$100К за релокейт. Як подорожчання візи H-1B в США вплине на IT-ринок України
У США різко змінили правила для іноземних спеціалістів — тепер робоча віза H-1B коштує $100 тисяч. Це найбільше подорожчання за всю історію програми, яка відкривала шлях до американського ринку для тисяч інженерів, розробників і науковців з усього світу.
DOU поспілкувався з експертами і дізнався, наскільки ця віза є важливою для українських фахівців, як це рішення може вплинути на IT-ринок в Україні і чи варто тепер дивитися на Китай.
Детальніше — у матеріалі.
Що таке віза H-1B і чому вона здорожчала
Віза H-1B — це ключовий інструмент для американських компаній, що дає змогу тимчасово наймати іноземних фахівців для роботи у «спеціалізованих професіях» (specialty occupations). Зазвичай це сфери IT, інженерії, медицини та фінансів, що вимагають щонайменше ступеня бакалавра. Програма завжди була конкурентною, адже кількість заявок значно перевищувала щорічний ліміт — 65 000 загальних і ще додаткові 20 000 для тих, хто отримав ступінь магістра з перевагою для випускників американських університетів. Візи розігруються за принципом лотереї
19 вересня 2025 року президент Дональд Трамп підписав прокламацію, яка ускладнила можливість отримати цю візу. Так, з 1 жовтня будь-яка нова петиція на H-1B тепер вимагає сплати збору в розмірі $100 000. Раніше витрати роботодавця становили від $2000 до $5000.
Офіційна мета — захист внутрішнього ринку праці та стимулювання найму американських громадян. Адміністрація стверджує, що компанії зловживали програмою, замінюючи американців на дешевшу іноземну робочу силу. Зокрема, за словами урядовців, 70% цих віз належить громадянам Індії, ще 12% — Китаю.
Цінник $100 000 має змусити компанії наймати іноземців лише у виняткових випадках, коли знайти аналогічного фахівця на внутрішньому ринку неможливо. Крім того, прокламація доручає Міністерству праці переглянути рівні зарплат для H-1B, щоб у майбутньому пріоритет віддавався найвисокооплачуванішим (і, відповідно, найкваліфікованішим) спеціалістам.
У 2025 році більшу частину віз H-1B отримували співробітники глобальних корпорацій — Amazon (10 000+), Microsoft (5000+), Meta (5000+), Apple (4000+), Google (4000+).
На цьому фоні низка різних бізнес-спільнот, організацій і асоціацій в США написали Трампу листа, в якому попросили дослухатися бізнесу і з галуззю над реформами візової програми H-1B. Вони попередили, що підвищення зборів може зашкодити економіці США, спричинивши «відплив мізків» до інших країн.
Як зміни у США можуть вплинути на український аутсорс
На перший погляд, ускладнення з релокацією ключових спеціалістів до США — найбільшого ринку-замовника IT-послуг — мало б стати проблемою для України. Проте всі опитані експерти сходяться на думці, що здорожчання візи H-1B не лише не є критичним для вітчизняної індустрії, а й може виявитися для неї вигідним.
Логіка проста: якщо привезти іноземного розробника в США стає майже неможливо фінансово, американські компанії будуть змушені шукати альтернативи. Найбільш очевидна з них — розширення співпраці з віддаленими командами та аутсорс-компаніями.
CEO & Founder ALCOR, амбасадор Асоціації IT Ukraine в США Дмитро Овчаренко називає цю новину «крутою для експорту IT-послуг загалом і для вітчизняної індустрії». Він посилається на прогнози аналітичної агенції ISG, яка прямо вказує, що нова структура H-1B змусить американський бізнес переглянути свої офшорні стратегії.
«Попри те, що у короткостроковій перспективі
(6-12 місяців) можна очікувати зменшення кількості прямих релокацій спеціалістів до Америки, натомість зростатиме частка віддалених контрактів із командами поза нею», — прогнозує Овчаренко.
Цю думку поділяє і Віталій Нужний, керівник регіону СЕЕ, Ciklum. За його словами, для українських сервісних компаній така ситуація може виявитися навіть вигідною, адже американським клієнтам стане простіше та дешевше співпрацювати з ними. Це, своєю чергою, «відкриває додаткові можливості для України як одного з провідних делівері-центрів у Східній Європі».
При цьому він каже, що для українських IT-спеціалістів і компаній ця віза ніколи не була популярною.
«Україна навіть не входить у першу десятку країн за кількістю виданих H-1B. У США за цією візою на сьогодні працює не більше як 2000 українців», — каже він.
Андрій Живолович, CEO Precoro, називає такий крок з боку американського уряду «пострілом собі в ногу». Адже коли компанія релокує фахівця, він сплачує податки та витрачає гроші всередині американської економіки. Коли ж вона віддає ту саму роботу на аутсорс, гроші йдуть з країни.
«Добре, ми тепер не можемо привозити цих розробників, які трошки дешевше коштують, але ми тоді просто зааутсорсимо. І тоді американська економіка не отримує нічого — ні робочих місць, ні податків на споживання», — пояснює логіку бізнесу Живолович.
Водночас він застерігає від надмірного оптимізму. Якщо мета адміністрації Трампа — захистити внутрішній ринок, то після ускладнення релокації наступним логічним кроком може стати обмеження аутсорсу, наприклад, в Індію. Хоча як саме можна проконтролювати ринок послуг — питання відкрите.
Які є альтернативи візі H-1B
Попри фактичне блокування найпопулярнішого шляху для релокації, українські фахівці не залишаються без варіантів. Експерти зазначають, що є інші типи віз, але вони мають специфічні критерії.
Дмитро Овчаренко наголошує, що українці мають низку життєздатних альтернатив. Наприклад, для молодших фахівців існують освітні шляхи, як-от віза F-1 з подальшою можливістю працювати за програмою OPT, або віза J-1 для стажувань. Крім того, за його словами, є «преміальні» опції для досвідчених професіоналів із видатними здібностями, однак вони є більш нішевими.
Також є віза L-1 для корпоративних переміщень. Вона дозволяє переводити співробітників у межах однієї компанії, якщо вона має представництво в США. Однак, як зауважує Андрій Живолович, цей шлях не є швидким, оскільки зазвичай вимагає, щоб працівник уже певний час (наприклад, рік) працював у компанії в іншій країні.
Крім того, залишається опція cap-exempt H-1B, яка не підпадає під загальні квоти та доступна для роботи в неприбуткових організаціях або дослідницьких установах.
Чи варто дивитися на інші ринки
На тлі того, як США ускладнюють доступ до свого ринку праці, Китай, навпаки, намагається залучити іноземних фахівців за допомогою нової візи «К». Вона позиціюється як програма зі спрощеними вимогами, що дозволяє талановитим спеціалістам приїжджати в країну навіть без попереднього оферу. Однак, чи може китайський ринок стати реальною альтернативою для українців? Експерти ставляться до цієї перспективи скептично.
Дмитро Овчаренко вказує на низку суттєвих перешкод. По-перше, для українських компаній, орієнтованих на західних клієнтів, співпраця з Китаєм може суперечити вимогам санкційного комплаєнсу та внутрішнім політикам. По-друге, є практичні бар’єри. Серед них
- Мовний фактор.
- Питання захисту інтелектуальних прав.
- Обмеження доступу до відкритих даних.
- Невизначеність самої візової програми, оскільки її механізми ще перебувають у розробці.
Він застерігає, що у сукупності ці фактори створюють для іноземних спеціалістів ризик «прийняти кота в мішку».
Експерт також додає, що на відміну від США, Китай майже ніколи не надає іноземцям громадянства, що робить його значно менш привабливим для довгострокової релокації.
Віталій Нужний погоджується, що, попри потенційну відкритість, китайський ринок навряд чи стане рівнозначною альтернативою США чи ЄС. На його думку, для більшості українських фахівців і компаній вигіднішим залишається формат віддаленої роботи з глобальними клієнтами.
США, попри всі труднощі, залишаються незрівнянно більш привабливим ринком, вважає Андрій Живолович.
«Я думаю, що людей, які хотіли б пожити в Сан-Франциско, набагато більше, ніж людей, які хотіли б пожити в Гуанчжоу чи ще десь. Америка є найбільшим ринком за капіталізацією публічних компаній, кількістю бізнесів, рівнем відкритості, захисту прав тощо», — зазначає він.
Він підкреслює, що Україна культурно та економічно є частиною західного світу, і переорієнтація на абсолютно інший, незрозумілий ринок з мовним бар’єром та іншою бізнес-культурою є надзвичайно складним завданням. До того ж ідеологічна близькість Китаю до росії є важливим стримувальним фактором для багатьох українців.
Тому якщо компанії і будуть дивиться на інші ринки поза межами США, то найімовірнішою альтернативою може стати Канада, додає Живолович.
«Усе ж таки це потрібна тайм-зона, а також більш передбачуване законодавство, яке дозволяє людям легалізуватись. Хоча мені б хотілося, щоб всі почали замовляти послуги в українських IT-компаній», — підсумовує CEO Precoro.
