Якою була WAWTech 2025 — перша конференція DOU за кордоном. Репортаж + фото
На годиннику — дев’ята ранку, на вулиці — типова для Варшави похмура, монохромно-сіра зима. Та в експоцентрі на вході вже тягнеться черга, скупчується натовп за кавою, на стендах проводяться ігри, і ще до офіційного початку конференції народжуються нові зв’язки.
Оля з Кракова якраз завершила розмову з рекрутерами. «Я працювала викладачкою англійської, але потім вирішила свічнутися в ШІ-інжиніринг, — ділиться дівчина. — Лінгвістика допомогла мені розкласти мову на шматочки, тож потім я зацікавилася обробкою природної мови».
На WAWTech Оля прийшла не просто послухати доповіді — вона шукає роботу. Хтось, як Оля, тут шукає робочу можливість, інші — натхнення, треті — відповіді на питання, яке висить у повітрі вже кілька років: штучний інтелект змінює нашу роботу — але як саме? Про атмосферу та основні інсайти з WAWTech 2025 — читайте у матеріалі.
ШІ: між ейфорією і тривогою
На сцені — Гергелі Орос, автор The Pragmatic Engineer, найпопулярнішого технічного ньюзлетера на Substack.
«Підніміть руки ті, хто використовує ШІ для розробки», — просить Гергелі. Майже вся зала тягне руки.
«А тепер лишають руку ті, хто користується ним щотижня. Щодня. І навіть на вихідних».
Руки майже не опускаються.
Гергелі озвучує парадокс, який турбує тут багатьох: з одного боку, пророкують, що штучний інтелект замінить розробників; з іншого — команди відмовляються від ШІ-інструментів, бо вони ускладнюють життя. Ілюструє кейсом Microsoft.
«Один зі старших розробників ввічливо просив Copilot не ламати тести, але той продовжував їх ламати і робити інші дурні речі».
Досі незрозуміло, чи розробники, які використовують ШІ, є більш продуктивними, ніж ті, хто цього не робить. Однак Гергелі наголошує, що активні користувачі ШІ можуть швидше вчитися, розуміючи, що працює, а що ні.
За десять хвилин Гергелі уже жваво спілкується з десятками зацікавлених на подіумі для Q&A. У черзі — Костянтин, розробник з Google, запитував, як просувати ШІ всередині компанії.
«Джуніор-інженери більше використовують ШІ на відміну від сеньйорів. У Google теж є така проблема. Взагалі люди трошки гальмують і дещо невпевнені, чи варто їм інвестувати свій час у щось, що невідомо чи дасть їм буст. Я, наприклад, знаю, що дасть. І моє завдання — розказати іншим інженерам у Google про це», — каже він.
(зліва направо: Костя, Іван, Михайло)
Тим часом у заповненій залі Engineering Stage якраз порушують ще одне екзистенційне питання щодо ШІ.
«Люди, які використовують ШI для написання коду, — вони стають дурнішими? Вони пам’ятають, про що був код?» — питає модераторка панелі Кріс Косик, співзасновниця Filab і ex-VP of Innovations у SoftServe.
«Це як з пілотом літака, — порівнює Віра Ткаченко, СТIО та співзасновниця в MacPaw. — Пілот досі знає, як керувати літаком вручну, але переважно використовує автопілот. Нам потрібно тренувати мозок, розв’язувати складні задачі, як ми тренуємо тіло в спортзалі, хоч суспільство придумало інструменти, щоб не напружуватись фізично».
«Я не стаю дурнішим через ШІ. Я стаю дурнішим, якщо дивлюся TikTok, — жартує Дмитро Волошин, СТО та співзасновник Preply. — Але я точно стаю лінивішим. І це добре! Якщо ти лінивий, ти оптимізуєш неефективності».
Він порівнює ШІ з еволюцією IDE:
Алекс, мобільний розробник, який приїхав сюди аж з Німеччини, зі спікерами погоджується.
«Основна проблема в тому, що люди використовують ШІ і навіть не задумуються над тим, що він пропонує, — каже Алекс. — Я ось попросив людину змінити код, треба було буквально один параметр додати. Йому ШІ видало три варіанти і замість найпростішого він обрав rocket science. Навіщо? Незрозуміло».
Сам Алекс ШІ користується з обережністю, здебільшого — щоб уточнити нюанси, але згенерований ним код у реліз віддавати не готовий.
Network, drones + robots
У перерві між виступами з’явилося трохи часу оглянутися навколо. За невеличким столиком розкладена шахова дошка. З одного боку сидить хлопець, з іншого — робот.
«Хто виграє?» — запитую.
«Точно не я», — каже хлопець, вивчаючи розміщення фігур.
«Давай, ти відповідаєш за людство», — мотивує його друг поруч.
Через один хід робот ставить шах хлопцю.
В іншому кінці зали чутно зворотний відлік годинника. Ведуча сигналізує про закінчення кола й запрошує змінити партнера. Тут якраз триває network speed dating. Всі 15 столиків заповнені, часу мало — тож учасники дещо нервують.
«Я взагалі „холодний“ нетворкінг зазвичай не починаю, частіше — знаходимо людину, і я готуюся, — каже засновник та СЕО DevHandler Євген Кляхін. — Мені ще треба прокачувати скіл нетворкінгу, але кілька корисних контактів я тут уже знайшов».
На цьому ж місці проводять майстер-клас зі збірки дронів — точніше рами з моторчиками, які ще потім належить спаяти — для фонду Uniters, які згодом передадуть військовим.
Перед кожним учасником Костянтин Задоя — волонтер Uniters i розробник в Asymex — розкладає стартовий набір, що містить викрутки, кріплення, елементи конструкції, запаковані деталі, а також інструкції.
«Збираємо десятки на рамі Mark IV. Зараз хлопці зберуть всі рами, пізніше будемо докручувати моторчики. На жаль, паяти тут не можна. Але коли хлопці поскладають, я покажу їм розібраний дрон, розкажу, що з чого складається і що треба для того, щоб цей дрон працював», — пояснює волонтер.
Міша приєднався до воркшопу одним з перших. «Я в Польщі недавно і шукав для себе можливості волонтерити, тож після майстер-класу запитаю, чи можна для них збирати дрони», — каже Міша, С++ розробник. За два дні тут встигли зібрати 23 дрони.
(Міша у чорній кофті)
Продуктове мислення та ШІ у Netflix
«Вміння мислити як продакт-інженер стає ключовим диференціатором (ред. в еру ШІ)», — сказав Гергелі зі сцени. За дві години після його виступу на цій же сцені Влад Кампов з Netflix показує, як саме це працює.
2016 рік. Команда персоналізації Netflix зіткнулася з питанням: як зробити так, щоб користувачі дивилися більше контенту?
«Традиційний інженер налаштував би алгоритм рекомендацій, додав більше функцій, — каже Влад. — Але інженери з продуктовим мисленням почали з „чому“. Чому користувачі пропускають серіали, які їм могли б сподобатися?»
Вони почали співпрацювати з дослідницькою командою і виявили: користувачі ухвалюють рішення за 90 секунд, а мозок обробляє зображення за 13 мілісекунд. Ніхто не читає описи — все вирішує обкладинка.
«Це розуміння змінило все. Замість переробки алгоритму команда зосередилася на художньому оформленні. Результат: зростання переглядів на
20-30%».
Влад наголошує: в епоху ШI, коли генерування коду стає доступним, диференціатором стає вміння думати про те, що будувати, а не тільки про те, як будувати. «А іноді — і про те, чи варто це взагалі будувати», — зауважує Влад.
Тим часом на стенді Netflix Гергелі невтомно підписує свою книжку The Software Engineer’s Guidebook, щоразу з усмішкою тиснучи кожному руку і відповідаючи на питання (всього він підпише понад дві сотні примірників і проведе тут три з половиною години).
Свої автографи якраз отримали Ігор і Дмитро. Вони прийшли на конференцію набратися практичних знань.
«Мені дуже відгукнулося про продуктовий інжиніринг — що зараз більш цінним стане краще розуміння продукту, ніж технічні скіли, є про що порефлексувати. Я працюю UI-інженером, і там дійсно треба думати багато про продукт», — каже Дмитро. Він якраз нещодавно змінив роботу й уже два місяці працює в Netflix.
«З суб’єктивних відчуттів, зараз роботу стало знайти легше. Рік тому я навіть не спілкувався з компаніями рівня Netflix. Але, звісно, штучний інтелект ускладнює входження в ІТ джуніор-спеціалістам», — каже Дмитро. В ІТ він працює вже 13 років.
Ігор підтримує і додає: «У продуктовій компанії, можливо, я не так відчув турбулентність ринку, але бажання імплементувати ШI відчув. Можливо, навіть тиск, що ми мусимо це робити, інакше відстанемо від ринку».
Вісім редбулів і два Engineering-менеджери
На другий день атмосфера вже більш розмірена та спокійна. Тепер черга за безплатною кавою на стендах компаній довша, ніж при вході за платною.
«Класно, що з Києва привезли каву, бо я скучив за нормальною», — зізнається Ігор, фронтенд-розробник.
А ось Олексій, Engineering-менеджер, підживлюється енергетиком. Він працює в ІТ 13 років і навіть відростив бороду. «План на сьогодні — випити ще вісім редбулів, зловити панічну атаку, десь посидіти, поспілкуватися з кимось і потім ще послухати чувака з Waymo (має на увазі Філіпа Ковачича з лекцією про безпечний ШІ для автономності)», — ділиться Олексій.
Ми з ним спілкуємося якраз після виступу колеги по цеху Діми Малєєва, Engineering-директора в Agoda. Він якраз розповідав про нелегку долю переходу від індивідуального контриб’ютора до інжиніринг-менеджера. «Це жахлива роль, рішення не буде», — каже Олексій млосним тоном, певне, жартуючи (або ні).
На сцені Діма Малєєв говорив без прикрас:
«Перейшовши на позицію менеджера, ти стаєш соло. В тебе більше немає друзів. Тобі відкривається доступ до купи інформації, якою ти не можеш поділитися. Раніше, якщо ти знав щось, ти міг про це побалакати з колегою біля кулера — „отой чувак безладний, той погано перформить“ і так далі. Тепер як менеджеру тобі нікому про це сказати», — енергійно розповідав Дмитро.
Звісно, від печального він перейшов до прекрасного в роботі менеджера: автономії, можливості впливати на розвиток бізнесу, займатися різноманітною роботою, отримувати плюшки до кар’єри.
«Хотів розпитати Дмитра про ледібоїв», — жартує хлопець поруч. Малєєва, який прилетів аж з Таїланду, тут багато хто чекав. Після його виступу на Q&A сесії до нього вибудувалася велика черга фанатів, які чекали не лише професійних дискусій, а й фотографій зі своїм кумиром.
Може, друзів у менеджерів й небагато, зате у Діми їх тут — чимало.
Нетворкінг і пошук роботи
Виступи спікерів — для багатьох не пріоритет. Чимало людей прийшли на WAWTech познайомитися або ж побачитися зі своїми старими-добрими командами.
«Половину всіх ти тут і так знаєш — ком’юніті вже знайоме. Це твої ексколеги, поточні колеги, багато знайомих облич, але можна було знайти й нові знайомства. За сьогодні є пару людей», — ділиться Максим Гурін, стоячи в оточенні ще чотирьох знайомих.
Біля однієї з фотозон з великими підсвіченими логотипами React, PHP, Python і впізнаваної чашки з парою, ловлю двох хлопців, які неквапливо гуляють між сценами. Обидва другий день тут, але з різними враженнями.
«Про виступи нічого не скажу, бо їх не дивився, — усміхається Віктор, продакт-менеджер зі Skylum. В мене тут більша ціль — це нетворкінг. Я уже знайшов людину з потрібною глибинною експертизою. Для мене спічі — це лише привід, щоб всі зібралися в одному місці».
Максим, теж продакт у Liven, хоч і киває, не зовсім погоджується: «Я теж за нетворкінг, але в панельки вірю. Якщо спікер додає свій досвід — це цікаво. Ти можеш подивитися на щось інакше». Додає, що особливо це цінно для колег з меншим досвідом, тож він сюди привів джунів з команди, щоб вони могли розширити кругозір.
Хлопці рушають далі, Віктор — шукати нові контакти, Максим слухати наступну панель.
(зліва Віктор, справа Максим)
Я йду туди, де натовп. На Growth Stage доводиться слухати стоячи, зала — забита. На сцені Нік Расновські, Talent Executive Researcher в Meta London, розповідає, чому одних інженерів беруть на роботу, а інших — ні.
«Дуже важливий слайд. Я формально не можу розповідати про будь-який досвід в Meta, який не є публічним», — каже Нік на початку презентації. Але після короткої паузи, в яку аудиторія вже майже встигла розчаруватися, жартома додає: «Купіть мені кави після виступу, якщо хочете дізнатися секретну інформацію».
Хоч внутрішню кухню Нік не зливає, аудиторія лишається і слухає — питання пошуку роботи болить багатьом.
«Дві речі, на які ми звертаємо увагу в резюме, які для мене є найважливішими, — це ваш стаж і скоуп (seniority and scope). Ваш досвід роботи не матиме значення, якщо я не знаю цю компанію. Я хочу, щоб ви розповіли мені, чим ви займаєтеся, що ви овните, над чим ви працюєте, з системами якого розміру і типу ви працюєте», — наголошує Нік, поки більшість навколо документує собі його слайд.
Підготовка — ключ до успіху. Слайд, який викликає змучені зітхання серед аудиторії каже: «Бути класним в роботі ≠ бути класним під час інтерв’ю».
Уже на Q&A, Нік каже, що у топі компаній, з яких наймають, — все одно бігтехи, як-от Google, Amazon, Microsoft; потрапити туди з меншого аутсорсу шанс малий, однак не нульовий.
Нам кінець?
Конференція добігає кінця, але на останніх доповідях зали все ще заповнюються. На головній сцені сьогодні говорять про темний бік штучного інтелекту: ризики для кібербезпеки.
«Ми не готові до цього», — не обнадійливо каже Нік Білогорський — експерт з кібербезпеки родом з Харкова, який понад 20 років працював у Кремнієвій долині, захищаючи такі компанії, як Facebook і Google від хакерських атак.
Він наводить приклад діпфейків, які поширюються в мережі швидше за правдоподібний контент, ШІ-шпіонаж і Північну Корею, яка використовує згенеровані за допомогою ШІ особистості для працевлаштування у США. «Нам пиз**ць», — каже один хлопець іншому, виходячи з лекції.
Але песимізм — не та емоція, з якою люди покидають WAWTech.
Біля виходу ловлю Влада. Він провів тут два дні, встиг послухати кілька панелей, побачитися зі знайомими і навіть зберіг собі кілька візиток від тутешніх компаній.
«Я приїхав з конкретним питанням — як бути, коли ШI змінює все так швидко. Звісно, що відповіді на блюдечку ніхто не дав, але для себе я зрозумів, що треба адаптуватися до того, що змінюється сам підхід до роботи. Код пише штучний інтелект? Окей. Але він розуміє користувача, контекст, бізнес». І додає: «Це звучить банально, але коли чуєш такі ж сумніви від спікерів, людей з Netflix чи Google — розумієш, що не один такий. І це заспокоює».
Неподалік за руки тримаються двоє студентів — Орест і Христина. Вони приїхали послухати людей, які вже чогось досягли в IT, бо самі тільки планують починати кар’єру.
Орест каже: «Зараз поріг входу трошки вищий, ніж я очікував. Кажуть, ШI може замінити джуна, але мені подобається фраза: „з ШІ не виросте сеньйор“. Людям все одно потрібні ці джуни, щоб їх навчати. Тому рано чи пізно потраплю туди (ред. — в ІТ)».
За два дні WAWTech 2025 зібрала понад три тисячі айтівців. Сюди з’їхалося українське ком’юніті, розкидане у Польщі, Німеччині, Австрії, Словаччині та інших країнах Європи. Зустрілися старі друзі, колеги. Усміхнені обличчя, міцні обійми, нові контакти в телефонах.
А ще — донати на «Дронопад» для понад 100 підрозділів у фонд «Повернись живим». У фонді кажуть — донатили й іноземці, які самі підходили, цікавилися та залишали контакти.
Хтось шукав роботу. Хтось — відповіді. Хтось — просто переконався, що не один у своїх сумнівах.
За два дні не зустріла жодного співрозмовника, який би не користувався ШІ. Хтось щодня генерує код, хтось обережно шукає з ним відповіді, хтось вчиться. Але всі експериментують. Всім цікаво. Індустрія готова змінюватися.
Один з учасників ставив питання: який буде софтвер за п’ять років? І хто його писатиме?
Можливо, дізнаємося на наступній WAWTech. А можливо, хтось із тих трьох тисяч уже наближає нас до відповіді.
І ще трохи фото
