Їхати не варто, залишатися
[Про автора: Любомир Остапів — фінансовий директор в ІТ компаніях Stanfy, Coppertino, Softorino, SupportYourApp, автор проекту «Сімейний Бюджет»]
В 2005 році відмовитись від інтерв’ю в Варшаві на виграну грін карту було легким рішенням. Мені було 22, «Ющенко-ТАК!», «разом нас багато», віра і надія на швидкий розвиток України.
Минуло десять років, у дружини з’явилась можливість отримати грін карт через возз’єдання сім’ї, і ось тут вибір їхати/залишатися затребував напруженого аналізу і багатьох вечорів роздумів. За 5 поїздок в США я прожив там всього 21 місяць, і кожен місяць — це джерело натхнення для особистого росту та стимул не сидіти на місці.
Та врешті ми залишаємось жити в Україні. Хотілось би пояснити чому, не протиставляючи причинам тих, хто їде, адже у кожного своя історія і індивідуальна ситуація.
Більше того, бачу як їдуть в розвинений світ талановиті і працьовиті люди. У XXI столітті основний капітал — це люди і знання. Мало хто з державних мужів усвідомлює, що втрата Україною розумних емігрантів критично небезпечна для майбутнього порівняно з втратою територій! Будь я у державній владі, зробив би все для подвійного громадянства українцям з США, Канади, Австралії та ЄС, можливості жити на дві країни і електронно голосувати на національних виборах. Але це інша історія, повернемось до реальності :)
Отже, перерахую невичерпні причини, чому ми хочемо і далі жити в Україні.
Найкраща в світі система оподаткування доходів фізичних осіб
ФОП заплатив 5% з доходу до 5 млн на рік, все решта зароблене залишилось. Це справедливо — низька якість послуг держави, низькі податки. А якщо я хочу підтримати наприклад армію чи освіту, добровільно зі свого доходу віддаю на конкретні проекти чесним волонтерам.
За 2-3 роки можна зібрати на квартиру
Середньостатистичний ІТшнік цілком здатний щомісяця заощаджувати 39 тис грн. За два роки це двокімнатна квартира в новому будинку в передмісті класу комфорт чи бізнес. За три роки це схожа квартира в спальному районі Києва.
Люди
Часто можна почути про похмурі обличчя в маршрутках і хамство в метро. Українцям, звісно, ще далеко до толерантності європейців в громадському транспорті чи привітності американців в черзі. Але в більш широкому сенсі ми самі обираємо людей, з якими співпрацюємо чи розважаємося. Моє коло спілкування переважно підприємці, ІТшніки та випускники Могилянки. Вони ціннісно та ментально мало чим відрізняються від однолітків в Західній Європі та Північній Америці, однак спільних інтересів у нас більше.
Друзі
Ми вже 10 років граємо щонеділі ранку в волейбол групою Делойт алюмні. З університетськими друзями раз в рік ходимо в баню, хоч і не в Новий рік:) З іншими друзями є традиція раз на весну і осінь вибратись в театр. Ці і інші традиції не хочеться втратити в житті. Та найважливіше, що з усіма друзями є спільний контекст. Очевидно, я вже ніколи не матиму свою команду в фіналі Суперболу, бо мене хвилюють матчі збірної України і Динамо Київ.
Смачні домашні продукти за низькою ціною
Овочі та зелень від бабушок, житній хліб, літні ягоди, справжні сир, кефір і сметана, мед від пасічника, курка, індичка та кролик від фермера, список можна продовжувати. З роками і новими подорожами все більш помічаю, що скуштувати цікаво все, але на кожен день смачно харчуватися продуктами, які ростуть на цій землі.
Дешеві послуги і медицина
Якісна стрижка в Києві не відрізняється від аналогічної в Європі та США, окрім нижчої в
Освіта
Як не дивно, якісна освіта все ще доступна і безкоштовно. В Києві успішно працюють Могилянка, КПІ, КНЕУ та КНУ ім. Шевченка, є багато достойних вузів в інших містах, а, наприклад, середня освіта посідає по якості
Батьки
З роками в батьків здоров’я аж ніяк не додається, все більше вони потребують підтримки та позитивних емоцій. На Різдво ми традиційно їздимо у Вінницьку область, на Пасху в Харків. Ці та інші зустрічі дарують трішки щастя та радості нам і близьким.
Самореалізація
Переїзд на схожу роботу за кордон можливий тільки для суто технічних спеціалістів. За якість мого андроід програмування навряд чи хтось колись заплатить гроші, але я розвиваюсь як професіонал в сфері управлінських фінансів та інвестицій. Крім власне професійних знань, є ще дуже цінний «нетворк», завдяки якому можна знайомитися з цікавими людьми, створювати бізнес партнерства та просто обмінюватися практичним досвідом.
Самореалізація не обмежуються тільки роботою. В мене активна роль в двох некомерційних проектах (об’єднання випускників та проект розвитку фінансової грамотності), і ще до десятка ініціатив, яким несистематично допомагаю часом або грошима. Коли береш — наповнюєш руку, коли віддаєш — наповнюєш серце.
Інтеграція в світовий простір
Фізичне місцезнаходження в Україні аж ніяк не заважає бути інтегрованим в світову культуру в частині розваг. Коли є англійська, то «Game of Thrones» та «House of cards» в оригіналі, вся світова музика через Google Play за 59 грн/міс, підписка на Bloomberg BusinessWeek та Forbes, останні книги через Amazon Kindle та багато іншого на відстані кількох кліків на дівайсі. Останнім часом в цьому списку крім розваг все важливіше місце посідає і самоосвіта завдяки Coursera. На днях до речі написали, що MIT робить відкритими всі свої матеріали.
Свій кірпічик в будівництво держави Україна
У війни США за незалежність від Британії в другій половині
В Україні такий час, що активне громадянське суспільство повільно, але змінює на краще і владу, і країну. Немає поки однієї близької до ідеалу партії, але є багато порядних і компетентних представників громадян у владі, які заслуговують на підтримку.
Наведені тільки раціональні причини, чому ми прийняли рішення залишитись. Мозок, як відомо, — це логічна і емоційна половинки. Тобто є також і просте людське бажання жити в рідній країні.
В цьому контексті мені подобаються три правила від Павла Шеремети «Нічого не очікуй, нікого не звинувачуй, щось роби». А роботи для ІТшніків вдосталь.
