Vyriy Industries планує роботу з розрахунку на ще 2-2,5 роки війни
Українська оборонна компанія Vyriy Industries планує свій розвиток з розрахунку на те, що війна може тривати ще
Олексій Бабенко
Про це Бабенко розповів під час панельної дискусії на конференції Technovation, де побували журналісти DOU. СЕО зазначає, що компанія враховує російські плани фінансування війни й на їхній основі формує власну стратегію.
«Ми собі плануємо з розрахунку на десь
2-2,5 роки, тому що ми бачимо документи, як росія планує війну, як росія планує фінансування. Бо все ж, в принципі, йде від грошей», — зазначив Бабенко.
Він пояснив, що росія вже передбачила кошти на продовження війни й навряд чи відмовиться від цих витрат. За такого сценарію українським оборонним виробникам, чия продукція потрібна війську, не варто поспішати з переорієнтацією на цивільні технології.
Чи варто оборонним компаніям виходити на цивільні ринки
На думку Бабенка, зараз головним завданням оборонних компаній має залишатися забезпечення фронту. Але є й інша проблема — українська економіка потребує експорту та грошей.
Тому він вважає, що компаніям, чиї розробки не мають масового застосування на війні, варто шукати замовників за кордоном або виходити на цивільні ринки. Йдеться, зокрема, про технології подвійного призначення, які можна використовувати і для військових, і для цивільних потреб.
На його думку, це дозволить таким виробникам продовжувати розвиватися й водночас підтримувати українську економіку.
Сам Vyriy Industries поки не планує переходити на цивільні розробки. Бабенко каже, що компанія й надалі зосереджуватиметься на потребах війська.
«На жаль, просто займаючись війною, цю війну не виграти. Треба ще, щоб економіка в нас не замерзла», — додав він.
Що не так із виробництвом компонентів для дронів
Олексій Бабенко також розкритикував митні та податкові правила для виробників компонентів. За його словами, зараз вони створюють перевагу для імпорту готових деталей, а не їхнього виробництва в Україні. Він пояснив це на прикладі польотного контролера — електронної плати, яка керує роботою дрона:
«У нас, коли ми імпортуємо польотний контролер з Китаю, ми не платимо мито і не платимо ПДВ. Коли ми виробляємо польотний контролер в Україні, на все, що ми завозимо для польотного контролера, ми платимо мито і платимо ПДВ», — розповів СЕО Vyriy.
Бабенко заявив, що вклав значні кошти у виробництво компонентів для дронів, однак вважає, що державна політика заважає розвитку цього ринку.
Він звернув увагу на ще одну складність: однакові електронні деталі використовують і у військовій, і в цивільній техніці. Наприклад, мікросхема для польотного контролера може використовуватися також у світловій панелі, а конденсатори — у багатьох інших пристроях.
Тому, на його думку, на митниці практично неможливо визначити, для якого саме виробу імпортують кожну деталь. Це ускладнює запровадження окремих пільг для виробників дронів.
