«Переїхав з Норвегії, щоб працювати в українській оборонці». Історії трьох джуніорів, які розпочали шлях у deftech
Для нинішніх джуніорів deftech є привабливою сферою для старту карʼєри. За дослідженням DOU, у початківців тут зарплати більші, ніж в ІТ загалом. Ми поговорили зі спеціалістами, які нещодавно увійшли в оборонку, про те, як їм вдалося знайти роботу, скільки тривали пошуки і які особливості дефтеку вони вже помітили. А також запитали компанії, чим у них займаються джуніори і на яких посадах.
«Натрапляла на численні вакансії з гемблінгу»
Уляна Хоменко, Q&A-тестувальниця у DOT Chain Defenсe
З кінця серпня 2025 року я працюю тестувальницею якості ІТ-системи в Агенції оборонних закупівель ДОТ, у маркетплейсі зброї DOT Chain Defenсe. До цього я працювала багато років в ресторані на різних посадах — була і адміністратором, і офіціанткою, і керівницею закладу. Але робота дедалі більше нагадувала «день бабака». Тож я вирішила змінити професію і обрала спеціальність Q&A.
Я пройшла курси в одній з ІТ-шкіл. Навчання тривало три місяці у гнучкому режимі, але мені вдалося закінчити їх за два. Після цього дороблювала деякі проєкти, щоб поповнити резюме.
Далі місяць перепочила — і взялася за пошук роботи. Це зайняло місяць-півтора. Але не скажу, що я активно шукала. Якщо на курсах радили робити по
Я дуже хотіла почати кар’єру з цікавого продукту. Тому дивилася на govtech і deftech.
Всього відправила близько 10 заявок, і мені відповіли у трьох компаніях. В одній з них я дійшла вже до співбесіди. Але з’ясувалося, що їм потрібен Strong Junior.
Друга компанія відповіла надто пізно, коли я майже отримала офер від Агенції оборонних закупівель. Тут я мала
Безпекові правила не сильно впливають на моє життя.
Тут не так, як у шпигунських фільмах
Коли герої живуть у конспіративних квартирах чи мають фіктивні імена. Вони більше стосуються роботи з інформацією — деякі задачі виконуються на різних девайсах і на певних рівнях доступу.
Розмір моєї зарплати середній по ринку. Перед подачею заявок на вакансії я вивчила це питання, і під час прийому на роботу назвала суму, яку наразі й отримую.
Мені подобається те, чим я займаюсь. Я бачу результати своєї роботи. І це дуже надихає.
«Переїхав з Норвегії в Україну, щоб працювати в українській оборонці»
Владислав Малярчук, product-менеджер у SKIFTECH
Щоб працювати в українському deftech, я переїхав до Києва наприкінці вересня 2025 року з Норвегії, де прожив останні 13 років. У SKIFTECH я влаштувався кількома місяцями раніше — влітку. В компанії я відповідаю продукти від ідеї і до виробництва.
Шукати роботу в оборонці я розпочав у Норвегії і витратив на це
Я подав заявки у 10 компаній. Дивився не тільки на вакансії продакт-менеджера, а й на посади розробників. У мене не було досвіду роботи з хардом — я вчився на Software-інженера, був продактом і Unity-розробником у власному стартапі. Але чув, що через брак людей в українському дефтеку можуть взяти «на виріст» навіть з невеликими пет-проєктами.
Працедавці іноді дивно реагували на мою історію
В одній компанії попросили мій номер. І коли я ним поділився і пояснив, що живу в Норвегії, але розглядаю варіант переїзду в Україну, мені перестали відповідати.
У SKIFTECH мені запропонували три місяці випробувального терміну з можливістю проходити його віддалено. Ми домовилися, що після двох місяців роботи у такому форматі проаналізуємо результати і обговоримо перспективу переїзду.
Перший місяць 70% часу я приділяв онбордингу і навчанню (у компанії є внутрішні курси), а решту — безпосередньо роботі. Згодом пропорція змінилася, і частка завдань зросла до 90%. В обов’язки входило пропрацювання нового продукту, кастдев-інтерв’ю з військовими, формування вимог до продукту, роудмапа та бюджет.
Інтерв’ю з військовими не завжди відбувалися за планом: онлайн це робити складніше, немає довіри до незнайомої людини. Але допомагало те, що в нас уже є користувачі, які знають компанію.
Офлайн працювати швидше — менше затримок у комунікації та логістиці. Це важливо на етапах прототипування. І, звісно, хочеться іноді випити кави з колегами на кухні. Отримавши позитивний фідбек від компанії, я переїхав у Київ.
Треба сказати, що я мав невеликий досвід в оборонці. У Норвегії в мене був власний студентський стартап — VR-симулятор для покращення навичок орієнтації за звуком HeisterVR. У команді нас було троє — я, ще один розробник і sound-дизайнер. Наш продукт мав допомагати військовим під час базової загальної військової підготовки розрізняти типи звуків залежно від ситуації для визначення небезпеки. Ми отримали невеликий грант, взяли участь у European Defence Tech Hackathon у Мюнхені та увійшли у топ-10 проєктів. Та, на жаль, стартап припинив своє існування.
Я уже потрапив у дефенс-ком’юніті, яке мені дуже сподобалося. І я вирішив приєднатися. В Україні багато пропозицій в оборонці, тому це хороший старт карʼєри.
«Купив мікроконтролери, щоб робити пет-проєкти»
Складнощі відчув під час роботи над фізичними продуктами, адже до цього часу я працював із софтом. Це сильно збільшує скоуп того, в чому ти маєш розбиратися — від технічних нюансів і до логістики. Наприклад, щоб зібрати прототип, треба закупити комплектуючі, а це окремий циклі чимало роботи.
Мені постійно доводиться вивчати щось нове. Нещодавно я купив мікроконтролери, щоб робити пет-проєкти. Це допомагає у спілкуванні з технічною командою.
З графіком бувають нюанси. Ти маєш бути доступний для військових постійно, бути готовий їхати кудись, спілкуватися, показувати продукт. Є й безпекові моменти: без погодження не можна нікого запрошувати в офіс, локація має залишатись не публічною. Не можна фотографувати. Продукти компанії мають обов’язково транспортуватись у закритих тарах.
Попри всі складнощі я тут, оборонка — перспективна сфера, потреба в спеціалістах буде тільки зростати. Адже український дефенс-ринок доволі молодий, і багато процесів у ньому тільки починають формуватися.
«Розмова з HR для мене була найскладнішою з усіх етапів»
Михайло Польченко, CAD designer-engineer у Dwarf Engineering (з міркувань безпеки ім’я та прізвище героя змінені)
До літа минулого року я працював звукорежисером на великих музичних заходах. А потім влаштувався у Dwarf Engineering на 2D і 3D-моделювання продуктів у R&D.
90% знань і навичок, які мені нині знадобилися, я здобув самостійно: у дитинстві займався моделюванням авіатехніки часів Другої світової війни, відвідував художню школу, а згодом зацікавився і слюсарними роботами. З початку повномасштабного вторгнення багато волонтерив — на прохання знайомих виготовляв і вдосконалював прилади, потрібні для фронту. На жаль, не можу розповісти деталей, але закривав майже повний цикл робіт — проєктування, вибір технології, електроніку, механіку тощо.
Потім збагнув, що в оборонній компанії я міг би значно більше впливати. Тож паралельно із волонтерством у 2022 році став шукати роботу в новій сфері. Я переглядав вакансії, і багато пропозицій мені не підходили: йшлося або про виробництво «олдскульної» техніки, або про посади, які не передбачали впровадження чогось нового. За три роки пошуку роботи я подав резюме лише у три компанії. У двох із них виробництва розташовувалися в іншому місті, а запропоновані зарплати і посади не вартували того, щоб переїжджати. Третьою компанією була Dwarf Engineering, і я обрав її.
«Єдина відмінність — це підвищений рівень безпеки»
Мені потрібно було проти три етапи співбесіди. Перша — з HR, друга — технічна, третя — culture-fit із
З моменту відгуку на вакансію до отримання оферу минуло два тижні. Коли мене взяли CAD designer-engineer, колега з аналогічною посадою пояснив усі нюанси. Мою роботу контролює тимлід, отже, якби щось пішло не так, це точно помітили б.
Працюючи в оборонці, я зрозумів, що єдина відмінність deftech-компанії від будь-якої іншої — це підвищений рівень безпеки. Він проявляється і в обмеженому доступі до деяких приміщень на виробництві, і в забороні фото- і відеофіксацій робочих процесів. Навіть з вами я розмовляю з вимкненою камерою і не під справжнім імʼям. Це норма, і я звик до цього.
Але інколи, коли щось виготовляємо, то хотілося б сказати, що це зробив я
Утім, яким би ти не був крутим фахівцем, ти приходиш у команду. І від дотримання правил залежить безпека усіх.
А якщо порівняти з моїм попереднім досвідом волонтера, то в компанії зовсім інший рівень завдань. Тепер я не майстер на всі руки і закриваю конкретний етап у виробництві, а не повний цикл робіт.
Поточну зарплату називати не можу, але вона середня по ринку [$1200 — ред.]. На попередньому місці я працював менше, а заробляв більше. Але я не думаю, що DefTech — це та галузь, куди переходять через гроші. Важить інша мотивація. Тому що тут багато обмежень і відповідальності.
Похожие статьи:
Всем привет. Перед вами 10-й, юбилейный выпуск SQL Server дайджеста! И, как всегда, вас ждёт много интересной и полезной информации из мира...
До вашої уваги дайджест навчальних програм для тих, хто починає свою кар’єру в ІТ. У цьому номері зібрані можливості, актуальні...
52% домогосподарств в Україні підключені до xPON — оптоволоконної технології, яка забезпечує стабільний інтернет під час...
17 декабря в Киеве состоится третья международная конференция “Синергия: IT образование и ІТ индустрия”.
Организатор...