Мій досвід роботи в Кореї: про ціни, IT-ринок та можливості для стартапів
Привіт, мене звати Саша, я живу у Львові й працюю інженером у південнокорейській компанії Cards, яка розробляє програмне забезпечення для організації коворкінгів та конференцій. Нещодавно я повернувся з Південної Кореї, куди мене відправили для участі в стартап-акселераторі K-Startup Grand Challenge 2017 і де я жив 3 місяці. Вперше в житті я побував у Кореї та відчув на собі особливості східної культури, а також мав нагоду подивитися на місцевий ІТ-ринок очами українського програміста. Я дуже очікував на цю поїздку, адже Корея є однією з найрозвиненіших країн Азії та славиться швидким економічним розвитком, K-Pop, популярністю біткоїна та криптовалют в цілому, автопромом та просунутими технологіями в сфері ІТ. Також всі чули про Зимові Олімпійські ігри 2018, що відбуваються в місті Пхьончхан.
ІТ-ринок
ІТ-ринок Кореї є дуже розвиненим, а його гравці так само добре відомі, як Google чи Apple. В Україні всі знають про такі корейські компанії-гіганти, як Samsung, LG, Kakao, Naver, SKT та KT. Корейці ними дуже пишаються, віддають перевагу їх продуктам та мріють там працювати, не зважаючи на консервативну корпоративну культуру (про це далі). Особливу любов корейців має компанія Kakao, яка починала з месенджера і переросла в цілий конгломерат компаній. Вони розробили всесвіт персонажів Kakao Friends і успішно розвивають другий за популярністю в Кореї інтернет-портал Daum, найпопулярніший сервіс стрімінгу музики MelOn, власну AI-платформу (як Google Home), сервіс для виклику таксі і навіть онлайн-банк. Минулого року у партнерстві з Bittrex компанія інвестувала в біржу криптовалют UPbit, і на це є серйозна причина: близько 40% населення інвестувало в криптовалюти, а загалом в країні відбувається 15% загальносвітової bitcoin-торгівлі (хоча, враховуючи останні новини, це може змінитися). Корея є домівкою однієї з найбільших у світі бірж Bithump.
В Кореї широко рекламують біржі криптовалют навіть в офлайні
Але досить про великі компанії. В Кореї багато уваги приділяють малому та середньому бізнесу. В останні роки держава активно підтримує інновації та впроваджує стратегію ICBM: Internet of Things, Cloud Computing, Big Data, Mobility. Щороку виділяється 2 мільярди доларів на підтримку стартапів, будуються величезні центри з безплатними коворкінгами, 3D-принтерами, консультантами з будь-якої сфери діяльності та іншими умовами для розвитку стартапів. Але корейці усвідомлюють, що для справжнього успіху вони мають залучати таланти з-за кордону, тому існує багато програм для іноземців, які бажають будувати бізнес в Кореї. Наприклад, Національне агентство з промоції ІТ (NIPA) проводить щорічний конкурс K-Startup Grand Challenge з призовим фондом в ₩120 млн ($1 = ₩1085. Щоб приблизно прикинути суму у доларах США, просто заберіть 3 розряди). Інший приклад — Seoul Global Startup Center, в якому іноземним стартапам дарують ₩20 млн і безплатний коворкінг на рік.
Startup Campus (Pangyo) — тут я працював
Зарплати
Коли починається розмова про Корею, у мене зазвичай розпитують про рівень життя й цін. У 2017 році мінімальна зарплатня складала ₩6470 за годину, але з 2018 її підняли на 16% — до ₩7530. Отже, в місяць корейці заробляють мінімум ₩1 573 770, що на одному рівні з Японією, але в два рази менше, ніж у Німеччині. Хоча, як і в Україні, зарплати в галузі ІТ загалом вищі. Читачам DOU, напевно, буде цікаво порівняти зарплати з Україною, отже, наводжу останні дані по Кореї:
Посада | Зарплата, ₩ | Зарплата, USD |
Junior Software Engineer | 3 750 000 | 3 451 |
Senior Software Engineer | 5 000 000 | 4 601 |
Project Manager | 5 000 000 | 4 601 |
QA Engineer | 6 863 528 | 6 316 |
Designer | 2 600 000 | 2 393 |
Marketing | 7 502 283 | 6 904 |
Sales Manager | 4 670 000 | 4 297 |
Суму вказано за місяць за даними zdnet.co.kr
Ціни
Сеул є столицею, найбільшим і найдорожчим містом Південної Кореї. Поїсти у ресторані на двох в середньому коштує ₩40 000, а в МакДональдз МакМеню коштує ₩6000. Якщо захочеться випити пива з друзями, то 0,5 літри місцевого обійдеться в ₩3000. Для пересування всі користуються метро, яке в Сеулі чи не найбільше в світі й активно розбудовується. Лише у 2018 році буде відкрито дві нові гілки метро й багато нових станцій. Проїзд тут залежить від відстані і складає мінімум ₩1250.
Мапа сеульского метро
До речі, в метро всюди працює 4G LTE Advanced, який коштує мінімум ₩60 000 (контракт, щомісяця). До Зимових Олімпійських ігор 2018 в Пхьончхані Korea Telecom вже запустила першу мережу 5G, що дозволяє вести пряму 360° відеотрансляцію просто з боба (сани спеціальної конструкції, які використовуються в бобслеї — ред.).
До Зимових Олімпійських ігор 2018 в Пхьончхані Korea Telecom запускає 5G
Підприємництво
Загалом корейська держава та навіть культура в суспільстві в цілому всіляко заохочують до підприємництва. Це видно навіть неозброєним оком — вулиці Сеулу втопають у вивісках безлічі кав’ярень та магазинів. За даними Світового банку, Корея є однією з найкращих країн для розвитку бізнесу й посідає 4 місце в світі за легкістю його ведення. Кожен, хто бажає зайнятися бізнесом, може зареєструвати або ФОП (개인사업자), або корпорацію (법인사업자). Різницю між ними можна підсумувати так:
Показник | ФОП | Корпорація |
Реєстрація | 1 день, онлайн | |
Податок | 10% на прибуток до ₩200 млн 20% на прибуток від ₩200 млн 22% на прибуток до ₩20 млрд | |
Прибутки | Вільне використання всіх прибутків на власний розсуд | Можна сплачувати акціонерам як дивіденди, що оподатковуються |
Звітність | Відсутня | Щорічний незалежний аудит (розмір активів перевищує ₩12 млрд), щорічна фінансова звітність, звітність ПДВ |
Слід зауважити, що для іноземців діють особливі умови — початковий капітал має складати не менше ₩100 000 000 ($94 000). Хоча якщо іноземець має дозвіл на постійне проживання (віза типу F) або має співзасновника-корейця, то ця вимога до нього не застосовується.
Для інноваційних стартапів держава розробила особливий тип візи — OASIS (Overall Assistance for Startup Immigration System). Будь-який іноземець з дипломом бакалавра, намірами реєстрації компанії в Кореї та 80 балами, що їх можна отримати за участь у різноманітних курсах та програмах, може отримати дозвіл на проживання в Кореї навіть без початкового капіталу. У разі, якщо вас працевлаштовує корейська компанія, то вона повністю забезпечить вам житло та вирішить візове питання (зазвичай це віза типу Е-3 на рік).
Житло
Щойно ви опиняєтесь у Кореї, треба попіклуватися про житло. А житлові умови — це, напевне, один з найменш привабливих аспектів життя в Сеулі. За даними Korea Times, місто є шостим з найдорожчих для життя в світі. Перше, що потрібно знати, — тут існують дві дуже незвичні для українців системи оренди житла:
- «Джонсе» — це можливість підписати довгостроковий контракт, який передбачає внесення одноразової застави обсягом ~80% від вартості житла. Орендар більше не сплачує місячної плати, лише комунальні витрати (приблизно ₩100 000 за місяць). Після закінчення контракту орендар отримує свій внесок назад у повному обсязі.
- «Вольсе» — передбачає контракт зі значно меншою заставою та щомісячною орендною платою. Розмір застави починається від ₩5 млн для однокімнатної квартири, а щомісячна плата варіюється від ₩400 000 до ₩800 000 залежно від району. За трикімнатну в місяць доведеться викласти від ₩950 000 до ₩1 500 000. Комунальні послуги орендар сплачує теж самостійно.
Корпоративне середовище
Як я вже зазначав, Корея, як і інші азійські країни, відрізняється надмірною ієрархічністю корпоративного середовища. Цю специфіку, бюрократію та фактично обрядові моменти (на кшталт того, що твій підпис має бути візуально меншим за підпис твого шефа, якщо вони поряд) важко прийняти більшості іноземців. Особливо це відчувається в старих гігантах, як Samsung. У молодих компаніях та стартапах цього значно менше, особливо в міжнародних компаніях, як-от Cards Corp., — у них просуваються кардинально протилежні цінності, заохочується обмін думок, конструктивна критика, гнучкий графік роботи, віддалена робота, і можна безпосередньо впливати на рішення керівництва.
На робочому місці в офісі Cards Corp.
Зараз в Кореї, як і в Україні, зростає тренд на віддалену роботу в коворкінгах. Нещодавно WeWork вийшов на корейський ринок, але у них є достатньо місцевих конкурентів. Корейська молодь хоче жити у новому, більш рівному, вільному й креативному суспільстві і тому віддає перевагу коворкінгам як способу уникнути ієрархії. Але тим, хто працює в коворкінгу, важливо мати можливість розширити коло спілкування, дізнатися хто є навколо, щоб синергійно співпрацювати й розвивати бізнес — саме для них я розробляю продукт andCards.
Люди
Про Україну в Кореї знання, на жаль, дуже поверхове. Для більшості корейців території від східної Європи до середньої Азії — terra incognita. Україну через особливості місцевої вимови часто плутають з Узбекистаном. Хоча українські дівчата тут відповідають бажаним стандартам краси, тому компліменти чи згадки про те, як нам пощастило з генофондом, говорять за кожного другого знайомства. Інколи можна зустріти фанатів FIFA, які згадають про Андрія Шевченко. Якщо ви попадете в більш освічене коло, можливо, згадають про Чорнобиль або Крим. Але загалом корейці дуже приязні, щиро цікавляться враженнями про свою країну і люблять товаришувати з іноземцями.
Вид на річку Danyang-Ro
Висновки
Загалом в Кореї мені дуже сподобалось, і я б хотів повернутися та попрацювати там більше часу. Загалом складно оцінити попит корейського ринку на українських фахівців, оскільки як такої прив’язки національності до ринку праці нема. У звичному для українців форматі «на заробітки» в Корею їхати не варто, оскільки Корея — недешева країна (зокрема Сеул), а процес пошуку роботи може зайняти багато часу. Тим паче незнання корейської мови мінімізує шанси на успішну адаптацію. Для того, щоб бути впевненим в можливості для розвитку в Кореї, треба мати конкретне спрямування і підґрунтя для роботи в цій країні.
На мою думку, Корея — ідеальне місце для двох категорій людей. Перша — інженери-початківці, які хотіли б отримати досвід роботи у великій компанії і яких уже запросили на роботу такі компанії, як Samsung або LG. Корейські ІТ-компанії шукають та залюбки наймають українських спеціалістів, платять гарні гроші та дають можливість працювати над цікавими проектами. Досвідченим інженерам я би радив шукати можливості в інших країнах, адже через надмірну ієрархічність та інші культурні особливості іноземцю-менеджеру в Кореї доведеться тяжко.
Друга категорія людей — це зацікавлені у стартапах та підприємництві. Корея надає всі умови для запуску свого проекту, видає спеціальні стартап-візи, а також фінансування в рамках багатьох різних акселераторів. Як керівнику уже існуючого українського стартапу, так і людині на стадії ідеї буде комфортно й цікаво запустити свій проект в Кореї і використати її як майданчик для виходу на інші ринки Азії. Якщо вам це цікаво — пишіть, і я розкажу вам ще багато цікавого про цю країну, свій досвід роботи там, а також познайомлю з цікавими людьми!