«Маємо у надлишку понад 60% озброєння». Як працюватиме експорт дронів в Україні і як до цього готуються виробники
Україна відновлює експорт озброєнь — насамперед дронів, які виробники вже роблять з надлишком. Частину продукції, що не потрапляє в держзамовлення, планують продавати партнерам.
У матеріалі розповідаємо, чому експорт запускають саме зараз, як працюватиме механізм, кого допустять до ринку. А також — як українські компанії готуються до експорту.
Приймали заявки, але не видавали дозволів
За даними Української ради Зброярів, цього року українська оборонка здатна виробити продукції на $35 млрд, а в
Як раніше повідомляли DOU співзасновник кластера IRON Юрій Ломіковський і гендиректор компанії «Інфозахист», заборони на експорт не було. Процедура існувала, контролюючі органи приймали заявки, але не видавали дозволів.
Тому нинішнє відновлення експорту, за словами виконавчого директора Української ради зброярів Ігоря Федірка, — спроба перезавантажити систему у нових умовах: з battle-proven продукцією і суворішими вимогами до контролю.
«По суті, експорт ми не відкриваємо, а відновлюємо»
7 листопада РНБО, Держекспортконтроль і Українська рада зброярів розповіли деталі, як це відбуватиметься. Очікують, що перші експортні постачання почнуться у другій половині 2026 року.
Що і кому можна буде експортувати
За оцінкою Ігоря Федірка, український дефтек-ринок готовий до експорту. «Маємо у надлишку понад 60% озброєння», — зауважує директор Ради зброярів.
У першій хвилі експорт відкриють для тих типів озброєнь, де є профіцит виробництва. Йдеться насамперед про повітряні, наземні та морські дрони. Українські компанії вже роблять їх набагато більше, ніж може законтрактувати держава.
Проте реально пройти процедуру зможуть не всі. На зустрічі з журналістами радник президента з питань стратегії Олександр Камишін і секретар РНБО Рустемом Умєров зазначили, що менше ніж половина чинних виробників зможе пройти технічні процедури й отримати експортні дозволи.
Решті доведеться користуватися допомогою спецекспортерів — державних або приватних. За словами Ігоря Федірка, для молодих компаній проведуть навчання.
Уряд паралельно визначає, кому саме дозволено продавати українські оборонні технології. Перелік таких країн формує РНБО, до нього ввійдуть лише держави, що мають з Україною офіційні безпекові угоди. За даними Української ради зброярів, на сьогодні Україна має 28 безпекових угод, більша частина яких — країни ЄС та США.
Це одна з гарантій того, що продукція не потрапить в руки ворога. При цьому будуть і інші запобіжники:
- Покупець має надати сертифікат, що він є кінцевим споживачем.
- Перепродавати українську зброю третім країнам заборонено.
- Україна має право інспектувати, де і як використовують зброю.
Також Україна залишає за собою право призупинити або скасувати дозвіл на експорт, якщо виявить ризики або продукція стане необхідною для фронту.
Як отримати дозвіл і які стягуватимуть мита
Щоб отримати дозвіл на експорт, насамперед треба зрозуміти, чи є на продукт профіцит. Для цього діє такий алгоритм:
- Якщо виробник має надлишкові потужності, не затребувані ЗСУ, він подає заяву до Державної служби експортного контролю.
- ДСЕК робить міжвідомчий запит, а Міноборони підтверджує, що цей товар зараз армії не потрібен.
- Висновки ухвалює Міжвідомча комісія (МКВТС) із залученням усіх Сил оборони.
- Фінальний дозвіл видає після погодження комісія з РНБО.
На винесення рішення ДСЕК виділяє до 90 днів. Проте є можливість отримати дозвіл на експорт менше ніж за два тижні. Для це треба бути резидентом правового режиму Defence City. За словами Камишіна, резиденти працюватимуть за принципом «єдиного вікна» — від розробки до продажу. Усі дозволи, погодження та документи оформлюватимуть «централізовано, без бюрократичних бар’єрів».
Після отримання дозволу компанія може обрати один з кількох механізмів виходу на зовнішні ринки:
- працювати через державного або приватного спецекспортера з повним супроводом угоди;
- оформлювати прямі контракти, у тому числі як резидент Defence City;
- створювати спільні підприємства з партнерами за кордоном у межах Build with Ukraine (держпрограма зі ствоерння спільних підприємств за кордоном).
За словами виконавчого директора Ради зброярів Ігоря Федірка, очікують попит на спецекспортерів, щоб полегшити перші контракти. Також, окрім видачі ліцензій, уряд може дозволити разовий дозвол на продаж, тобто експорт однієї партії зброї одному замовнику. Сам експорт охоплює не тільки вивіз продукції, а й навчання, сервісне обслуговування та ремонт.
Україна стягуватиме експортні мита. За словами Федірка, вони будуть не однаковими для всіх:
- Дорожчі й унікальні системи (як-от морські дрони) матимуть вищу ставку мита. Бо вища рентабельність і мало конкурентів у світі.
- Менш маржинальні продукти, наприклад броньована техніка, матимуть нижчу ставку мита. Бо там конкуренція більша, а маржа нижча.
Кошти надходитимуть у спецфонд на закупівлю зброї. Як пояснює Федірко, прибуток від продажу одного морського дрона дозволить профінансувати закупівлю близько 50 FPV-дронів для фронту.
Паралельно Україна до кінця року відкриє експортні представництва у Берліні та Копенгагені. Ці офіси матимуть три функції: показувати українську техніку в зоні для презентацій, проводити тести і планувати закупівлі з компаніями і військовими інших країн і залучати інвестиції. Відповідати за їхню роботу в Європі буде радник президента України Олександр Камишін.
Як до експорту готуються виробники
Хоча держава вже визначила рамку контрольованого експорту, багато залежить від того, наскільки готові до нього самі виробники. Їхні позиції різняться — хтось вже веде перемовини з партнерами і готує експортні пакети, а хтось взагалі не планує продавати продукт.
Загалом є два варіанти експорту:
- продаж за кордон готових рішень (але за вимогою вони мають бути адаптовані й обмежені);
- трансфер технологій.
Трансфер технологій — це передача технологій, яка може охоплювати надання ліцензій на виробництво або створення спільних підприємств.
У AirLogix, виробника БПЛА GOR, підкреслюють, що компанія не готується до експорту готових систем і працює суто на внутрішній попит, який на сьогодні перевищує виробничі спроможності компанії. Водночас робить ставку на трансфер технологій.
«Ми не плануємо продавати будь-яке обладнання в інші країни, крім України, тому що тут його треба все більше. Для нас найважливіший момент у плані експорту — відкриття локацій в інших країнах і трансфер технологій», — каже CMO Віктор Локотков.
Він розповів, що трансфер техноголій теж потребує дозволів. Компанія раніше подавала заявку, щоб отримати дозвіл на експорт, але отримала відмову.
Розробка AirLogix — БПЛА GOR
На думку Локоткова, перші експортні контракти будуть спрямовані на готові FPV-дрони. Він каже, що це дуже актуально для тих компаній, які мають мало державних замовлень або технологічно відстають від потреб фронту, але при цьому мають зацікавленість з боку західних партнерів. Це може бути корисним і для навчання пілотів і тестування систем протидії FPV.
Схожа ситуація і у виробника FPV-дронів Vyriy. Вони розглядають експорт насамперед як шлях до створення спільних підприємств за кордоном.
«Ми готуємося до експорту, але не готових продуктів, а технологій. Український попит на нашу продукцію все ще не задоволено», — коментує Head of Strategic Relations Богдан Діордіца.
Для компанії спільні підприємства — спосіб виготовляти більше дронів для армії. Vyriy поки не ставить за мету збільшення прибутку. При цьому Діордіца каже, що справедлива система експорту дасть вигоду всім сторонам: державі — гроші, виробникам — потужності, військовим — засоби для боротьби. Розширювати виробництво в Україні заради експорту Vyriy також не планує.
FPV-дрон Vyriy 10
Виробник розвідувальних дронів і роботизованих систем Frontline Robotics повідомив DOU, що готується до експорту, однак лише після повного забезпечення запитів Сил оборони. У компанії кажуть, що всі їхні продукти потенційно можуть виходити на міжнародні ринки, а дрон-розвідник «Зум» і дрон-бомбер «Лінза» — уже кодифіковані в НАТО.
При цьому експорт розглядають як продовження масштабування, яке зараз у Frontline Robotics — першочергова мета.
Розвідувальний дрон «Зум» компанії Frontline Robotics
У Frontline, AirLogix і Vyriy пояснюють, що не стикалися напряму з експортом, тому складно оцінити, наскільки ефективними будуть розроблені механізми, хоча процедура їм зрозуміла. У Skiftech зазначають, що отримання дозволів — складний і довгий процес, оскільки потрібна велика кількість документів і декілька рівнів погодження.
При цьому Skiftech вже проходить частину формальних процедур і формує перші експортні пакети. Для продажу за кордон розглядають дві системи — лазерні системи КІТ і тренажери для виявлення та збиття дронів.
Лазерні системи КІТ компанії Skiftech
Також компанія проходить навчання від ДСЕК, яке допомагає краще розібратися в процедурі експорту.
Для Skiftech експорт — це можливість стабільно завантажити виробництво й працювати з передбачуваними обсягами. А також інвестувати в нові тренажери, утримувати інженерні команди та масштабувати R&D. Компанія розглядає зовнішні контракти не як окремий комерційний напрям, а як інструмент для допомоги військовим.
Компанія TAF Industries уже працює над першими експортними контрактами і веде переговори з іноземними партнерами.
«Уже підписані кілька листів про наміри з іноземними компаніями, які мають запити від своїх міністерств оборони. Одна з них зацікавлена в експорті наших технологій з FPV-камікадзе — із передачею ліцензії та запуском виробництва на своїй території. Інша — у закупівлі готових БПЛА», — каже заступник директора компанії Володимир Зіновський.
Водночас у TAF Industries кажуть, що зараз важко зрозуміти реальні терміни, коли Україна видасть дозвіл. Це створює труднощі у роботі з партнерами, які очікують чітких дедлайнів і планування.
FPV-дрон «Колібрі», який виробляє TAF Industries
У TAF зауважують, що експортні контракти хоч і можуть бути більш розтягнутими в часі, але вони більш стабільні, порівняно із держзамовленнями.
«Відкриття експорту автоматично підвищить інвестиційну привабливість сектора, адже дасть передбачуваність, валютний виторг і можливість планувати розвиток, а не виживати у післявоєнний період», — пояснює Зіновський.
В зарплатній анкеті тепер є все для Defence Tech. Долучайтеся до опитування DOU.
