Рейтинг вишів DOU 2018: Могилянка знову в лідерах, Львівська політехніка наприкінці списку
З 24 квітня по 8 травня на DOU проходило щорічне опитування, присвячене якості освіти в українських ЗВО (заклад вищої освіти — ред.). Загалом цього року зібрано 2938 анкет.
Із цікавого — у трійці лідерів одразу два харківських університети, КПІ, як і минулого року, всередині списку, а Львівська політехніка погіршила свої позиції і впала до аутсайдерів. А ще визначили, що майже половина нинішніх студентів ідуть у виш лише за «корочкою», а 25% отримують роботу вже
Як і в Мета дослідження — оцінити якість навчання на ІТ-напрямках в різних вітчизняних ЗВО та визначити їхні сильні та слабкі сторони за оцінками студентів та випускників. Ми просили респондентів оцінити різні аспекти свого навчання в університеті за шкалою від 1 до 10, де 1 — найнижча оцінка, а 10 — найвища. У статті ми показуємо дані для тих університетів, які оцінювали 40 або більше респондентів. Інші ЗВО аналізуються разом у групі «Інші». Там, де є така можливість, окремо проаналізовано факультети, адже ситуація на різних факультетах одного вишу може помітно відрізнятися. Ми не обмежували вік респондентів і час, який пройшов з моменту випуску, завдяки чому наша вибірка дуже різноманітна: в ній є і ті, хто ще вчиться (але вже працює в ІТ), так і ті, хто випустився 10 і більше років тому. Це дало нам можливість порівняти відповіді випускників різних років, щоб зрозуміти, куди рухається вища ІТ-освіта в Україні.Методологія дослідження та портрет учасників опитування
Результати
Рейтинг ЗВО у 2018 році не зазнав значних змін порівняно з
Третій рік поспіль лідером за оцінками своїх студентів та випускників залишається НаУКМА: готовність рекомендувати цей заклад оцінюється у 8,9 бала з 10.
За ним слідують харківські університети: ХНЕУ ім. Кузнеця (8,2 бала) та ХНУРЕ (7,9 бала). Ці ЗВО і минулого року були серед лідерів, а за рік їм вдалося дещо підвищити свої бали.
У
Серед університетів, які отримали оцінку вище середнього рівня, — також КНУ ім. Шевченка (7,1 бала), Чернівецький університет ім. Федьковича (7,0 бала; вперше в рейтингу) та Сумський державний університет (6,9 бала).
Високі оцінки отримали також два факультети КПІ ім. Сікорського — ФПМ (6,8 бала) та ІПСА (6,7 бала). У цілому університет оцінили на середньому рівні — 6,2 бала.
Середній бал також у Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, ХНУ ім. Каразіна, ХАІ ім. Жуковського, ЛНУ ім. Франка та ДНУ ім. Гончара.
Перелік аутсайдерів теж не зазнав значних змін порівняно з минулим роком: нижче за інші університети були оцінені Львівська політехніка, ОНПУ, ВНТУ, ХПІ та НАУ. У
Блакитним кольором виділені показники вищі, ніж у решти ЗВО, жовтим — нижчі. Показники в чарунках без заливки не відрізняються від оцінок решти вишів (рівень значимості 90%).
Чарунки з числами показують середню оцінку за шкалою від 1 до 10, з відсотками — частку від усіх респондентів конкретного вишу / факультету.
| ЗВО | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Оцінка | Частка | Оцінка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка | Частка |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. НаУКМА 41 анкета | 8,9 | 8,3 | 8,5 | 7,8 | 8,5 | 8,0 | 8,5 | 5,9 | 4,6 | 7,4 | 6,9 | 93% | 98% | 90% | 61% | 71% | 71% | 27% | 27% | 37% | 7,4 | 7,3 | 6,3 | 6,6 | 7,5 | 7,8 | 7,2 | 7,4 | 7,2 | 24% | 6,9 | 71% | 2% | 78% | 76% | 66% | 39% | 51% | 12% | 73% | 51% | 61% |
| 2. ХНЕУ ім. Кузнеця 61 анкета | 8,2 | 8,4 | 8,3 | 7,2 | 8,2 | 8,1 | 8,1 | 5,2 | 6,7 | 7,8 | 7,5 | 97% | 82% | 89% | 95% | 74% | 66% | 46% | 31% | 10% | 7,6 | 7,3 | 6,8 | 8,8 | 8,8 | 8,6 | 7,8 | 6,5 | 7,2 | 39% | 7,6 | 69% | 7% | 70% | 89% | 28% | 36% | 39% | 13% | 84% | 74% | 62% |
| Факультет економічної інформатики 58 анкет | 8,5 | 8,5 | 8,5 | 7,4 | 8,5 | 8,4 | 8,3 | 5,3 | 6,8 | 8,1 | 7,7 | 100% | 86% | 93% | 100% | 78% | 69% | 48% | 33% | 10% | 7,6 | 7,5 | 6,9 | 8,9 | 9,0 | 8,6 | 7,8 | 6,6 | 7,6 | 40% | 7,7 | 67% | 3% | 74% | 93% | 29% | 36% | 41% | 14% | 86% | 74% | 66% |
| 3. ХНУРЕ 347 анкет | 7,9 | 7,6 | 7,5 | 6,9 | 7,5 | 6,5 | 6,8 | 5,8 | 5,7 | 6,3 | 5,6 | 91% | 92% | 71% | 68% | 61% | 47% | 36% | 30% | 7% | 6,8 | 6,5 | 5,9 | 6,7 | 7,2 | 7,7 | 7,1 | 4,9 | 6,4 | 29% | 5,3 | 61% | 27% | 64% | 57% | 52% | 46% | 39% | 26% | 66% | 57% | 56% |
| Факультет комп’ютерних наук (КН) 184 анкети | 8,2 | 7,8 | 7,7 | 7,0 | 8,3 | 6,6 | 6,8 | 6,1 | 5,8 | 6,6 | 5,8 | 98% | 92% | 92% | 79% | 74% | 52% | 49% | 32% | 8% | 7,0 | 6,7 | 5,7 | 6,8 | 7,3 | 7,7 | 7,5 | 5,2 | 6,8 | 30% | 5,6 | 67% | 23% | 74% | 66% | 64% | 59% | 48% | 29% | 77% | 59% | 62% |
| Факультет комп’ютерної інженерії та управління (КІУ) 64 анкети | 7,3 | 7,1 | 7,0 | 5,8 | 6,6 | 6,1 | 6,8 | 5,2 | 5,1 | 5,9 | 5,1 | 89% | 98% | 50% | 67% | 55% | 39% | 19% | 36% | 0% | 6,2 | 5,8 | 5,7 | 6,4 | 6,8 | 7,4 | 6,3 | 4,1 | 6,0 | 23% | 4,7 | 58% | 34% | 61% | 55% | 36% | 34% | 31% | 28% | 55% | 50% | 50% |
| 4. КНУ ім. Шевченка 181 анкета | 7,1 | 6,9 | 6,7 | 6,7 | 7,1 | 5,7 | 5,7 | 5,9 | 4,1 | 5,5 | 4,6 | 73% | 81% | 39% | 45% | 22% | 10% | 13% | 24% | 10% | 6,5 | 5,7 | 5,0 | 5,5 | 5,2 | 6,0 | 7,0 | 5,1 | 6,3 | 26% | 4,4 | 34% | 8% | 32% | 60% | 45% | 38% | 18% | 30% | 46% | 28% | 49% |
| Факультет комп’ютерних наук і кібернетики 94 анкети | 8,0 | 7,6 | 7,4 | 7,1 | 8,3 | 5,8 | 5,6 | 6,1 | 4,1 | 5,9 | 5,1 | 95% | 98% | 62% | 50% | 28% | 12% | 18% | 29% | 15% | 6,4 | 5,9 | 4,6 | 5,4 | 4,9 | 5,8 | 7,5 | 5,8 | 7,1 | 17% | 4,6 | 32% | 10% | 37% | 71% | 57% | 59% | 17% | 39% | 60% | 23% | 54% |
| 5. ЧНУ ім. Федьковича 48 анкет | 7,0 | 6,4 | 5,6 | 4,5 | 6,6 | 5,9 | 6,7 | 5,4 | 4,0 | 5,4 | 4,3 | 88% | 71% | 63% | 52% | 58% | 52% | 31% | 25% | 15% | 6,6 | 5,7 | 4,7 | 7,0 | 6,7 | 6,4 | 6,0 | 4,3 | 6,2 | 21% | 4,8 | 31% | 29% | 25% | 60% | 40% | 31% | 17% | 21% | 52% | 63% | 38% |
| 6. СумДУ 94 анкети | 6,9 | 6,5 | 6,3 | 6,2 | 7,0 | 7,1 | 7,5 | 5,2 | 4,9 | 5,3 | 4,9 | 82% | 86% | 57% | 55% | 50% | 59% | 35% | 18% | 7% | 6,3 | 5,8 | 5,8 | 7,1 | 7,1 | 7,3 | 6,3 | 4,9 | 5,7 | 37% | 5,9 | 32% | 16% | 74% | 44% | 57% | 37% | 67% | 27% | 59% | 50% | 35% |
| Факультет електроніки та інформаційних технологій 91 анкета | 6,9 | 6,5 | 6,3 | 6,2 | 7,1 | 7,1 | 7,5 | 5,2 | 5,0 | 5,4 | 4,9 | 82% | 89% | 58% | 57% | 52% | 60% | 34% | 19% | 8% | 6,3 | 5,8 | 5,9 | 7,1 | 7,1 | 7,3 | 6,3 | 4,9 | 5,7 | 37% | 5,9 | 31% | 15% | 75% | 45% | 59% | 38% | 67% | 27% | 58% | 48% | 34% |
| 7. ЧНУ ім. Петра Могили 73 анкети | 6,4 | 5,9 | 5,4 | 5,5 | 6,3 | 6,6 | 6,6 | 5,2 | 4,9 | 5,1 | 4,5 | 92% | 89% | 85% | 56% | 70% | 77% | 48% | 25% | 12% | 6,4 | 6,0 | 5,4 | 5,1 | 6,5 | 6,0 | 5,9 | 4,4 | 5,7 | 30% | 4,6 | 30% | 3% | 53% | 64% | 41% | 45% | 34% | 16% | 44% | 49% | 29% |
| Факультет комп’ютерних наук 69 анкет | 6,5 | 5,9 | 5,4 | 5,5 | 6,3 | 6,5 | 6,6 | 5,3 | 4,9 | 5,1 | 4,5 | 93% | 91% | 87% | 57% | 70% | 77% | 48% | 25% | 12% | 6,4 | 6,0 | 5,3 | 5,1 | 6,5 | 5,9 | 5,7 | 4,3 | 5,6 | 29% | 4,5 | 29% | 3% | 51% | 67% | 41% | 43% | 32% | 16% | 43% | 49% | 29% |
| 8. КПІ ім. Сікорського 475 анкет | 6,2 | 6,3 | 6,1 | 6,3 | 6,4 | 5,0 | 5,2 | 6,0 | 3,6 | 5,3 | 4,1 | 81% | 82% | 46% | 49% | 36% | 19% | 18% | 24% | 2% | 5,7 | 5,1 | 4,7 | 4,3 | 5,0 | 5,7 | 6,5 | 4,6 | 5,6 | 14% | 4,0 | 36% | 22% | 39% | 36% | 34% | 26% | 23% | 13% | 27% | 39% | 38% |
| ФПМ 57 анкет | 6,8 | 6,3 | 6,5 | 6,1 | 6,8 | 6,1 | 6,4 | 6,0 | 4,2 | 5,9 | 4,4 | 98% | 98% | 72% | 49% | 49% | 18% | 30% | 56% | 0% | 6,4 | 5,7 | 5,1 | 4,8 | 5,1 | 5,7 | 7,1 | 4,6 | 5,9 | 11% | 4,4 | 44% | 9% | 35% | 35% | 30% | 21% | 11% | 9% | 16% | 40% | 46% |
| ІПСА 50 анкет | 6,7 | 7,1 | 7,0 | 6,9 | 8,0 | 5,8 | 5,9 | 7,1 | 3,2 | 6,0 | 4,5 | 90% | 96% | 38% | 44% | 28% | 4% | 34% | 16% | 8% | 5,9 | 5,3 | 5,7 | 4,9 | 5,7 | 6,3 | 7,2 | 5,6 | 6,5 | 18% | 4,6 | 54% | 4% | 56% | 48% | 32% | 20% | 34% | 12% | 28% | 44% | 40% |
| ФІОТ 166 анкет | 6,3 | 6,2 | 5,8 | 6,1 | 7,4 | 4,7 | 4,7 | 5,6 | 3,9 | 5,2 | 4,0 | 86% | 80% | 58% | 64% | 33% | 17% | 11% | 30% | 2% | 5,4 | 4,7 | 4,1 | 3,9 | 4,7 | 5,3 | 6,6 | 4,6 | 5,7 | 8% | 3,5 | 26% | 27% | 40% | 42% | 34% | 39% | 28% | 16% | 37% | 28% | 40% |
| ТЕФ 57 анкет | 6,0 | 6,2 | 5,9 | 6,2 | 4,9 | 4,1 | 4,4 | 6,0 | 3,0 | 5,6 | 4,1 | 95% | 91% | 42% | 82% | 60% | 28% | 18% | 2% | 2% | 5,5 | 4,8 | 4,5 | 4,1 | 5,0 | 5,5 | 6,2 | 4,2 | 5,5 | 12% | 4,0 | 35% | 44% | 39% | 37% | 53% | 18% | 32% | 7% | 26% | 42% | 42% |
| 9. ХНУ ім. Каразіна 42 анкети | 6,2 | 6,3 | 5,9 | 6,0 | 6,8 | 5,1 | 5,8 | 5,7 | 5,2 | 5,7 | 3,7 | 62% | 71% | 55% | 36% | 29% | 21% | 17% | 21% | 7% | 6,0 | 5,2 | 6,2 | 5,2 | 5,6 | 6,2 | 6,6 | 4,7 | 4,8 | 26% | 4,1 | 48% | 24% | 31% | 45% | 21% | 33% | 7% | 19% | 45% | 50% | 33% |
| 10. ХАІ ім. Жуковського 67 анкет | 6,1 | 5,8 | 5,7 | 5,4 | 5,8 | 5,8 | 5,8 | 5,4 | 3,9 | 5,5 | 4,7 | 81% | 66% | 55% | 61% | 40% | 27% | 25% | 6% | 3% | 6,2 | 5,6 | 5,3 | 6,4 | 6,5 | 6,9 | 5,6 | 4,5 | 5,0 | 31% | 5,0 | 48% | 40% | 34% | 40% | 52% | 34% | 24% | 22% | 43% | 45% | 40% |
| 11. ЛНУ ім. Франка 76 анкет | 6,0 | 5,7 | 5,7 | 4,9 | 6,0 | 5,0 | 4,9 | 6,0 | 3,7 | 4,8 | 3,4 | 76% | 76% | 37% | 59% | 29% | 7% | 8% | 11% | 1% | 5,8 | 4,9 | 5,1 | 5,3 | 5,8 | 5,6 | 6,2 | 3,9 | 5,4 | 12% | 4,2 | 55% | 26% | 30% | 51% | 46% | 30% | 12% | 21% | 25% | 39% | 26% |
| Факультет прикладної математики та інформатики 41 анкета | 6,6 | 6,5 | 6,5 | 5,2 | 7,5 | 5,2 | 4,6 | 6,7 | 3,6 | 5,3 | 4,0 | 93% | 98% | 51% | 80% | 37% | 2% | 7% | 15% | 0% | 5,9 | 5,1 | 5,2 | 5,4 | 6,4 | 5,7 | 7,2 | 4,3 | 6,1 | 10% | 4,1 | 59% | 20% | 46% | 49% | 59% | 46% | 20% | 27% | 27% | 24% | 32% |
| 12. Львівська політехніка 189 анкет | 5,9 | 5,7 | 5,1 | 4,7 | 5,8 | 4,4 | 4,6 | 5,1 | 3,7 | 4,7 | 3,6 | 85% | 90% | 42% | 46% | 25% | 15% | 17% | 11% | 0% | 5,3 | 4,6 | 4,3 | 5,7 | 5,6 | 5,7 | 5,7 | 3,5 | 5,2 | 11% | 4,1 | 41% | 45% | 41% | 54% | 44% | 31% | 20% | 14% | 38% | 37% | 29% |
| Інститут комп’ютерних технологій, автоматики і метрології 48 анкет | 6,2 | 6,1 | 5,6 | 4,6 | 5,6 | 4,9 | 4,9 | 5,1 | 4,3 | 5,2 | 4,1 | 83% | 100% | 44% | 54% | 10% | 4% | 15% | 13% | 0% | 5,7 | 4,9 | 4,4 | 5,8 | 5,5 | 5,7 | 5,5 | 3,6 | 5,4 | 8% | 4,5 | 44% | 60% | 35% | 31% | 17% | 33% | 13% | 23% | 29% | 23% | 35% |
| Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій 113 анкет | 5,7 | 5,5 | 5,0 | 4,6 | 5,9 | 4,1 | 4,4 | 5,1 | 3,3 | 4,6 | 3,5 | 93% | 91% | 50% | 45% | 35% | 23% | 22% | 12% | 0% | 5,1 | 4,4 | 4,1 | 5,8 | 5,9 | 5,6 | 5,9 | 3,5 | 5,1 | 10% | 4,1 | 41% | 38% | 50% | 67% | 59% | 34% | 27% | 12% | 47% | 43% | 30% |
| 13. ДНУ ім. Гончара 90 анкет | 5,8 | 6,0 | 5,9 | 5,4 | 6,3 | 4,6 | 5,3 | 5,0 | 4,7 | 5,7 | 3,7 | 78% | 91% | 37% | 44% | 20% | 22% | 13% | 4% | 0% | 6,1 | 5,4 | 4,6 | 3,4 | 3,7 | 4,9 | 6,1 | 4,1 | 5,2 | 13% | 3,2 | 38% | 40% | 31% | 36% | 28% | 22% | 9% | 12% | 23% | 39% | 31% |
| Факультет прикладної математики 55 анкет | 5,6 | 6,0 | 5,9 | 5,2 | 6,6 | 4,1 | 5,3 | 5,0 | 4,7 | 6,1 | 3,7 | 91% | 98% | 40% | 51% | 22% | 29% | 20% | 4% | 0% | 5,8 | 5,3 | 4,3 | 3,6 | 3,7 | 4,4 | 6,1 | 4,1 | 5,8 | 13% | 3,3 | 36% | 45% | 40% | 47% | 40% | 27% | 9% | 15% | 31% | 44% | 33% |
| 14. ОНПУ 61 анкета | 5,6 | 5,4 | 5,3 | 5,0 | 5,7 | 5,2 | 5,7 | 5,1 | 3,9 | 4,4 | 3,5 | 85% | 87% | 70% | 28% | 38% | 34% | 18% | 16% | 2% | 5,2 | 4,9 | 4,4 | 4,2 | 5,0 | 5,2 | 5,3 | 4,2 | 5,7 | 20% | 3,7 | 26% | 43% | 43% | 57% | 36% | 25% | 25% | 11% | 43% | 56% | 36% |
| Інститут комп’ютерних систем 48 анкет | 6,0 | 5,9 | 5,9 | 5,1 | 6,0 | 5,3 | 5,8 | 5,1 | 4,1 | 4,7 | 3,9 | 94% | 92% | 83% | 29% | 42% | 42% | 21% | 13% | 2% | 5,3 | 5,0 | 4,4 | 4,4 | 5,4 | 5,6 | 5,3 | 4,3 | 5,8 | 21% | 4,0 | 25% | 40% | 48% | 65% | 46% | 29% | 31% | 15% | 48% | 67% | 42% |
| 15. ВНТУ 124 анкети | 5,3 | 5,1 | 4,9 | 4,2 | 5,3 | 4,7 | 5,4 | 4,3 | 3,8 | 4,1 | 3,1 | 82% | 82% | 42% | 36% | 32% | 26% | 17% | 6% | 3% | 5,2 | 4,3 | 3,8 | 4,1 | 4,8 | 5,5 | 5,3 | 3,8 | 5,8 | 31% | 3,6 | 31% | 60% | 48% | 51% | 25% | 65% | 23% | 27% | 38% | 43% | 36% |
| Факультет інформаційних технологій і комп’ютерної інженерії 89 анкет | 5,4 | 5,0 | 4,9 | 3,9 | 5,7 | 4,8 | 5,5 | 4,2 | 3,9 | 4,0 | 3,2 | 90% | 81% | 43% | 44% | 40% | 20% | 19% | 8% | 4% | 5,1 | 4,1 | 3,7 | 4,0 | 4,8 | 5,5 | 5,5 | 4,1 | 6,0 | 37% | 3,7 | 34% | 58% | 49% | 52% | 25% | 72% | 22% | 27% | 45% | 47% | 43% |
| 16. ХПІ 89 анкет | 4,8 | 5,0 | 4,9 | 4,5 | 5,2 | 5,3 | 5,8 | 5,3 | 3,5 | 4,4 | 3,6 | 81% | 81% | 54% | 53% | 30% | 36% | 15% | 3% | 0% | 5,5 | 4,7 | 4,5 | 4,0 | 5,6 | 5,7 | 5,8 | 3,3 | 4,1 | 10% | 3,6 | 44% | 56% | 38% | 31% | 25% | 11% | 18% | 11% | 30% | 43% | 28% |
| 17. НАУ 117 анкет | 4,5 | 4,0 | 3,9 | 3,8 | 4,3 | 4,1 | 4,3 | 4,4 | 2,8 | 4,1 | 2,9 | 83% | 74% | 42% | 33% | 32% | 15% | 22% | 5% | 0% | 4,8 | 4,0 | 3,9 | 4,1 | 3,8 | 4,2 | 4,7 | 3,0 | 3,8 | 9% | 2,8 | 25% | 56% | 23% | 31% | 6% | 16% | 10% | 9% | 9% | 27% | 21% |
| Інститут комп’ютерних інформаційних технологій 84 анкети | 4,3 | 3,8 | 3,7 | 3,5 | 4,0 | 3,7 | 3,9 | 4,3 | 2,7 | 4,0 | 2,9 | 93% | 75% | 54% | 44% | 42% | 21% | 29% | 2% | 0% | 4,5 | 3,5 | 3,7 | 3,9 | 3,5 | 3,8 | 4,7 | 3,2 | 3,8 | 5% | 2,9 | 21% | 57% | 26% | 33% | 5% | 18% | 11% | 7% | 8% | 18% | 24% |
| Інші 763 анкети | 5,5 | 5,3 | 5,2 | 4,5 | 5,6 | 5,5 | 5,9 | 4,9 | 4,2 | 5,1 | 4,0 | 80% | 75% | 44% | 38% | 36% | 30% | 14% | 13% | 4% | 5,9 | 5,3 | 4,8 | 5,5 | 5,8 | 6,0 | 5,4 | 3,8 | 4,9 | 19% | 4,6 | 42% | 43% | 31% | 40% | 20% | 20% | 15% | 11% | 26% | 48% | 31% |
| В цілому 2938 анкет | 6,2 | 6,0 | 5,9 | 5,5 | 6,2 | 5,5 | 5,8 | 5,3 | 4,3 | 5,3 | 4,3 | 82% | 81% | 51% | 48% | 39% | 30% | 21% | 17% | 5% | 6,0 | 5,4 | 4,9 | 5,4 | 5,7 | 6,1 | 6,1 | 4,3 | 5,4 | 21% | 4,5 | 42% | 33% | 41% | 46% | 34% | 30% | 23% | 17% | 38% | 45% | 37% |
Як і в попередні роки, українські ІТ-спеціалісти не дуже високо оцінюють свої університети за всіма показниками — середні оцінки коливаються в межах
Цікаво відзначити, що ті, хто вже закінчив університет, оцінюють своє навчання дещо краще, ніж ті, хто ще вчиться. Наприклад, випускники дещо вище, ніж студенти, оцінюють вплив університету на шанси знайти цікаву (6,2 та 5,9 бала відповідно) та високооплачувану роботу (6,0 та 5,7 бала відповідно), а також дещо частіше вважають, що університет дає корисні знання для роботи в ІТ (5,5 та 5,2 бала відповідно). Це може бути пов’язаним як з більшим робочим досвідом випускників і розумінням, як саме університет впливає на кар’єру, так і зі змінами, які відбуваються у сфері освіти останнім часом, зокрема появою широких можливостей для самоосвіти.
Імідж, викладачі та навчальні програми визначають готовність рекомендувати ЗВО
Готовність рекомендувати свій ЗВО / факультет / кафедру в середньому для всіх вишів залишається на тому ж доволі низькому рівні: 6,2 бала з 10.
На готовність рекомендувати ЗВО впливає декілька груп факторів.
Найбільший вплив справляє те, як респондент оцінює перспективи випускника на ринку праці: якщо є впевненість, що диплом ЗВО / факультету престижний та цінується роботодавцями, і його наявність гарантує отримання цікавої та високооплачуваної роботи, такий ЗВО / факультет готові рекомендувати.
Також важливим фактором, який впливає на рекомендації, є викладачі — їхнє вміння зрозуміло подавати та пояснювати матеріал, а також їхня участь у реальних проектах та застосування на практиці того, чому вони вчать студентів.
І остання група факторів, що має значний вплив на готовність рекомендувати ЗВО, — зміст та організація навчального процесу. У першу чергу рекомендуватимуть той ЗВО, який має корисну та актуальну програму навчання, а також той, де краще організований процес навчання, інформування студентів та менше бюрократії.
Важливими характеристиками українських ЗВО зараз стають більш іміджеві речі: престижність та позитивний вплив на кар’єрні перспективи. Тобто студенти та випускники університетів найчастіше вважають, що їх освіта цінується роботодавцями та позитивно впливає на кар’єрні перспективи. Водночас зміст навчальних програм та практичний досвід викладачів за важливістю оцінюються нижче.
Вища освіта в ІТ: формальність, але важлива
Порівнюючи відповіді респондентів, що випускалися в різні роки, ми бачимо, що інтеграція університетської освіти та практики постійно зростає: ІТ-компанії все частіше беруть участь в організації навчальних та позанавчальних заходів в університетах та все тісніше співпрацюють з університетами, пропонуючи студентам можливості працевлаштування, а в ЗВО викладають все більше сучасних ІТ-технологій.
Але незважаючи на ці позитивні зміни, для студентів вища освіта в ІТ-сфері потроху перетворюється на формальність: кількість тих, хто йде в університет за «корочкою» про вищу освіту, постійно зростає. Серед нинішніх студентів, які вже працюють в ІТ, це одна з двох основних причин вчитися у виші: майже 50% відвідують його заради диплому (серед тих, хто випустився до 2012 року, таких лише 31%). Стільки ж ідуть в університет, щоб навчитися працювати з інформацією, навчитися вчитися (але важливість цієї причини, навпаки, постійно падає — серед тих, хто випустився до 2012 року, її вказали 70%).
Ще одна причина вчитися в університеті, важливість якої зростає — можливість сховатися від армії. Більше чверті нинішніх працюючих студентів назвали це серед причин навчання у ЗВО, а серед тих, хто випустився до 2012 року, таких тільки 12%.
Тільки 40% студентів, які вже працюють, відвідують університет, щоб отримати професію та знання, необхідні для роботи, і частка таких студентів теж постійно зменшується (серед тих, хто випустився до 2012 року, таких було 60%).
Про зниження ролі вищої освіти для майбутнього ІТ-спеціаліста свідчить також прагнення зменшити тривалість навчання у виші та кількість зусиль, які були витрачені на навчання. Особливо часто про це згадують ті, хто випустився за останні кілька років.
Отже, якість освіти має тенденцію до покращення. Водночас її цінність для студентів падає.
З одного боку, цінність освіти має явний зв’язок з цілями, які має абітурієнт на момент вступу у виш. У першу чергу незадоволені вартістю, тривалістю та змістом навчання ті, хто прийшов в університет не за знаннями, а щоб отримати формальний документ чи «відкосити» від армії. Ті ж, чиєю метою було отримати знання за спеціальністю, навчитися вчитися, підвищити ерудицію, навчитися працювати в команді, помітно частіше готові рекомендувати свій університет, і краще оцінюють його за всіма характеристиками.
З іншого боку, схоже, що наразі український ІТ-ринок має таку потребу у працівниках, що готовий давати роботу навіть тим, хто не пройшов і половини терміну навчання в університеті: 25% нинішніх працюючих студентів отримали роботу в ІТ на
Готовність роботодавців працевлаштовувати студентів, яким ще далеко до завершення університетського курсу, може бути важливим чинником ставлення студентів до навчання у ЗВО як до формальності. Принаймні ті, хто почав працювати раніше, рідше вказують, що навчання в університеті потрібне для отримання професійних знань. Серед нинішніх студентів, які працюють в ІТ з
Утім, якщо вища освіта і стає формальністю, то важливою: тільки 9% респондентів не стали б взагалі вступати до університету, якби в них був другий шанс. У цій анкеті ми не питали, для чого ІТ-спеціалісту диплом про ВО, але в обговоренні статті на цю тему багато коментаторів відзначали, що диплом значно полегшує виїзд на роботу за кордон. Також великі ІТ-компанії досить часто включають ВО у вимоги до претендентів.
Вища освіта за кордоном
Якби респонденти мали другий шанс, 37% з них знову вступили б у той самий заклад, на ту саму кафедру чи факультет. На другому місці за частотою згадувань — навчання за кордоном. Чверть опитаних, якби їм дали другий шанс, не вступали б до університету в Україні, а поїхали б за кордон.
Половина з тих, хто хотів би поїхати вчитися за кордон, як основну причину вказують кращу якість освіти. А ще половина просто хочуть вчитися та жити за кордоном, тобто навчання є для них способом еміграції. Причому за останні роки виросла частка тих, хто обрав би іноземний університет у першу чергу за можливість переїзду за кордон.
Проте схоже, що за кордоном якість ІТ-освіти таки вища: майже половина тих, хто вчився і в Україні, і за кордоном, після школи поїхали б вчитися за кордон, якби в них був другий шанс. Дві третини таких респондентів основною причиною називають саме вищу якість освіти, а не можливості для переїзду.
Водночас ті, хто навчався в університеті за кордоном і можуть порівняти український і закордонний університети, краще оцінюють українські університети, ніж ті, хто вчився тільки на Батьківщині.
Аналогічно ті, хто переїхав жити за кордон, оцінюють свій досвід навчання в українському університеті помітно краще за тих, хто живе в Україні.
Оцінки університетів
Незважаючи на загальні тенденції у вищій ІТ-освіті, ситуація кардинально відрізняється в різних ЗВО. Серед українських університетів є такі, що дуже високо оцінюються студентами та випускниками, так само як і ті, що приділяють досить мало уваги якості своїх освітніх послуг.
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Університет третій рік поспіль займає найвищу сходинку в нашому рейтингу ЗВО і має дуже високий показник рекомендацій: 51% випускників оцінили свою готовність рекомендувати його на 10 балів з 10. Це найкращий показник серед усіх університетів.
Що стосується окремих аспектів роботи університету, то переважна більшість з них теж оцінені вище середнього. Випускники, очевидно, пишаються своїм університетом: престижність цього закладу оцінена вище за всі інші університети (8,5 бала з 10). Крім того, випускники та студенти НаУКМА частіше за інших вважають, що роботодавці цінують їх диплом (7,8 бала з 10).
Навчальний процес є сильною стороною університету: студенти вивчають більше різноманітних ІТ-технологій, ніж в більшості інших університетів (5,7 при середній кількості 3,8). Частіше за інші університети НаУКМА залучає ІТ-фахівців до викладання (це вказали 78% респондентів, при середньому показнику 41%). Також університет отримує допомогу від ІТ-компаній в облаштуванні навчального простору (66% при середньому показнику 34%). Що ж стосується корупції, то тут один з найнижчих її показників (особисто стикалися 2%, при середньому показнику 33%) та один з найвищих показників нетерпимості до плагіату (6,3 бала з 10 при середньому показнику 4,9). Адміністрація ЗВО / факультету оцінена найвище серед усіх університетів за орієнтацію на студентів та допомогу їм у складних ситуаціях (8,5 з 10 при середньому показнику 5,8).
Слабким місцем НаУКМА, порівняно з іншими університетами-лідерами, є цікавість навчальної програми. Її оцінили на середньому для всіх ЗВО рівні — 4,6 бала при середньому показнику 4,3.
Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця
Два харківських ЗВО — ХНЕУ та ХНУРЕ ділять 2 і 3 місце за показником готовності рекомендувати університет.
ХНЕУ входив до лідерів і минулого року, а в 2018 показник готовності рекомендувати цей виш помітно зріс — з 7,3 до 8,2 бала (чи є ця тенденція сталою, ми побачимо наступного року).
Цей ЗВО має найвищий серед проаналізованих університетів показник рівня знань та мотивованості студентів до навчання, а також найвищу кількість технологій, які вивчаються в межах навчальної програми (5,9 при середньому показнику 3,8).
Найбільше респондентів, що взяли участь в опитуваннні, навчалися чи навчаються на факультеті економічної інформатики, який за багатьма показниками знаходиться на першому місці рейтингу: за сприйняттям як факультету, навчання в якому гарантує хороше місце на ринку праці, з хорошою програмою, викладачами, адміністрацією, а також технічним станом приміщень та обладнанням.
Харківський національний університет радіоелектроніки
Університет представлений факультетом комп’ютерних наук (КН) та факультетом комп’ютерної інженерії та управління (КІУ).
Загалом готовність рекомендувати університет складає 7,9 бала з 10, що вище середнього рівня.
КН оцінюється помітно краще за КІУ (готовність рекомендувати — 8,2 проти 7,3 відповідно) і за своїми оцінками наближається до лідерів рейтингу — НаУКМА та ХНЕУ.
Незважаючи на дещо нижчі оцінки, факультет комп’ютерної інженерії за багатьма аспектами теж оцінюється вище середнього рівня: програма навчання, викладачі, технічне та інше забезпечення навчального процесу, а також імідж факультету та високі шанси випускників отримати цікаву та добре оплачувану роботу.
Серед відмінностей двох факультетів, які можуть впливати на різницю їхніх оцінок, можна назвати насиченість навчальної програми: кількість технологій, які вивчаються, на КН вища (5,8 на КН проти 4,5 на КІУ), а співробітництво з ІТ-компаніями тісніше (зокрема, допомога з технічним забезпеченням — 64% проти 36%, спонсорство навчальних заходів — 59% проти 34%, організація спільних курсів — 48% проти 31%, запрошення на лекції спеціалістів з ІТ-компаній 66% проти 55%).
Окремо варто відзначити досить високий рівень корупції в цьому закладі: 27% наших респондентів особисто стикалися з хабарями в університеті, що помітно вище, ніж в НаУКМА і ХНЕУ (там — не більше 10%), і наближається до середнього показника по всім університетам.
Київський національний університет ім. Шевченка
КНУ ім. Шевченка представлений факультетом комп’ютерних наук та кібернетики, а також іншими факультетами (жоден з яких не набрав 40 відповідей, тому ми не аналізуємо їх окремо).
Оцінка готовності рекомендувати цей університет / факультет не змінилася порівняно з минулим роком. Проте ХНЕУ та ХНУРЕ дещо покращили свої показники, через що КНУ ім. Шевченка опинився на
Факультет комп’ютерних наук та кібернетики оцінили дещо вище, ніж інші факультети — на 8 з 10 (університет загалом — 7,1 з 10).
Серед особливостей університету слід відзначити високі оцінки складності навчання (5,9 з 10) та мотивованості студентів (7 з 10, а на факультеті комп’ютерних наук та кібернетики — 7,5 з 10), а також низький рівень корупції (8% при середньому показнику 33%). Водночас випускники і студенти цього університету називали менше технологій, які вивчаються — зокрема, рідше називали JS (22% при середньому показнику 39%) та PHP (10% при середньому показнику 30%), рідше зазначали, що університет співпрацює з ІТ-компаніями (про залучення працюючих ІТ-спеціалістів до викладання згадали 32% при середньому показнику 41%, про організацію спільних курсів — 18% при середньому показнику 23%), а також відзначали більш поблажливе ставлення до плагіату, ніж в інших топових ЗВО (на 5 з 10, в той час як в топ-3 університетах в рейтингу цей показник складає від 5,7 до 6,9 бала).
Зважаючи на сильні і слабкі сторони університету, лише третина його випускників та студентів вважають, що вартість навчання в ньому відповідає якості (в середньому по всім університетам — 42%).
Чернівецький національний університет ім. Федьковича
Чернівецький університет вперше набрав достатню кількість голосів та потрапив у рейтинг вишів з високим результатом: середня оцінка готовності рекомендувати — 7,0 бала з 10, що вище середнього рівня.
Незважаючи на досить високу готовність рекомендувати ЗВО, студенти і випускники рідко вважають, що їх диплом цінується роботодавцями (4,5 бала з 10 при середньому показнику 5,5). В цілому, на відміну від інших університетів з високими позиціями в рейтингу, імідж Чернівецького університету серед його студентів та випускників помітно гірший і знаходиться на середньому рівні. Наприклад, престижність свого факультету студенти та випускники цього вишу оцінили на 6,6 бала (в університетах, що займають перші 4 сходинки рейтингу — від 6,6 до 8,5). Чи сприяє навчання здобуттю цікавої / перспективної роботи — оцінили на 6,4 бала (проти
Серед сильних сторін університету — високі оцінки якості викладання (зрозуміла подача матеріалу — 6,6 при середньому показнику 6,0), технічного стану приміщень (7,0 при середньому показнику 5,4) та технологічного забезпечення навчання (6,7 проти 5,7 загалом), орієнтації адміністрації університету на інтереси студентів та готовність допомогти (6,7 при середньому 5,8). Кількість технологій, які вивчаються, вища за середнє значення (4,5 проти 3,8).
Корупція в університеті оцінена на середньому рівні (29% стикалися особисто, середній показник — 33%). Співробітництво з ІТ-компаніями теж на середньому рівні, окрім гостьових лекцій співробітників ІТ-компаній (про них згадали 60% студентів та випускників, при середньому показнику 46%) чи пропозицій з працевлаштування (52% при середньому показнику 38%).
Сумський державний університет
Сумський державний університет ділить
Сильні сторони університету: викладачі (зрозумілі пояснення — 6,3 бала при середньому показнику 6,0, досвід роботи — 5,8 при середньому показнику 5,4, жорстке ставлення до плагіату — 5,8 при середньому показнику 4,9), технічний стан приміщень (7,1 при середньому показнику 5,4) та забезпечення навчання (технологічним обладнанням — 7,1 при середньому показнику 5,7; навчальними матеріалами — 7,3 при середньому показнику 6,1), адміністрація (готовність допомогти — 7,5 при середньому показнику 5,8; організація навчального процесу — 7,1 при середньому показнику 5,5) та імідж вишу (престижність — 7,0 при середньому показнику 6,2; вплив навчання на отримання цікавої та перспективної роботи — 6,5 при середньому показнику 6,0; вплив на розмір зарплатні — 6,3 при середньому показнику 5,9; оцінка диплома вишу роботодавцями — 6,2 при середньому показнику 5,5).
В університеті частіше за інші ЗВО організовують повноцінні навчальні курси разом з ІТ-компаніями та часто залучають ІТ-спеціалістів до викладання. Як результат, університет має високу частку тих, хто вступає сюди саме з метою отримати знання та навичок для професійної діяльності (62% при середньому показнику 48%).
Рівень корупції в університеті нижче середнього: 16% стикалися з хабарями особисто при середньому показнику 33%.
Разом з тим, студенти та випускники менше задоволені відповідністю розміру оплати за навчання та якості освітніх послуг (27% вважають, що вартість відповідає якості, при середньому показнику 33%).
Чорноморський університет ім. Петра Могили
Чорноморський університет ім. Петра Могили належить до групи університетів з середнім рівнем рекомендацій — 6,4 бала з 10.
Сильні сторони ЗВО оцінені вище, ніж в середньому — викладачі, навчальна програма, адміністрація, технічне забезпечення процесу навчання, залучення ІТ-спеціалістів до викладання та читання лекцій. Також тут один з найнижчих рівнів корупції (лише 3% особисто стикалися з хабарями в університеті при середньому показнику 33%).
Водночас співвідношення ціни та якості освіти рідше, ніж в середньому по всіх університетах, оцінюється як оптимальне (26% проти 33% в середньому по всім університетам), а 38% опитаних студентів та випускників, якби в них був другий шанс, поїхали би навчатися за кордон (в рідному університеті лишилися б 32%).
НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»
КПІ представлений у вибірці 4 факультетами, які ми змогли проаналізувати окремо: ФПМ, ІПСА, ФІОТ та ТЕФ (інші факультети набрали менше 40 анкет).
Загалом готовність рекомендувати КПІ знаходиться на середньому рівні (6,2 бали з 10), проте ситуація дуже відрізняється на різних факультетах:
- ФПМ та ІПСА оцінюються вище середнього (6,8 та 6,7 бала відповідно)
- ФІОТ та ТЕФ оцінюються на середньому рівні (6,3 та 6 балів відповідно).
КПІ загалом має один з найвищих показників складності навчання (6 з 10 при середньому показнику 5,3), високий рівень знань та мотивації студентів (6,5 при середньому показнику 6,1), хороший імідж серед роботодавців (6,1 при середньому показнику 5,5). На середньому рівні оцінена корисність отриманих знань (5,3 бали), доволі низько — їх актуальність (4,1 при середньому показнику 4,3).
Що ж до навчальної програми, то ФПМ та ТЕФ пропонують до вивчення більшу кількість ІТ-технологій, ніж університети в середньому (4,7 та 4,2 відповідно при середньому показнику 3,8), а ІПСА та ФІОТ — на середньому рівні (3,6 та 3,8 відповідно). При цьому якість викладання та технічна забезпеченість оцінюються досить низько: на ФІОТ та ТЕФ нижче середнього рівня (зрозуміла подача матеріалу — 5,4 та 5,5 відповідно при середньому показнику 6,0; стан аудиторій та гуртожитків — 3,9 та 4,1 при середньому показнику 5,4), на ФПМ та ІПСА — переважно на середньому рівні (зрозуміла подача матеріалу — 6,4 та 5,9 відповідно; стан аудиторій та гуртожитків — 4,8 та 4,9 відповідно).
ФПМ та ІПСА мають низький рівень корупції (до 10% респондентів стикалися з хабарями), ТЕФ — рівень корупції вище середнього (44% особисто стикалися з хабарями), ФІОТ — середній (27%).
Харківський національний університет ім. Каразіна
Готовність рекомендувати університет на середньому рівні — 6,2 бала з 10.
Сильні сторони університету — престижність факультету та популярність у роботодавців, високий рівень знань та мотивації студентів, суворе ставлення до плагіату.
Програма навчання оцінюється студентами як цікава, проте не дуже актуальна. Кількість технологій, яка вивчається студентами, нижче середнього рівня (3,2 при середньому показнику 3,8). Співробітництво з ІТ-компаніями теж досить неактивне: тільки 7% респондентів загали спільні курси університету та ІТ-компаній (при середньому показнику 23%), 21% сказали, що ІТ-компанії надавали факультету технічну підтримку (при середньому показнику 34%). У результаті 26% студентів та випускників зазначили, що обрали б інший ЗВО, якби мали другий шанс (у середньому цей показник складає 16%).
Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського «ХАІ»
Готовність рекомендувати університет не відрізняється від середнього значення — 6,1 бала з 10.
Більшість показників, за якими оцінювали університет, на середньому рівні: його імідж та престижність, викладачі, навчальні програми, адміністрація, співробітництво з ІТ-компаніями. Вище середнього оцінена технічна база (стан приміщень — 6,4 при середньому показнику 5,4, забезпечення технікою для навчання — 6,5 при середньому показнику 5,7) та забезпеченість навчальними матеріалами (6,9 при середньому показнику 6,1).
Що стосується студентів, то їхній рівень знань та мотивованість до навчання оцінюється нижче середнього рівня (5,6 при середньому показнику 6,1). Крім того, тут вища частка студентів, які вступили у виш виключно з ненавчальною метою (щоб не потрапити в армію чи щоб отримати «корочку») — 24% (у середньому — 8%).
Львівський національний університет ім. Франка
Дещо більше половини вибірки університету складають студенти та випускники факультету прикладної математики та інформатики, решту — інші факультети вишу.
Готовність рекомендувати ЛНУ на середньому рівні — 6,0 бала з 10. Наразі ми спостерігаємо тенденцію до поступового зниження готовності рекомендувати цей ЗВО, з 6,5 бала в 2016 році до 6,0 бала в 2018.
Високо оцінюється складність навчання в університеті, особливо на факультеті прикладної математики та інформатики (6,0 у виші в цілому, 6,7 на факультеті прикладної математики та інформатики при середньому показнику 5,3). Також високо оцінюється співвідношення ціна-якість навчання в університеті (55% вважають це співвідношення не завищеним при середньому показнику 42%).
Оцінки факультету прикладної математики та інформатики кращі за оцінки університету в цілому: вище оцінюється його імідж (престижність факультету оцінена на 7,5 бала, а університету загалом — на 6,0), сприйняття серед роботодавців (5,2 проти 4,9) та роль в отриманні цікавої роботи і гідної зарплати (6,5 проти 5,7); вище оцінюється корисність (5,3 проти 4,8) та актуальність програми навчання (4,0 проти 3,7), рівень знань та мотивованості студентів (6,2 проти 5,6), корисні професійні зв’язки та знайомства, які можна завести в університеті (5,4 проти 5,0), вивчається більша кількість технологій (3,8 проти 3,0). Менша частка студентів стикається з корупцією та хабарництвом (20% проти 26%).
У цілому схоже, що студенти та випускники не дуже задоволені своїм університетом, і 25% з них обрали б інший ЗВО в Україні (середній рівень — 16%).
Національний університет «Львівська політехніка»
Університет представлений Інститутом комп’ютерних наук та інформаційних технологій, Інститутом комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, а також невеликою кількістю анкет з інших факультетів та інститутів.
Загалом готовність рекомендувати ЛП нижче середнього рівня — 5,9 бала з 10. Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології оцінюється дещо краще — на середньому рівні (6,2).
Сильні сторони університету — високо оцінений технічний стан приміщень (5,7 бала при середньому показнику 5,4). Слабкі сторони — рівень викладачів (зрозуміла подача матеріалу — 5,3 при середньому показнику 6,0; досвід роботи — 4,6 при середньому показнику 5,4; суворість до плагіату — 4,3 при середньому показнику 4,9) та адміністрація університету (готовність допомогти студенту — 4,6 при середньому показнику 5,8, організація навчального процесу — 4,4 при середньому показнику 5,5).
Щодо інших показників, то ситуація помітно відрізняється у двох досліджених інститутах. Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології краще оцінюється за кар’єрними перспективами (можливість отримати перспективну роботу — 6,1 проти 5,5 в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій; можливість отримати гідну зарплату — 5,6 проти 5,0), цікавістю та актуальністю навчальної програми (цікавість навчання — 4,3 проти 3,3; корисність знань — 5,2 проти 4,6; актуальність знань — 4,1 проти 3,5).
При цьому в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології один з найвищих показників корупції — 60% студентів та випускників стикалися з нею особисто (в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій — 38%, в середньому по всім університетам — 33%). Крім того, 30% тих, хто навчався в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, хотіли б змінити його на інший факультет в рамках цього ж ЗВО (в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій — 14%, у середньому по всім університетам таких 11%).
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій має насиченішу програму навчання (у середньому студенти інституту вивчають близько 4 ІТ-технологій, а в Інституті комп’ютерних технологій, автоматики та метрології — близько 3). Також в інституті тісніші зв’язки з ІТ-компаніями (зокрема, в залученні ІТ-спеціалістів до викладання чи читання окремих лекцій, залученні ІТ-компаній як спонсорів інституту, сприянні у працевлаштуванні в ІТ-компанії).
Дніпровський національний університет ім. Гончара
Один з чотирьох університетів, які третій рік поспіль демонструють тенденцію до зниження готовності респондентів рекомендувати їх (інші три — ХАІ, ЛНУ та Львівська політехніка).
Наразі готовність рекомендувати університет на середньому рівні — 5,8 бала з 10. Нижче середнього оцінили факультет прикладної математики (5,6 бала).
Серед сильних сторін університету — висока оцінка навчальної програми як цікавої (4,7 при середньому показнику 4,3) та корисної для роботи (5,7 при середньому показнику 5,3), проте не дуже актуальної (3,7 при середньому показнику 4,3). Імідж, оцінка викладачів та студентів, зміст навчальної програми та співробітництво з ІТ-компаніями — на середньому рівні.
До слабких сторін відноситься адміністрація ЗВО (готовність допомогти студенту — 5,3 при середньому показнику 5,8; організація навчального процесу — 4,6 при середньому показнику 5,5), а також технічний стан приміщень (найнижча оцінка з-поміж усіх університетів — 3,4 при середньому показнику 5,4), забезпечення навчального процесу технікою (3,7 при середньому показнику 5,7) та навчальними матеріалами (4,9 при середньому показнику 6,1). Рівень корупції також досить високий: 45% студентів факультету прикладної математики особисто стикалися з хабарями, що вище середнього показника по всім університетам (33%).
Якби була можливість, майже чверть студентів та випускників університету змінили б його на інший виш в Україні (в середньому по всім університетам — 16%).
Одеський національний політехнічний університет
Готовність рекомендувати ОНПУ знаходиться на рівні нижче середнього — 5,6 бала з 10. Дещо краще оцінюють Інститут комп’ютерних систем — на 6 балів.
Низько оцінюють корисність та актуальність знань, які дає університет (корисність — 4,4 при середньому показнику 5,3, актуальність — 3,5 при середньому показнику 4,3), підготовку та практичний досвід викладачів (вміння пояснювати — 5,2 при середньому показнику 6,0; практичний досвід — 4,9 при середньому показнику 5,4), їх ставлення до плагіату та списування (4,4 при середньому показнику 4,9), технічний стан приміщень (4,2 при середньому показнику 4,9) та забезпеченість засобами для навчання (навчальні матеріали — 5,2 при середньому показнику 6,1, технологічні можливості — 5,0 при середньому показнику 5,7), а також імідж університету (престижність — 5,7 при середньому показнику 6,2; вплив на отримання перспективної роботи — 5,4 при середньому показнику 6,0; вплив на отримання хорошої зарплатні — 5,3 при середньому показнику 5,9) та вартість навчання (53% вважають вартість завищеною, при середньому показнику 35%).
Оцінки Інституту комп’ютерних систем дещо вищі і знаходяться на середньому рівні, зокрема імідж університету, робота адміністрації та зміст навчальних програм. Інститут активно співпрацює з ІТ-компаніями, покращує за їхній рахунок технічне забезпечення навчання та запрошує працівників у якості лекторів.
Низьким оцінкам університету відповідає специфіка цілей його студентів: більше 50% вступили, щоб отримати «корочку» (в середньому по університетам — 41%), більше чверті — щоб уникнути армії (в середньому — 20%). 20% студентів та випускників університету не стали б вступати у виш, якби в них був другий шанс; в Інституті комп’ютерних систем таких 13% (в середньому по університетах — 9%).
Вінницький національний технічний університет
Як і минулого року, ВНТУ відноситься до трійки університетів з найнижчим показником рекомендацій: 5,3 з 10, що нижче середнього по університетам (факультет інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії — 5,4).
Нижче середнього рівня оцінюються викладачі, технічний стан приміщень та технічне забезпечення університету, рівень знань та мотивація студентів, навчальні програми, адміністрація та імідж університету.
В університеті один з найвищих показників корупції (особисто стикалися з хабарями 60% студентів та випускників вишу при середньому показнику 33%) та один з найвищих показників поблажливості до плагіату та списування (суворість у ставленні до плагіату оцінили у 3,8 бали при середньому показнику 4,9).
Серед сильних сторін респонденти відзначили можливість завести корисні для професійної діяльності зв’язки та знайомства (оцінені на 5,8 з 10, що відповідає середньому рівню).
Як і в ОНПУ, вище середнього частка тих, хто вступає до ВНТУ з метою отримання «корочки» (50% при середньому показнику 42%) або уникнення служби в армії (27% при середньому показнику 20%). Також вище середнього частка тих, хто не вступав би до університету взагалі, якби була така можливість (18% при середньому показнику 9%).
НТУ «Харківський політехнічний інститут»
ХПІ демонструє стійку тенденцію до зниження готовності респондентів рекомендувати університет: з 6,1 бала в 2016 році до 4,8 бала в 2018. Наразі університет другий з кінця за показником рекомендацій.
Майже за всіма показникам університет має оцінки нижче середнього: навчальна програма, викладачі, студенти, забезпечення технікою та матеріалами, співробітництво з ІТ-компаніями, а також імідж університету та його вплив на можливості працевлаштування. Університет має один з найвищих рівнів корупції (56% студентів та випускників особисто стикалися з хабарями при середньому показнику 33%, а в НаУКМА, ХНЕУ, КНУ, Чорноморському університеті та в деяких факультетах КПІ цей показник — до 10%).
28% студентів та випускників, якби мали можливість, обрали б інший ЗВО в Україні для навчання.
Національний авіаційний університет
Як і в попередні два роки, НАУ займає останню сходинку в нашому рейтингу університетів. Цього року готовність рекомендувати університет складає 4,5 бала з 10, а Інститут комп’ютерних інформаційних технологій — 4,3 бала.
Університет має найнижчі оцінки майже за всіма характеристикам. Дуже низький рівень співпраці з ІТ-компаніями: лише 31% респондентів згадали лекції спеціалістів ІТ-компаній (при середньому показнику по всіх університетах 46%), 23% сказали, що ІТ-спеціалістів залучали до викладання курсів (у середньому — 41%), а 16% згадали, що ІТ-компанії спонсорувати різні навчальні заходи (при середньому показнику 30%). Рівень корупції, навпаки, один з найвищих (стикалися з хабарями 56% студентів та випускників при середньому показнику 33%).
Студенти університету загалом менше орієнтовані на отримання знань в університеті: 18% з них вступили у виш, лише щоб отримати «корочку» та / чи уникнути армії (при середньому показнику 8%), а 22% студентів та випускників взагалі не вступали б у виш, якби мали другий шанс (при середньому показнику 9%).
Текст і аналітика: Ірина Іпполітова
Візуалізація даних: Ігор Яновський
Дані опитування в CSV: github.com/.../tree/master/universities
