За 2025 рік дефтек-кластер Brave1 видав понад 1,1 млрд грн грантів виробникам, запустив маркетплейс для військових, де за «єБали» вони можуть замовити техніку. Водночас гроші дають не всім, кластер перейшов до жорсткого пріоритезування, а система бонусів працює для 400 товарів із 3300.

Як влаштована «кухня» Brave1, скільки компаній виробляють ракети і скільки їм треба на це часу, чому перестали інвестувати в логістичні НРК і яким розробкам віддають перевагу зараз. А також які країни найбільше тестують свої вироби в Україні і як розробляли аналог російської «молнії» — «Блискавку» — про це та інше ми поспілкувалися із СЕО Brave1 Андрієм Гриценюком.

«Не військове командування вирішує, що закупити». Про «єБали»

— Якими останніми ключовими цифрами хотілося б поділитися передусім?

Перше досягнення, яке я вважаю революційним, — це поява 2025 року маркетплейсу Brave1 Market. Це Amazon для військових. Нині закупівельник будь-якої бригади може зайти на маркетплейс і замовити продукт від українських виробників.

У нас є закритий і відкритий каталоги. Виробник сам обирає, в якому каталозі будуть розміщені його вироби. Чутливі речі містяться у закритому. Доступ до цього каталогу мають лише військові, яким потрібно верифікуватися через захищену військову систему DELTA

Станом на зараз у нас понад 700 українських компаній, які розмістилися на маркетплейсі, і 3300 різних виробів, доступних для військових.

Друге важливе досягнення — ми інтегрували Brave1 Market із системою бонусів — «єБалами». Тепер частину товарів на маркетплейсі можна купувати за ці бали. Станом на сьогодні йдеться про 400 товарів.

Також запустили платформу для випробування міжнародних розробок Test in Ukraine. Станом на сьогодні ми отримали понад тисячу заявок, а робота зі 126 іноземними компаніями із 17 країн уже перебуває на підготовчому етапі. Найбільше запитів надходить зі Сполучених Штатів, проте географія проєкту досить широка: від країн Євросоюзу до Південної Кореї, Сингапуру, Великої Британії, Австралії та навіть Гренландії.

— Чи військові самостійно можуть обрати що завгодно з маркетплейсу, те, що найбільше потрібно?

Так. Раніше, якщо військовим було потрібно, скажімо, тисяча дронів, вони подавали потребу, далі в Генштабі відбувалася консолідація, після цього Агенція оборонних закупівель або Держспецзв’язку укладали контракти. Часто підрозділи отримували не ті позиції, про які просили, чи вони вже ставали застарілими та неефективними на полі бою. Доводилося замовляти комплектуючі та переробляти дрони для того, щоб їх можна було використовувати.

У результаті шлях від формування потреби до отримання товару займав шість, вісім, іноді 12 місяців. Нині це кардинально інша модель.

Є готові товари на маркетплейсі. Не військове командування вирішує, що закупити, а самі військові обирають, що їм потрібно прямо зараз або в найближчі тижні: які дрони, на яких частотах, з якими характеристиками.

Вони можуть заробити бали і в Brave1 Market використати їх для закупівель. Зокрема, це БПЛА, РЕБ, НРК. Підрозділи вже замовили дронів та іншої техніки на 13 млрд гривень.

— Оскільки ми зачепили тему з військовими, у травні з’явилася новина, що в Brave1 відкривають 300 військових посад. Хотілося б дізнатися, хто ці військові і чи з’являться такі посади в інших міністерствах?

Я не можу коментувати за інші міністерства, але ми добре розуміємо, навіщо це Brave1. Головне завдання платформи — якомога швидше стимулювати розвиток нових технологій і доставляти їх на поле бою. І ми повинні мати змогу швидко тестувати нову експериментальну зброю в бойових умовах.

Нині триває інтеграція військових і налагодження процесів. Щойно це повноцінно запрацює, розповімо деталі.

«Sting — один із найефективніших засобів, якими збивають „Шахеди“»

— Чи можете тоді сказати, скільки рішень за цей рік було випущено через Brave1 і які з них уже мають бойове застосування?

З 2023 року станом на зараз на нашій платформі зареєстровано 4900 розробок. Частина з них потребує кодифікації, частина — ні. Якщо говорити саме про кодифіковану продукцію, то таких розробок уже понад 600.

Якщо говорити лише про 2025 рік, то це 1700 нових розробок із загальних 4900. І близько 300 розробок були кодифіковані протягом цього року.

— Кодифікація означає, що продукт готовий до бойового застосування, але це не обов’язково означає, що він уже використовується в бойових умовах, правильно?

Кодифікація — це, умовно кажучи, реєстрація виробу у військовій системі, аби держава могла централізовано його закуповувати для війська. Кодифікації передує бойове або експериментальне бойове застосування. Спочатку відбувається випробування в бойових умовах, і лише після цього — кодифікація.

— Чи могли б ви трохи розповісти про ці 300 розробок, які пройшли кодифікацію? Чи є серед них мідлстрайки, діпстрайки, ракети, перехоплювачі?

Думаю, багато хто чув про перехоплювача «Шахедів» Sting. Це один із найефективніших засобів, якими збивають «Шахеди», і це якраз приклад розробки, яку було кодифіковано.

Крім того, перехоплювач P1-Sun, який нещодавно було кодифіковано, і Brave1 брав активну участь у його підтримці та кодифікації.

— А як щодо інших категорій?

У медіа багато обговорювали російську «молнію» (російський ударний БПЛА типу «камікадзе»). В Україні з’явився дуже цікавий кейс — українська «Блискавка». Подивилися, як працює російська «молнія», зробили значно кращий і водночас дуже дешевий аналог.

Українську «Блискавку» кодифікували, і зараз це більш якісний аналог російського виробу

Український продукт може масово застосовуватися у військах. Це доволі проста логіка: у росіян з’являється інновація, ми її відстежуємо, на ранніх стадіях беремо ідею, вдосконалюємо й запускаємо в серійне виробництво.

Є також цікавий дрон-ретранслятор — «Павук Допхіна» [DOU писав про цю розробку і проводив збір на неї серед спільноти]. Це один із найефективніших ретрансляторів, які використовуються на фронті для того, щоб наші дрони-камікадзе могли літати на більші відстані.

Це спільна розробка з Третім армійським корпусом. «Павук Допхіна» кодифікований і вже застосовується на полі бою.

Фото, надане «Трійкою»

— Як ви думаєте, коли нам вдасться зробити повноцінний український аналог «Шахеда» і чи він нам взагалі потрібен?

Насправді таких рішень уже чимало. Щоранку ми бачимо новини про українські діпстрайк-розробки. Це і є наші аналоги «Шахедів» — далекобійні дрони, які завдають глибинних ударів по логістичних об’єктах, НПЗ, енергетичній інфраструктурі.

Це повністю українські рішення різних класів і формфакторів, під різні задачі. Військові використовують різні типи далекобійних дронів залежно від потреб.

— Але при цьому часто звучить думка, що ці розробки дорогі й погано масштабуються. Ви з цим погоджуєтесь?

Ні, повністю не погоджуюся. Вони масштабуються і при цьому дешевші за «Шахед».

— Чи можете назвати кілька прикладів?

Ми намагаємося не називати конкретні рішення, щоб не наражати розробників на ризики. Більшість українських виробників тримають у секреті як місце виробництва, так і деталі розробок. Таких рішень багато, але ми не хочемо створювати додаткові загрози.

— На якому етапі Brave1 вже не залучений у розвиток військового продукту? Наскільки розумію, у масштабуванні ви вже не берете участі?

Brave1 доводить рішення до успішного тестування і бойового застосування. Після цього — кодифікація, а далі ми передаємо продукт Міноборони та Агентству оборонних закупівель.

Водночас Brave1 Market і система «єБалів» — це приклади інфраструктурних рішень, завдяки яким ми долучилися і до процесів забезпечення та закупівель, хоча безпосередньо ми нічого не закуповуємо — у нас немає такого бюджету.

Також є приклади, де Brave1 залучений і до масштабування — наприклад, конкурс із виробництва вибухових речовин. Там йдеться не лише про розробку, а й про масштабування виробництва.

Випробування БПЛА. Фото, надане Brave1

Те, що Brave1 фокусується на нових розробках, не значить, що ми не приділяємо уваги покращенню існуючих. До нас постійно звертаються виробники з уже готовими виробами. Їм потрібна допомога з компонентами, двигунами, системами зв’язку, супутниковими антенами, AI-рішеннями для точнішого ураження. Ми знайомимо їх із компаніями, які мають найкращі рішення, допомагаємо з тестуванням, полігонами, дозволами, зворотним зв’язком від військових та технічними консультаціями.

Окрема важлива частина — інвестиції. Компаніям потрібне додаткове фінансування, і ми допомагаємо інвесторам і компаніям знайтися.

За 2025 рік у тих угодах, де брав участь Brave1, було інвестовано понад 105 мільйонів доларів в українські компанії. За українськими мірками це дуже великий обсяг.

Одна з публічних угод — компанія Swarmer, яка залучила 15 мільйонів доларів [DOU записував інтервʼю із фаундером Swarmer, а нещодавно DOU стало відомо, що компанія готується до ІРО]. Brave1 активно допомагав, щоб ця угода відбулася. Це приклад стартапу, який прийшов до нас на дуже ранній стадії і виріс у відому успішну компанію.

«Понад 50 українських компаній працюють над ракетними проєктами»

— Якщо 300 продуктів були кодифіковані, то що з рештою? Чи є у вас статистика, скільки стартапів не доходять до етапу хоча б тестового прототипу?

По-перше, уточню: не всі розробки потребують кодифікації. Тому порівнювати загальну кількість розробок із кількістю кодифікованих — некоректно, це спотворює картину.

— Скільки загалом є стартапів або виробів, які не потребують кодифікації, але які вже можна застосовувати?

Не можемо надати точну цифру, але можемо орієнтуватися на кількість товарів на маркетплейсі Brave1 Market. А це вже понад 3300 товарів. Якщо вирахувати з них 600 кодифікованих, виходить приблизно 2700 виробів.

Станом на зараз у маркетплейсі БПЛА — 1464 позиції, РЕБ — 447, РЕР — 57, софт — 45, ШІ — 38, НРК — 146.

Водночас наведу ще такий приклад. Півтора року тому в Україні не було жодної приватної компанії, яка виробляла б ракети. Зараз понад 50 українських компаній працюють над ракетними проєктами на різних стадіях.

— Чи є вже кодифіковані ракети по тих компаніях, які нещодавно приєднались до ракетної програми Brave1 і почали проєкти?

Звісно, ні. Цикл створення ракети — це не кілька тижнів. Ми розуміємо складність ракетного озброєння. Багато компаній перебувають на попередніх стадіях: у когось уже є прототипи, які тестуються, хтось вже спільно з військовими планує бойове застосування.

Ми вимірюємо результат по повному циклу: коли продукт повністю розроблений, відтестований, перевірений у бойових умовах, кодифікований (якщо це потрібно) і після цього закуповується військовими.

Розробники БПЛА на полігоні, надане Brave1

— А скільки в середньому займає цикл: від моменту, коли до вас звернулась команда, до того, як продукт уже можна використовувати?

Універсальної метрики тут не існує — усе залежить від складності продукту. Найскладніше — ракети, найпростіше — деякі софтверні рішення. Є приклади, коли після отримання гранту нові розробки застосовувались вже за два місяці.

— А як щодо ракет? Скільки часу потрібно, щоб довести виріб до кодифікації або бойового застосування?

Якщо говорити про ракети, то від початку проєкту до першого бойового застосування це може бути в межах пів року-року. Це дуже швидко порівняно з європейськими чи американськими компаніями, де ракетні проєкти тривають 2–3 роки й коштують сотні мільйонів доларів.

— Які зараз найбільші труднощі в розвитку виробництва ракет і далекобійних дронів? Що нам потрібно, щоб мати більше власних виробів?

Одна з головних проблем — недостатня локалізація компонентів. Наприклад, матриці сенсорів для тепловізорів, де потрібна суттєва наукова складова.

Що стосується ІТ та інженерних рішень, тут ми значно незалежніші. Зокрема, у сфері зв’язку українські компанії зробили великий прорив завдяки тому, що є інститути, університети і приватні компанії з відповідним досвідом.

Натомість у таких напрямах, як радари, мікрохвильова зброя чи виробництво тепловізійних матриць, наукові школи або були втрачені, або їх практично не існувало.

Наприкінці року ми запустили окремий ракетний конкурс для створення дешевих зенітних ракет для знищення «Шахедів», а також тактичних і балістичних ракет — умовних «українських HIMARS».

У конкурсі взяли участь 18 компаній із 22 проєктами. Вісім компаній отримали фінансування на створення зенітних і тактичних балістичних ракет.

«8 українських університетів стали членами Brave1»

— Чи можете навести приклад напрямів, де в Україні є сильна наукова база, і де доводиться звертатися до закордонних партнерів?

Наприклад, у сфері зв’язку в Україні є потужна наукова та інженерна база. Також авіаційна та ракетно-космічна галузь, хімія. Натомість у радарних технологіях або мікрохвильовій зброї такої школи фактично не було. Те саме стосується матриць для тепловізорів / фотоприймачів для головок самонаведення для ракет — ці технології були втрачені десятиліття тому.

Саме тому Brave1 активно працює над програмою незалежного виробництва компонентів, яку ми анонсували місяць тому.

— Як за вашим задумом має працювати ця програма? Це гранти для виробників компонентів, яких бракує?

Гранти — це лише одна зі складових. Давати гроші недостатньо. Важливо правильно сформулювати завдання для індустрії, виходячи з реальних потреб військових і виробників, а також прогнозувати, що буде потрібно в найближчі місяці й роки.

Окремий напрям — співпраця з університетами. Вісім українських університетів уже стали членами кластеру Brave1. Якщо виробнику потрібно розв’язати складну проблему — наприклад, у комп’ютерному зорі, радіофізиці, хімії — ми залучаємо відповідні університетські команди/

Оскільки в Україні немає наукових шкіл за всіма напрямами, Brave1 також підписав угоду про R&D-партнерство з великою нідерландською науковою організацією TNO.

Випробування антидронових набоїв. Фото, надане Brave1

«Що два тижні отримуємо звіти». Про взаємодію зі стартапами

— Чи можете сказати, яка приблизно сума інвестицій потрібна компанії, щоб не просто зробити MVP, а довести продукт до бойового застосування?

Більшість типів розробок фінансується в межах до 8 млн грн, тобто приблизно до 200 тисяч доларів. І для більшості цього достатньо.

Звісно, Brave1 не є єдиним джерелом фінансування. Компанії інвестують і власні кошти.

Для деяких напрямів штучного інтелекту та ракетних програм у нас є спеціальні грантові інструменти. Є дві постійні великі програми: ракетна програма з кількома категоріями та п’ять категорій у штучному інтелекті.

У цих програмах фінансування може сягати 200 тисяч доларів (приблизно 8 млн грн) для підвищення рівня готовності системи — для ракетної програми.

Можна прийти з розробкою на етапі концепції — і отримати до 8 млн грн

У програмі для штучного інтелекту правила трохи інші — підприємець може отримати до 8 млн грн, але бере на себе зобов’язання забезпечити готовий продукт для передачі Силам оборони. Такі особливі правила для цих програм пов’язані з тим, що ці напрями є особливо важливими для війни.

Водночас є складні та наукомісткі задачі, де навіть 200 тисяч доларів недостатньо. Для цього Brave1 проводить конкурси, де максимальний розмір гранту може становити 100-150 млн грн, а в окремих випадках — і більше.

Нещодавно ми проводили конкурси за п’ятьма складними напрямами штучного інтелекту, на розробку зенітних ракетних комплексів, тактичної балістики, а також розвиток виробництва вибухових речовин. Раніше були інші конкурси на розробку крилатих та балістичних ракет, де вже відбувалися успішні випробування.

— Я правильно розумію, що після цих інвестицій компанія має звітувати про свої результати?

Не лише після, а й протягом усього процесу. Що складніший проєкт і більший обсяг фінансування, то тісніша співпраця. Ми на регулярній основі, зазвичай що два тижні, спілкуємося з виробниками, отримуємо звіти, беремо участь у тестуваннях на полігонах, допомагаємо розібратися з проблемами та знайти рішення.

— А який відсоток виробів не доходить до заявленого результату?

Загалом Brave1 видає багато грантів. Лише у 2025 році ми видали понад 1,1 млрд грн грантів, і це лише за звичайною грантовою програмою, без врахування спеціальних грантів та конкурсів. Натомість за всю історію платформи є лише 11 проєктів, коли нам довелося звертатися до суду для повернення коштів.

Це справді дуже низький показник — він не порівнюється з бенчмарками ангельських інвесторів чи венчурних фондів. У венчурних фондів є класична статистика: зазвичай, якщо хоча б один із 10 стартапів стає успішним, то інвестори окупають завдяки йому вкладення в інші дев’ять.

Ми намагаємося допомагати виробникам довести проєкти до кінця, а не просто формально чекати звіту. Якщо супроводжувати виробника на кожному етапі, відсоток успіху значно вищий.

«Ми фінансуємо лише ті перехоплювачі, які здатні літати зі швидкістю від 450 км/год»

— Чи є вже галузі, де настільки багато заявок, що ви відмовляєте в участі?

Так. Влітку ми проаналізували продукти, які створюються і фінансуються Brave1, і зрозуміли, що настав час переходити від підтримки майже всіх напрямків до більш фокусних категорій.

Ми визначили пріоритетні напрями для війська. Станом на зараз це 10 категорій і 90 пріоритетних технологій — по суті, типи продуктів, за якими Brave1 надає фінансування в межах грантової програми.

Виробник може подати заявку й поза цими 90 напрямами, але в такому разі потребу в цій розробці має підтвердити Генштаб. Це має бути щось справді унікальне.

Ми таким чином фокусуємо ринок на тому, що реально потрібно військовим. І вже бачимо, що з моменту запровадження цих пріоритетів наприкінці серпня деякі з них будемо прибирати — за чотири місяці там уже з’явилася достатня кількість ефективних рішень.

— Тобто ви динамічно змінюєте пріоритети?

Так. Наприклад, ми визначили пріоритетом технології дистанційного керування дронами з безпечного місця, щоб пілоти могли працювати поза зоною ризику. Ми активно стимулювали цей напрям, і зараз уже прибираємо його з переліку пріоритетних — вже створена або розробляється достатня кількість ефективних розробок.

Або, наприклад, перехоплювачі. Ми працювали з цим напрямом із 2024 року разом із десятками компаній. Зараз у програмі діє обмеження: ми фінансуємо лише ті перехоплювачі, які здатні літати зі швидкістю від 450 км/год і відповідають низці інших критеріїв.

Наземні роботизовані комплекси — ще один приклад. Цей сегмент активно стимулювався, і зараз в Україні понад 300 різних розробок.

Логістичні наземні дрони ми вже прибрали з фінансування

Натомість продовжуємо підтримувати евакуаційні та інженерні, зокрема для розмінування.

Також ми врахували зворотний зв’язок від військових щодо проблем зі зв’язком. Тепер наземні дрони, які фінансує Brave1, мають обов’язково мати кілька систем зв’язку — радіо, ELRS, Starlink і можливість перемикання між ними.

Якщо дивитися ширше, наша парадигма така: ми аналізуємо потреби війська, визначаємо, яких технологій бракує, стимулюємо появу альтернатив і конкуренції. Коли ринок насичується, ми відходимо від активного стимулювання. Далі ринок саморегулюється — компанії об’єднуються, частина відпадає, залишаються найефективніші.

— Ще питання про фінансування. Раніше повідомлялося, що Brave1 додатково виділили 2,7 млрд грн і ще 1,4 млрд грн на тестування спеціальних засобів. Це кошти з держбюджету?

Так, це органічний процес. Ми плануємо бюджет, проводимо конкурси, програми, показуємо результати. Коли бачимо потребу в додатковому фінансуванні, звертаємося до держави і отримуємо підтримку, бо результати видно.

Кожна гривня, вкладена в нові технології, підвищує ефективність війська. Наприклад, зараз понад 80% уражень ворога відбувається за допомогою дронів — і техніки, і особового складу.

Політ дрона літакового типу. Фото, надане Brave1

— А як ви уникаєте преференцій і лобізму?

Ми не вводимо обмежень і не надаємо преференцій окремим компаніям — підтримуємо всю оборонну індустрію. По-перше, це питання репутації. Ми чітко розуміємо: будь-яка преференція чи більш лояльне ставлення до окремої компанії миттєво зруйнує нашу репутацію. Тому ми принципово цього ніколи не робимо.

По-друге, процедура ухвалення рішень щодо грантів багаторівнева. В наших процесах не буває одноосібних рішень — жоден працівник, включно зі мною, не може одноосібно ухвалити таке рішення або навіть вплинути на рішення.

Це колегіальні процеси, побудовані відповідно до найкращих принципів корпоративного управління. У Brave1 є наглядова рада з незалежними іноземними експертами. Ми пишаємося тим, що за весь час роботи немає жодного прикладу, де нам можна було б дорікнути необʼєктивними рішеннями чи непрозорими діями.

Звісно, є компанії, які не отримують грантів

Це нормально — Brave1 фізично не може фінансувати всіх. Кожен проєкт розглядається окремо.

Є приклади, коли компанія кілька разів подавалась і не отримувала фінансування. Потім вона аналізувала пріоритетні напрями, приходила з іншими ідеями — більш актуальними — і зрештою на іншу розробку отримувала позитивне рішення.

— Які топ-3 помилки найчастіше стають причиною відмови?

Перше — продукт має відповідати реальним потребам. До Brave1 завжди можна прийти проконсультуватися: що зараз найбільш актуально? Актуальний каталог продуктів ми публікуємо на сайті.

Друге — дуже важливо отримувати зворотний зв’язок від кінцевого користувача. Ми допомагаємо з цим, щоб інженери не створювали продукт «у вакуумі». Не потрібно робити ідеальний продукт для ідеального світу — він має працювати тут і зараз, на полі бою, у найближчі місяці.

Третє — чітке розуміння, чим ваш продукт відрізняється від того, що вже є на ринку. Якщо на ринку є 20 аналогів, а компанія пропонує 21-й, який ще й удвічі дорожчий — очевидно, ми не будемо фінансувати таку розробку.

Це також питання економіки. Якщо, умовно, «Шахед» коштує 100 тисяч доларів, а засіб його перехоплення — 200 тисяч, то це грає на користь ворога. Засоби протидії мають бути в рази дешевшими за засоби нападу — інакше економічна перевага буде не на нашому боці.

— Які напрями пріоритетні у 2026-му?

Якщо говорити про великі напрями, то перше — ракетне озброєння.

Друге — штучний інтелект і автономність. Йдеться про знищення ворога без необхідності мати одного пілота на один дрон у кожен момент часу.

Третє — засоби протиповітряної оборони та всі пов’язані з ними компоненти.

Можна також додати серед пріоритетів українські компоненти — незалежність у виробництві компонентів для потреб України, а у перспективі — для Європи та США.

Ще один важливий напрям — співпраця виробників з університетами, науковцями та студентами. Cпільно з Міністерством освіти запускаємо програму центрів компетенцій — лабораторії на базі провідних університетів для ключових наукоємних напрямів оборонної індустрії.