Інтерв’ю з клієнтом — один з ключових етапів прийому розробників на проєкт в аутсорс/аутстаф компаніях. Оскільки замовники в українських IT-компаніях здебільшого іноземні, то, крім звичайних нюансів проходження співбесіди, накладаються культурні відмінності.

Ми розпитали 9 аутсорсингових IT-компаній про те, як вони готують фахівців до співбесід з клієнтами, які лайфхаки у спілкуванні англійською і чого точно не варто робити на такому інтерв’ю. А ще поговорили з розробниками, які вже не раз спілкувалися з клієнтами, і з самими замовниками про очікування та реальні кейси.

Ілюстрація Уляни Патоки

Як інтерв’ю з клієнтом вбудоване в процес найму в компанії

Інтерв’ю з клієнтом здебільшого проводять в усіх компаніях, однак все залежить від конкретного проєкту й того, наскільки давно компанія співпрацює з клієнтом.

«В останні кілька років кількість інтерв’ю з клієнтом зросла — їх проводять майже завжди. Винятком може бути проєкт клієнта, з яким компанія співпрацює вже багато років і вибудувала довірливі стосунки, або короткостроковий fixed-price проєкт (клієнт проводить інтерв’ю лише з техлідом і довіряє йому формування команди)», — Євген Беген, Software Engineer у SoftServe.

«Інтерв’ю з клієнтом не завжди необхідний етап у процесі підбору команди чи конкретного фахівця. Клієнти, з якими ми вже побудували партнерські стосунки, довіряють вибору HR- та Delivery-менеджерів компанії. Якщо ж це нова співпраця і клієнт хоче бути залученим у процес відбору, ми повідомляємо кандидата про те, що буде інтерв’ю із замовником ще на перших етапах знайомства», — Максим Паламаренко, директор Software Development Office в N-iX.

«В компанії ELEKS інтерв’ю з клієнтом проводиться не для всіх проєктів. Різні й підходи до оцінювання кандидатів. Коли ми підбираємо людину зовні, інтерв’ю відбувається лише після технічного оцінювання і розмови з Project Manager. Якщо обираємо серед наших працівників — для інтерв’ю з клієнтом достатньо ознайомлення з проєктом і розмови з PM», — Ірина Мачкур, Talent Acquisition Manager в ELEKS.

Хоча деякі компанії кажуть, що співбесіда з клієнтом — це радше виняток, ніж правило.

«В Astound Commerce на 100 проєктів може бути лише один випадок проведення інтерв’ю. Зазвичай це такі етапи:

1. On-site visits — інтерв’ю бізнес-аналітиків і проєктних менеджерів з клієнтом для воркшопів на початку проєкту, а також співбесіда для представників команди розробки.

2. Безпосередньо технічне інтерв’ю — технічні ліди від клієнта проводять вузькоспеціалізовану співбесіду з технічними архітекторами чи веброзробниками. Або ж безпосередньо e-commerce платформа (Salesforce чи SAP Hybris) шукає інженерів під проєкт. У таких випадках варто добре підготуватися до технічних питань вузького профілю», — Василь Кліщук, проєктний менеджер Astound Commerce.

Інтерв’ю, як правило, проводять з кожним членом команди окремо. З практики представників компаній виходить, що для Senior/Lead позицій спілкування з клієнтом є обов’язковим майже завжди. Чи співбесідуватимуть решту команди — залежить від бажання самого замовника.

«Здебільшого, якщо клієнт має запит на інтерв’ю, то скринять усіх, кого наймають у команду. Є винятки, коли, наприклад, інтерв’ю з клієнтом проходить тільки тімлід, який надалі відповідає за найм. Також є ситуації, коли співбесідують двох-трьох кандидатів, але зрозумівши, що відбір якісний, відмовляються від цього додаткового етапу», — Сергій Селецький, Senior Solution Architect в Intellias, експерт .NET-напряму в Center of Excellence.

«Є проєкти, де інтерв’ю проходять усі, навіть інтерни. Але здебільшого це стосується інженерів рівня Senior, Tech Lead, Team Lead», — Алла Гладська, рекрутерка Luxoft.

Різниця між співбесідою з клієнтом та іншими типами співбесід

Одна з ключових відмінностей — компанія готує кандидата до співбесіди з клієнтом, адже зацікавлена в тому, щоб зібрати команду якомога швидше й почати роботу над проєктом.

«В Intellias діє спеціальний сервіс із підготовки до інтерв’ю з клієнтом у межах Center of Excellence (CoE). Він доступний як для зовнішніх кандидатів, так і для спеціалістів Intellias, які перебувають на ротації або в резерві. Це нагода перевірити свої знання. Сервіс займається:

• перевіркою англійської;
• підготовкою до інтерв’ю з вчителем англійської;
• перевіркою та підготовкою CV кандидата;
• підготовкою до технічного інтерв’ю — кандидат проходить тестову співбесіду з експертом CoE відповідного напряму, який перевіряє вимоги, описані в позиції. За результатами цієї частини експерт надає рекомендації кандидату», — Сергій Селецький, Senior Solution Architect в Intellias, експерт .NET-напряму в Center of Excellence.

«Підготовка кандидата з боку компанії допомагає всім сторонам процесу. Спеціаліст розуміє, що від нього очікують, не губиться і представляє себе в найкращому світлі. Клієнт отримує максимум інформації, яка його цікавить, та відповіді на запитання, тож має все, щоб дійти правильного рішення щодо фахівця. Цим займаються експерти, що мають і широкий практичний досвід проходження співбесід, і знання з цього напряму. Я лідер команди й відповідаю за адаптацію CV і підготовку безпосередньо до співбесіди», — Євген Беген, Software Engineer у SoftServe.

«Ми проводимо тренувальні співбесіди, імітуємо інтерв’ю з клієнтом, щоб колеги мали змогу попрактикуватися та максимально зануритися у процес. Після цього даємо розгорнутий фідбек: на що варто звернути увагу, що було добре, а що варто поліпшити, і найголовніше — як почуте сприйме клієнт», — Станіслав Калацький, Recruitment Business Partner, HR Director, DataArt Dnipro.

Також на співбесіді з клієнтом немає рекрутера:

«Зазвичай важливий попередній скринінг потенційного кандидата, тож перед співбесідою збирають зворотний зв’язок від команд на проєкті про позитивний чи негативний досвід співпраці», — Василь Кліщук, проєктний менеджер в Astound Commerce.

«Якщо у процесі відбору на вакансію передбачена співбесіда з клієнтом, це означає, що фінальне рішення за ним. Співбесіда під час прийняття на роботу — це загальне поняття, і тлумачити його можна по-різному. В IT-компаніях у 99% випадків є кілька етапів: прескрін (коли за короткий дзвінок можна окреслити важливі питання для обох сторін і зрозуміти, чи варто далі продовжувати спілкування), технічна частина, тестове завдання, обговорення тестового, PM-частина і вже тоді, якщо є потреба, співбесіда із замовником (яка також може відбуватися у кілька етапів і з різними інтерв’юерами)», — Алла Гладська, рекрутерка Luxoft.

Тобто співбесіда з клієнтом — фінальний крок.

«Після оцінювання технічних навичок важливо перевірити, наскільки комфортно буде працювати разом у команді. Також важливо зрозуміти, чи налаштована людина на довгострокову співпрацю, чи професійні плани збігаються з тим, що їй пропонують», — Євгенія Дмитренко, Senior Recruitment Consultant в Ciklum.

А ще перед інтерв’ю рекрутер компанії іноді готує для клієнта презентацію кандидата:

«Рекрутер розповідає про досвід людини, мотивацію, рівень англійської і технічний бекграунд», — Наталя Шулепа, Head of Talent Acquisition Department в Innovecs.

Формат і етапи інтерв’ю залежать від того, ким є замовник.

«Якщо це клієнт зі стартапу, зазвичай він цінує швидкий продакшн і менше фокусується на менеджмент-процесах. А тому ставить більше технічних питань і шукає однодумців. Якщо ж це глобальний бізнес, для клієнта будуть особливо важливими сертифікації та портфоліо успішних проєктів, що підтверджують професійність кандидата», — Максим Паламаренко, директор Software Development Office в N-iX.

Як підготувати CV

CV обов’язково надсилають клієнту. Однак в одних компаніях підготовкою займаються самі кандидати, в інших — представники компаній. Усі резюме мають відповідати тому формату, який зазвичай фірма подає клієнту.

«У нашій компанії вироблений певний стандарт резюме кандидатів для первинного знайомства з клієнтами та проведення співбесід. Ми просимо співробітників його дотримуватися або допомагаємо з цим», — Антон Фількевич, Director, Software Engineering в EPAM.

Фахівці радять вказувати лише релевантний досвід і прибрати ті технології, з якими розробник не працював взагалі або працював, але давно.

«Підготовкою резюме в ELEKS займаються представники відділу Information Development. Information Developer готує резюме відповідно до вимог клієнта і нашого корпоративного стандарту. Якщо складаєте резюме самостійно, у ньому варто висвітлити знання і досвід, які важливі для клієнта (наприклад, якщо замовника цікавить досвід управління командою, потрібно написати про це докладно). Варто вказати і рівень англійської — зазвичай клієнти це беруть до уваги. А ще розписати проєкти, на яких працювали, їхню тривалість, якими були ваші обов’язки й роль», — Ірина Мачкур, Talent Acquisition Manager в ELEKS.

«Коли описуєте проєкти, стежте за дотриманням NDA з попередніми клієнтами й не розкривайте їхньої конфіденційної інформації», — Євген Беген, Software Engineer у SoftServe.

Кандидатам радять відмовитися від стандартних резюме. Як і у випадку, коли надсилаєте резюме на певну посаду, краще готувати його під конкретну вакансію.

«У компанії заохочують технічних спеціалістів підтримувати Jira Profile, де зібрана вся актуальна інформація про досвід на проєктах, сертифікацію, курси тощо. Відповідно, якщо клієнт просить представити експертизу команди, йому презентують дані з Jira-профілю фахівців», — Василь Кліщук, проєктний менеджер в Astound Commerce.

«Іноді здається, що не завадили б окремі курси з підготовки СV :) Те, чого точно не повинно бути в резюме: неправдива інформація, непрофесійні фото (весільні світлини краще лишити в сімейному альбомі), відсутність посилання на портфоліо чи приклади робіт, відсутність структури та хронології, неактуальні контакти або їхня відсутність. Конкретні факти про професійну діяльність і побажання з приводу нової роботи обсягом до двох сторінок — це більше схоже на гарне СV», — Євгенія Дмитренко, Senior Recruitment Consultant у Ciklum.

До резюме треба ставитися уважно, адже клієнт може відмовити кандидату вже на цьому етапі.

«Серед причин: банальні граматичні помилки або погане стилістичне оформлення. Тоді здається, ніби людина безвідповідальна, не готувалася до співбесіди належним чином і не відповідає тому рівню, на який претендує.

Також важливі чіткість і структурованість. Є два варіанти цього документа:

• Розширена версія, що містить всю професійну історію (CV) — починайте з останніх проєктів і описуйте їх докладно, а ті, на яких починали кар’єру, чи нерелевантні технологічному стеку клієнта подавайте наприкінці й оглядово.
• Скорочена версія (резюме або витяг з CV) — кілька останніх проєктів або ті, які найбільше відповідають потребам клієнта.

У summary та описі навичок робіть акцент на тому, що покаже вас як фахівця, що якнайкраще підходить під конкретний проєкт. Решта не зацікавить цього конкретного клієнта», — Євген Беген, Software Engineer у SoftServe.

Резюме варто готувати англійською мовою і не завантажувати стандартні формати з робочих сайтів (на кшталт Work.ua).

«Резюме, що конвертується з робочих сайтів і LinkedIn найчастіше виглядає непрофесійно та містить зайву інформацію. Розмаїття шрифтів і таблиць також небажане, оскільки це ускладнює роботу з документом під час конвертування у формат замовника», — Алла Гладська, рекрутерка Luxoft.

Про що запитує клієнт і що може виставити розробника в негативному світлі

Етапи інтерв’ю залежать від компанії-замовника й ролі того, хто веде співбесіду. Втім представники компаній, з якими ми спілкувалися, кажуть, що розмова може складатися із самопрезентації кандидата, технічних питань від клієнта, питань про мотивацію, тестового завдання, питань кандидата до клієнта.

Інтерв’ю іноді сфокусоване на технічних питаннях, а іноді на загальних. Це залежить від того, хто саме його веде з боку замовника, а ще від самого проєкту. Тому кандидату варто готуватися до всіх питань.

«Найчастіше запитують про те, з якими системами спеціаліст працював, яка була архітектура рішення, які завдання виконував. Технічна співбесіда містить суто технічні питання. Часом її може проводити людина з іншого проєкту, яка не знає деталей про роль, на яку претендує кандидат.

Але бувають випадки, коли розмова переходить у бік особистих питань, про подорожі, хобі», — Алла Гладська, рекрутерка Luxoft.

«Інколи це можуть бути завдання на логіку або алгоритмічні запитання. Такі, зокрема, ставлять у Google. Вони трохи дезорієнтують наших інженерів, тому що ми зрідка чуємо їх під час інтерв’ю на ринку України», — Сергій Селецький, Senior Solution Architect в Intellias, експерт .NET-напряму в Center of Excellence.

«Нетехнічна людина перевірятиме насамперед soft skills. Зазвичай така розмова будується довкола загальних тем, технології зачіпаються дуже поверхово. На класичному технічному інтерв’ю часто просять розповісти про останні проєкти, ставлять багато питань з профайлу: з якими фреймворками працювали, які підходи використовували, якість коду тощо. А ще є поглиблене технічне інтерв’ю — на додачу до технічних питань (або і замість них) дають розв’язати задачу», — Євген Беген, Software Engineer у SoftServe.

Тестове завдання на інтерв’ю дають не завжди. А якщо замовник і хоче, щоб кандидат його виконав, є різні варіанти: одні просять кодити просто на інтерв’ю (в такому разі кандидат має розшерити екран і виконати завдання у встановлений термін), інші дають завдання додому й домовляються, коли треба показати результат.

«Найстресовіший варіант, коли кодити потрібно при інтерв’юерах. Навіть досвідчені фахівці можуть розгубитися, оскільки важко працювати, коли за тобою спостерігають сторонні люди й очікують якнайшвидше отримати результат. Коли нам потрібно підготувати колегу до цього, моделюємо такі сесії і проходимо їх кілька разів (починаємо з уточнювальних питань до завдання англійською, далі — власне кодинг і презентація результату)», — Євген Беген, Software Engineer у SoftServe.

«Часто клієнтське інтерв’ю поділене на дві частини: спершу — live coding, а потім розмова. Якщо кандидат не має досвіду з live coding, ми обов’язково розповідаємо, як відбуватиметься ця частина та що треба враховувати. Після технічних питань клієнт часто співбесідує кандидата щодо культурної сумісності й ефективності співпраці з командою. Допомога з цією частиною важлива, оскільки в сучасному кроскультурному світі навіть з однієї локації можуть бути клієнти з різними культурними й ціннісними преференціями», — Максим Паламаренко, директор Software Development Office в N-iX.

Може статися так, що кандидат не знає відповіді на питання. Про те, як такому разі поводитися — думки фахівців розходяться. Одні кажуть, що варто визнати, що ви не є експертом у цьому питанні, але якби стикнулися з такою ситуацією, діяли б так. І рекомендують спитати, де можна більше прочитати про технологію, про яку йдеться. Це продемонструє, що кандидат справді допитливий. Інші ж рекомендують не показувати, що ви не знаєте відповіді та припустити можливий варіант розв’язання проблеми.

Серед факторів, які найбільш негативно впливають на враження від співбесіди, експерти називають хвилювання, низький рівень розмовної англійської, сором’язливість.

«Є типові помилки технічного характеру, наприклад, кандидати забувають, що ввімкнена камера/розшарений екран з клієнтом, і шукають відповіді на запитання у Google або заздалегідь не потурбувалися про якісний інтернет. Відсутність стабільного інтернету може призвести до негативу з боку клієнта, адже він планує та розраховує свій час. А іноді навіть до скасування інтерв’ю», — Антон Фількевич, Director, Software Engineering в EPAM.

Ставити питання радять усі фахівці. Однак краще перед інтерв’ю уточнити, коли клієнту буде зручніше їх почути. Якщо ви домовилися, що в будь-який час, то запитуйте будь-коли, якщо ж наприкінці розмови, то краще занотовуйте те, що вас цікавить, щоб не забути. У будь-якому разі питання від кандидата продемонструють зацікавленість у роботі та проєкті.

Як зрозуміти замовника

Іноді під час розмови з іноземними клієнтами складно зрозуміти, чи задоволені вони відповідями, чи ні. Адже закордонні фахівці зазвичай не виказують свого невдоволення. І загалом «зчитувати» їхні емоції та реакції буває складно.

«Треба розуміти менталітет і те, чого очікувати, як поводитися з представниками різних культур. Основна відмінність Штатів — positive thinking, який потрібно правильно інтерпретувати. Коли клієнт говорить „Ок“ на вашу відповідь, найімовірніше, це означає „Так собі“. Коли справді даєте правильну відповідь, американці позитивніше це підкреслюють, говорять „Еxcellent“ або „Very good answer“. Вони ніколи не кажуть прямо, що їм щось не сподобалось. Інколи зрозуміти, що щось пішло не так на інтерв’ю з американським інтерв’юером, дуже важко», — Сергій Селецький, Senior Solution Architect в Intellias, експерт .NET-напряму в Center of Excellence.

«Мені дуже подобається працювати з клієнтами з Ізраїлю — вони відкриті, прямолінійні, легкі у спілкуванні, люблять пожартувати. А ще — гучні й можуть перебивати в розмові. Це не означає, що замовнику нецікаво вас слухати, просто він так звик.

Клієнти з Німеччини або Англії — стримані, пунктуальні, тож на питання необхідно відповідати чітко й триматися більш спокійно. Замовники зі США більш лайтові та прості. Підтримують дружню атмосферу на співбесіді. Одного разу довелося спілкуватися з клієнтами з Японії — це люди, які говорять натяками. Це був дуже цікавий досвід — вгадати, що вони мають на увазі. Але добре розвинений communication skill завжди допомагає.

Всі клієнті різні, тому найкраща тактика — проаналізувати й підлаштуватися під співрозмовника, ким би він не був», — Катерина Коханова, Senior Recruitment Consultant у Ciklum.

«Клієнти зі США часто бувають дуже активними, люблять, коли кандидати проявляють ініціативу, ставлять питання, усміхаються на співбесіді. Клієнти з Британії або Північної Європи більш стримані. Часто на співбесіді важко зрозуміти, добре все йде чи ні, оскільки клієнти ввічливі й не будуть вас критикувати чи виправляти. Також важливо знати, що для клієнтів зі США чи Європи неприйнятними є питання, що стосуються релігії, політики чи особистого життя. А ще будьте готові на початку розмови підтримати невеликий small talk — розповісти, як у вас справи, як погода тощо», — Ірина Мачкур, Talent Acquisition Manager в ELEKS.

«Американці можуть питати, як ви ставитеся до роботи у вихідні, оскільки в них такий темп життя, що це передбачає. І вони вимагають цього від людей, з якими співпрацюють. Європейці мають інше розуміння life-work balance й радше не будуть запитувати про овертайми. Британці завжди дуже ввічливі, але навіть їхні ввічливі складні мовні конструкції можуть збивати людину», — Євген Беген, Software Engineer у SoftServe.

А ще можна спробувати проаналізувати, як минуло інтерв’ю, з огляду на таймінг і питання, які ставив клієнт:

«Якщо інтерв’ю триває більше, ніж заплановано, бодай на 5-10 хвилин, це вже гарний знак. Якщо клієнт спілкується з кандидатом відповідно до таймінгу і ставить лише стандартні питання зі списку, немає природного діалогу, найімовірніше, йому щось не подобається. За тоном кандидата клієнту завжди легко зрозуміти, наскільки він зацікавлений. А якщо замовник ставить забагато уточнювальних питань, швидше за все, кандидат говорить не в тему. Ми завжди рекомендуємо кандидатам не відволікатися на сторонні теми й відповідати на питання в межах десяти речень.

Після інтерв’ю рекрутер готує розгорнутий фідбек кандидату. Багато в чому глибина зворотного зв’язку залежить від клієнта. Наприклад, замовники з Ізраїлю часто обмежуються короткими відповідями», — Наталя Шулепа, Head of Talent Acquisition Department в Innovecs.

Однак робити передчасних висновків про сам результат не варто, краще дочекатися остаточної відповіді.

Нюанси самопрезентації

Кожна співбесіда містить блок, в якому кандидат має розповісти про себе клієнту. Тут найкраще говорити про себе як професіонала: з якими проєктами ви працювали, основні досягнення, інтерес до певних технологій тощо. А вже якщо клієнт запитає щось інше, з неробочої сфери, підлаштуватися та відповісти.

«Варто написати план самопрезентації. Якщо для клієнта важлива технічна освіта — можна згадати й про це. Варто наголошувати на позитивних і виграшних сторонах, не розповідати про негативні моменти, поки вас про це не запитали. Наприклад, не треба розповідати, що ваш минулий проєкт був невдалим чи що вас звільнили з попередньої компанії. Водночас завчасно підготуйте відповіді на незручні питання. Наприклад, чому на минулому місці роботи ви пропрацювали лише три місяці, який найбільший фейл, чи були конфліктні ситуації тощо», — Ірина Мачкур, Talent Acquisition Manager в ELEKS.

«Не потрібно акцентувати, що ви хочете в найближчому майбутньому з розробника перейти в менеджери чи з мануального тестувальника в автоматизатори. Орієнтуватися потрібно на опис ролі. Нікому не хочеться наймати людину, яка, ще не розпочавши роботу, вже натякає на те, що це лише на короткий термін», — Алла Гладська, рекрутерка Luxoft.

«Часто трапляється запитання про слабкі сторони. Безумовно, тут не потрібно перелічувати їх усі. Раджу подавати відповідь так, щоб представляти свої негативні риси як побічний ефект від позитивних. Наприклад, „я педант і дуже уважний до деталей, тому моя слабка сторона в тому, що я довго виконую задачі“. У підсумку це може вийти в перевагу, наприклад, для QC-інженера в медичній галузі», — Євген Беген, Software Engineer у SoftServe.

Також фахівці радять додавати наприкінці трохи інформації про свої зацікавлення поза роботою:

«Доповідь має розкривати вашу експертизу, але бажано, щоб сама розповідь була стислою та лаконічною. Також рекомендую завершити виступ інформацією про інтереси та захоплення — таким чином самопрезентація буде більш природною, легкою та „людяною“», — Станіслав Калацький, Recruitment Business Partner, HR Director, DataArt Dnipro.

Як підготуватися до співбесіди англійською

Найпоширеніша порада — практика. Представники всіх компаній, з якими ми говорили, зазначили, що часто розробники губляться, коли треба говорити на сторонні теми, неробочі. Тому найкраще — поспілкуватися з колегами англійською, потренуватися самостійно, переглянути серіали, які дозволять згадати, як краще вживати ті чи інші фрази.

Готуватися варто не за день-два, а заздалегідь, інакше незнання та відсутність впевненості візьмуть гору.

Крім того, можна занотовувати фрази англійською.

«Важливо розтопити лід із самого початку інтерв’ю. Я б радив подякувати інтерв’юеру за те, що він/вона змогли знайти час на зустріч. Такі фрази, як «Thank you for meeting with me today to discuss the position / Thank you for finding the time to conduct this interview» на початку та «Thank you for the interview today. I continue to be impressed with your company» наприкінці, здатні не просто задати приємний тон розмові, а й залишити гарне враження про зустріч.

Інтерв’ю — це баланс між демонстрацією власних досягнень і скромністю. «How would your previous manager describe your performance?» — одне з частих питань. Коли його ставлять кандидатам, їм, звісно, хочеться розповісти про свої переваги й досягнення в роботі. Складність полягає в тому, щоб показати себе не тільки компетентним, а й скромним. Для цього зазвичай вживають конструкції на кшталт «I am considered to be», «I’m known for/as», де джерелом інформації про позитивні навички та успішні кейси стає не кандидат, а його колеги.

IT-світ вимагає крутих розмовних навичок. Майже завжди для їх оцінки замовник дає певне практичне завдання, на обговорення якого відводиться частина інтерв’ю. Щоб кандидат міг успішно пояснити своє рішення замовнику, треба приділити увагу навичкам коментування, розширити кількість фраз, якими людина оперує. Окрім улюбленого серед кандидатів «If you look here...» варто попрактикувати у вживанні «As you could have noticed, I...»; «As I have mentioned before, I have decided to use/implement/change»; «As it can be seen...» тощо.

Теза про необхідність розмовляти правильною англійською від вчителя звучатиме передбачувано. Однак саме через брак порозуміння із замовником інтерв’ю може провалитися. Варто повторити наголос у словах, що змінюють значення при його зміні (address з наголосом на першому складі — іменник, що позначає адресу, address з наголосом на другому складі — дієслово зі значенням «звернутися» (до людини) або «порушити» (питання/проблему). Також варто звернути увагу на вживання слів з прийменниками, бо неправильно обрана частка може змінити значення, наприклад:

• inquire: into [situation]; of [people]; after[people],
• consider: for [a position]; as [one of the several possible aspects]», — Євген Габ, викладач англійської мови в Intellias.

«Якщо англійська не найсильніша ваша сторона, треба практикуватися вдома. Якщо немає того, хто може пограти з вами у співбесіду, зверніться до свого рекрутера. Повірте, це перша людина після вас, яка зацікавлена в тому, щоб ви успішно пройшли інтерв’ю.

Також немає нічого страшного, якщо ви відкриєте Google-перекладач і будете ним користуватися під час дзвінка з клієнтом, коли забули потрібне слово. Але підглянути можна кілька разів, а не кожне друге слово», — Катерина Коханова, Senior Recruitment Consultant у Ciklum.

«За кілька днів до співбесіди багато читайте та слухайте англійською, щоб звикнути до мови. Варто мати готовий заздалегідь план для самопрезентації англійською і пройтися по ньому перед співбесідою у форматі репетиції. У нас кандидатів до співбесід готує відділ University, також може бути попередня розмова англійською з Competency Manager або PM, щоб кандидат впевненіше почувався із замовником», — Ірина Мачкур, Talent Acquisition Manager в ELEKS.

«Усі клієнти розуміють, що англійська для нас не є рідною мовою, для деяких з них — також. Тож варто не соромитися і просити уточнити питання, якщо не зрозуміли його. До речі, можна заздалегідь підготувати вислови англійською, які допоможуть ввічливо та правильно перепитати інформацію», — Антон Фількевич, Director, Software Engineering в EPAM.

Чого не варто робити під час інтерв’ю

Однієї спільної рекомендації, чого точно не варто робити, компанії не навели. Але кожна дала свої поради:

«Не потрібно розповідати, що у вас вже є офер або що ви „нарозхват“ в інших компаніях. Кожен замовник хоче, і це нормально, щоб у його команду прийшла зацікавлена у співпраці людина, не лише фінансово, а й фахово. Не потрібно зверхньо чи зневажливо обговорювати ту чи іншу технологію, вказувати, що вона застаріла. Не всі проєкти — грінфілд девелопмент з найновішими технологіями. А часто й на support-проєктах працюють чудові фахівці, які можуть дати молодим розробникам набагато більше, ніж яскраві стартапи, які за пів року втрачають фінансування», — Алла Гладська, рекрутерка Luxoft.

«Щодо поведінки — неприпустимим є панібратське ставлення до клієнта під час інтерв’ю або надзвичайна самовпевненість, яка може вилитися у суперечку та відстоювання своєї правоти. Особливо гостро на це реагують іноземні клієнти. Також завжди відчувається непідготовленість до співбесіди. Отже, повторю ще раз, підготовка обов’язкова», — Антон Фількевич, Director, Software Engineering в EPAM.

«Не варто казати, що вам нецікавий проєкт, на який ви проходите співбесіду, чи що рішення клієнта неправильне. У жодному разі не знецінюйте його ідеї. Не перебивайте. Якщо не зрозуміли чи не почули запитання, обов’язково перепитайте. Якщо співбесіда проводиться з відео, потрібно підготувати свій робочий простір і подбати про зовнішній вигляд. Дуже псує враження поганий зв’язок, шум на фоні, люди, які ходять за спиною. Тому варто потурбуватися про спокійне й тихе місце з добрим інтернетом. Якщо знаєте, що в спілкуванні будуть якісь перешкоди, попередьте про це завчасно і перепросіть», — Ірина Мачкур, Talent Acquisition Manager в ELEKS.

«Під час онлайн-інтерв’ю краще не допускати сторонніх звуків, особливо коли чхаєш чи голосно п’єш воду — вимикайте мікрофон на ці кілька секунд. В офлайні ж ми прикриваємо ніс і рот рукою, коли чхаємо, так і тут», — Василь Кліщук, проєктний менеджер в Astound Commerce.

«Не виставляйте колишніх роботодавців у поганому світлі — це не подобається клієнтам. Кандидат може справити враження конфліктної людини або тої, яка замовчує проблеми й не намагається їх розв’язати.

«Не варто говорити багато на сторонні теми — кому подобаються бовтуни? Не позіхайте, дивіться в камеру, а не вбік. Лежати у кріслі й демонструвати коліна, курити й тим паче пити пиво не можна, але, на жаль, були й такі кейси. Також не варто казати, що основна мотивація змінити роботу — це гроші й нічого більше.

Street-style communication теж не подобається клієнтам. Це більше помітно, коли співбесіда відбувається рідною мовою і кандидат може собі дозволити зайве. Так, усі звикли, що в IT все простіше: немає дрес-коду, гнучкий графік, усі звертаються на „ти“. Але на співбесіді треба притримати свої „хей вазаап“, контролювали слова-паразити: „тіпа“, „карочє“, „блін“ і поводитися професійно», — Катерина Коханова, Senior Recruitment Consultant у Ciklum.

Чому найчастіше кандидати провалюються на інтерв’ю

Невдалими інтерв’ю стають через низку факторів. Один із найпоширеніших — надмірна сором’язливість кандидата, коли він не може гідно себе презентувати, уточнити питання, якого не зрозумів тощо. Також впливає те, що людина занадто нервується. Замовники розуміють, що інтерв’ю — це стресова ситуація, однак все ж варто опанувати себе й впевнено вести розмову. Ще серед помилок, які стають фатальними, невідповідність заявлених знань фактичним.

«Немає єдиної відповіді, чому інтерв’ю провалюються. Співбесіда може не вдатися як через невміння висловлювати думки та комунікувати, так і через значні прогалини в теорії та практиці, наприклад, брак знань з багатопотоковості, алгоритмів, data structures, exceptions тощо. Траплялися випадки, коли кандидат гуглив відповіді під час співбесіди, вважав, що це непомітно. Така поведінка неприйнятна», — Алла Гладська, рекрутерка Luxoft.

«Невдалим інтерв’ю стає, коли кандидат відверто розповідає про свої прогалини в досвіді чи каже, що він не працював з потрібною технологією. Також коли клієнт надсилає запит на позицію без деталізації технічних навичок, наприклад, потрібен web-розробник», — Василь Кліщук, проєктний менеджер в Astound Commerce.

«Якщо кандидат підходить за навичками й попереднім досвідом роботи, добре вивчив інформацію про компанію, розбирається в її продукті й демонструє зацікавленість, але отримує відмову, то це, найімовірніше, пов’язано з людським фактором і хвилюванням спеціаліста. Якщо клієнт добре розбирається в людях і давно працює на ринку, часто йому достатньо 15 хвилин, щоб зрозуміти, чи є та „хімія“ між кандидатом і компанією», — Наталя Шулепа, Head of Talent Acquisition Department в Innovecs.

Що кажуть самі розробники

Ярослав Федоровський, Product Manager у Ciklum

За чотири роки я пройшов 150 інтерв’ю в різних компаніях, бо дивлюся на цей процес з погляду навчання. Були клієнти зі США та Німеччини. Різниці між очікуванням і реальністю не було. Але закордонні замовники іноді не дають фідбек, а часом навіть не кажуть, що далі перемовин вести не будуть.

Для себе виробив три правила підготовки до інтерв’ю з клієнтом:

1. Дізнатися про компанію, в яку проходжу співбесіду, всю можливу інформацію.
2. Завчасно познайомитися з працівниками компанії, з’ясувати в них максимум інформації, яка буде мені корисною.
3. Переконати себе в тому, що компанія, в яку я зараз проходжу відбір, неідеальна й відмова у співпраці — не показник моєї професійності. Можливо, ми просто різні.

Одного разу інтерв’ю провалилося, бо я не зміг захистити пункт в резюме, який написав. Але тепер точно знаю: я повинен знати відповідь на питання про кожен пункт і відзвітувати про нього.

Олег Клим, Front-end Developer

Я проходив співбесіду з двома клієнтами: обидва з Британії та у сфері fintech й інвестицій. На інтерв’ю допоміг досвід спілкування із «західними» людьми з точки зору EQ, норм поведінки, стилю спілкування. Обидва клієнти були приємними й доброзичливими співрозмовниками.

Найскладнішим було те, що це моя перша робота в IT — відповідного досвіду я не мав. Але роботодавець продавав мене як фахівця з двома роками стажу. Брати участь в обмані було складно як з технічної, так і з етичної точки зору.

Максимально складно було розповідати про проєкти, яких не існувало, частиною яких я не був. Компанія дала мені список орієнтовних питань, які будуть у клієнта, і я за ними готувався самостійно.

Технічні питання не були складними — правильно відповів відсотків на 70. Я заздалегідь знав, що клієнт на співбесіді зробить акцент на Data Structures й Algorithms, розумів, що для нього важлива формальна профільна освіта — про неї довелося збрехати. Я знав, які питання ставитимуть, бо клієнт проводив співбесіду з іншими працівниками компанії.

Для себе вивів кілька правил підготовки:

1. Головне — бути фізично в максимально ресурсному стані: добре виспатися, поїсти, мати гарний вигляд, «розім’яти» голос тощо.
2. Бути в гарному настрої, уникати стресових ситуацій напередодні, бути розкутим. Для цього поспілкуватися з друзями, обмінятися з ними позитивними емоціями тощо.
3. Готуватися по суті, тренувати подачу того, що говориш, запам’ятовувати ключові уривки тексту й відповіді на технічні питання.

Я успішно пройшов обидві співбесіди, на одному з проєктів працюю і досі. Вільне володіння англійською, на мій погляд, зіграло ключову роль (до цього я працював перекладачем і вчителем у Китаї). Хоча один провал таки був. Один з клієнтів спитав, чи наша компанія використовує Slack. Зі мною поруч сиділа PM, тож я рефлекторно повернувся до неї і спитав: «Використовуємо?». Але ж за легендою я був досвідченим співробітником і працював у фірмі понад рік. Напевно, для клієнта це не стало чимось критичним, бо відповідь він таки дав позитивну.

Додаткових питань клієнту я не ставив. Сказав щось на кшталт: «Ви так чудово все розповіли, що мені просто немає потреби щось додатково уточнювати. Я хотів би додати, що ваш проєкт мені цікавий, я хочу над ним працювати й буду радий, якщо так станеться».

Що думають замовники

Павло Возненко, CTO в InstaMotion (Німеччина)

Я проводжу співбесіди вже 10 років. Останні два — з розробниками з України. Ми шукаємо програмістів не на класичний аутсорс — нам важливо, щоб розробник був зацікавлений у тому, над чим працює, щоб він почувався частиною компанії.

Окрім України, я проводив співбесіди з людьми із Філіппін, Китаю, Польщі. І в усіх є класична відмінність від Німеччини. Тут, щоб розробник перейшов на рівень Middle, йому треба пропрацювати на позиції Junior років п’ять. А в Україні стандартна ситуація, коли бачиш Senior’а з 2 роками досвіду, адже фахівців з таким грейдом можна продати дорожче.

Я проводжу співбесіду з усіма розробниками, які працюватимуть на проєкті — важливо розуміти, чи підходить людина за майндсетом. На співбесіду прошу пів години. Але зазвичай у перші п’ять хвилин розумію, чи підходить спеціаліст, адже цікавість до проєкту видно одразу.

Зазвичай спочатку розповідаю про себе, про компанію. Потім прошу представитися людину, розповісти про свій досвід, пройтися по резюме й переказати своїми словами, що фахівець робив. Далі можу ставити вужчі технічні питання. Останнім часом додалися поведінкові питання: «Як би ви вчинили, якби ситуація була такою».

А ще питаю про невдачі. І якщо спеціаліст каже, що у нього їх ніколи не було, співпрацювати я вже не хочу. Очевидно, що проблемні ситуації були в усіх. Мені важливо, щоб людина чесно зізналася, що в неї не вийшло, і розповіла, який урок для себе винесла. Наприкінці розмови лишаю хвилин п’ять, аби кандидат міг поставити питання мені. Тут важливо, щоб він цікавився проєктом, бо якщо йде працювати лише через гроші, нам такий варіант не підходить.

Вміння проходити інтерв’ю — це теж скіл. Коли я працював в Україні, раз на квартал ходив на такі співбесіди, щоб перевірити себе. Я розумію, що для кандидата інтерв’ю з клієнтом — це стрес, через що він може поводитися неприродно. Це нормально. Але одна річ, коли людина нервується, а інша, коли не знає відповіді на питання і просто говорить абищо. Не знаєте — чесно скажіть про це і наголосіть на тому, що можете це вивчити.

Точно скажу: не варто гуглити відповідь під час співбесіди. Особливо смішно, коли людина в окулярах, і все, що вона робить на комп’ютері, відбивається у скельцях. Ще був один кумедний випадок у моїй практиці: я проводив інтерв’ю з кандидатом з В’єтнаму. Крім нього, в кімнаті були ще його колеги, які перекладали мої слова, а коли відповідав він, то допомагали з перекладом йому. За п’ять хвилин я припинив розмову. Якщо не помиляюся, в резюме цей кандидат вказав українську компанію, в якій ніколи не працював. Людей, які збрехали в резюме, легко спіймати, коли просиш розповісти своїми словами про досвід.

На співбесіді важливо усміхатися, бути на позитиві. Про попередні компанії говоріть як про померлого: або тільки хороше, або нічого. І ще важливий момент — баланс. Багато розумних програмістів намагаються показати весь свій досвід, розповісти про всі навички та знання стільки, що клієнт і слова вставити не може. Так робити не варто. Всього має бути в міру.

Євген Сисоєв, Engineering Manager у FlixBus

Раніше FlixBus співпрацював з харківською філією Ciklum для найму працівників. Однак зараз ми вже відкрили власний IT-департамент у Харкові — FlixTech — і проводимо інтерв’ю з розробниками з EPAM, SoftServe, GlobalLogic, NiX, DataArt тощо.

На інтерв’ю я очікую почути чесні відповіді від кандидата на наші питання і питання від розробника не лише про те, який стек технологій ми використовуємо.

Є кілька типових помилок, яких припускаються кандидати:

1. Говорять те, що на їхню думку я хочу почути, замість того, щоб говорити те, що вони насправді думають чи знають.
2. Не визнають, що вони чогось не знають, а намагаються це приховати й кажуть нісенітниці.
3. Не ставлять питань про компанію та команду, з якою працюватимуть.

І є три речі, які кандидат точно не повинен робити:

1. Поводитися неадекватно (проявляти агресію, бути зарозумілим, бути расистом тощо).
2. Брехати.
3. Вдавати з себе того, ким не є насправді.