Скільки коштує підготуватися до зими і як зібрати систему резервного живлення — досвід айтівців
Через російські атаки на енергетику цієї осені й узимку знову можливі тривалі відключення світла. Тож тим, хто ще не подбав про резервне живлення, варто вже зараз визначитися, який рівень автономності їм потрібен і скільки вони готові на нього витратити.
DOU зібрав поради експерта YASNO та сетапи айтівців, які вже користуються зарядними станціями, інверторами, акумуляторами, генераторами й сонячними панелями. Розповідаємо, скільки це коштує, на скільки годин вистачає заряду і що варто врахувати перед покупкою.
Що врахувати при виборі обладнання
Один із найпростіших варіантів для робочого місця у квартирі — портативна зарядна станція. Її не потрібно монтувати в електрощиток: можна зарядити, поставити біля столу й підʼєднати ноутбук, роутер чи іншу техніку безпосередньо до її виходів.
Якщо ж потрібно забезпечити резервним живленням квартиру або будинок, експерт YASNO Євген [прізвище приховане з міркувань безпеки — ред.] радить розглядати систему з окремого інвертора та акумулятора. За його оцінкою, так можна отримати більшу ємність за ті самі гроші. Портативна станція зручніша для тих, хто не планує стаціонарного монтажу.
На момент розмови Євген знайшов зарядну станцію EcoFlow і з батареєю приблизно на 1 кВт·год за 35 тисяч грн. Сам він із грудня 2022 року користується інвертором на 3 кВт і батареєю на 5,5 кВт·год. Схожий комплект на момент інтерв’ю оцінює приблизно у 58 тисяч грн.
Зарядна станція EcoFlow. Фото ілюстративне
Серед виробників стаціонарних систем він називає FoxESS, Deye, Solax і Solis. Комплект з інвертором на
«Тобто це найкращі системи з точки зору ціна-якість», — вважає Євген. За його словами, якісніші рішення можуть коштувати щонайменше вдвічі дорожче.
Водночас купувати обладнання лише за ємністю батареї — помилка. Потужність інвертора показує, яке навантаження система здатна одночасно підтримувати. Ємність батареї — скільки енергії вона зберігає. Від неї та споживання підʼєднаних приладів залежатиме час автономної роботи.
Євген наводить приклад зі свого дому. Його дружина працює 3D-дизайнеркою і користується потужним комп’ютером.
«Моєї батареї на пʼять з половиною кіловат їй вистачає приблизно на десять годин. Це з урахуванням того, що в мене паралельно ще працює котел і роутер», — розповідає Євген.
До системи також підключений холодильник. За словами експерта, це орієнтовний розрахунок з його власного досвіду.
Тому перше, що радить зробити Євген, — визначити власне споживання: які прилади працюють постійно, які вмикаються зрідка і що може працювати одночасно. Для точнішої оцінки можна встановити аналізатор мережі або перевірити характеристики техніки.
«Якщо у техніки пікове навантаження більше як пʼять кіловат, їй потрібен більший інвертор. Якщо такого навантаження ніколи немає, то можна і менший взяти. Це вже залежить від конкретного випадку», — пояснює експерт.
Інвертор варто брати із запасом. Тривала робота на межі потужності збільшує нагрів обладнання.
Монтаж інвертора Євген радить доручати фахівцям, якщо власник не має відповідних знань та інструментів. Помилка під час підключення може пошкодити обладнання, а ремонт у такому разі може не покриватися гарантією.
Від перших акумуляторів до 17 сонячних панелей
Микола Чебан, інфраструктурний інженер, почав будувати резервне живлення для приватного будинку восени 2022 року. Він живе з дружиною та двома дітьми й хотів зробити автономною всю оселю. Витрати за майже чотири роки, з урахуванням останнього замовлення акумуляторів і продажу частини старого обладнання, оцінює приблизно у 489 тисяч грн. Ця сума охоплює загальні витрати на розвиток його системи із 2022 року.
Зараз система складається з:
- інвертора SandiSolar на 11 кВт;
- 17 сонячних панелей сумарною потужністю близько 11,1 кВт;
- двох LiFePO4-батарей Anenji сумарною ємністю 30 кВт·год;
- двох генераторів на 3,5 та 7 кВт.
Спочатку Микола придбав інвертор PowMR на 4,2 кВт приблизно за 26 тисяч гривень і два гелеві акумулятори 12 В / 240 А·год приблизно за 57 тисяч гривень. Номінальна ємність батарей становила 5,76 кВт·год. Разом з кабелями перший варіант коштував близько 88 тисяч гривень.
Досить швидко з’ясувалося, що потужності 4,2 кВт недостатньо.
«Наприклад, коли запускався насос, який забезпечує водопостачання будинку, інвертор іноді не витримував навантаження, переходив у захист і вимикав усе», — розповідає Микола.
Уже в грудні
За графіка «дві години зі світлом, дві-три без» сім’я майже не обмежувала себе. Якщо знеструмлення тривало чотири години, вже доводилося стежити за використанням чайника, мікрохвильовки та інших потужних приладів.
Одного разу, за словами Миколи, напруга в мережі піднялася до 280 В. Реле напруги відключило будинок, і родина перейшла на акумулятори. Щоб зберегти заряд, тимчасово відмовилися від чайника, фена, пральної машини та іншої потужної техніки.
«Так вдалося протриматися майже добу. Потім я запустив генератор, зарядив акумулятори, й ми протрималися ще близько доби», — згадує він.
Наступне велике оновлення відбулося восени 2024 року. Микола встановив дев’ять сонячних панелей JinkoSolar по 585 Вт і замінив гелеві акумулятори на літій-залізо-фосфатну батарею (LiFePO4) Felicity ємністю 12,5 кВт·год. Старі акумулятори на той час уже втратили значну частину ресурсу.
Панелі, монтажний комплект і кабель коштували приблизно 67 тисяч грн, монтаж — ще 20 тисяч грн, батарея — близько 107 тисяч грн. За старі акумулятори, здані на переробку, отримав приблизно 5 тисяч грн.
У липні 2026 року він знову вперся в потужність інвертора — цього разу після появи нової духовки. Микола придбав SandiSolar потужністю 11 кВт приблизно за 22 тисячі гривень, а старий PowMR 6,2 кВт продав за 13 тисяч гривень.
SandiSolar
Ще вісім панелей Risen по 730 Вт обійшлися приблизно у 51 тисячу грн, монтажний комплект і роботи — ще майже у 45 тисяч грн. Сумарна номінальна потужність усіх 17 панелей становить близько 11,1 кВт.
Останнє замовлення — два акумулятори LiFePO4 Anenji по 15 кВт·год, разом на 30 кВт·год. Вони коштували приблизно 185 тисяч грн. Стару батарею Felicity Микола продав приблизно за 64 тисячі грн, але на момент розмови ще користувався нею: нові акумулятори доставлялися. Тож автономність із запасом у 30 кВт·год він поки що не перевіряв.
LiFePO4 Anenji
Окремо є два генератори на 3,5 та 7 кВт. Перший коштував приблизно 18 тисяч гривень, другий — 44 тисячі гривень. Ще орієнтовно пʼять тисяч гривень пішло на кабелі, перемикач вводу резерву, заземлення, щиток та автомати.
Але перший генератор за чотири роки Микола запускав лише тричі, а другий не використовував жодного разу.
«Генератори виявилися не дуже зручним рішенням для повсякденного використання, оскільки потребують ручного запуску, контролю та участі людини», — пояснює Микола.
Після заміни інвертора на 11 кВт і розширення сонячної генерації сім’я, за словами Миколи, практично перестала обмежувати себе у використанні техніки. Від системи працюють чайник, пральна й посудомийна машини, фен, холодильник і насос. Із мережі на момент розмови споживали орієнтовно до 100 кВт·год на місяць, переважно вночі. Для довгих відключень і похмурої погоди залишаються генератори.
Маючи цей досвід, Микола одразу обрав би потужніший інвертор і LiFePO4. Водночас наголошує: у 2022 році він виходив із доступності обладнання та проблем, які потрібно було розв’язати на той момент.
Водночас навіть базовий резерв необов’язково коштує десятки тисяч гривень.
«Якщо потрібен лише інтернет — роутер та ONU — можна вкластися приблизно у 2 тис. грн», — оцінює Микола.
Для автономності всього будинку, за його словами, верхню межу бюджету визначають потреби власника.
Також він наполегливо радить не використовувати так званий «кабель смерті», тобто кабель з вилками з обох боків для подачі струму із зарядної станції в домашню проводку. Це створює ризик ураження струмом і пошкодження обладнання.
«Апетит приходить під час їди»
Михайло Кудинський, бізнес-аналітик у Strimco Ukraine, теж починав із простішого резерву. Перша система живила лише інтернет, друга — окремі групи приладів. Нинішня третя версія підтримує весь приватний будинок, у якому живуть дві сім’ї.
Зараз система складається з:
- інвертора Deye SUN-8K-SG05LP1-EU-AM2-P на 8 кВт;
- батареї Felicity FLA48230-EU на 11,7 кВт·год;
- шести сонячних панелей JA Solar по 570 Вт — сумарно 3,42 кВт;
- старого бензинового генератора Honda на 5 кВт.
Панелі разом з монтажем коштували 45 тисяч гривень. Інвертор — близько 62 тисяч гривень, батарея — 71 тисячу гривень. Ще приблизно 13 тисяч гривень пішло на встановлення, підключення та заземлення.
Нинішній комплект без урахування генератора обійшовся у 192 тисячі грн. Інвертор і батарею Михайло придбав у березні 2026 року, панелі — приблизно за півтора року до розмови.
Сонячні панелі на даху будинку
До останньої хвилі атак система була налаштована так: вдень будинок працював від сонця і батареї, а нижню межу заряду встановили на 50%. Вночі батарея заряджалася за нічним тарифом.
З березня до серпня Михайло майже не користувався мережею вдень. Пральну і посудомийну машини та іншу техніку намагалися запускати, коли працювали сонячні панелі. У результаті витрати на електроенергію, за його словами, скоротилися приблизно вдвічі.
Але російські атаки змінили логіку використання системи.
Одного вечора підстанція вийшла з ладу о 23:30 — саме тоді, коли батарея лише почала заряджатися з рівня 50%. Михайло не був упевнений, що запасу вистачить до ранкової сонячної генерації, тому на кілька годин запустив генератор.
Після цього він підняв нижню межу заряду до 70%. А о 20:00 батарея починає заряджатися до 90%, щоб уже до початку нічного тарифу мати більший резерв.
Як пояснює Михайло, у разі нового нічного відключення, заряду має вистачити до ранку.
Інвертор Deye та батарея Felicity
Узимку Михайло очікує значно меншого виробітку панелей. За його оцінкою, у похмурі зимові дні генерація може становити лише
Михайло радить одразу закладати запас енергії. За його словами, апетит приходить під час їди. Початкового бажання підтримувати холодильник і заряджати ноутбук може виявитися замало, коли родина звикне до резерву.
«Того розраховуйте обладнання одразу із запасом», — радить Михайло.
Якщо житло власне і є можливість змінювати проводку, між зарядною станцією та окремими інвертором і батареєю він теж обирає другий варіант. Зарядна станція, на його думку, найбільш логічна для орендованої квартири, де не можна робити стаціонарний монтаж або обладнання доведеться часто перевозити.
Для стаціонарної системи Михайло радить розглядати
Сонячна станція замість аварійного комплекту
Software developer Едуард Зозуля створив свою станцію ще у 2020 році.
«Мета встановлення — не залежати повністю від газу і електрики», — пояснює Едуард.
Від газу він відмовився, а ось повну відмову від електромережі тепер вважає малоймовірною.
Зараз у його системі два інвертори Deye 6K SG03LP1-EU по 6 кВт, саморобні акумулятори сумарною ємністю 62 кВт·год і сонячні панелі загальною потужністю 10 кВт. Узимку цього запасу, за словами Едуарда, вистачає приблизно на добу. Детального переліку підключених приладів він не наводить.
Deye 6K SG03LP1-EU. Фото ілюстративне
Основною проблемою Едуард називає власне споживання інверторів. За його оцінкою, два пристрої разом потребують
За цілодобової роботи це
Чи можна вмикати чайник і що найбільше витрачає заряд
Потужний прилад необов’язково витратить багато заряду. Євген із YASNO радить враховувати не лише потужність, а й тривалість роботи.
Наприклад, чайник на 2 кВт за п’ять хвилин безперервної роботи використає близько 0,17 кВт·год. Водночас інвертор має витримати його потужність разом з іншими увімкненими приладами.
Євген удома має два чайники — електричний і для газової плити.
«Коли все нормально з мережею, користуюсь електричним, бо це просто зручніше», — розповідає він. Коли родина живиться від акумулятора, воду кип’ятять на газу.
Значно більше енергії можуть витратити прилади, які довго працюють на нагрів: бойлер, електрична тепла підлога або плита. Євген радить насамперед забезпечити роботу газового котла, освітлення, інтернету та комп’ютера.
«Все інше — по бажанню», — каже експерт.
За його оцінкою, ефективність повного циклу заряджання та розряджання може становити близько 90%. За такого показника, щоб отримати 5 кВт·год для приладів, потрібно взяти приблизно 5,6 кВт·год із мережі чи від сонячних панелей. Точні втрати залежать від обладнання та режиму роботи.
Із сонячними панелями у квартирі ситуація теж не така проста. Євген радить не розраховувати на балконну панель як на основне джерело для заряджання великої батареї: результат залежить від площі панелей, орієнтації, затінення та погоди. Для ноутбука, роутера й лампи вони можуть бути додатковим джерелом енергії.
«Як крайній спосів заживити ноутбук чи роутер — можливо», — пояснює Євген.
Якщо панелі віддають 300 Вт, для накопичення 5 кВт·год теоретично потрібно щонайменше 16,7 години такої генерації — без втрат і без паралельного споживання. Узимку розраховувати на таку тривалу безперервну генерацію не варто.
