Дрони проти ракет: чи можуть українські перехоплювачі замінити ППО
Наскільки ефективні дрони-перехоплювачі, які недоліки їх масового виробництва та як у ці дрони інтегрують штучний інтелект — про це та інше розповідає військовий з позивним Лінк, боєць 12 бригади спеціального призначення «Азов». Дивіться новий випуск рубрики DOU DefTech на нашому ютуб-каналі, а стислу текстову версію розмови читайте далі.
Партнер рубрики — defence-tech компанія «Генерал Черешня».
Що таке дрон-перехоплювач і на які цілі він розрахований
Коли ми говоримо про дрон-перехоплювач, найчастіше маємо на увазі трохи переоснащений
Звичайними квадрокоптерними перехоплювачами знищують розвідувальні дрони — «Орлан», Zala, Supercam — та повільні ударні дрони, як-от «Молния» або «Ланцет». Дронами літакового типу також збивають переважно розвідувальні безпілотники, але під час більш специфічних завдань. Ціль шахедоперехоплювачів — шахеди.
Можна виділити два основні сценарії застосування цих дронів. Перший — це прикриття прифронтової лінії, коли ми захищаємо безпосередньо позиції артилерії та піхоти. Наше завдання — максимально збивати саме розвідувальні крила, тобто унеможливити розвідку, аби ворог не зрозумів наш тактичний задум, де йому краще наступати тощо. Окрім того, по змозі збиваємо ударні дрони першої хвилі — Mavic і «Молнии», якщо ті долітають до нас.
Другий сценарій — це захист міст від розвідувальних дронів, тих самих «Орланів» чи Zala. Над містом не збиваємо тільки шахедів.
На якій висоті відбувається збиття і як часто перехоплення успішні
Залежить від висоти польоту ворожого дрона, яка в середньому становить від 1,5 км до 4 км. Невеликий ударний дрон типу «Молнии» зазвичай літає до кілометра, але може й вище.
Важливо, на якому етапі перехоплюють безпілотник. На підльоті до міста шахед рухається на висоті мінімум два кілометри, а коли наближається і заходить на ціль, то й збиття буде нижче.
Будь-яка зброя не має стовідсоткової успішності. Не кожна куля чи артилерійський снаряд влучає в ціль — так само і дрони-перехоплювачі. Утім, ми використовуємо їх багаторазово: якщо перехоплювач не збив ціль, намагаємося повернути його на позицію і застосувати повторно. Таким чином, щоб збити дві-три цілі, нам може знадобитися шість-сім вильотів — це хороший показник.
Чи можуть дрони-перехоплювачі — зараз або в майбутньому — замінити зенітні ППО
Залежить від цілей. Великі цілі не під силу дронам-перехоплювачам. Були поодинокі випадки ураження гелікоптерів, але літака такий дрон не знищить.
А якщо говорити про збиття ударних чи розвідувальних безпілотників, малі зенітні ракети з часом замінять дронами-перехоплювачами. Їх уже поступово ставлять на озброєння по всьому світу, й Україна також до цього йде.
Це потрібно, навіть якщо немає бойових дій: FPV-дрони або малі ударні дрони типу «Молнии» можуть використати, наприклад, для атаки на аеропорт чи енергетику. Тому нині багато країн веде розробки в цьому напрямі якраз для того, щоб захищати такі об’єкти на постійній основі.
Ми вже замінили зенітні ракети дронами-перехоплювачами, де можливо, але потрібно це масштабувати. І тоді отримаємо кращий результат.
Зазвичай усі рахують вартість засобу і вартість збитого дрона. Але є ще два важливі фактори ефективності протиповітряної оборони.
По-перше, відсутність російських повітряних засобів над нашими позиціями свідчить про ефективну роботу ППО. Бо ворог боїться залітати на нашу територію і не може нічого розвідати.
А по-друге, потрібно думати не лише, що́ ми збили, а й що́ ми захистили
Наприклад, багато хто недооцінює «Молнию» — мовляв, це дешевий дрон з палок і трубок. Однак він несе чимало вибухівки й може уразити артилерію, особовий склад чи енергетичний об’єкт.
Отож робота ППО — це не тільки про збиття, а й про захист від розвідки чи ураження.
Хто і як виготовляє дрони-перехоплювачі
Час виготовлення одного дрона-перехоплювача залежить від того, хто виготовляє. Волонтер удома може зібрати дрон за тиждень-два, тоді як велике виробництво за цей же час — сотні дронів.
Ті самі «Дикі Шершні» й «Генерал Черешня» випускають сотні тисячі дронів, які спеціально зроблені для перехоплення повітряних цілей.
Проте масове виробництво має і негативний бік — це затримка в комунікації з військовими. Воно й зрозуміло: закупівлі та обробка зворотного зв’язку займають не один день. Але що більше виробники будуть дослухатися до потреб військових (наприклад, додавати необхідні технології чи враховувати нюанси збірки в контексті конкретних завдань), то швидше ми зможемо застосовувати ці дрони.
Ворог використовує різні діапазони частот керування на різних ділянках фронту. А оскільки в армію надходить більш-менш стандартизований безпілотник, нам доводиться додатково його адаптовувати під конкретні ділянки: налаштовувати частоти, відеосистеми, антени тощо.
Якщо говорити про нашу бригаду, то ми використовуємо дрони різних українських виробників: Bullet від «Генерала Черешні», «Фенікс» від однойменної компанії, Sting від «Диких Шершнів». Іноземних перехоплювачів не застосовуємо, але сподіваємося, що їх ставатиме більше. Зокрема в Україні.
Вартість перехоплювачів залежить від типу виробу. Звичайний квадрокоптер з цифровим відеозв’язком — близько $500. Швидкісні перехоплювачі втричі дорожчі.
Дрон Bullet
Скільки людей потрібно для керування і обслуговування одного перехоплювача
Щоб перехоплювач злетів, досить і однієї людини. Але зазвичай екіпаж складається щонайменше з трьох.
По-перше, необхідне цілодобове чергування: хтось спить, хтось літає. По-друге, окрім дрона, треба керувати ще антенним блоком, який наводиться на цей дрон і супроводжує його. Тому завжди є як мінімум штурман і пілот, аби політ відбувся. По-третє, має бути РЛС, радіолокаційна система виявлення цілей, — без неї дрон-перехоплювач працюватиме хіба наосліп. А ще потрібні водії та майстри, які дороблятимуть дрон.
Це — екосистема. І для успішних перехоплень вона має працювати комплексно.
На навчання екіпажу потрібен час. Він залежить від попередніх навичок людей. Багато нинішніх пілотів-перехоплювачів раніше працювали по наземних цілях або з розрахунками ПЗРК — для них цей процес швидший. Якщо йдеться про людину без жодного дотичного досвіду, то базові FPV-навчання, а відтак тренування на спеціальних симуляторах зі збиття повітряних цілей займуть кілька місяців.
Команда, яка обслуговує і запускає дрони, отримує таку ж зарплату, як і інші бойові підрозділи. Зенітний розрахунок, що працює близько до лінії фронту — у так званій кілзоні, — отримує оплату майже на рівні піхоти.
Як працюють системи виявлення і наведення
Виявлення і наведення — це два окремі етапи. Спочатку РЛС фіксує зону-квадрат з ворожою ціллю, відтак туди вилітає дрон-перехоплювач і на відстані
ШІ вже інтегрований в українські перехоплювачі, але дуже слабко. У дронах, які ми використовуємо, ШІ майже немає. Однак напрацювання активно відбуваються. Сподіваємося, найближчим часом ці дрони масштабують і будуть постачати в бойові підрозділи — це справді робоче рішення, яке значно підвищує ефективність перехоплювача.
Штучний інтелект інтегрують у систему виявлення (на останній стадії) і ураження. Спочатку процес той самий: РЛС фіксує ціль — і дрон вилітає у відповідну зону. Але замість людини виявлення робить нейромережа, після чого наближається до об’єкта. Оператор бачить ціль, розпізнає її — ворожа чи наша, підтверджує ураження і далі може або долетіти й уразити вручну, або зробити це за допомогою системи автоматичного наведення.
Які проблеми з дронами-перехоплювачами
Перехоплювачі вразливі до РЕБ, як і будь-які інші дрони. У них встановлені ті самі протоколи керування, що й на звичайних ударних FPV-дронах.
Утім, перехоплення відбувається за лінією бойового зіткнення, тобто коли ворожі дрони вже перелетіли на нашу сторону. Плюс ми літаємо достатньо високо —
Загалом з перехоплювачами є ті самі виклики, з якими стикаються будь-які підрозділи. Війна все більше переходить в ураження дронами, збільшується відстань від лінії бойового зіткнення, на якій ускладнена логістика.
Якщо говорити про конкретно зенітну роботу, ворог намагається збільшити швидкість усіх своїх засобів ураження, тим самим намагається уникнути збиття звичайними, не швидкісними FPV-дронами. І це та проблема, яку нам треба вирішувати найближчим часом.
Якими мають бути українські перехоплювачі, щоб здобути технологічну перевагу над ворогом
Передусім нам треба навчитися якісно збивати швидкісні цілі, адже ворог намагатиметься зробити їх ще швидшими. І нам теж треба над цим працювати. Перше рішення — антишахедні дрони, які дозволяють збивати такі цілі.
Звичайний FPV-дрон має квадратну форму й чотири промені, на яких розміщені мотори, — він не сильно враховує аеродинаміку. Водночас швидкісний безпілотник має обтічний корпус, може летіти, розвертаючи всі мотори вперед, і набирати більшу швидкість. Рекорд FPV — близько 600 км/год, тобто правильно побудований аеродинамічний дрон може розвивати дуже великі швидкості.
Наразі цільова швидкість перехоплювача — стабільно розвивати 300 км/год.
Бліц
— Що сьогодні важливіше для перехоплювача: швидкість, маневреність чи оператор?
Оператор. Від нього ефективність залежить найбільше. Хай який хороший засіб ви дасте операторові, та без уміння виявляти цілі, заходити на них або вражати результату не буде.
— Дешево і масово чи точно і точково?
Щось посередині. Якщо дешево і масово, то кожен другий дрон просто не злетить. А якщо дуже точково, то не вистачатиме засобів. Найкращий варіант — якісно і масово (сміється).
— Що складніше збити — шахедоподібний дрон чи розвідувальний БПЛА?
Звісно, шахедоподібний дрон — він швидший. А швидкісні цілі збивати складніше. Переслідуючи ціль, що летить
— Чи може перехоплення стати повністю автономним, без оператора?
З часом — так. Утім, триває боротьба контрзасобів. Наразі схоже, що автоматизація дронів покращить їхню ефективність.
Але ми не можемо бути застраховані від того, що ворог не придумає контррішення. Як, наприклад, росіяни зрозуміли, що ми масово використовуємо перехоплювачі, тож на деякі свої розвідники встановили системи ухилення — тепер дронам важче збивати такі цілі.
Ворог завжди буде розвиватися. Тому треба враховувати, що нового він вигадав, і думати, як це перемогти.
