«Мені пропонували залишитися першим заступником в Мінцифри». Бліц з Олександром Борняковим про Brave1, гранти та експорт
Олександр Борняков, який із січня до липня 2026 року тимчасово очолював Мінцифри, став головою Наглядової ради Brave1. Він також працюватиме радником міністерки цифрової трансформації Оксани Ферчук.
DOU розпитав Борнякова, чому він не залишився в Мінцифри, які повноваження матиме Наглядова рада, як змінять Defense Tech Valley та скільки інвестицій може залучити український defence tech у 2026 році.
Про вихід із Мінцифри та нову роль
— Чому ви залишили Мінцифри й вирішили перейти до Brave1? Вам пропонували залишитися в команді Оксани Ферчук?
Рішення щодо нового керівництва Мінцифри ухвалював уряд. Я поважаю його і вважаю правильним для нового етапу розвитку міністерства. Переконаний, що Мінцифри залишається в надійних руках/ Оксана Ферчук має сильний досвід у сфері оборони й телекомунікацій.
Мені пропонували залишитися першим заступником в Мінцифри. За майже сім років роботи в Мінцифри я пройшов великий професійний шлях, а з 2022 року найбільше зосередився на розвитку оборонних технологій.
Під час розмови з Оксаною я пояснив, що найбільшу користь для держави зможу принести, якщо зосереджуся на розвитку Brave1. Я працював над створенням цього кластера, і він для мене більше, ніж «просто проєкт». Команда Мінцифри практично повністю збереглася, я передав усі напрями роботи, знання та напрацювання й розумів, що на посаді першого заступника не буду настільки ефективним.
У підсумку Оксана запропонувала мені стати її радником, а також очолити Наглядову раду Brave1. Ми прийшли до цього рішення спільно з нею та основними стейкхолдерами.
— Як після кадрових змін складаються ваші стосунки з Михайлом Федоровим? Чи маєте ви принципові розбіжності щодо розвитку defence tech?
Наші стосунки поза роботою залишилися такими самими. Нічого не змінилося. Принципових розбіжностей щодо defence tech немає. Ми спільно будували цю екосистему, і вектор залишається єдиним: від ідеї до фронту якнайшвидше. Різниця може бути в акцентах — це нормально. Головне — спільна ціль: технологічна самодостатність і перемога.
— Чи розглядали ви можливість перейти на операційну посаду в Brave1?
Brave1 має сильну операційну команду, і мені не потрібно дублювати її роботу. Наглядова рада — це стратегічний рівень: пріоритети, бюджет та ефективність. Я бачу свою роль саме тут.
Розробники БПЛА на полігоні, надане Brave1
— Які рішення зможе ухвалювати Наглядова рада? Чи матиме вона вплив на бюджет, керівництво та пріоритети Brave1?
Наглядова рада затверджує стратегічні пріоритети та контролює їх виконання. Вона матиме вплив на бюджетні рамки, оцінку ефективності керівництва й визначення технологічних напрямів. Але це не мікроменеджмент. Операційні рішення ухвалює команда Brave1.
Важливо закласти модель управління, яка забезпечить довгострокову стійкість Brave1. Йдеться про посилення ролі Наглядової ради, створення профільних комітетів і прозорий розподіл відповідальності. У результаті має з’явитися інституція, здатна ефективно працювати незалежно від зміни керівництва чи окремих управлінців.
— У травні ви говорили про передачу Brave1 під управління Міноборони. Чи підтримуєте це зараз і якою має бути модель управління кластером?
Після зміни керівництва в обох міністерствах настав етап, коли нові команди мають синхронізувати пріоритети щодо Brave1 та визначити подальший формат його розвитку.
— Що в роботі Brave1 ви хочете перевірити насамперед? Які проблеми бачите зараз?
Я бачу два головні виклики: посилення міжнародної взаємодії та забезпечення сталого фінансування екосистеми. Потрібно масштабувати фокус Brave1 на довгострокових партнерствах з урядами, міжнародними організаціями, фондами та інституційними донорами, готовими інвестувати в українські оборонні інновації.
Бюджет Brave1 на рік на сьогодні складає близько 7 млрд грн. Але щоб покрити весь масштаб, в ідеалі потрібно мати а потрібно в ідеальному світі 100млрд. грн щоб покрити весь масштаб.
Моє завдання — інтегрувати українську оборонну екосистему в міжнародні безпекові процеси, розширювати співпрацю між українськими виробниками та іноземними партнерами, відкривати нові можливості для спільних розробок, випробувань і масштабування технологій.
— Які питання ви вважаєте пріоритетними на найближчий рік?
Визначив би чотири пріоритети:
- Ефективність грантового конвеєра: яка частка грантів конвертується в реальні замовлення та постачання на фронт.
- Залучення приватного капіталу: Brave1 уже зарекомендував себе як точка входу для інвесторів, але ця роль потребує масштабування.
- Експорт: побудова системного процесу від дозволу до контракту.
- Технологічні пріоритети: фокус на нішах, де Україна може бути глобально конкурентною.
Олексндр Борняков
Про гранти, безпеку та технологічні пріоритети
— У Brave1 є понад 5100 продуктів від 2300 розробників. Яка частка цих розробок має вийти на серійні постачання протягом року?
Ми видали понад 900 грантів на більш ніж 5,7 млрд грн. Із цих розробок уже кодифіковано за стандартами НАТО понад 600 продуктів. Це означає, що держава може закуповувати ці засоби в межах централізованих оборонних закупівель.
Але далеко не всі продукти потребують кодифікації — наприклад, компоненти чи програмне забезпечення. На маркетплейсі Brave1 Market уже представлено понад 5900 продуктів, готових до роботи на фронті.
Наше завдання — не просто збільшувати кількість компаній чи розробок, а скорочувати шлях від ідеї до фронту. Тому через рік ключовими показниками успіху будуть не лише зростання екосистеми, а й підвищення якості та ефективності засобів, які системно використовують Сили безпеки й оборони.
— Якою має бути частка проєктів, що після гранту отримують замовлення? Який бюджет пропонуватимете на грантову програму наступного року?
Передбачений на 2026 рік бюджет грантової програми уже повністю розподілено. Водночас бачимо дуже високий попит з боку ринку й запит військових на нові продукти, тож питання перерозподілу бюджету для фінансування грантових програм уже вирішується. Наприклад, у липні стартував конкурс у межах UNITE Brave NATO, куди подають спільні заявки команди з України та країн-НАТО. І вони зможуть отримати гранти в розмірі 250 або 500 тисяч євро на проєкти з протидії ворожим БпЛА.
— Чи ініціюватимете нові правила безпеки для оборонних заходів? Що потрібно змінити і яким буде новий формат Defense Tech Valley?
Brave1 розробляє нові безпекові стандарти в тісній співпраці з профільними відомствами та складовими Сил оборони.
Ми вже опрацьовуємо нові формати взаємодії, зокрема розосереджені та віртуальні, щоб екосистема розвивалася без втрати швидкості комунікації між виробниками й військовими. Деталей цих підходів та алгоритмів поки не розкриваємо з міркувань безпеки.
Оновлений формат має забезпечити баланс між маштабністю події та безпекою учасників і гостей. Команда опрацьовує різні сценарії, і ми оголосимо про новий формат, щойно будемо готові.
— Які три технологічні ніші Brave1 має профінансувати насамперед? Яка потреба держави в цих розробках?
Я б виділив три напрями:
- Автономні системи та ШІ для дронів — масштабування від FPV до повної автономії.
- Локалізація критичних компонентів: батарей, оптики, сенсорів, вибухових речовин і критичної електроніки — щоб зменшити повну залежність від імпорту.
- Засоби РЕБ та кібернетичної протидії — те, що безпосередньо впливає на баланс на полі бою.
— На платформі Brave1 зареєстровано 50 виробників ракет. На конкурс тактичних балістичних і зенітних ракет подалися 18 компаній, фінансування отримали вісім. Яку загальну суму їм виділили, скільки проєктів уже дійшли до льотних випробувань і коли очікуєте перші серійні замовлення?
Компанія може отримати понад 100 млн грн на розробку, проте фінансування надають траншами — у міру досягнення визначених етапів. Фінальним етапом є передання готового виробу військовим.
Вісім компаній із 18, які подали свої розробки, стали переможцями конкурсу. Вони взяли на себе зобов’язання виготовити відповідні продукти та вже рухаються цим треком. Якщо компанії не зможуть виконати зобов’язання, вони мають повернути виділені кошти.
Деталі щодо фінансування, обсягів виділених коштів та етапів, на яких перебувають проєкти, наразі не є публічними.
Перехоплення ракети. Фото ілюстративне
— Brave1 визначив 53 нові технологічні пріоритети. Назвіть три напрями, де зараз немає жодного готового українського продукту. Скільки держава готова закупити таких виробів і скільки грошей потенційно може дати на їхню розробку?
Таких напрямів багато. Наприклад, лазерна зброя, підводні або занурювані дрони, ройові системи для автономних дронів. У них потрібно інвестувати вже зараз, щоб бути на крок попереду ворога. Держава готова і фінансувати такі розробки, і швидко закуповувати перспективні рішення — у Міноборони вже налагоджений відповідний процес.
Про інвестиції та експорт
— У 2025 році українські defence tech-компанії залучили $105 млн. Яка сума вже залучена у 2026-му? Яку цифру ставите за мету на кінець року?
Ми бачимо позитивну динаміку на ринку. Точну цифру за 2026 рік поки не розкриваємо, оскільки найбільші інвестиційні раунди традиційно очікуються восени. Проте сума залучених інвестицій за поточні місяці вже майже наздогнала показник 2025 року. На кінець
— У січні прогнозувалося, що після запуску експорту та Defence City українські компанії зможуть залучати раунди по $100–150 млн. Чи з’явилася хоча б одна така угода або компанія, яка вже готує цей раунд?
Завдяки підтримці Brave1 уже понад 100 команд залучили венчурні інвестиції на суму понад $220 млн.
Ми знаємо компанії, які готуються до раундів такого масштабу. Що більше буде реальних експортних угод, то реалістичнішим стане закриття раундів на $100–150 млн.
Водночас угоди такого масштабу залежать від здатності бізнесу до глобального масштабування та врахування ризиків: постійної фізичної загрози знищення виробництв, складності переходу до серійного виробництва й рівня бізнес-експертизи.
