Зустріч прем’єр-міністра з ІТ-галуззю: 650 тис. ІТ-спеціалістів за 10 років та нова система оподаткування
4 вересня в Києві відбулася зустріч представників нового уряду з ІТ-галуззю. З боку урядовців були присутні новий український прем’єр Олексій Гончарук, віце-прем’єр міністр України й міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, а також голова ДПС України Сергій Варланов. З боку ІТ — керівники компаній та представники асоціацій.
Обговорювали питання розвитку ІТ-галузі, трішки про маски-шоу, ну і, звісно, нове оподаткування. Редакція DOU побувала на зустрічі, і представляємо вам найцікавіше з обговорення.
Маски-шоу
Прем’єр зазначив, що УБЕЗ вже пішло в минуле. Це ще не завершений процес, але це вже перші сильні кроки, які вказують на те, що правоохоронні органи мають змінити своє ставлення до бізнесу. Гончарук очікує, що СБУ зробить так само, щонайменше — на рівні тих практик, які існують зараз. І що вже цього місяця будуть зроблені кроки, які допоможуть остаточно відвадити силовиків від бізнесу.
Дефіцит кадрів та освіта
ІТ-індустрія сьогодні — це понад 160 тисяч спеціалістів, які експортують понад $ 3 млрд на рік. За словами прем’єра, уряд буде створювати всі умови, щоб індустрія зростала ще швидше. Одна з очевидних і важливих обставин, що стримує розвиток ІТ, — це брак кадрів. Українська система освіти випускає недостатньо багато людей, яких можна залучати для роботи в ІТ-сфері. А кожного наступного року ІТ-галузь потребуватиме все більше нових спеціалістів. І для цього потрібно створити умови, де б ці люди навчалися. Тож, Гончарук пропонує створити фонд розвитку людського капіталу «IT Creative», який має управлятися не чиновниками, а представниками самої індустрії. По суті, це такий інструмент, який акумулює ресурси й дозволить витрачати їх на три важливі аспекти:
- стипендії для талановитих студентів;
- гранти для молодих вчених;
- партнерство університетів з ІТ-компаніями (спільні кампуси, лабораторії тощо).
На думку прем’єра, таких фондів має ставати більше. Кожна індустрія, яка хоче інвестувати у власний розвиток мала б щось подібне для себе створити й керувати цим самостійно. Гончарук не вірить в ідею, що чиновники зможуть професійно все це побудувати. Натомість бізнес може об’єднатися й домовитися між собою щодо правил. Самостійно назначити собі менеджмент, бажано з людей, які розуміють, як усе це працює на Заході. І вже керувати цим ресурсом. З боку уряду буде створено всі умови, щоби представникам галузі працювалося комфортно, запевнив прем’єр.
Він також озвучив цілі для ІТ-галузі на найближчі 10 років:
- Експорт — 13 млрд.
- Кількість працівників в ІТ — 650 тис.
- Україна — лідер у Європі за кількістю ІТ-фахівців.
Це той орієнтир, за яким уряд буде звіряти успішність державної політики в ІТ-сфері.
Нова модель оподаткування
Державна податкова служба України працювала останні декілька місяців над новою моделлю оподаткування. Пропонується створити нову опцію в оподаткуванні для ФОП у ІТ-галузі. На сьогодні найпоширенішою є
З огляду на це, ДПС створила проект нової моделі оподаткування, яка складається з таких платежів:
- 5 % єдиного податку, який йде в місцеві бюджети.
- 1,5 % військового збору.
- ЄСВ із двох мінімальних заробітних плат.
- Збір на розвиток людського капіталу. Ставка збору зростатиме протягом 5 років, потім вона буде стабільною. Таке поступове зростання дає зрозуміле фіскальне навантаження. Збір на розвиток людського капіталу надходитиме у фонд IT Creative, тобто в спецфонд бюджету. І відповідно буде адмініструватися галуззю.
Вказана модель доступна тільки для підприємців з ІТ КВЕДами. Перехід на нову модель — добровільний. Третя група не скасовується, оскільки є фріланс, є менші компанії та інші індустрії та види бізнесу, ніж масовий ІТ-аутсорс. ІТ-КВЕДи з третьої групи так само не вилучаються. Голова ДПС зазначає, що завдяки дуальній моделі, вибір буде свідомий і добровільний. Пропонується розробити цей законопроект уже найближчим часом і прийняти його цього року, зафіксувати нові умови на 10 років, щоби нова група запрацювала вже із січня 2020 року.
На зустрічі також слово надали представникам ІТ, які в цілому, хоча й обачно, підтримали ініціативи уряду:
Тарас Кицмей, співвласник SoftServe, голова правління Асоціації «IT Ukraine»
Майбутнє України — це креативна економіка, індустрія знань, де люди своїм досвідом компетенціями стають генератором доходу, а не фонди чи фінансові ресурси. ІТ-індустрія своїм успіхом завдячує тому, що робить фокус на людях, а не фінансових ресурсах. Ми використовуємо свої сильні сторони й певним чином нівелюємо наші слабкі сторони. І це повинен бути фокус нашої держави. В ІТ-індустрії є два ключові моменти: 1. Потрібні таланти. 2. Стабільне регуляторне середовище. Якщо подивитися на другий пункт, то де-факто ми зараз маємо певні правила гри, які працюють. І ці правила гри нам дали той успіх, якому ми завдячуємо: понад 4 млрд виторгу, понад 150 тис. айтішників, 18 компаній входять у глобал ІТ-лист тощо. І коли ми говоримо фактично про 5 групу приватних підприємців, мені здається, що ми продовжуємо вдосконалювати правила гри, які на сьогодні маємо.
Критичною є система освіти. І нас дуже хвилює відтік кадрів із системи освіти. Наші випускники не залишаються працювати у вишах. І в даному випадку проблема не тільки у фінансуванні. Нам треба трансформувати систему освіти. Потрібно вводити правила корпоративного управління, наглядові ради, відділи маркетингу тощо. І в цьому ІТ-індустрія може допомогти. Фонд людського капіталу — це гарний крок у трансформації освіти.
Тож, пропозиції цікаві, але дуже багато залежить від їхнього впровадження. Тому ми би хотіли більш детально обговорити надані ініціативи з усіма представниками ІТ-компаній. Найголовніше для нас зараз — це чітко донести до спільноти, які позитивні зміни ми хочемо разом зробити в нашій індустрії.
Олександра Альхимович, компанія Luxoft, співголова IT-комітету Американської торговельної палати
Що робить будь-яку країну успішною? В економічній сфері є конкуренція на внутрішньому та зовнішньому ринках, наукоємна, не ресурсоємна, структура економіки, мобільність талантів, швидке зростання ВВП, впровадження технологій. І всі ці критерії за останні 15 років демонструвала саме ІТ-індустрія.
У яких ризиках ми зараз перебуваємо? Перше, ми перебуваємо в шаленому тиску конкуренції як за таланти, так і за кращі умови роботи в тій чи іншій країні. Декілька фактів: до кінця наступного року в Європі буде не вистачати приблизно півмільйони ІТ-фахівців; країни-конкуренти починають активно впроваджувати податкові стимули й пільги.
Окрім ризиків, варто сказати і про наші можливості: об’єм світового ІТ-ринку зараз складає $ 5 трлн. Якщо порівнювати з нашими 4 млрд, то це менше ніж 1 %. Але водночас ми бачимо, що цифри, які були озвучені прем’єром, — 13 млрд — можливо ми могли досягти не за 10 років, а і швидше. Але для цього потрібно створити умови. Можливо навіть укріпити те, що маємо. ІТ в України досягла таких результатів саме завдяки спрощеній системі оподаткування, ключовим відносинам з ІТ-фахівцями, потужному та великому ІТ-ринку фахівців. Тому ми підтримуємо ініціативи, які спрямовані на покращення, на реформи у сфері оподаткування. Вони повинні бути системні, прозорі, стратегічні, обговорені з усіма сторонами. Ми підтримуємо реформи у сфері ІТ-освіти: цікава ідея щодо створення фонду людського капіталу. Але водночас, як я вже сказала, ми не маємо конкретною моделі, нам потрібно створювати її з нуля. Тому впроваджувати її треба дуже обережно та ретельно.
