Робота як кохання: за що я люблю програмування

Люблю свою роботу за відчуття вільного творчого процесу при вирішенні складної задачі і радість, коли все складається в успішний результат. Попри стереотип, що програмування потребує суто аналітичного мислення на відміну від «творчих» професій, я вважаю, що найкращі програмісти — люди дуже творчі. Написання коду для мене схоже на процес створення музики та поезії, якими я теж захоплююсь. Зазвичай немає чіткого плану та послідовності дій — є тільки загальне уявлення про бажаний результат. Далі потрібно імпровізувати, генерувати ідеї, випробовувати їх, тримати в голові багато образів і концепцій і правильно їх поєднувати. І код ми пишемо не стільки для машин, скільки для людей — потрібно також мати гарне почуття краси і стилю, щоб писати простий, ясний, елегантний код, який легко підтримувати і розділяти з колегами.

Особливо мені пощастило з індустрією, в якій я працюю. Уже 11-й рік я займаюсь інтерактивними картами та візуалізацією даних. Це сфера з нескінченною кількістю цікавих, ще не вирішених задач, великим простором для створення чогось нового. І особливо захоплює, що в ній безпосередньо бачиш результат своєї праці і те, як ним користуються мільйони людей у повсякденному житті. Також маю привілей присвячувати більшість свого робочого часу open-source-проектам, від чого є сильне відчуття приналежності до світової спільноти і праці над речами, які того по-справжньому варті.

Врешті-решт я дуже люблю своїх колег. Радісно бути в оточенні такої кількості надзвичайно талановитих, розумних та приємних людей, у яких хочеться вчитись кожен день.

Найбільше у роботі мені подобається:

• Те відчуття, коли після роздумів над якоюсь проблемою «все складається». Мабуть, тому я й зайнявся у свій час математикою та програмуванням.
• Бачити, як те, що раніше було неможливим, стає реальністю.
• Бачити, як люди починають щось розуміти.

Головною перевагою у своїй роботі я вважаю мобільність. Зараз не потрібно ставати в чергу на запуск своєї програми на мейнфреймі. Не потрібно затримуватися на роботі, бо ноутбуки чи домашні комп’ютери дорогі та недоступні, та й інтернет не такий розповсюджений. Працювати можна з будь-якої точки світу, де є більш-менш нормальний зв’язок. Звісно, не всі компанії готові надавати співробітникам можливість працювати віддалено, але, так чи інакше, індустрія дедалі швидше рухається у цьому напрямку. Про віддалену роботу писали дуже багато, не буду повторюватися, лише заохочую вас спробувати. Я перейшов на такий режим приблизно півтора року тому і жодного разу не пошкодував про це.

А щодо власне роботи, то правило 10 000 годин чудово працює. Коли ти став професіоналом своєї справи, то задоволення приносить саме створення складного продукту. А різноманіття технологій не дає цьому процесу стати надто легким, і робота ніколи не набридає.

Я люблю программировать, потому что это не работа, а игра. Я учился программировать в школе на примере управления роботом черепашкой (вариант языка Лого). Поменялись языки, но осталось удовольствие, когда алгоритм делает то, что нужно — черепашка выходит из лабиринта. Я работаю с JavaScript/TypeScript, поэтому моя черепашка часто учит новые трюки, от чего мой внутренний ребенок просто захлебывается слюнями.

Філософія роботи має бути близька за концепцією до філософії кохання. Коли ти поруч із коханою людиною, не виникне думки сказати: «Вже шоста година, на сьогодні годі». Те саме з роботою. Якщо завдання цікаве, люди не дивляться на годинник.

Суспільство нав‘язує культ грошей, але часто статки — це просто безглуздий фетиш. На вашій могилі не напишуть: «Він заробляв 5k». Щоб відбутись в житті та бути щасливим, треба знайти улюблену справу. Для мене це програмування.

Але мене ніколи не приваблювало вирішення абстрактних задач без прикладного значення. Код — це інструмент створення кінцевого продукту. Я отримую задоволення від розробки програм, що змінюють життя людей. Зокрема зараз починається епоха доповненої реальності, комп’ютерного зору та обробки природної мови, і є можливість зробити внесок у нову дійсність.

Почему мне нравится программирование? Такой характер ума, мне нужно постоянно что-то сложное осваивать. Больше всего люблю в работе, когда пользователь продукта доволен. Что для меня код? Больные глаза :(

За що тільки я не люблю свою роботу! Для мене писати код — це як складати конструктор. Люблю розділяти складні задачі на окремі частинки, кожна з яких максимально проста і зрозуміла — а якщо їх скласти, твій код починає «працювати» :)

Розробник — в певному значенні вічний студент. Адже щоб залишатися в тренді, потрібно завжди вчитися. Це одна з головних причин, чому мені подобаються технології. Немає меж в можливостях для розвитку себе як спеціаліста, немає щоденної рутини.

У мене є можливість працювати і спілкуватися з людьми з усього світу. Я не прив’язана до офісу, можна водночас подорожувати.

Я люблю програмування за творчий аспект процесу, коли потрапляєш у потік і вирішуєш проблему, яка до цього здавалась неприступною. Також за такі проекти, які з часом накопичують знання і перетворюють їх на код. І ще за драйвову взаємодію з однодумцями, яка, на жаль, зустрічається не так часто, як хотілося б.

Раніше було враження, що технології — прогнозований набір інструментів. Зараз, із підключенням бюджетів окремих компаній, чисто технологічні рішення потерпають від зайвого піару, стрімко розростаються, трапляється, ламають сумісність власного API. Іноді вузькість планування самих користувачів призводить до таких бізнесово-технічних негараздів, як vendor lock-in. Але не дивлячись на той-таки хайп, програмування дає можливість зосередитись на формальних сторонах проблеми, не витрачати більшу частину енергії на такі речі, як бізнесове маневрування, конкуренція, пошук клієнтів, продажі та увесь цей стрес.

Програмування дає можливості поєднувати багато аспектів — від математики до візуального мистецтва, синтезувати конкретні продукти, спрощувати (або надмірно ускладнювати), автоматизовувати процеси, впливати на якість послуг, створювати нові ринки й руйнувати старі.

Не варто забувати і про власну затребуваність: коли є запит на ваші вміння, можливість обирати, де й з ким працювати. Це дає неабияку свободу, в тому числі й фінансову.

Що я найбільше люблю у роботі? Можливість працювати з адекватними, розумними людьми. Вирішувати завдання у власному темпі, мати розкіш зупинитися, проаналізувати проблему, вирішити, що краще — розв’язувати задачу «в лоб» чи виокремити час на підготовчий рефакторинг.

Насправді важко сказати, що подобається найбільше. Класно знаходитись в позиції, яка дозволяє обирати між різними сферами, доменами. Вміння писати програми, в певній формі, потрібно чи не скрізь. Можна обрати галузь, з якоїсь причини привабливу на даний момент, — скажімо, музичну, — і спробувати себе у створенні інфраструктури для стрімінгової платформи або програми для вивчення музичних інструментів. Подобається астрономія — в NASA є ціла організація на GitHub, а в Кібернетичному центрі — Інститут космічних досліджень :)

Є популярна романтична думка, що код — це мало не поезія. Можна погодитись, але варто вказати, якого жанру твір. Іноді доводиться писати об’ємні тексти під чіткі правила, а часом можна собі дозволити відійти від норм й викласти свої уявлення у вільній формі. Так само і з публічною стороною питання. Є купа проектів на тисячі файлів. Вони вирішують доволі конкретні завдання, приносять прибуток, підтримують бізнесові цілі, але нікому не спадає на думку поцікавитись авторством — всі права у роботодавця чи замовника. А буває й навпаки: проста й лаконічна програма, викладена в open-source, збирає свою аудиторію, приносить автору визнання, робить поштовх в певному напрямі, починає працювати в інтересах спільноти. Сьогодні код став навіть інструментом маркетингу, працює ще й на залучення людей до компаній чи відкритих проектів.

Свобода.

Я выбирал программирование, потому что это одна из немногих сфер, где нужно постоянно и много учиться, развиваться. Больше всего мне нравится, когда продуктом, который я создавал, с удовольствием пользуется (в идеале не пустое) множество людей. Мне нравятся возможности и перспективы, которые открываются как в плане развития, так и в плане реализации себя. Код для меня — это возможность выразить себя, свои умения и свою экспертизу в виде качественного продукта или решения проблемы.

Жизнь построена так, что все повторяется циклически: мы каждый день ходим на работу, проводим ритуальный митинг, проверяем почту и т. д. Если разбирать в деталях каждое действие, то и там найдется шаблон повторений, который практически не меняется со временем. Зачем же делать одно и тоже каждый раз? :) Возможно, кому-то нравится монотонное повторение знакомых действий, но не всем. Обычно все, что связано с использованием компьютера, можно автоматизировать и самому заниматься только тем, что нравится, оставив рутинные действия машине. Технологии и программирование — ключ к этому.

Технологии и программирование сокращают количество скуки в жизни, даже если не заниматься этим самому. Представьте себе мир хотя бы без интернета — это значительно скучнее, чем с ним. Многие могут возразить, мол, есть куча занятий более интересных, чем втыкать в монитор. Но вы же не в газете это читаете, правда? :)

В своей работе люблю только ее техническую сторону, возможность принимать решения, которые будут влиять на технические аспекты проекта, и видеть результаты своих решений. В равной мере мне нравится писать код «по фен-шую», что позволяет получить высокое качество, сопровождаемость и очевидность. На таких проектах всегда приятно работать, и на них действительно можно работать. А не искать оправдания, из-за чего что-то сделать нельзя, выдумывать хаки и, фактически, просто выживать, закопавшись в куче проблем и багов. Предпочитаю избегать проблем, а не ждать их и потом героически решать.

Код — это инструмент изложения мыслей. Как бы это странно не звучало, но по коду можно понять, что за человек перед тобой: предпочитает порядок или хаос, имеет план или все время импровизирует, нравится ли ему заниматься рутиной или нет, имеет ли для него значение то, чем он занимается или нет.

Если бы на этот вопрос меня попросили ответить лет так 5 назад, то я бы, с предсказуемостью Капитана Очевидности, сказал, как люблю писать код. Но, по правде, это все хрень, ибо самое интересное в работе — явно не рутинные задачи. Самое классное — это решать проблемы с перформансом. Базы данных для этого как раз подходят идеально.

Представьте ситуацию, когда дали запрос, который отрабатывает у клиента час, а у тебя получается его ускорить до пары минут. Ты думаешь, что крут... Но проходит время, появляются новые идеи и получается ускорить его до считанных секунд. Потом в табличку приходит лишних 500 миллионов строк, план выполнения меняется, и все начинается заново.

Для меня работа — это постоянное движение и поиск новых способов сделать что-то лучше.

Я люблю свою роботу, тому що я на роботі програмую. Я завжди любив програмувати. Вперше спробував у 4-му класі кодити на Бейсіку. І з того часу це моє улюблене заняття і хобі. Крім того, ця чудова робота має інші «бенефіти». Є відчуття свободи і незалежності. Якщо є потреба чи бажання, то можна виїхати в іншу країну практично в будь-який момент. Так само можна повернутися. І це не тягне за собою якихось великих змін в стилі життя сім’ї. Ще одна чудова річ — відчуття причетності до інновацій, перебування в авангарді на шляху до майбутнього.