілкування з клієнтами, колегами з інших країн і техпідтримкою, а також для пошуку інформації та самовдосконалення. Та якщо для тих, хто починав працювати десять чи більше років тому, обов’язків, пов’язаних з англійською мовою, більшало в міру розвитку кар’єри, то сьогодні трапляється так, що треба братися до всього й одразу.
«Я не можу сказати, наскільки хорошою чи поганою була моя англійська. Я починав у
«Свій нинішній рівень я здобув уже в робочому процесі — підозрюю, це все ще не Upper-Intermediate, але мені вистачає. З клієнтами прямо ми не спілкуємось, але часом доводиться письмово відповідати на технічні запитання, — говорить Тарас Новохатько, який працює розробником понад 13 років. — Головний офіс моєї компанії в Ізраїлі, я наймався, коли вони тільки починали, а тому умови були поблажливі. Але зараз помічаю, що під час підбору нових працівників компанія все більше уваги приділяє мові й усіляко заохочує розвиток усіх інших фахівців».
У Мілани, Junior-розробниці, яка вирішила залишитись анонімною, поки було лише дві роботи. На першій працювала з колегами-чехами, на другій замовники теж не українці, а тому знання мови знадобилось скрізь. «Сьогодні англійська потрібна для спілкування з американцями (частина команди працює у США). Без знання мови у повсякденній роботі було б складно: документація та листування ведуться переважно англійською, презентації для замовників теж, — розповідає Мілана. — А ще ж пошук розв’язання проблем, читання на форумах і навіть тексти комітів англійською! Не знаю, чи Upper-Intermediate аж такий обов’язковий, але що вищий рівень, то легше і швидше з усім цим справлятися».
Менеджер не поставить клієнту усіх питань
Будьте готові до того, що завдання вам може ставити безпосередньо клієнт. «Не скажу, що я fluent speaker, але в EPAM мій рівень оцінили на B2, — каже Дмитро Валух, Middle Developer, який нині працює у продуктовій компанії з головним офісом у Німеччині. — На попередніх двох роботах всі задачі я отримував прямо від замовника, а не ліда команди, наприклад. Обговорював їх теж зі замовником, включно з правками, тому можу сказати, що все моє спілкування на роботі відбувається англійською».
«Я застосовую англійську тоді, коли треба щось уточнити в замовника — зараз мені достатньо розуміти мову на рівні Intermediate, — каже Михайло Швець, який стажується в аутсорс-компанії. — Всередині команди немає іноземців, але є інші команди, з якими необхідно комунікувати англійською. Переважно це листування, тому можна підготуватись».
Часто менеджери, відповідальні за комунікацію, не мають технічної освіти, а тому можуть щось упустити, не поставити потрібних технічних питань.
«Хто спілкуватиметься з клієнтом, залежить від проєкту, — пояснює інший розробник, Максим, який працює у SoftServe. — Так чи інакше, аби якісно виконувати свою роботу, мені потрібно розуміти завдання, вміти обговорити його та могти запропонувати власне рішення».
Схоже на те, що без англійської не обійтись ніде
Навіть у банках, медіа та інших установах, де зазвичай хіба один відділ складається з розробників, які працюють над поточними проблемами української команди, створенням/вдосконаленням сайтів чи застосунків.
«Доводиться спілкуватись англійською з техпідтримкою та менеджерами сторонніх сервісів», — пояснює Сергій Дерев’янко, Tech Lead у видавничому домі «Медіа-ДК», куди входить «Радіо НВ», журнал і портал nv.ua.
«Я працюю в ІТ-відділі банку, що має іноземних власників і багато філіалів у різних країнах. Час від часу при розробці нового продукту або впровадженні програмного забезпечення ми маємо спілкуватися з іноземними партнерами, — розповідає Антон, який вирішив залишитись анонімним. — Наприклад, сервери міжнародної платіжної системи, з якою співпрацюємо, розташовані у Нью-Йорку, а їхня служба підтримки — в одній з країн Азії».
Перевірка рекрутера може бути поверхова, але будьте готові до співбесіди англійською
Попри те, що так багато процесів стали англомовними, перевірка мовних навичок на співбесідах або не трапляється, або є радше поверховою.
«У моєму житті перевірка англійської була хіба раз, — розповідає Юрій, Middle Developer. — HR попросила мене коротко розповісти про щось. Після приблизно п’яти речень вона сказала: „О, добре“, і відмітила щось там у себе в блокноті».
«Серйозно до рівня володіння англійською поставились тільки в EPAM, де я складав письмовий та усний тест. В інших компаніях англійську перевіряли переважно рекрутери на першому етапі співбесіди, ставили питання типу «а яке ваше хобі», «де працювали раніше», — говорить Дмитро Валух.
«Перевірка зазвичай зводилась до питання: „Знаєш чи ні?“. Кілька разів після стверджувальної відповіді інтерв’ю продовжували англійською», — каже Сергій Дерев’янко.
Буває і навпаки — надто прискіпливі співбесіди. «Я пробувався в одну українську, проте глобальну компанію, де було аж 5 етапів співбесіди — всі англійською, — розповідає Владислав Тарапата, Middle Developer. — За освітою я перекладач із німецької і вже після університету мав Upper-Intermediate з англійської, тому з усіма етапами впорався добре.
На останньому з них мала бути співбесіда з директором компанії — українцем, який живе у США. Ми спілкувались онлайн, і вже на початку я помітив, що в розмові він не зацікавлений. Коли я запитав його, що не так (я завжди цікавлюсь — хоча б на майбутнє), то він відповів, що все гаразд, але „мені просто не подобається, як ти розмовляєш — думаю, в тебе не Upper“. Мені було неприємно це чути, бо перед тим всі відзначили мої гарні знання англійської. Через ту єдину співбесіду я так і не отримав офер.
Зрештою, багато залежить від конкретної людини, з якою розмовляєш. Наприклад, на деяких співбесідах ейчари просили використовувати побільше різних слів, зворотів, аби показати, що я справді володію мовою. І я використовував, хоча точно знав, що у роботі мені це не знадобиться: здебільшого там користуються більш формалізованою, спрощеною мовою».
Розробники шукають роботу з англійською
Незалежно від досвіду під час співбесід більшість розробників не цікавляться, для чого їм доведеться застосовувати англійську. «Спеціально я ніколи не запитував, це ж наче загальна вимога, — говорить Олександр Лисак, Senior Developer. — Так само часто у вимогах пишуть „вища профільна освіта“, але навряд хтось із розробників під час інтерв’ю розпитує, як конкретно він користуватиметься цією освітою на майбутній посаді».
Але є і такі, хто навмисне шукає роботу з використанням високого рівня англійської. «Відсутність можливості застосовувати мову стало однією з причин, чому я пішов з компанії, — каже Олександр, Senior Developer. — Коли мені пишуть рекрутери, я їх відразу питаю — англійська треба чи ні. Приблизно 50% відповідають, що ні. А тих, кому треба, питаю навіщо, аби розуміти — доведеться спілкуватись з іноземцями чи просто читати англійською технічні завдання».
«Мову треба використовувати, щоб не забути, — каже Тимур Воробйов, теж Senior. — Якщо англійської не треба, то найімовірніше я відмовлюся від вакансії. Та і міжнародні компанії — це геть інший рівень. Знання англійської на рівні C1+ дає можливість працювати і безпосередньо з іноземними замовниками, тобто відчиняє двері на ринок, де ціни та очікування набагато вищі».
Англійська мова впливає на заробітки
Опитування DOU показують, що з кожним роком українські розробники знають англійську мову все краще. Якщо у 2011 році рівень Upper-Intermediate мали лише 28,2%, то у
Деякі компанії, ось як SoftServe, вказують чітку відповідність між кар’єрним рівнем розробника та рівнем його англійської (разом із необхідним досвідом, звісно ж). Наприклад, для джуніора достатньо впевненого Pre-Intermediate, для мідла — Intermediate, і лише для ліда — Upper. Водночас, за словами пресслужби, нині компанія переглядає свої метрики.
Так чи інакше, зв’язок між англійською та зарплатою радше непрямий. «У нас немає метрик, але важливо розуміти набір вимог і обов’язків, — говорить Сергій Кривоблоцький. — Якщо програміст бачить, що з’являється внутрішня вакансія лід-інженера і серед вимог — спілкування з провайдерами, то він розуміє, що зі своїм рівнем англійської це не подужає. У такому разі в нашій компанії є курси англійської: спеціаліст може туди походити, з часом податись на вакансію і вже тоді отримати вищу посаду в компанії, а відтак і збільшення зарплати».
«Мій бос, англієць, завжди жартував, що я отримав підвищення через те, що інші не розуміли його дуже специфічний акцент. Відсутність бар’єрів у спілкуванні з клієнтами та керівниками завжди впливає на рішення», — вважає Тимур Воробйов.
Розробників, які не знають англійської, навчають всередині компанії, пропонуючи їм курси як «плюшки». Але те, що безкоштовно для розробника, коштує грошей компанії, яка мусить платити викладачам, тренерам. Ці витрати можуть відбитися на зарплаті.
«Варто враховувати й комунікаційні витрати: якщо між розробником і клієнтом є додаткова ланка, то комунікація складнішає, процеси затягуються, і в результаті компанія втрачає, — говорить Ігор Янішевський, Senior Developer. — Мабуть, у більшості таких компаній добре налагоджені процеси, але навряд там можна розраховувати на хороше зростання. За рахунок своєї заниженої зарплати ти платиш за інфраструктуру, і краще перейти туди, де все більш оптимізовано».
Незнання англійської може зачинити багато дверей
Незнання англійської може зачинити перед вами двері тоді, коли цього не чекаєте.
«Колись мені надійшла вакансія від знайомих, які перейшли на іншу роботу. Я прийшов на співбесіду, але мене не попередили, що частина розмови буде англійською, — розповідає Антон. — Я відразу сказав, що не готовий — у мене тоді був Pre-Intermediate, але можемо спробувати. Але далі виявилось, що мене брали на проєкт зі шведським замовником, про що я теж не знав, і документація, відповідно, буде англійською. Хороші гроші пропонували, але на рівні комунікації я їм не підійшов. Була б у мене гарна англійська — мав би інші перспективи в майбутньому».
Деякі розробники шкодують про те, що не знали англійської раніше, але це спонукало їх розвиватись. «Пам’ятаю свою першу співбесіду англійською — було дуже соромно, — пригадує Василь Столярчук. — Мені сказали: „Вчи англійську і приходь. Контакти маєш“. Відтоді я потроху почав виділяти час на іноземну мову. Стараюся щодня читати технічну документацію та дивитись відео на YouTube англійською».
«Торік у наш стартап, де роблять браузер з AdBlock, шукали ще одну людину в команду, — розповідає Ігор Янішевський, який живе та працює у Кельні. — Хотіли взяти саме українців, бо якістю їхньої роботи всі були задоволені, та й керівництво вважало, що людям з однієї країни буде легше між собою порозумітись. Та це виявилось непросто: багато кандидатів відсіяли саме через англійську. Якщо людина вміла щось писати, то усне мовлення було незрозумілим. А у нас же щодня стендапи, щотижня планування. Без англійської це все просто не витягнути. Пам’ятаю, сиділи після роботи з босом у барі, й він сказав: «Ви, українці, чудові інженери. Але чого англійську не вчите? Могли б набагато більше заробляти».
Проблема англійської в ІТ — це проблема англійської в Україні
Складно сказати, наскільки швидко в українському ІТ почнуть говорити англійською мовою на рівні Upper-Intermediate і вище. За словами більшості розробників, у школі навчанню англійської не приділяли особливої уваги — часто її взагалі подавали викладачі інших мов, і в університеті ситуація не поліпшилась. На непрофільних факультетах англійську досі викладають на низькому рівні. За даними Київської школи економіки, 70% бакалаврів з-поміж майбутніх інженерів складають випускні іспити з англійської на тому ж рівні, що й під час вступу у виш, або трохи краще. В інших 30% рівень знань понижується, а у випускників нетехнічних спеціальностей цей процент іще вищий.
«Відтак проблема англійської в ІТ — це проблема англійської в Україні», — підсумував Сергій Журавель, Senior Developer. У міжнародних рейтингах знання англійської мови ми піднімаємось: якщо у 2019 році були на
