Про останні податкові новинки, або Як припинити давати молоко безкоштовно

Все, що відбувається, можна описати фразою з мого улюбленого сай-фай: «The avalanche has already started. It’s too late for pebbles to vote». Важливо зрозуміти, що каток вже заведено, і він скоро на вас понесеться, і тепер вже не має жодного значення рівень корупції, стан дороги на Бердичів, чи якість інсуліну в Козятині, чи навіть рівень інтелекту Зеленського. Або ви зараз же перехопите ініціативу та спробуєте поуправляти тим катком, або ним керуватимуть без вас.

Потрібно осягнути всім — ці процеси важливі передусім для нас та наступних поколінь, тобто конкретно для наших дітей. В тому, що наше суспільство має дорослішати через відсутність історичних громадянських перетворень, я бачу одночасно і величезну трагедію нерозуміння, величезний ризик потрясінь, величезний виклик для кожного зрозуміти й брати участь, і величезний шанс для суспільства уникнути проблем з минулого дорослих країн.

Друге, що треба зробити всім — це не гаяти зараз часу на срачі. Час — це для вас зараз все. І до кінця статті ви зрозумієте, в якому напрямі найкраще витратити цей час, на мою думку.

Третє, що важливо зрозуміти, — з точки зору того, що вже сталося, ви цілком можете вважати, що ви вже заплатите в будь-якому разі.

Одразу мушу попередити, що мій гумор досить специфічний і не всім до вподоби, в чому мав уже нагоду переконатись у житті та в топіку про мову. Не маю кришталевої сфери на столі, аби бачити все й про всіх, і не витрачаю весь свій час на монографії без помилок, тому можу в чомусь помилятись чи мати хибну думку, але й чекаю, що контраргументи будуть конструктивними. Все, що я пишу — суб’єктивні висновки власних спостережень без претензій на категоричність.

Про мене

Живу в Мюнхені, я — не зовсім класичний тракторист, їхав до Європи 7 років тому просто подивитися світ, але якось оце зачепився надовго. Для простоти, хай буду тракторист, я не проти. Часто буваю вдома, бо ціную час з рідними та дуже тужу за Батьківщиною. Туга особливо посилюється після кожного чергового рандеву з цінами на житло в Мюніху, але різко зникає за 48 годин після прильотів у рідну реальність. Колись хочу повернутись, але коли це станеться і чи станеться взагалі — не можу сказати.

Мої технічні навички та досвід абсолютно не важливі для цього допису, але відрекомендувати себе все ж якось треба, я зараз — консультант-контрактор девопс, в минулому — і дев, і опс, і лев, і мопс.

В минулому я ще й трохи носив мішки, боровся з космонавтами, стояв з чайком, допомагав їсти бутерброди, жертвував свої шкарпетки, татові фуфайки й мамині шарфи, мерз у снігу, грівся біля бочки та закликав ходити поночі. Повалив трьох Ленінів у різних містах, чим неймовірно пишаюсь. Підтримую й досі певні речі, але не буду більше про себе тут хвалитись, моя природна скромність цього не дозволяє, — є люди, які робили й роблять, ризикували й ризикують більше, ніж я.

Як тракторист, який тягне на горбу непосильні німецькі податки — і як людина, і як підприємець, — знайомий з моделями податків у Польщі та Румунії, та й з українськими реаліями, і трохи — з захистом трудових прав у Німеччині, вважаю, що я маю що сказати. Здалеку краще видно, як то мовиться. Тому всідайтеся, зайчики, та читайте без вагань. Хотіли більше україномовного контенту? Обережніше з бажаннями.

Дійові особи

Держава: одна з найбільших країн Європи, якій треба десь дістати гроші на латання останніх трусів та на патрони до автоматів, бо не вмерла і вмирати не збирається.
Великий бізнес: не люди, але вони були на вечірці з Державою.
Малий та Середній бізнес: не люди, але їх не запросили.
Фонд: волоцюга з вулиці, майстер в деревообробній практиці. Обіцяє розбудувати Нью-Бангалор в приміській зоні Борисполя.
Вечірка: невловима місцемить у континуумі просторучасу, де відбулася зустріч Держави та Великого Бізнесу. Держава погрожувала Кийком, а Бізнес показав креслення Нью-Бангалора в ПаверПойнт та пообіцяв, що Держава буде задоволена, бо Фонд — надійний хлопець.
Кийок: СБУ та податкова. Окрім кийків, ще мають маски.
Компроміс: мутного вигляду пан з довгим шнобелем в картатому піджаку, про якого ніхто досі не знав, виник він невідомо звідки, але тепер після Вечірки всі раптом про нього знають.
Альтернатива: німе створіння, що не потрапило на Вечірку. Просто існує.
Петиція: секретарка президента, марнує папір та електроенергію, постійно про щось скандалить, не розбираючись у проблемі та не генеруючи жодних компетентних порад.
Ініціатива: молода аспірантка, завжди відсутня, але рівно до моменту, коли раптово з’являється.
Маси: натовп німих спостерігачів, що вже платять якісь податки Державі, але вона знає, що під матрацом у них є ще, треба тільки знайти хороший привід залізти.

Чому все це відбувається, або Чому саме еволюція невідворотна

Уявлю собі, що я — моряк та звати мене Колумб, та й відкрию вам Америку.

Щоб стати цивілізованим європейським ринком, Україні потрібно вирішити низку проблем, які для цього критичні (на мій суб’єктивний погляд):

• працевлаштування по-білому;
• реальна трудова солідарність;
• верховенство права;
• вільний рух капіталу, в тому числі людського;
• подальша візова лібералізація;
• захист інтелектуальних прав.

Критичні всі, порядок не має значення, і не вдасться одне робити після іншого, треба все робити одночасно, але все подальше стосується пункту номер 1 і частково 2.

Є дві сторони, що зацікавлені в працевлаштуванні по-білому. Перша сторона — це, звісно, Держава. Друга сторона, і ви будете сміятись, але все менше, чим далі читатимете, — це прості люди, тобто Маси. З боку держави це передусім бюджети солідарних соціальних фондів, найперше — пенсійного.

Держава, в першу чергу, вирішує проблему дефіцитів бюджетів та війни — тут, на щастя (я сподіваюсь), сумнівів ніхто не має. Маси ж, особливо відразу після виборів, державу хвилюють в останню чергу, а коли таки її починають хвилювати, то все йде косо й криво. Основна причина — з усіма вами не поспілкуєшся, а толкового громадянського суспільства та нової відповідальної інтелектуальної еліти нема, саме тому хрестоматійні покращення — це салат середніх уявлень когось середнього з середньою вищою освітою про те, як має бути в середньому краще для всіх, заправлений майонезом чиїхось інтересів. Маси державу не хвилюють зараз ще й тому, що нова команда прекрасно знає, що за допомогою медіа та Голобородька розвела вас усіх на емоціях, отримавши повноту влади, а як висновок з того, нова команда вже знає, що критичного мислення у вас — 25%, а наївного бажання довіритись першому ж незнайомцеві з телевізора — відповідно 75%. Саме таке до вас (як до маси) і ставлення. Хто кого переграв на виборах, тут не так важливо, як те, яким чином це перегравання відбулось.

Але зупинюсь, чому ці процеси важливі простим людям, конкретно — тобі й твоєму сусіду по парті.

Зараз АйТі на підйомі, ти в ціні, ти класний перчик чи перчинка, але прийде час, коли:

• тобі буде 45, і тобі не захочеться бути звільненим за день;
• ти отримаєш травму на роботі, й тобі щось не зможеться;
• тобі буде 60, і тобі не захочеться бути звільненим за кілька років до пенсії — це найвразливіша соціальна трудова категорія;
• тобі захочеться на пенсії мняса;
• ринок в Україні раптово насититься, а ти не захочеш на вулицю. Це може статися з різних причин, незалежних від вас: скажімо, якась найбільша економіка світу вирішить ввести райські податкові преференції для локального IT й обкласти митами аутсорс, або Індія нарешті завалить якісними англомовними індусами всю планету, а неякісним навіть купить економ-клас на Місяць чи Марс за власний кошт — захоплювати нові ринки; або Китай конкретно посреться з США чи ЄС лопне від боргів, і все нахрін впаде, як в 2008 (зараз молодші дружно мають спитати старших, що тоді було в українському АйТі);
• в тебе буде немовля, захочеться рік посидіти вдома, неважливо, ти мен, чи вумен, чи щось третє соціально сконструйоване чи модифіковане;
• і таке інше в тому ж дусі.

Це все одним словом — захист. Соціальний захист. Соціальний захист — це поняття, яке стосується кожного. Соціальний захист я згадую тому, що він — єдина причина, чому у Всесвіті існує таке поняття, як трудовий кодекс.

Соціальний захист — це те, що дає змогу працювати задля життя, а не жити задля роботи.

Соціальний захист — це менше підлизуватись до некомпетентного боса-самодура.

Соціальний захист — це не бути звільненим через зламане коліно в Буковелі.

Соціальний захист — це те, задля чого люди з Америки обирають переїхати до Європи, бо обміняти здоров’я на гроші простіше, ніж навпаки.

Соціальний захист — це дуже цінна штука для вас, хоч не всі ви розумієте його цінність, а противників вистачить — не збрешу, що ніхто з вас, зайчики, не хоче, щоб його соціально захищали в Україні в обмін на вищі податки, і я вас чудово розумію.

Читаючи коментарі по темі, я бачу, наскільки недалекоглядними є навіть освічені люди. Сперечатися в коментарях немає жодного бажання, я спробую таки посперечатись, але в цьому тексті маю змогу для всіх наголосити — дуже легко бути одиноким сміливим білим здоровим ковбоєм чоловічої статі, але, на жаль, світ не складається тільки з таких.

Звісно, ти будеш завжди молодим, повним сил, нічого не зламаєш, і так надалі щаститиме все життя, ти відкладеш на чорний день та сиву старість, ти завжди будеш в ціні й незамінним на роботі. Статистика ж свідчить, що люди старіють, хворіють, роблять ненароком час від часу нащадків, щастить не так часто, як хотілося б, та й не всім, а незамінних не існує.

Ба більше, світ не обмежується лише АйТі. Так, ви — не плямка на мапі економіки. Але все ж ви — не пуп землі.

Реформування трудового кодексу має бути в перспективі кінцевим результатом цього швидкого танго з ФОП 3-ї групи, допоки рехворми грають блюз. Реформи — то не швидко, а от із сірими схемами робити щось таки треба і наповнювати соцфонди теж треба прямо зараз. Реформування кодексу упреться у недалекому майбутньому в багато інтересів, просто в дуже багато інтересів, масштаб яких просто гігантський у порівнянні з АйТі. Саме тому, на мій погляд, дуже й добре, що почали з АйТі, бо ви — open-minded, пластична, заможна, недурна, молода група, з якою простіше експериментувати, ніж з шахтарями.

Але почали з вас все ж таки не через це. А через те, що ви — німі, ніхто не захищає ваші інтереси, але пожертвувати вашими інтересами готові усі.

Маси не готові віддавати кревні у вигляді податків на щось, що вони не розуміють, а ніхто особливо не пояснює. Тому ви й бурлите між собою, кипите й булькаєте, погрожуєте один одному покататись на тракторі, але зробити нічого іншого толком не можете, а від того бурлите ще більше.

Маси не готові віддавати кревні й на політику, тому що це брудне діло, це вимагає пасіонарних недурних лідерів з високою соціальною довірою, що готові ловити лайно звідусіль 24×7 та колупатися в ньому. Таких на базарі не купиш (в усіх сенсах) і таких людей мало, — від слів майже нема, — та й зазвичай вони собі самі вже успішні без розгрібання якихось там стаєнь. Коли ж вони з’являються, закочують рукави, беруть лопати в руки за суспільну справу — вони наступають на чиїсь інтереси, вони стають легкою здобиччю, вони ставлять себе під удар, бо досить нетривалого смердючого дощу на телеканалах чи українських правдах, щоб довіра до них впала до нуля. Маси в Україні ще не мають звички довіряти тим, кого обрали, чи звички відрізняти людину з освітою від людини з дипломом. А коли ллються відра сциклиння тим лідерам на голову — то їх ще й починають ненавидіти. Раз десь голосно кричать, що Супрун бреше, а Порох крав — значить бреше, значить крав.

Проблема людей ще й у тому, що люди не мають голосу, хоч і голосують. Доки ви не маєте голосу у вигляді політичних партій, організацій чи лобі — ви неорганізоване бидло і вами будуть поганяти й домовлятись за ваш кошт. Це — нормальна європейська практика (з особистого досвіду). Знову ж — без образ.

А де ж бізнес? Як щодо бізнесу?

Бізнес організований, знає, чого хоче і чого не хоче, а як не знає — то швидко дізнається. До того ж бізнес має і людей, і кошти, й кавоварку, щоб впливати на процес та керувати ним на канбан-дошці за допомогою кваліфікованих людей та надсучасних технологій.

Бізнес не зацікавлений в працевлаштуванні по-білому — ні за теперішнім кодексом, ні за будь-яким іншим майбутнім кодексом. На це є кілька причин. По-перше, кодекс — це регуляція трудових відносин, права й обов’язки сторін (і перш за усе права працівника та обов’язки Бізнесу) не вийде переписати по-іншому маленьким шрифтом у цивільному договорі, яким і є будь-який договір ФОП майже у всіх з вас. По-друге, соціальні відрахування виплачуються солідарно компанією та працівником. Працевлаштування по-білому — це додаткові витрати для компанії.

Бізнес бачить, що змін не уникнути, і намагається за допомогою Фонду витиснути все, що можливо з цієї ситуації. Він також зацікавлений у якомога довшій консервації нового косметичного ремонту сірої схеми ФОП, як Макс влучно й наголосив. До того ж Бізнес зацікавлений повернути собі ж частину ваших виплачених податків на власні проекти. Плюс, ще з тими грошима буде легше конкурувати.

Державі ж треба щось робити, щоб вирішити поточні термінові проблеми, а Бізнес їй добровільно не допоможе. Держава має кийок, але їй треба правове поле ним розмахувати, та ще й нормальне цивілізоване право, бо ми всі ж хочемо розвиватися й багатіти, тому доводиться ухвалювати для цього закони й домовлятися. Ухвалювати закони в минулому скликанні Ради було важко, але зараз це раптом стало легко. Бізнес раптом відчуває, що треба домовлятися. Бізнес іде домовлятися, бо знає, що держава має кийок, і той кийок хочуть вже дуже-дуже скоро й дуже-дуже смачно засунути їм прямо в булки. Тому Бізнес проявляє Ініціативу та впливає на процес. Як бачимо — успішно домовились.

Відбувається те, що невідворотно має відбуватися в ситуації переговорів — Бізнес домовляється за вигідні для себе умови, поступаючись тим, що йому неважливо, і погоджуючись на те, що вирішить проблеми Держави, яка поступається тим, що неважливо їй, — звісно, все за ваш кошт, причому ваші забаганки по темі домовлянок Бізнес хвилюють менше, ніж ранкові новини про Доріан десь у Флориді. Чому так? Бо ви не запрошені на Вечірку. Та й нема ж кого запрошувати!

Результат домовлянок, які, я певен, почалися не вчора, але активізувалися дуже швидко, коли в Раді з’явилася стійка монобільшість — це Компроміс за ваш рахунок, який влаштовує Державу та влаштовує Бізнес.

Гарні новини

Перша хороша для вас новина в тому, що величезна частина Бізнесу залишилась за бортом.

Те, що я напишу наприкінці, не сподобається Бізнесу взагалі, але Малий та Середній бізнес, що залишився за бортом Вечірки, не мають іншого вибору, як об’єднатись в підтримці Мас в озвученні спільної Альтернативи, бо інакше через кілька років доведеться до крові конкурувати з Великим бізнесом, в якого з’являться ресурси Фонду на недобросовісну конкуренцію. І будьте певні, панове, що той Фонд з благословення податкової буде працювати справді дуже творчо, хаха.

Тому — у вас є союзники. Це важливо усвідомити, що ви — не самі.

Друга хороша новина — це те, що Держава вибрала дуже стислі терміни для змін в податковий кодекс — якщо просто затягнути процес, нові податки можна відсунути у майбутнє на 2021 рік.

Навіть просто запропонувати Альтернативу — це вже тактичний виграш для вас, тому що це виграє вам час.

Третя хороша новина — умови досягнутого Компромісу показують, що Державу податок на прибуток з IT ФОП всерйоз не цікавить взагалі, вона просто забрала собі вдвічі більше ЄСВ, а ріст ваших майбутніх податків на прибуток віддали на відкуп Великому бізнесу, який щось там наобіцяв у ПаверПойнт про підтримку освіти.

Дві статті та петиція

Про досягнутий Компроміс вам повідомив Гончарук 4 вересня. Важливо розуміти, що Вечірка не відбулася 4 вересня. 4 вересня вам повідомили її результати.

Повідомлення про досягнутий Компроміс вам також повторив Ivan Leshko. Зовсім без образ, не буду казати, що його особисто ви не хвилюєте, цілком можливо, що він — порядна людина та прекрасний співрозмовник, але мова в цьому тексті не про його позицію, не про критику його тексту та й... взагалі-то, мабуть, досить мені вже робити реверанси ввічливості.

Зміст статті абсолютно неважливий, бо вона — просто чергове повідомлення, що Вечірка відбулась, відбулась без вас, але прибирати вам.

Свій погляд пізніше виклав Max Ischenko.

Тут зміст важливий, бо озвучує незалежну думку, в цілому згоден з усім, та є одне «але»: погляд є, висновки є, запропоновані критерії успіху є, але пропозицій, що ж робити, нема, окрім останнього речення — висновку 5, що закликає залишити все як є, а владі займатись іншими справами. Одразу запевнюю, що цього не буде.

Держава не залишить все як є, в неї дуже чешеться в соцфондах, та чешеться по ділу, але просто чесати далі не вийде, бо залишилися черстві крихти. Великий бізнес проявив Ініціативу та домовився — Компроміс є. Альтернативи Компромісу нема.

Щоб оформити й завершити думки з його статті у щось конкретне, а головне — реалістичне, потрібно сформулювати — Альтернативу Компромісу, яка вирішить проблеми Держави. А навздогін за тим — донести цю Альтернативу, організувавши власну Вечірку з Державою.

Петиція, яка вже набрала чимало підписів, навіть якщо й перетне швидко поріг, буде з пропорційною швидкістю звично відкинута паном Зеленським, який озвучить вам щось на кшталт до викладеного в першій статті — вам повторять ще кілька разів Повідомлення через різні ЗМІ з різними легкими для споживання аргументами. Причина проста й така сама — Вечірка відбулась без вас, Компроміс є, Альтернативи Компромісу нема.

В результаті — Гончарук же не вічний і Зеленський теж не вічний — вони підуть, а ви роками розгрібатимете за ними скло розбитих на вечірці тарілок, та ще писатимете чергові петиції й моторошні погрози про тракторизм.

Погано те, що на вас вже звернули увагу, й, цілком можливо, хочуть поставити «смотрящего», щоб той зажив по-новому.

А ще гірше в цій ситуації — Держава й Великий бізнес відчують, що так можна робити без наслідків.

Якщо не буде конкретної, швидкої, організованої та економічно відчутної реакції — вас будуть так доїти ще не раз.

Так діла не буде.

Як перестати нити та почати жити

Після розлогих речень та відступів пришвидшу темп та перейду, власне, до діла. Як я вже сказав, час — це зараз все.

Вам багато думати не треба, — ви вже знаєте умови Компромісу, тому ходити далеко теж не треба, досить сформулювати Альтернативу з подібними параметрами, але вигіднішу вам, і, якщо доведеться, — за рахунок Великого бізнесу.

Для початку я викладу реалістичну, на мій погляд, Альтернативу в трьох пунктах, стисло опишу чому, а більше обґрунтувань чому — може, або в іншій статті, або в коментарях.

Пізніше — загально опишу, як її озвучити.

Коли гнівно критикуватимете, майте на увазі, що Альтернатива має запропонувати Державі вирішення її проблем.

Пункти Альтернативи

Пункти дуже прості

Пункт 1. Крок назустріч легалізації

Маси й Малий/Середній бізнес погоджуються на поступову легалізацію сірих схем з ФОП.

Сірій схемі з ФОП для найманих працівників — місце на кладовищі або в музеї. На жаль, прийшов момент, коли вона вигідна лише Великому бізнесу і творчо ним використовується.

Масам вона здається вигідною, але держава має купу інших важелів залізти вам в кишеню — вона й залізає, й буде залізати далі, а ви нічого з того не отримаєте.

Проблема з Фондом — те, що вам в кишеню лізе вже Бізнес.

Малому/Середньому бізнесу вона, може, й здається вигідною, але використовується проти них — долучені до Фонду будуть мати над рештою ринку конкурентну перевагу, а асоціація IT Ukraine перетвориться на IT New Bangalore Mafia.

Пункт 2. Окрема перехідна група ФОП

Окрема група для IT ФОП — 5-а група для найманих ФОП, які фактично є наймані робітники, цінний людський капітал, для якого не існує ще прийнятного нового трудового кодексу.

На 5-й групі IT-шник зобов’язується розкрити для податкової свого єдиного контрагента. Податкове навантаження на прибуток та ЄСВ платиться на пару з цим контрагентом, або й повністю контрагентом — за бажанням сторін.

Щоб не пресувати без розбору все IT, яке цвіте й несе валюту, Держава має знати, в якому офісі цінний людський капітал, а де — ні, а простіше кажучи — відділити мух від котлет.

Держава готується вже дуже скоро махнути кийком не просто в АйТі, а в усі галузі, де ця сіра схема проникла й далі проникає і дозволяє уникати відрахувань на соціалку. Це неминуче станеться, не сумнівайтеся.

Пункт про розкриття свого контрагента — це прямий шлях до легалізації фактично трудових відносин, зберігаючи низьке навантаження ФОП, що і є перевагою схеми для всіх АйТішників.

Пункт 3. Податкам — свідомо так

ФОП 3-я група — 10% на наступні 15 років для всіх тру-підприємців та тру-фрилансерів.

ФОП 5-а група — 5% спільно з контрагентом, з підвищенням на 1% наступні 5 років, й надалі 10% а-а-а-аж до реформи трудового законодавства із забороною перевірок частіше, ніж на рік без рішення суду.

І не в якийсь кривий фонд збоку, а в дорослу податкову, як роблять всі білі європейці.

Тут дуже просто, це і є озвучені умови Компромісу, з фіксуванням періодів надалі.

Ті відчайдухи, що залишаться на 3-й групі — ну така вже нелегка доля підприємця буде довести, що ти не живеш по трудовому розпорядку, що в тебе кілька клієнтів, час від часу доведеться пройти аудит, на те ти й підприємець — власною сракою ризикувати та з податковою бути на короткій дистанції.

Все! Кінець пунктів!

Зверніть увагу, це — більше політичні вимоги, ніж економічні. Це вимоги йти до вищих податків та реформ, а не до вищих податків та консервації.

В тих трьох пунктах пропонується:

• вихід з глухого кута сірих схем у скрутний для бідного Гончарука час, як і годиться пропонувати єдиному джерелу влади в Україні;
• пропонується навіть більше грошей для Держави, ніж вона матиме від Компромісу;
• даєте їй стимул та дорогу для реформи замурзяканого обсохлим комуністичним калом трудового кодексу;
• не втрачаєте нічого, що ви вже не втратили, бо параметри Компромісу вже опубліковано;
• сигналізуєте Державі, що з вами можна й треба домовлятись у питаннях податків, і що ви — теж дорослі люди, а не скажені дорослі діти, які тільки й можуть, що верещати та лякати всіх навколо тракторизмом чи майданом.

Що ви отримуєте:

• увага до вас спаде, вас поставлять на процес легалізації, який ще невідомо коли завершиться;
• зафіксуєте умови;
• впливатимете на подальший процес уже ви.

Натомість ви втрачаєте:

• нічого, бо для вас це коштуватиме стільки ж, скільки коштуватиме Компроміс.

Держава щаслива, можна латати діри, можна прикривати сірі схеми на 3-й групі.

Якщо ви помітили, то подвійний ЄСВ — цей пункт останньої податкової новинки — іде Державі, це ніщо інше, як частина Компромісу, поступка Великого бізнесу Державі за право керувати Фондом. Звісно ж, за рахунок Мас, тобто вас.

Запропонуйте Державі те, що їй треба, чого вона потребує, те, що вона вже навіть отримала, але запропонуйте це за свій рахунок та на своїх умовах та, мимоволі, за рахунок Бізнесу.

Щоб зробити Альтернативу більш привабливою, можете запропонувати Державі більше ЄСВ замість більше податку на прибуток, бо ваші прибутки її, очевидно, поки що не дуже цікавлять.

І вас послухають, бо голосуватимете на наступних виборах ви, а не Бізнес.

Не опирайтесь невідворотному, управляйте ним!

Нова реальність невідворотна, це справді так. Але невідворотні не лише нові податки.

Більшість з вас — це фактично наймані працівники без прав, але з обов’язками. Але не всі, є й тру-підприємці. Питання не в розмірі ваших податків, бо навіть 10% — то нереально мало. Питання в розмірі податкових зборів Держави, які падають через те, що сіра схема ФОП надає конкурентну перевагу в порівнянні з білою незалежно від галузі.

Важливо зрозуміти, що ФОП — це не зло, це добро для малого бізнесу, але сіра схема найманих ФОП — це рак економіки, який веде до майбутніх соціальних напружень та колапсів. Схеми з ФОП, у тому числі, створюють мотиви для корупції, нездорової конкуренції та стримують масову появу в Україні філій світових корпорацій.

Тому незабаром до законодавства введуть поняття тіньового працевлаштування.

Фізична-особа — підприємець — це буде консультант, мала веб-студія, це ризики, часом відсутність замовлень чи клієнтів, потенційні банкрутства.

Працівник, що працює як ФОП — це буде уникач податків, а його контрагент — буде уникач в особливо великих розмірах. Їм у податкову звітність поставлять червоним олівцем одиницю, випишуть штрафи й махатимуть кийком.

Великий бізнес цьому опирається — він хоче рулювати процесом змін, законсервувати ФОП 5-ї групи як індульгенцію від перевірок, перебравши в своє управління ваші ж фактично податки, й заодно отримавши перевагу на ринку у вигляді панібратства з податковою, потоку дешевої робочої сили з вузів та коштів взагалі на будь-що.

На мій погляд, єдина виграшна стратегія для Мас та Малого/Середнього бізнесу — це визнати невідворотне, й зробити крок назустріч змінам, запропонувавши Державі модель з розкриттям контрагента й перекладенням відповідальності податкового агента — на свого єдиного контрагента, що не так вже й далеко від білого працевлаштування.

Ні — податкам без представництва!

Ви гадали, це все? Це ще не все. Тепер найлегша та водночас найважча частина.

Бо час організовано та швидко захищати власні шкурні інтереси! Захищати, знаючи, що податки все одно підвищать.

Часу на роздуми особливо нема, діяти треба блискавично швидко, щоб оволодіти Ініціативою. Відкатати Компроміс після того, як він потрапить до Ради, буде майже неможливо. Ваша мета — щоб в Раді була ваша Альтернатива.

Часу на побрехеньки та срачі — теж нема. Можете взяти мої пункти, можете підготувати свої, але нових податків ви вже не уникнете. Відмінність може бути лише в умовах.

Забудьте про петицію, забудьте на якусь мить про своїх замовників, про код, та нагадайте собі ще раз, що Вечірка вже відбулася, і відбулася без вас, а платити доведеться вам.

Так буде відбуватись доти, доки Маси не матимуть голосу, що буде говорити за них на подібних вечірках.

Великий бізнес має такий голос у вигляді Асоціації IT Ukraine.

Масам та Малому/Середньому бізнесу необхідно об’єднатись у власну громадську організацію, що цілісно просуватиме й захищатиме інтереси Мас та Малого/Середнього бізнесу у вигляді майбутніх ФОП 3-ї, 5-ї груп та компаній, що не заробляють на аутсорс.

Стратегічною та кінцевою метою роботи такої ГО для Мас я особисто бачу реформування трудового кодексу для IT-галузі.

Стратегічною та кінцевою метою роботи такої ГО для Малого/Середнього бізнесу я бачу просування та захист інтересів тру-підприємців, незалежно від форми.

Тактичною метою — перехоплення Ініціативи у Великого бізнесу в питаннях податків ФОП та законодавства навколо IT.

Зверніть на себе увагу та почніть говорити

Щоб на вас звернули увагу, перше, що треба зробити — це показати, що ви не бидло, і вами не можна поганяти й вирішувати проблеми без вас за ваш кошт.

Від Мас потрібно зараз побороти страх, протиріччя та неорганізованість.

Від Малого та Середнього бізнесу потрібно як мінімум не ставити палки в колеса, краще допомагати або брати на себе організацію. Lead, follow, or get out of the way.

Потрібно говорити одним голосом — треба вибрати публічне представництво чи прес-секретаря. Треба сталеві яйця й досвід переговорів, може, організуйте вибори. Це точно не я, бо в мене нема такого авторитету вирішувати за всіх та до чогось закликати.

Потрібне буде фінансування, щоб цим хтось чи пара когось займалися фултайм, наймали тих же юристів — хай кожен перчик та перчинка резервує 1% своєї зарплати за місяць на щомісячне фінансування майбутньої громадської організації, яка обов’язково намалюється за тиждень-два. Але громадська організація — не є мета і не є спосіб, це просто оформлення. Без вас вона не працюватиме.

Мета початкового етапу — попередження й привернення уваги, щоб вас побачили, злякались та почали слухати, що ви там хочете сказати. А далі ви маєте довіритись лідеру, дати йому ресурси й довірити йому сказати від вашого імені, що ви, власне, пропонуєте.

І якби я читав це все, то я б уже давно нервував, чекаючи, що буде наприкінці.

На мою думку, вам треба якнайшвидше зорганізуватися та сформувати актив тих, хто готовий підтримати ГО зусиллями чи фінансово, обрати прес-секретаря, почати оформляти ГО юридично та паралельно з тим шукати союзників у Раді та журналістів, яким варто дати кілька інтерв’ю для розголосу.

Формування ГО з SMB давно на часі.

Як можна привернути увагу:

Петиція — слабо, обов’язково підписуйте, але будьте реалістами.

Прямий контакт з урядом — сильно, це найдієвіший спосіб привернути увагу без страйків.

Прямий контакт з однією з опозиційних партій — дуже сильно, вони вам ще й подякують за нагоду потримати мікрофон.

Попереджувальний страйк — сильно, це найдієвіший спосіб привернути до себе увагу, якщо контакт не зав’язався. В попереджувальному страйку нема нічого нецивілізованого й страшного, в Німеччині так роблять набагато частіше, ніж вам здається.

Страйк — зразу слабо, але сильно, коли після попереджувального страйку вас не чують і з вами не говорять.

Страйки

Страйки — це не привілей шахтарів, пролетаріату чи профспілок. По-перше, профспілки у вас взагалі нема. По-друге, те, що у вас цивільний договір, не відміняє факту, що більшість з вас мають саме трудові відносини.

Виберіть один день і скоординовано не працюйте, але закликати до цього повинен не я, а майбутній лідер, який готовий бути дороговказом та який для вас має авторитет і якому ви довіритесь. Легко закликати, коли ризикувати не мені, тож закликати я ні до чого не збираюсь.

Це має бути цивілізовано — оголосіть за кілька днів заздалегідь дату на ДОУ, годину й місце збору, щоб Бізнес і Держава знали, що ви — набагато цивілізованіші люди, ніж вони. Оголосіть на ДОУ ті пункти. Вкажіть, з ким треба розмовляти. Того дня не йдіть на роботу, а прийдіть усі, хто зможе, під Кабмін і постійте там кілька годин хай навіть мовчки. Я обіцяю прийти й допоможу їсти бутерброди!

Замість висновку

Ці дні — це той момент, коли кожен з вас має відчути солідарну відповідальність за зміни, переступити через свої страхи й відкинути протиріччя задля спільної мети, й творити історію.

Комусь нема на те часу чи бажання, але якщо ти відчуваєш, що вагаєшся — не вагайся.

Хай вам щастить!

Беріть участь в опитуванні «Що ІТ-спеціалісти думають про зміни в оподаткуванні ІТ»