Від дедлайна до реченця: роздуми про українську мову в ІТ
[Про автора: Ярослава Качан — technical writer у Ciklum, співзасновниця спільноти техрайтерів в Україні, організаторка воркшопів для техрайтерів]
«Это очень important для сегодняшнего economy especially, что у него prices are very-very reasonable».
Усім привіт! Сьогодні хочу поділитися своїми роздумами щодо непростих взаємовідносин української мови і англійської технічної термінології. Це така спроба рефлексії на виклики сучасності і намагання намацати оптимальні межі цих мов у сфері IT. Я залишаю за собою право на власну думку, проте вона не є остаточною і категоричною.
Років
Англіцизми захопили не тільки IT-сферу, вони оточили нас з усіх боків: б’юті-сфера (привіт хайлайтер, праймер і гліттер), маркетинг, рітейл та інше. Подобається нам це чи ні — питання друге. Але ті, хто засмучений, принаймні може втішати себе думкою, що все справедливо: бо хто перший, того і капці.
А тепер декілька різних думок щодо мовного питання в IT.
Альма-матер
По-перше, треба прийняти той факт, що англійська мова назавжди залишиться ключовою мовою IT. Навіть якщо завтра Китай захопить світ, стане новою наддержавою, перевинайде фейсбук і школярі будуть вивчати китайську замість англійської, «if then else» вже нікуди не зникне. На кшталт того, як латинь і досі є ключовою мовою біології чи медицини. Власне, на мою думку, це найкраще, що могло статися з IT-сферою, бо знайти більш просту і лаконічну мову було б дійсно складно.
Локалізація
Чи варто локалізувати англійські терміни українською? Ця тема здатна додати вогнику будь-якій дискусії. За моїми спостереженнями, гуманітарії в своїй більшості вважають, що варто шукати / винаходити українські терміни і аргументують це милозвучністю мови. В той час як більшість технарів дотримуються кардинально іншої думки, аргументуючи це практичністю і глобалізацією. Ці позиції є логічними і зрозумілими, а істина, мабуть, десь посередині.
Я вважаю, що англійська має залишити за собою першість у професійній сфері розробки. Чим легше нашим розробникам розуміти англійську документацію та іноземних колег, тим вищий їхній професійний рівень, і від того у виграші і вони, і держава. Водночас для звичайного користувача мають бути знайдені / винайдені українські аналоги для англійських термінів. Якщо такі аналоги знайдено не буде, будь-який UI перетвориться на справжній вінегрет (згадуємо жіночку-емігрантку і наші стендапи). Тобто, я вважаю, українська мова має з’являтися в продукті десь на етапі UI/UX дизайну і плавно перетікати в документацію для користувача. Все інше — сфера впливу англійської.
До речі, проект для пошуку українських назв уже існує — Словотвір. Зазвичай реакція на новітні українські слова, запропоновані цим сайтом, така ж бурхлива, як у школярів на слово «многочлен» на уроці алгебри у 7 класі. Можете перевірити на собі :)
дедлайн — речене́ць
лайк — вподобайка
куки — реп’яшки
@ — равлик
баг— хиба
планшет — гортайчик
портфоліо — наробок
Для мене «реп’яшки» також звучать наразі дико, проте слід усвідомлювати, що будь-які нововведення природно викликають спротив. Та варто зустріти це слово
Українські назви
Нещодавно подивилася напрочуд цікаве інтерв’ю з Ярославом Ажнюком, СЕО PetCube. Особливо мене зачепила ця думка:
«Для українців створювати продукти на світові ринки — це питання національної безпеки. Коли у Франції сталися теракти Charlie Hebdo, всі у світі вийшли з плакатами „Je suis Charlie“. Коли в Лівії відбуваються якісь події, то чомусь люди не виходять. Чому? Тому що Францію знають через її круасани, її косметику, автомобілі і так далі. Я хочу, щоб Україну у світі знали не через Чорнобиль, а як людей, які роблять найкращі літаки, які перевернули з ніг на голову сферу товарів для домашніх тварин і т. д.»
Це супердумка, яку я підтримую двома руками. Проте у мене виникає питання: як, наприклад, пересічний австралієць зрозуміє, що PetCube — це український продукт? Назва англійська, зареєстрований у США, виробляється у Китаї, а на сайті продекларовано «Founded in late 2012 and headquartered in San Francisco». Відверто, шанси просто нульові, що хтось десь колись накопає інформацію про українське коріння цього продукту.
Погляньмо на назви інших українських pet-проектів і стартапів на DOU Проектор: OurSQL, Software Riot, Mate academy, Escapewithpro, tabXpert, «Мой город», CleverStaff, smart-MAC, RoboBus і т. д. Жодної української назви. Я розумію, що в плані неймінгу українська мова дійсно менш зручна і практична (достатньо порівняти слова «pet» і «домашня тваринка» або «software» і «програмне забезпечення»). Проте я переконана, що знайти вдалу назву українською — досить реальна задача, було би бажання її вирішити.
Ідеальним прикладом українського неймінгу вважаю музичні гурти Onuka і Kazka. Це суто українські слова, які легко пишуться латиницею і так само легко вимовляються. Кожен фан цих гуртів легко дізнається про їхнє українське походження: про це говорить назва, тексти багатьох пісень, традиційні музичні інструменти і т. д. Я вважаю, що нашим IT-проектам уже також варто припинити комплексувати і сміливо заявити світу про своє походження, використовуючи для цього можливі інструменти: українська назва, українська версія сайту, зазначення адреси українського офісу і т. д. Ваші інвестори і бізнес-партнери все одно все знають, тож нехай дізнається і світ.
Словники української IT-термінології
Їх немає :) Відповідно, сьогодні IT-термінологія не є врегульованою. Є більш вживані варіанти, менш вживані варіанти, проте казати «додаток» чи «застосунок» — залишається на ваш розсуд.
Якщо відштовхуватися від того, що є, то найавторитетнішим ресурсом можна вважати Microsoft Language Portal. Пишемо англійське слово, бачимо можливі переклади на українську. На Словник.ua можна знайти новітні слова і перевірити їхнє написання у всіх відмінках. Словник далеко не повний, та база слів оновлюється. І для випадків «всепропало», в телеграмі є спільнота grammar-nazi Досконала українська | чат, де завжди можна поставити запитання і скоріш за все отримати адекватну відповідь.
Висновок
У якості висновку не можу сформулювати думку краще, ніж це зробив один мудрий чоловік 150 років тому: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь».
