Ефективне самонавчання. Що ми робимо не так?
Я вчився, відколи себе пам’ятаю: спершу вчився читати, потім — читав, щоб вчитися. Іронічно, але донедавна я не задумувався про те, щоб навчитися вчитися, адже ні в школі, ні в університеті цьому ніхто не приділяв уваги.
В сфері ІТ ефективне самонавчання — одне з найважливіших вмінь, але при цьому одне з найменш розвинених. З постійною зміною та еволюцією технологій ефективна самоосвіта допомагає тримати багато дверей відчиненими, диверсифікувати та регулярно інвестувати в портфоліо власних знань.
Illustration by Yukai Du
Але що саме це значить — вивчити щось ефективно? На мою думку, ефективне навчання — це одноразовий процес глибокого засвоєння і розуміння важливої інформації, концепцій та ідей і їх поєднання з уже наявними знаннями і досвідом. Це зосереджений процес, націлений в ідеалі на те, щоб зрозуміти та засвоїти нові знання раз і назавжди.
Проблема з підходом, який практикують більшість програмістів, яких я знаю (включаючи мене в минулому), — в тому, що вони вивчають лише стільки, скільки достатньо для вирішення тієї чи іншої задачі.
Це стратегія добре працює в короткій перспективі, але якщо немає можливості хоча б кілька разів протягом найближчого часу використовувати нові знання — час витрачено неефективно. Ці поверхневі знання буде важко застосувати до інших подібних задач у майбутньому.
Читання книги від початку до кінця, перегляд доповіді чи скрінкасту дає хибне відчуття розуміння і запам’ятовування, створює важко поєднувані між собою острівки поверхневих знань у пам’яті.
Особисто я вирішив вдосконалити свій підхід до засвоєння нової інформації після того, як вкотре не міг згадати якусь ідею чи «дістати» з пам’яті знання, які я був впевнений, що засвоїв раніше. До деяких книг чи статей я повертався багаторазово протягом кількох років, щоразу читаючи їх наче вперше.
Представлений підхід є результатом моїх особистих експериментів із самонавчання, поєднання простих та відомих багатьом технік з різних книг та онлайн-джерел про пам’ять, навчання та знання.
Мій підхід складається з п’яти етапів: підготовка, розвідка, практика, занурення та повторення.
Підготовка
Ефективність інших етапів значною мірою залежить від цього короткого, але дуже важливого етапу.
На цьому кроці ви обираєте матеріали для навчання. Потурбуйтеся про те, щоб зібрати найкращі доступні джерела інформації: читайте відгуки, рекомендації експертів у галузі чи покладіться на власний досвід.
Illustration by Yukai Du
Розвідка
Незалежно від типу джерела інформації — книга, відео чи стаття, на цьому етапі ви повинні лише ознайомитись з ним, не витрачаючи багато часу і не надто заглиблюючись у деталі.
Спробуйте зрозуміти, у чому полягає основна ідея, що автор намагається донести та яким способом він це робить.
Не концентруйтесь на складних частинах і не соромтесь пропускати матеріал, який ви не розумієте.
Зробіть швидкі, короткі нотатки, підсумуйте кожен розділ кількома реченнями та запишіть питання, які у вас виникли під час ознайомлення.
Практика
Один з найдовших та найзосередженіших етапів. Це безперервний етап — він не закінчується перед наступним, а продовжується протягом всього процесу засвоєння нових знань.
На цьому етапі вашою основною метою є практика того, що ви дослідили та вивчили, а також усвідомлення того, що ви не розумієте і у що хочете заглибитись більше на наступних етапах.
Дуже важливим є вибір правильних вправ для практики — вони повинні бути достатньо складними, щоб відчувався прогрес, але не надто складними чи великими, щоб не демотивувати.
Для прикладу, якщо ви швидко пройшлися по синтаксису нової для вас мови, хороша ідея — написати кілька кат, але створювати ще один клон «Твіттера» — трохи передчасно.
Занурення
У цьому та наступному етапах полягає вся відмінність між типовим підходом більшості програмістів до навчання і тим, що я називаю ефективним самонавчанням.
Основна мета на цьому етапі — зрозуміти всі найскладніші ідеї, які ви ідентифікуєте під час практики. Для цього я рекомендую використовувати метод Фейнмана:
Ідентифікуйте тему
Ідентифікуйте предмет занурення. Зберіть всю основну інформацію на цю тему, яку лише можете знайти в тих джерелах, що ви відібрали на етапі підготовки. Якщо тема надто велика — розбийте її на менші шматки. Пам’ятайте: половина вміння — краще, ніж «напіввміння».
Запишіть ідею, яку хочете зрозуміти
Візьміть шматок паперу чи створіть новий документ в редакторі на ваш вибір та запишіть ідею у заголовку.
Навчайте
Тепер час написати просте пояснення ідеї, так ніби ви навчаєте когось іншого, наприклад — пояснюєте її дитині. Використовуючи всю доступну вам інформацію, запишіть кожну частину ідеї своїми словами у вигляді кількох речень чи/та візуалізацій, які, на вашу думку, добре передають суть.
Якщо якась частина залишається незрозумілою — скопіюйте пояснення з джерела інформації, але спростіть термінологію та спробуйте його візуалізувати. Не соромтесь використовувати аналогії ідей, які ви розумієте добре, та спробуйте знайти, як їх можна поєднати з тим, що ви намагаєтесь зрозуміти зараз.
У результаті у вас має вийти кілька сторінок нотаток, придатних для того, щоб теоретично презентувати нову засвоєну інформацію колегам чи написати про неї в блозі.
Illustration by Yukai Du
Повторення
Після заповнення всіх прогалин та розуміння ідеї — не думайте, що ви закінчили. Потрібно якось зберегти свіжі знання надовго, в ідеалі — назавжди.
Для цього покладіться на те, як працює людський мозок, та скористайтесь розподіленими повтореннями! Перетворіть та перенесіть усі свої нотатки з етапу занурення у флеш-картки, використовуючи програму на ваш вибір (я користуюсь Anki). Переглядайте картки щодня по
Не бійтесь перенасичення картками. Хороша програма вчиться розуміти, що ви засвоїли добре, і відкладає наступне повторення далі, фокусуючись на найсвіжіших знаннях.
Підсумок
З часом ви помітите, наскільки добре ви пам’ятаєте все, що вивчаєте, а також як легко нова інформація поєднується з тим, що ви вже знаєте, приймаючи несподівані форми у вигляді нових ідей та переосмислення власних знань.
Зверніть увагу на те, що останні три етапи — практика, занурення та повторення — протікають в основному паралельно, а не поступово.
Зокрема, при засвоєнні складних тем, котрі займають від кількох днів до кількох місяців, постійна практика породжує нові запитання, занурення в котрі призводить до ще більшої кількості нотаток та карток для повторення. Але повірте — результат того вартий!
Успіхів у навчанні!
