Країна відчинених дверей. Українська програмістка про життя в Канаді
Мене звуть Даша Бондарева, вже чотири роки працюю в офісі Amazon у Торонто, а загалом у Канаді живу сім років. Розповім про те, як я потрапила в компанію, ще будучи студенткою, які там умови роботи, та про те, як можна влаштувати своє життя в Канаді.
Спочатку я не планувала ставати Software Development Engineer і працювати в індустрії, натомість мріяла займатися наукою. Закінчила магістратуру за спеціальністю «Соціальна інформатика» в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут», думала далі йти в аспірантуру, захищати кандидатську. У якийсь момент вирішила, що цікаво було б спробувати навчатися за кордоном. Багато наукових статей, першоджерел, які я читала, були англійською, тобто це мова сучасної науки.
Вступала до університетів США і Канади. Це був досить довгий процес, що протривав приблизно рік. Отримала кілька оферів, обрала «Master of Science in Computer Science» в University of British Columbia. Але тут треба було вчитися на магістра заново, щоб мати можливість продовжити навчання в аспірантурі. З’ясувалося, що наука мені подобається не настільки, як здавалося спочатку, бо аспірантура — це великий commitment, вона займає багато часу, надто якщо це комп’ютерні науки. Якщо хочеш займатися науковими дослідженнями, то вибір не такий і великий. І треба знайти компанію, що займається цікавою тобі тематикою. У той самий час я спостерігала, як мої друзі йшли працювати в індустрію над цікавими інженерними проектами. Я теж вирішила спробувати піти в індустрію. Так там і залишилася.
Співбесіди
В університеті у нас регулярно відбувалися ярмарки вакансій, на які приходять рекрутери Google, Facebook, Amazon та інших компаній. Вони збирають резюме студентів і намагаються інтерв’ювати якомога більше людей. В університетах під час вступу тут досить серйозний відбір, тому якщо ти потрапив на навчальну програму, є великі шанси, що зможеш працювати в цих компаніях. Я після першого року навчання почала ходити на всі ці заходи у захваті: «Вау, в мене є шанс поговорити з кимось із Google або Facebook». Потім це стало більш буденно, бо всі мої однокурсники робили те саме. Всі навколо мене мріяли або про свій стартап, або працювати в Google. Я, також сходивши на кілька інтерв’ю, почала думати: а хто ж робить те, що мені цікаво? Вирішила, що мої компанії — це Google і Amazon. З одного боку, тут зіграли мої амбіції — хотілося спробувати щось з топу. Подобалось, над якими масштабними проблеми ці компанії працюють і як швидко вони рухаються. Працювати над продуктами, якими кожного дня користується півсвіту, — це надихало. Хоча у той час я мала дуже розмите уявлення, у чому полягає робота інженера у цих компаніях.
Інтерв’ю з Amazon було першим, відразу після нього я вирішила: чому б і ні? Це був 2013 рік. Опісля тривали довгі переговори з компанією щодо того, щоб мені дозволили закінчити навчання і прийти до них пізніше.
Інтерв’ю в кампусі відрізняються від співбесіди для тих, у кого вже є досвід роботи. Рекрутери приходять в університет, який їм цікавий, щодо якого вони впевнені, що рівень студентів підходить до рівня компанії. Збирають певну кількість резюме, а затим менеджери, програмісти приїжджають проводити інтерв’ю з вибраними студентами.
Перший раунд — це досить проста задача. Спеціалісти хочуть подивитися, як виглядає ваш код, що ви знаєте, як засвоїли базові речі з програми. Якщо проходите далі, запрошують на наступний етап. У мене він проходив також в університеті і складався з чотирьох інтерв’ю з різними людьми.
На співбесідах було важко емоційно, бо на той час я жила в Канаді лише рік, англійською спілкувалася не так добре, як зараз. Ніколи не уявляла, що буду проходити співбесіди в такі компанії. Спочатку гадала, що провалила перше інтерв’ю: написала не найкращий свій код, — зрозуміла це досить швидко. Була настільки засмучена, що відразу визнала: цей код — жахіття, він працювати не буде, і навіть вказала на власні помилки. Ввечері я все ж таки отримала дзвінок із запрошенням на наступний етап інтерв’ю. Наступні чотири інтерв’ю пройшли значно спокійніше, бо я собі вважала так: гірше, ніж попереднє, бути вже не може. Спілкуватися з інженерами компанії досить цікаво: у них немає цілі завалити тебе, їм важливо, що ти знаєш і чого прагнеш, бо вони зацікавлені тебе найняти. Коли я це усвідомила, стало набагато легше емоційно.
Віза
Я в Канаду приїхала зі student permit та visitor visa. Student permit дозволяє навчатися у країні і працювати в кампусі університету. Документи подавала в Києві, але сам student permit отримала, лише коли перетинала кордон Канади. Після закінчення навчання подала документи на post-graduation work permit вже — дозвіл на роботи для тих, хто нещодавно отримав вищу освіту в Канаді. Його дають на один-три роки, що залежить від часу навчання. Цього часу часто достатньо, щоб подати документи на постійне мешкання (permanent resident). А вже з цим документом у Канаді можна жити постійно.
Гори Британської Колумбії
Робота
Я в компанії вже чотири роки, працюю в офісі в Торонто. Коли починала, в нашому офісі було 200 людей, зараз їх 800. Коли прийшла, не знала нічого, це була моя перша інженерна робота, без жодних попередніх стажувань. Була мов чистий аркуш. До роботи в Amazon я більше писала на Python, який використовується в академічному середовищі. В Amazon треба було писати на Java. З першого тижня почала навчатися: накупила книжок і почала їх читати, бо важко було зрозуміти, що від мене очікують і що я повинна знати. Гарна новина для студентів — насправді від них не дуже багато очікують, головне — що new grad, як їх тут називають, може швидко навчатися. Це було найважливіше у моїй роботі на той час: навчатися з досвіду моїх колег. Спочатку багато часу витрачала на коментарі у код-рев’ю від інших інженерів у команді.
Amazon — дуже динамічна компанія, і там завжди все змінюється. Тому там так цікаво працювати. Усі чотири роки у «Амазоні» я працюю в підрозділі, що пише сервіси для контролю складів. Моя команда займається плануванням ресурсів, що потрібні на складах «Амазону» щодня. Ми пишемо системи, що допомагають внутрішнім аналітикам, тренуємо моделі для прогнозування доступних ресурсів. Моя роль за ці роки дуже змінилася: коли починала, я була більше виконавцем, писала код для маленьких компонент системи, покладалася на старших інженерів проекту. Зараз я вже більш досвідчений інженер, веду свої проекти, вирішую архітектуру наших систем, менторю нових інженерів.
Офіс
Офіс розташований у самому центрі Торонто, за три хвилини від CN Tower, найвищої будівлі західної півкулі. Тут хороша транспортна розв’язка: приїжджають усі поїзди з окраїн, приходить метро. Наш офіс знаходиться на 25 поверсі, що, як для Торонто, досить високо. Із нього відкриваються краєвиди на озеро Онтаріо. Сам офіс у скляній будівлі, тож є вдосталь світла. Багато приватного місця, великі столи. У нас open space, але в кожної команди відгороджений простір. На кожному поверсі є кухня з чаєм-кавою.
Корпоративних штук у нас кілька: влітку — пікнік, взимку святкуємо новорічні свята, але у лютому. У кожної організації є свої івенти. Це, наприклад, можуть бути тім-ланчі, ми регулярно ходимо командою на них. Загалом люди часто збираються за інтересами й займаються якоюсь справою разом. Я, наприклад, майже одразу доєдналася до скелелазіння. Також є друзі в офісі, з якими збираємося грати в Dungeons & Dragons після роботи.
Умови роботи
Більшість команд працює 40 годин на тиждень, моя теж. Є flexible hours у тому сенсі, що ніхто не слідкує, о котрій ти прийшов і йдеш. Є варіант працювати з дому, але я люблю з офісу, бо подобається перебувати серед людей. І я досі вважаю, що працювати поряд зі своєю командою набагато ефективніше.
Стартова відпустка складає 3 тижні + 6 днів дається на personal time — коли можеш попередити, що з якихось причин не прийдеш на роботу (бо захворів або хочеш провести час із котом). З часом ця відпустка зростає.
Зарплати та податки
Сайт Glassdoor дозволяє оцінити рівень зарплат по містах та компаніях. Але треба розуміти, що там показують лише базову зарплату. У таких компаніях, як Amazon та Google, та в стартапах, що вийшли на IPO, додаткову частину зарплатні складають stocks. Їх кількість і цінність росте з часом. Більше працюєш у компанії — більше stocks отримуєш. Наприклад, в моєму початковому офері на додаток до зарплатні було описано, скільки та коли я отримаю stocks у наступні кілька років, якщо буду працювати в Amazon. Середня зарплата інженера у корпораціях вище за середню на ринку, бо це висококваліфікована робота.
Основні податки — це provincial tax та federal tax. У Канаді рівень податків залежить від прибутку. У програмістів це може бути
Вартість життя
За роки у Канаді я спробувала жити і на мінімальну стипендію, що отримує студент, і на зарплату працівника великої корпорації. Можу сказати, витрати на ресторани та продукти дуже залежать від того, скільки можеш витрачати. Так, коли жила у Ванкувері, на продукти витрачала до C$ 300 (228 USD) на місяць. Але для цього доводилось докладати зусиль: знаходити найдешевші магазини, слідкувати за цінами. Якщо їла десь у ресторані, то це було достатньо рідко і у дешевих місцях — який-небудь fast-food, дешеві китайські місця або дешеві суші, яких, на мою радість, у Ванкувері було досить.
Із переїздом у Торонто це змінилося, бо грошей стало більше, а робота — інтенсивніша, тому на їжі вирішила не економити. Продукти стала купувати у найближчому супермаркеті, який не дуже дешевий, але зручний. Та й з роботою та різними хобі час став критичним ресурсом, тож стала частіше їсти у ресторанах. На ланч можна витрачати C$
Нещодавно повернулася до контролю ресурсів. Продукти для вечері на двох із залишками на обід виходить приблизно C$
Міста
У Канаді я живу майже 7 років: три — у Ванкувері, чотири — в Торонто. Моє перше «wow, this is Canada» було у Ванкувері. Це дуже особливе місто: зелене, з чудовою природою, що захоплює подих: гори, водойми. Я дивилася, ніби на картину, і не могла повірити, що опинилася в такій красі. Ванкувер специфічний ще й тим, що це не дуже велике місто, у ньому багато студентів, пенсіонерів. Є всього кілька стартапів, кілька маленьких офісів великих корпорацій.
У Ванкувері було враження, що всі канадці прокидаються о
Коли я переїхала на East Cost у Торонто, зрозуміла, що Канада — дуже різна. Торонто — протилежність Ванкуверу: воно дуже швидко розвивається, багато всього будується. Downtown дуже жвавий. Якщо у Ванкувері люди найчастіше ходили одягнені у вузькі штани для йоги, то Торонто спочатку здалося справжнім центром канадської моди. Тут багато чого відбувається, багато концертів, бо це найбільше місто Канади, Нью-Йорк поруч.
Помітно, що тут багато мігрантів із різних країн — у Ванкувері теж, але більше азіатів. А в Торонто багато всіх і звідусюди. Щодня зустрічаєш представників 10 різних країн — а це 10 різних досвідів. Також можна скуштувати що завгодно, у ресторанах міста кухня з усього світу. Спершу не розуміла тутешньої культури eating out (люди захоплено говорять про те, в який ресторан треба піти цього разу), але тут просто справді багато різноманіття.
Менталітет
Люди відкриті до мігрантів. Вони звикли, що тут усіх багато. У них є natural curiosity: їм цікаво, хто ти, звідки приїхав. Ще одна вагома характеристика: ніхто не буде втручатися у твоє життя, повчати тебе. Натомість просто порадіють. «О, ти поїхала в гори? Good for you! Сиділа цілу ніч у барі? Кльово!». Тобі не казатимуть, що робиш щось неправильно або працюєш не там, де треба. Це твоє життя і ти можеш проводити його, як хочеш.
Діаспора
Українська діаспора тут дуже велика. Коли я приїхала в Торонто і нікого не знала, то почала їздити на різні заходи української діаспори. Щовересня вони проводять тут великий фестиваль, запрошують різних зірок, влаштовують танці, частування. Одного року була волонтеркою на такому фестивалі, відповідала за туристичний павільйон. На фестиваль приїжджають українці з різних куточків Канади, у них теж свої гуртки за інтересами.
Житло
Я орендую one bedroom apartment у
Живу на окраїні downtown. Коли обирала квартиру, шукала місце з гарною транспортною розв’язкою. За три хвилини від мого будинку — метро. Живу на перехресті двох великих ліній, тому більшість моїх маршрутів — це здебільшого 30 хвилин на метро. Купую щомісячний проїзний (C$ 150 або 114 USD), який діє на весь транспорт у межах міста і прилеглих до нього містечках. Разова поїздка коштує C$ 3 (2,2 USD).
Ціни у даунтауні Торонто за one bedroom починаються від C$ 1800 (1370 USD) за місяць. Найчастіше в цю суму враховано всі комунальні сплати, окрім електроенергії та інтернету. Це додає ще приблизно C$ 100 (76 USD) на місяць. Шукати простіше за все на сайтах Craiglist та Kijiji. Всі три квартири, у яких жила в Канаді, я знаходила через ці сайти. Можна шукати і через агента.
Торонто, даунтаун, вигляд з озера
Мови
Двомовність у Канаді не така, як в Україні. Є чітко окреслений регіон, де всі розмовляють французькою — Квебек. Коли ж виїжджаєш із нього, всі розмовляють англійською і ніхто не знає французької, хоч могли вивчати її у школі. Єдине, по чому можна зрозуміти, що це двомовна країна, — у супермаркетах інформація про продукт на обгортці дубльована двома мовами.
Медицина
Компанії надають працівникам страховку. У Канаді медицина майже безкоштовна, страховка не покриває лише ліків, дантиста та ін. Але часто роботодавець дає страховку, яка покриває і ці опції, Amazon у тому числі.
Канада — країна зі специфічною медициною: якщо ти не помираєш, спеціаліста можна чекати довго. Тобто якщо потрібне якесь обстеження, але при цьому ніщо не загрожує твоєму життю безпосередньо зараз, на спеціаліста можна чекати місяць або два. Якщо потрібно щось терміново, система працює набагато краще. Усе по-різному: є клініки, в які страшно зайти, а є сучасні з усіма технологіями і онлайн-букінгами. Мене завжди дивувало, що всі вони — безкоштовні, якщо в тебе є insurance. Просто треба знати, куди йти, робити research заздалегідь.
З такими спеціалістами, як до прикладу, стоматологами, комунікація відбувається, як усюди: дзвониш, записуєшся, приходиш. Про всіх можна прочитати онлайн, знайти рейтинги. Я свого дантиста шукала через знайомих. Але, може, це моє, українське. Лікар знайшовся за 40 хвилин їзди на метро від дому. Коли розповідала про це канадським друзям, вони дивувалися: такого ж дантиста з таким самим сертифікатом можна знайти біля дому, навіщо їхати? Така собі культурна різниця.
Вільний час
Я займаюся скелелазінням — найчастіше у залах, тут їх дуже багато. Влітку можна їхати на справжні гори. Ще ходжу на танці, танцюю лінді-хоп. Люблю подорожувати, подобається природа у Торонто і Ванкувері. Дуже багато озер, багато людей займаються каякінгом. Щоліта ми з друзями бодай тричі намагаємося з’їздити на байдарки і ще кілька разів піти у похід із рюкзаками. Самі канадці теж таке люблять. У провінції Онтаріо, де зараз живу, є багато котеджів: гарні, милі будинки з камінами. Їх здають в оренду на Airbnb, тож можна зняти такий дім на природі на
Погода
У Торонто практично нема весни: зима — і відразу літо. На весну залишається кілька тижнів. Взимку температура — приблизно −20 °С, але в Торонто дуже вітряно, тож відчувається як −35 °С. Улітку ж температура може сягати +35 °С градусів.
Плани
Мені дуже подобається робота в Amazon і люди, з якими працюю, тому наразі я працюватиму в цій команді. А якщо збагну, що хочу чогось нового, то, найімовірніше, перейду всередині компанії. Канада теж до вподоби, тому поки не збираюся переїжджати. Подобається, що багато представників різних країн — ця різноманітність людей і їхніх досвідів дуже цікава. Можливо, лише хотіла б переїхати назад до Ванкувера, бо там неймовірна природа.
Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу Ярославі Тимощук.
