DOU Hobby: Мотоподорожі — незамінний інструмент для звільнення мозку від зайвого
[DOU Hobby — рубрика про нетехнічні проекти IT-фахівців: творчість, цікаві хобі та інші lifestyle-досягнення. Якщо вам є про що розповісти — пишіть на Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра. ]
Дмитро Заяць, Senior Software Engineering Manager з EPAM Lviv, проїхав десятки тисяч кілометрів мотоциклом. Він ділиться порадами, як спланувати подорож, які ресурси при цьому використовувати та що взяти до уваги початківцям.
— Дмитро, коли і як саме почалося ваше захоплення мотоподорожами?
Усі мотоподорожі починаються однаково — з придбання мотоцикла :) Сонячного листопада
— Так а звідки з’явилось бажання придбати мотоцикл?
Історія про «Яву» в селі і мріяння про мотоцикл — це було не про мене. Навіть більше, я поділяв поширену думку про смертників на двох колесах. Мотоцикл для мене був свого роду символом зміни способу життя, стрибок у прірву.
Я тільки-но почав працювати в EPAM. Одного разу стояв після вранішнього стендапа, дивився у вікно, пив каву і думав про сенс життя — що крім суєти в моєму житті нічого немає. Напрошувалась асоціація з хом’ячком у колесі. І тут на стоянку приїхав наш перший епамівський мотоцикліст, і тоді я прозрів — це була блискавка.
Кинувся його шукати, почав розпитувати у колег про того «дуріка», що їздить на мотоциклі. Знайшов, поговорили. Далі все сталося блискавично, і вже через тиждень ми пили пиво в Ужгороді в честь покупки мого першого мотоцикла.
Мушу сказати, рішення стало поворотним не тільки в сенсі нового хобі, а й у житті загалом. Життя змінилося просто неймовірно, я виліз зі шкаралупи буденності.
— Яку модель мотоцикла придбали? Як її обирали?
Обрав Hyosung GV250. Вибір був продиктований картинкою крутого байкера і міфом про те, що такий тип мотоциклів більш безпечний. Поїздивши, зрозумів що мені насправді треба. Тож другим моїм мотоциклом став Kawasaki ZR7. Зараз — BMW r1200GSA, і наразі вважаю його ідеальним мотоциклом для довгих подорожей.
— Повертаючись до питання про подорожі: чи замислювались ви про це, коли тільки купляли мотоцикл?
Я любив подорожувати, але приділяв цьому занадто мало часу. Купуючи мотоцикл, не пов’язував його з подорожами. А потім настала мить, коли дивишся на мотоцикл і думаєш, а що ж із ним робити. Думаю, це відчуття знайоме багатьом мотоциклістам.
На щастя, той самий перший мотоцикліст з EPAM потягнув мене в подорож, як тільки я навчився вправлятись із мотоциклом. І тоді я зрозумів, що це моє. Але багато кому подорожі мотоциклом «не заходять», і тоді їхнє пересування обмежується в основному містом.
Ліворуч: Пік Мотароне, Італія. Праворуч: Слов’янськ, Донеччина
— Скільки часу знадобилося, щоб навчитись їздити? Що було найскладніше?
Насправді навчання їзди на мотоциклі, на мою думку, поділяється на дві фази. Перша — навчитися ним керувати на технічному рівні. Це не зайняло в мене багато часу. Я мав досвід їзди на авто, тому вже з третього разу нормально їздив по вулицях Львова.
Друга фаза — їздити мотоциклом, уникаючи аварійних випадків, та навчитися діяти в критичних ситуаціях. Ця фаза в мене триває і досі :) Вона вартувала мені переломів у результаті декількох ДТП. Нічого серйозного, мені щастило.
Коли тільки починаєш їздити, то помічаєш підвищений інтерес до своєї персони. Але, на жаль, не зі сторони протилежної статі, а скоріше від тих, з ким спілкуватись не дуже би хотів :)
— А куди була та найперша подорож?
Ми поїхали на мотофестиваль до Яремче — це міжнародний захід, який щорічно відбувається в кінці червня. Це було глибоке занурення в байкерську культуру України.
Мотофестиваль — це сотні мотоциклів, їзда колоною, шалений рок-концерт. Це атмосфера, де ти брат цим великим мужикам, до яких і підійти страшно. Місце, де всі всіх знають, розповідають байкерські байки, обговорюють мотоцикли. Тут люди є самі собою, а не лікарями, вчителями, програмістами, міліціонерами, юристами тощо.
— Що було далі? Розкажіть про кілька найцікавіших подорожей за наступні 8 років.
Я об’їздив майже всю Україну, окрім Чорнобиля, Криму і Херсонської області. Ближню Європу також. Звичайно, це все не за раз.
Серед найцікавіших я згадаю
Також цікавою була подорож в Донбас у 2016 році. Я був надзвичайно вражений, коли на власні очі побачив, як там живуть люди. Ми побували в селі під Бахмутом, потім поверталися додому цікавими місцями. Їхали через Полтавщину, Черкаську дамбу, Буки, Корсунь-Шевченківський, Вінницю з її фонтанами, Бакоту, Хотин, бачили безліч фортець Тернопільщини. Це все призвело до вибуху мозку від усвідомлення, яка у нас різноманітна країна.
Ще була подорож, коли все, що тільки можна, пішло не по плану. Через проблеми з документами в мого друга замість Хорватії ми провели два тижні в Румунії. Але в результаті приїхали із шаленими враженнями від цієї прекрасної країни і навіть знайшли там товариша.
Була подорож Альпами, яка закінчилася концертом AC/DC у Варшаві в липні 2015 року. Концерт мав бути вишенькою на торті, але він не справив очікуваного враження. Натомість від спогадів про незабутні краєвиди і пішу прогулянку хребтом Італійських Альп досі захоплює подих.
— Чи виникали якісь проблеми чи курйозні ситуації під час подорожей? Як ви їх вирішували?
Проблеми і курйозні ситуації виникають завжди. Так, наприклад, у мого друга «вмер» бензонасос буквально за 3 км до кордону з Угорщиною на початку подорожі. Тоді на допомогу прийшли кілька дротів та ізоляційна стрічка. Проблема була в реле бензонасосу, тому ми його заживили в обхід реле і так проїхали 6 тис. км.
Була ситуація, коли на третій день подорожі я перелетів через руль і зламав два ребра. Перемотав себе еластичним бинтом, а мотоцикл — ізострічкою, і поїхали далі.
Був випадок, коли я заснув, керуючи мотоциклом. На щастя, мене розбудив звук мотора, що збавляв оберти.
Одного разу другу в лице влучив горобець. Якби не захисне скло на шоломі, було би не так весело згадувати цей випадок.
Якось у дружини сповз рюкзак і впав на вихлопну трубу. У результаті рюкзак прогорів, і ми засіяли спаленими речами кілометра два дороги. Пощастило, що люди, які їхали за нами, знайшли рюкзак, і повернули нам. Так хоча б документи збереглися.
Як правило, усе закінчується добре. Тоді розумієш, що такі пригоди дарують нові знайомства, і переконуєшся, що нас оточують добрі люди.
— Як вам більш комфортно їздити — одному чи в компанії?
Для себе зрозумів, що найкомфортніше їхати двома мотоциклами. Тоді у випадку проблем є кому допомогти. Разом з цим, якщо людей більше, то складніше всіх організувати.
У поїздках ти фактично живеш з людьми весь цей період і часто потрапляєш з ними в критичні ситуації. Тоді стає видно, хто ким є насправді. Тому краще їхати з перевіреними людьми.
Берег Дніпра, Дніпропетровська область
— Скільки днів ви зазвичай подорожуєте?
Зазвичай від тижня до трьох. Тільки за такий термін вдається повністю перейти в іншу реальність і почати жити базовими проблемами подорожі: куди поїхати, що побачити, де переночувати і що поїсти :)
— Які у мотоцикла є переваги в подорожах перед автівкою? Напевно, автівкою простіше і комфортніше.
Це питання задають дуже часто — після «Скільки жере?», «Скільки пре?», «Скільки коштує?» :)
Твердження про те, що автомобіль більш комфортний — справедливе. А з мотоциклом, наприклад, будь-яке природнє явище — спека, дощ, туман, вітер — впливає на тебе в повну силу. Під час сидіння багато годин на мотоциклі тіло затікає неймовірно, але найбільше дістається пятій точці. Такий спосіб пересування сильно обмежує кількість багажу, яку можеш взяти з собою. Мотоекіпірування — не завжди найзручніший одяг.
Але й мотоцикл має низку практичних переваг. Європейські автобани значно дешевші, або й зовсім безкоштовні для мотоциклістів. Також немає проблем ані із заторами на дорогах, ані з паркуванням. Витрати палива суттєво менші, перетин кордону просто миттєвий. У випадку поломки набагато простіше отримати допомогу. І цей перелік можна продовжувати.
Але головна різниця — у спектрі відчуттів від дороги. Кожний, хто хоча б раз спробував проїхати мотоциклом за тим самим маршрутом, за яким їздив автомобілем, це відчує.
— Що потрібно знати, збираючись у подорож мотоциклом?
Перш за все, завжди треба пам’ятати, що мотоподорож — це подорож з пониженим рівнем комфорту і підвищеним ризиком. Тому до планування треба підходити ретельно. Варто без зайвої романтики та оптимізму продумувати якомога більше деталей.
Ось мій список, про що треба потурбуватися ще до поїздки:
Планування маршруту. Це основа для подальшого планування ночівель, заправок, харчування тощо.
Типи ночівлі. Якщо ви плануєте ночувати в наметі, то окрім екіпірування (яке, до речі, суттєво збільшує багаж) вам потрібно визначитися із місцями для наметів. Якщо плануєте зупинятися в готелях, то варто завчасно перевірити їх наявність на маршруті.
Львів. Різдво, 2018
Одяг. Оскільки місця для перевезення багажу дуже мало, треба брати найнеобхідніше, а під час довгих подорожей передбачити прання.
Гроші та документи. Їх треба захищати від вологи і зберігати у надійному місці. Я вже згадував про свій випадок, коли рюкзак з грошима і документами відірвався від мотоцикла. Також варто мати заначку готівкою на екстрений випадок. Якщо ви подорожуєте за кордон, зробіть копії усіх документів — у випадку втрати документів це суттєво спростить процедуру відновлення. І пам’ятайте про страховий поліс.
Навігація. Навіть у цифрову епоху не нехтуйте паперовою мапою. Вона стане в пригоді, якщо гаджети зламаються в дорозі — а через агресивні умови експлуатації з ними це трапляється частіше, ніж хотілося б.
Аптечка. Це обов’язковий елемент, адже ризик травмування під час мотоподорожі є досить високим.
Електроніка і аксесуари. Пересвідчіться, що взяли з собою усі потрібні адаптери, перехідники, зарядні пристрої, powerbank та обов’язково блокнот і ручку. Останні можуть виручити в непередбачуваних ситуаціях — починаючи від потреби лишити записку і закінчуючи використанням паперу для розведення вогню, ремонту мотоциклу чи навіть знаходження спільної мови з місцевими за допомогою картинок. В мене був випадок, коли ми зустріли румуна і він написав записку своєму другу, щоб той пропустив нас у печеру.
Ремкомплект. У дорозі може виникнути необхідність дрібного ремонту — наприклад, полагодити пробите колесо або прикріпити відламану деталь. До того ж деякі процедури треба робити регулярно: мити та змащувати ланцюг.
Мотоекіпірування. Треба підбирати з урахуванням актуальних погодних умов. Наявність дощовика значно спростить їзду під час дощу.
— Як грамотно спланувати маршрут? Які інструменти в цьому допомагають?
Я пробував і жорстке погодинне планування маршруту, усі зупинки на якому сплановані заздалегідь, і діаметрально протилежний варіант — просто їхав за «покликом серця», комфортно проводячи час і живучи одним днем. Оптимальним для мене є мікс: за допомогою Google Maps я складаю орієнтовний маршрут і залишаю 30% часу для відхилень — на випадок, якщо по дорозі трапиться щось цікаве.
Готелі чи місця для ночівлі планую «на завтра»: увечері поточного дня вирішую, де зупинятимусь наступного дня. Це забезпечує гнучкість по маршруту.
Під час планування подорожей мені стають в пригоді Google Maps, Maps.me та OsmAndMaps для навігації, Trip Advisor, ViaMichelin, Google Trips, Forsquare для пошуку цікавих місць. Ночівлю шукаю на Booking або Airbnb. На Ventusky перевіряю погоду.
Новачі, Румунія. Дівчата розминаються перед проїздом Трансальпіни
— Що можете порекомендувати початківцям? Як уникнути помилок при перших мотоподорожах? До яких саме ризиків слід приготуватися?
На мою думку, починати треба з коротких поїздок знайомими місцями. Насамперед переконайтеся у справності мотоцикла. Особливу увагу приділіть рідинам та гальмам. При плануванні орієнтуйтеся на власне відчуття комфорту. Це не перегони, і безглуздо гнатися за кілометражем.
Щодо ризиків: на дорозі мотоцикл, як правило, не помічають. Тому ймовірність ДТП, навіть якщо ви — зразковий водій, в рази вища, ніж на авто. У разі ДТП ви і мотоцикл постраждаєте в рази більше, ніж водій авто. Крім того, поломка мотоцикла — це далеко не те саме, що поломка авто. На жаль, мало СТО можуть допомогти, коли ви не біля великих міст.
Особливо гостро в подорожах стоїть проблема безпеки, адже речі навішані на мотоцикл і легкодоступні. Та і сам мотоцикл легко викрасти. Також постійно є ризик, що може щось «прилетіти» в тіло — камінці, залізячки, пташки.
Ризик, про який мало говорять, — це власні амбіції, бо мотоцикл провокує на ризиковані вчинки через свою маневровість, розміри і прискорення. Не всі маневри закінчуються вдало.
— Але для вас ж є щось таке, що перекриває всі ризики?
Під час подорожі мотоциклом картинка, яку ти звик бачити за вікном машини, стає багатовимірною, немов оживає. Ти взаємодієш з усім, що тебе оточує: температура, запахи, вітер, повороти, якість покриття. Після мотоциклу не хочеться повертатися до мандрівок автівкою.
Особисто для мене це свого роду медитація, яка дозволяє не відволікатися на метушню та зосередитися лише на дорозі. А це незамінний інструмент для звільнення мозку від зайвого. Мотоцикл — це вибір людей, які прагнуть отримувати емоції власне від процесу подорожі, від дороги, а не лише від пункту призначення.
— А що взагалі найважче у подорожах?
Спочатку — кілька днів поспіль їхати по
А після десятків тисяч кілометрів доріг найважче — це повертатися :)
