Якими насправді будуть податки для ІТ-спеціалістів у Дія City. Розглядаємо законопроєкти

Мене звати Емілія Курило, і я юристка Axon Partners. Наша компанія консультує ІТ-бізнес: від маленьких стартапів до аутсорсингових і продуктових ІТ-гігантів. Я допомагаю з податковими та корпоративними питаннями, тому постійно стежу за новинками щодо регулювання того, що регулювання не потребує — ІТ-бізнесу в Україні. Раніше я писала про п’яту групу для креативних ФОПів, а сьогодні — стаття про Дія City.

Я опишу плюси, мінуси та неврегульовані моменти проєктів про Дія City для ІТ-бізнесу.

Члены артели обязуются укреплять свою артель, трудиться честно, делить колхозные доходы по труду, охранять общественную собственность, беречь колхозное добро, беречь тракторы и машины, установить хороший уход за конем, выполнять задания своего рабоче-крестьянского государства и таким образом сделать свой колхоз большевистским, а всех колхозников зажиточными.
Типовий статут колгоспу 1935 року

3 листопада 2020 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що Дія City буде віртуальною країною з найкращими умовами у світі для ІТ-компаній, а частка ІТ у ВВП України за кілька років завдяки тій же Дія City зросте із 3% до 10%.

Влада робить усе, щоб Україна стала ІТ-житницею світу, а самі колгоспники резиденти Дія City зажили заможним життям. Ви, напевно, побачили win-win у цій моделі? Ми б теж із радістю, але не забуваймо про долю куркулів під час «добровільного» створення колгоспів.

Конкретика

На сьогодні, крім безлічі незареєстрованих у Верховній Раді, є такі законопроєкти про Дія City: № 4303, № 3933, № 3933-1 та свіженький № 5376.

Водночас варто розуміти, що:

• законопроєкт, ухвалений у першому читанні, — ще не закон, а пропозиція. І його ще повинні ухвалити в цілому;
• текст законопроєкту після першого читання і текст фінально ухваленого закону можуть відрізнятись навіть на 100%. Українська законотворчість, особливо останніх років, не гребує внесенням депутатами 100500 правок з трибуни сесійної зали ВРУ безпосередньо у день фінального голосування.

Законопроєкт № 4303

Законопроєкт № 4303 визначає основні правила гри резидентів Дія City й не містить нічого про податкову частину. Головні моменти цього законопроєкту — нижче.

Дія City ака едемський сад на мінімалках — можливість резидентів вільно вести бізнес, не чекати маски-шоу, вірити у правомірність свого бізнесу та довгоочікувана стабільність (це все є у статті 4 законопроєкту). Цікаво, що це все вже є в українських законах. Хоча якщо десять разів написати про невтручання держави, то віриться більше. Чи навпаки?

Дія City має стабільно функціонувати не менше як 15 років (стаття 3 законопроєкту).

Резиденти Дія City

Резидентами Дія City можуть стати українські юридичні особи-надавачі ІТ-послуг (стандартні КВЕДи ІТ), надавачі кіберспортивних послуг і криптовалютники.

Середня місячна винагорода чи заробітна плата спеціаліста-резидента повинна бути не менше як 1,2 тис. євро, а кількість ІТ-спеціалістів — понад 9 осіб. Таким чином, лише «шлюпки» і «галери» можуть стати резидентами. Усі любителі «байдарок» дружно потрапляють у пекло.

Крім маленьких «байдарок», резидентами не можуть бути неприбуткові організації, банкрути, юридичні особи з офшорними чи російськими засновниками і, звісно, юрособи з боргами.

Резиденти повинні подавати регулятору (тобто Мінцифрі) звіт про відповідність резидента (форми немає) та незалежний аудиторський висновок (форми також немає). За результатами цих звітів і висновків резидентів можна кікнути з Дія City. Чи потрібно буде донараховувати податки у такому випадку — далі.

Додаткова умова для набуття резидентства є в податковій частині Дія City — експортна виручка від ІТ-послуг становить не менше як 70% доходу (п. 14.1.279 законопроєкту 3933-1). Однак у законопроєкті № 5376 (від 14 квітня, тобто найновіший) жодних особливостей резидентності немає.

Що з ФОПами

Як юристка, я вимушена про це написати. В природі є такі договори:

• цивільний договір (договір на виконання робіт чи надання послуг) регулюється цивільним законодавством. У ньому немає відпусток, безкоштовної кави та гучних вечірок з айдентикою замовника.
• трудовий договір регулюється архаїчним, але Трудовим кодексом. У ньому — молоко за шкідливість, відпустки та неможливість звільнити працівника, якщо він цього не хоче.

Багато хто каже, що наші ІТ ФОПи фактично працюють за другою моделлю, а юридично — за першою. Через це держава втрачає гроші на недоотриманих податках, працівники інших галузей відчувають несправедливість і лише айтішники гребуть валюту лопатою.

ІТ-компанії працюють з хорошими юристами, які вміло складають цивільні договори без трудової термінології. І скільки б зусиль не приділяли Держпраці і податкова, суди стають на користь бізнесу.

Мінцифри вивчило потребу населення і назвало айтішників гіг-спеціалістами. Проаналізувавши текст законопроєкту, я так і не зрозуміла, чи гіг-спеціалісти — це працівники чи підрядники. Чи такою була потреба і чи вирішує зміна назв архаїчність трудового законодавства і надмірні податки? Звісно ж, ні.

Законопроєкт № 4303 ухвалили в першому читанні, тому бізнесу варто готуватись до добровільної колективізації (100 років минуло — пора!).

Податкові десерти (законопроєкти № 3933, № 3933-1 та № 5376)

Дуже важко коментувати законопроєкти, коли не розумієш, яка редакція актуальна і в якій з них цей законопроєкт стане законом, а в цьому питанні, здається, вже загубились всі, крім безпосередніх авторів. Короткі коментарі щодо аргументів Дія City — нижче.

Оподаткування гіг-спеціалістів

Старі законопроєкти № 3933 та № 3933-1 надавали пільги в оподаткуванні резидентам Дія City з працівниками. Про гіг-спеціалістів як таких не йшлось. Певно, Мінцифри вичікувало слушний момент для «бімби». Тому нещодавно відбулась презентація законопроєкту № 5376, який більш детально регулює податкову частину Дія City.

Гіг-спеціалістами за законопроєктом № 5376 є працівники і гіг-спеціалісти (ага-ага, гіг-спеціалісти є гіг-спеціалістами :), які надають послуги та виконують роботи для резидента Дія City. Яке мудре розв’язання проблеми прихованих трудових відносин: об’єднати працівників і ФОПів в одне.

Особливості оподаткування двоголового звіра, де одна голова — працівник, а інша — гіг-спеціаліст, у таблиці з презентації Мінцифри має такий вигляд:

Я не встояла і додала трохи реальності у магічний світ Дія City:

	Оподаткування Дія City за проєктом 5376	Теперішній ІТ-працівник	Теперішній ІТ-ФОП	Працівник за проєктом 3933
Зарплата	100 000 грн	100 000 грн	винагорода 100 000 грн	100 000 грн
Податок на дохід	5000 грн (5%)	18 000 грн (18%)	єдиний податок 5000 грн (5%)	18 000 грн (18%)
Військовий збір	1500 грн (1,5%)	1 500 грн (1,5%)	0 грн	0 грн до 2030 р.
ЄСВ	1320 грн, якщо отримуєш заробітну плату, і 19 800 грн, якщо працюєш за гіг-контрактом	19 800 грн	1320 грн	19 800 грн, а за проєктом № 3933-1 6600 грн (5%, але не менше як 6600 грн)
Отримаєш на руки	93 500 грн	80 500 грн і 19 800 грн — сплатить роботодавець	93 680 грн	82 000 грн і 19 800 грн — сплатить роботодавець
Всього податків	7820 грн, якщо працівник, і 26 300 грн, якщо працюєш за гіг-контрактом	39 300 грн	6320 грн	37 800 грн

Як бачите, бути ФОПом нині навіть на 1,5% дешевше, ніж йти у Дія City.

У податкових законопроєктах № 3933, № 3933-1 інша термінологія, ніж в ухваленому законопроєкті № 4303 (суб’єкт ІТ-індустрії, працівники суб’єкта ІТ-індустрії). Законотворці врахували такі суперечності й додали однакову термінологію у законопроєкт № 5376. Хоча жоден із законопроєктів Дія City не вирішує головного питання — статусу ІТ/гіг-спеціаліста: цивільний чи трудовий.

Тобто маємо чергову тимчасову милицю, адже внести зміни до закону в Україні доволі легко. Головне мати політичну волю і хорошу мотивацію. Відсутність коштів у скарбівні завжди слугувала гарною мотивацією для податкової та законотворців.

Оподаткування резидентів Дія City

ПДВ

Ні в законопроєктах, ні в коментарі представників Дія City (у розпорядженні редакції DOU опинилось кілька документів щодо законопроєкту № 5376 і які ми попросили проаналізувати юристів — ред.) не йдеться про ПДВ.

Тому, напевно, без змін:

• ІТ-послуги нерезиденту — без ПДВ;
• постачання програмної продукції та операції з програмною продукцією, плата за які не є роялті, — звільнені від ПДВ до 1 січня 2023 року (пункт 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України).

Але якщо гіг-спеціалісти (ті, що не працівники) — це все-таки підприємці, читай ФОПи, і вони не звільняються від сплати ПДВ, як це є з платниками єдиного податку третьої групи, то чи буде надання послуг гіг-спеціалістами резиденту Дія City ПДВ-операцією? Законопроєкти не дають відповіді на це запитання.

Відкритим також залишається питання з продовженням дії пільги з постачання програмної продукції після настання 1 січня 2023 року.

Корпоративний податок: податок на прибуток чи ПнВК

За законопроєктом № 5376 резиденти Дія City зможуть обрати корпоративний податок: 18% податку на прибуток чи податок на виведений капітал 9%.

Вибір між податком на прибуток і ПнВК

Щоб отримати усі податкові «плюшки» (сплата резидентського ПнВк, знижки в оподаткуванні гіг-спеціалістів і, звісно, сприятливе середовище), згідно з тим же законопроєктом № 5376, потрібно подати ще одну заяву до податкової чи Мінцифри. В усіх інших випадках резидент буде платником податку на прибуток на загальних засадах (18% від різниці між доходом і витратами +/- різниці).

Строк розгляду такої заяви не визначений (податкова сама придумає).

Але є терміни для подання заяви резидентом Дія City для отримання податкових бонусів:

• протягом десяти днів з дня набуття статусу резидента Дія City (мається на увазі, реєстрація у Мінцифри) — податкові «плюшки» з наступного кварталу. Наприклад, якщо компанія «ІТ-Технолоджі» стала резидентом Дія City 20 квітня і подала заяву про отримання податкових бонусів 22 квітня, то отримати їх можна буде з 1 липня.
• за 15 днів до початку нового кварталу — «плюшки» з нового кварталу. Наприклад, якщо компанія «ІТ-Технолоджі» вже рік була резидентом Дія City, але податкові бонуси вирішила отримати лише зараз, то, щоб отримати їх з нового кварталу, потрібно подати заяву не пізніше ніж 16 березня, 15 червня, 15 вересня і 16 грудня — і з 1 квітня, липня, жовтня і січня (початок нового кварталу) вони будуть у вас.

Додається трохи паперової чи пейперлес роботи: потрібно реєструватись у Мінцифри як резидент Дія City, а потім у податковій чи Мінцифри як резидент Дія City з податковими «плюшками» (а це дві різні історії).

Якщо резидент не подасть заяву на податкові бонуси (заява № 2), то наступний квартал він без проблем за старою схемою сплачує 18% від прибутку.

Відмовитися від пільгового статусу Дія City важче: потрібно подати заяву не пізніше ніж за 10 днів до нового року, інакше весь рік носитимете на собі привілеї Дія City.

Переваги резидентів Дія City, які зареєструвались у податковій

Якщо аналізувати інформацію, яка вже є в опублікованих законопроєктах, то я бачу пільгову ставку податку на прибуток у розмірі 9% (пункт 1.1. законопроєкту № 3933). У разі порушення правил «резидентності» можна отримати штраф у 200% суми податку і пеню у розмірі 25% суми податку (пункт 1.6. законопроєкту № 3933).

В іншому законопроєкті № 3933-1 йдеться про ПнВК і визначення доходу, з якого ПнВК потрібно буде сплатити.

ПнВК потрібно буде сплатити з пасивного доходу:

• дивідендів;
• роялті;
• під час виходу зі складу учасників, якщо вартість отриманої частки більша, ніж внесок до статутного капіталу;
• проценти, комісії, інші винагороди, штрафи, пеня від неплатників ПнВК;
• боргові зобов’язання із пов’язаними особами-нерезидентами чи з нерезидентами на суму, що перевищує власний капітал у 3,5 раза;
• безповоротні позики та пожертви або поворотні позики пов’язаним особам тощо.

Ці два законопроєкти не вносили ясності щодо того, що з іншими доходами, витратами та прибутком загалом.

Законопроєкт № 5376 зібрав це все докупи й надав можливість сплачувати 9% з пасивних доходів резидента Дія City (того, що подав заяву № 2), тобто створив український ПнВК. Визначення пасивних доходів залишилось таке ж, як у законопроєкті № 3933-1.

А що з податком на прибуток

Податок на прибуток нібито не сплачують ті, хто сплачує ПнВК. Але є дивна фраза у законопроєкті № 5376:

«136.5. Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, та на операції резидентів Дія City, визначені як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, є частиною податку на прибуток».

Я не дуже розумію, що мається на увазі, можливо, додали трохи помпезності у текст.

Але далі законотворці визначають, що ті, хто платять ПнВК, податок на прибуток не визначають.

Тобто резидент Дія City самостійно обирає, сплачувати податок на прибуток чи ПнВК шляхом подання заяви та дотримання всіх вимог резидентності.

Порушення вимог резидентності

Якщо резидент Дія City порушив вимоги свого резидентства (усі, які вже є і ще допишуть), то податкова змушена буде нарахувати замість 9% усі 18% (про це має бути вказано у пункті 137.10.10 ПК України, на який посилається Дія City в законопроєкті № 5376, але чомусь забула його додати). Плюс до цього загальні норми податкової відповідальності (певний % від несплаченого податку) — і такий недорезидент отримає лист щастя з додатковою вимогою сплатити 10/25/50% недоотриманого державою податку.

Чи поширюватиметься ця норма лише на недоотриманий податок на прибуток чи й на недоотриманий ПДФО і ЄСВ — подивимось на практиці, бо на сьогодні законопроєкти не регулюють це питання.

Стабільність надовго?

Протягом наступних п’ятнадцяти років нічого змінювати не повинні. Про це додатково написали у статті 4 законопроєкту № 5376. Винятком з цього правила буде лише зменшення оподаткування. Такі зміни вносити можна, але де ви бачили менші податки в українських реаліях?

Як на мене, українській ІТ-індустрії не потрібен білоруський Парк високих технологій, а достатньо лише зменшити зарегульованість і ставки податків для працівників. Ох і вибухне ІТ-індустрія тоді!