Cитуація поступово ускладнюється: як справи в українських айтівців у Польщі
25 серпня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про продовження соціальних виплат українським біженцям до березня 2026 року. Він заявив, що допомога залишиться тільки тим, хто працює і платить внески.
Якщо вето залишиться, з 1 жовтня 2025 року українці з продовженими візами, картами перебування або безвізовим статусом можуть втратити легальне право на проживання та роботу.
І загалом підтримка українців у політичній площині впала: з 94% поляків, які підтримували на початку 2022 року, до 57% наприкінці
Польща посідає друге місце за кількістю мігрантів з України після Німеччини. За даними Центру економічної стратегії, на початку року в Польщі перебували 988 тисяч українців. За даними DOU, за три роки повномасштабної війни з України виїхали близько 20 тисяч IT-спеціалістів. 39,5% з них — релокувалися до Польщі. Окрім цього, з 2022 року у Польщі відкрилося 610 IT-компаній, заснованих українцями.
Ми розпитали айтівців та компанії про те, як впливають на них теперішні зміни у польській суспільно-політичній риториці.
Чому Польща важлива для українців: погляд компаній та айтівців
Наші співрозмовники називають Польщу одним з ключових хабів для релокації та розвитку бізнесу. Тут зручно вести діяльність завдяки географічній близькості, схожості менталітету, розвиненій інфраструктурі та великій українській діаспорі. Наприклад, Sigma Software працює в Польщі з 2014 року. Сьогодні у тамтешній команді понад 240 фахівців, більшість із яких — українці, що переїхали через війну.
Офіс Sigma Software у Познані
Ще один приклад — SoftServe, для якої Польща сьогодні друга за розміром локація після України з 1500+ працівників. За словами CFO та COO Андрія Стицюка, понад третина нових співробітників компанії цього року приєдналася саме в Польщі: «Наша присутність у Польщі за понад десять років довела, що цей ринок є одним із ключових для розвитку бізнесу».
Схожа ситуація у Railsware, яка працює на польському ринку з 2016 року. Польща для компанії — друга за розміром локація після України. У 2023 році Railsware відкрила вже другий офіс у Варшаві (перший у Кракові). У компанії зауважують про вигоди від спільноти й інфраструктури.
Для самих IT-спеціалістів Польща зручна з тих самих причин: близькість до України, можливість зберегти роботу, знайомі чи компанії, які допомагали з релокацією. Спеціалісти відзначають, що в Польщі відносно нижчий рівень податків порівняно з іншими країнами ЄС. Наприклад, на дохід до 120 000 злотих ставка становить 12%, а для вищого доходу — 32%. Для порівняння, у Німеччині податок на дохід може варіюватися від 14% до 45%, в Чехії 15%, а у Словаччині діє дві ставки: 19% і 25%.
Про легалізацію працівників і проблеми з бюрократією
У деяких компаніях супроводом релокованих спеціалістів займаються окремі команди. У SoftServe діє релокаційна програма, яка охоплює хаби в Польщі, Румунії та Болгарії. Вона передбачає супровід спеціалістів з глобальної мобільності, адміністративну підтримку під час оформлення документів, консультації з питань податкової звітності та допомогу з побутовими питаннями — від пошуку житла до вибору школи для дітей.
Процеси легалізації працівників були простішими на початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, Ciklum зауважує, що більшість їхніх спеціалістів перейшли на польські контракти ще у
«Усі випадки релокації ми розглядаємо індивідуально. Хоча 1 червня набули чинності нові правила, вони передбачають здебільшого позитивні зміни для працівників: цифровізацію процесів, створення консультаційних пунктів, інтеграційну підтримку. Водночас строки розгляду довгострокових дозволів на проживання подовжилися, а бюрократії побільшало, але це радше загальноєвропейська тенденція», — каже керівник регіону СЕЕ Віталій Нужний.
В інших компаніях, навпаки, наголошують, що ситуація поступово ускладнюється. Зокрема зростає бюрократія та податкове навантаження. Конкуренція за вакансії стає гострішою, особливо для молодших спеціалістів. У Railsware звертають увагу, що ринок поступово змістився на користь роботодавця.
«Зараз ми бачимо певний „розворот“: з’явилися черги, терміни оформлення стали довшими», — каже Chief of Staff у Railsware Оля Удудяк.
Це підтвердили й українські айтівці в Польщі, з якими поспілкувався DOU на умовах анонімності. Компанія Ciklum додає, що нині помітна нестабільність суспільних настроїв та невизначеність, пов’язана з тимчасовими дозволами на проживання українцям.
Що в компаніях думають про заяви польської влади
Компанії сходяться на думці: політична риторика не завжди збігається з реальними умовами для бізнесу.
«Політичні заяви часто відрізняються від настроїв у суспільстві та реалій бізнес-середовища», — пояснює Андрій Стицюк із SoftServe, додаючи, що команда в Польщі, де працюють і українці, і поляки, не відчуває жодних напружень.
Схожу позицію висловлюють і в інших компаніях: уряд робить гучні заяви регулярно, але далеко не всі вони втілюються в життя. Артем Костенко з Sigma Software наголошує, що саме для таких випадків існує Business Continuity Plan, який допомагає швидко реагувати на ризики, якщо вони стануть реальністю.
Попри це, керівники визнають: непередбачуваність зростає. Віталій Нужний із Ciklum зауважує, що дискусії навколо соціальної підтримки українців радше є проявом внутрішньої політичної боротьби, ніж сигналом для бізнесу.
«Ризики завжди існують, але ми оцінюємо їх як помірні — Польща залишається членом ЄС із передбачуваними та зрозумілими для нас інституціями. Водночас не можна не зважати, що зміна риторики влади поступово впливатиме на привабливість країни як локації для довгострокового розвитку та масштабування українського бізнесу», — каже Віталій Нужний.
Компанії намагаються компенсувати можливу політичну нестабільність активними інвестиціями у спільноти й розвиток талантів. У SKELAR розповідають про оплачувані стажування для українських студентів, мітапи з Meta та Netflix, внутрішні освітні програми.
Career Day від SKELAR у Варшаві
«Попри політичні зміни у Польщі, які можуть створювати додаткову непередбачуваність для бізнесу, ІТ-сфера залишається відносно стабільною. Ба більше, лише у 2022 році українці відкрили тут понад 100 тисяч компаній та ФОПів», — підсумовує Олеся Дзьоба зі SKELAR.
Паралельно бізнеси намагаються будувати культурні й соціальні мости. Railsware, наприклад, підтримала проведення концерту українського колективу в Кракові, наголошуючи, що стратегічне партнерство між українцями та поляками зберігається навіть попри політичні коливання.
Офіс Railsware у Кракові
Жодна з компаній, з якими ми спілкувалися, не проводила скорочень у польських офісах і не планує цього. Найм триває, хоча темпи релокації знизилися — більшість охочих переїхати зробили це раніше. У SoftServe підкреслюють, що скорочення стосувалися лише глобальних змін, а в Польщі набір триває. У Ciklum зосереджуються на пошуку місцевих фахівців.
Що про це думають самі айтівці
На відміну від компаній, IT-спеціалісти більш разюче відчувають зміни у ставленні польського суспільства.
«Через вибори українське питання розхитано. Відчуття загрози, особливо коли я з дітьми, посилюється», — зазначає Front-еnd розробник Ігор Малишко.
Інші підтверджують, що в соцмережах і на рівні державних рішень з’явилося більше скепсису щодо українців, хоча в побуті ставлення здебільшого нормальне. Цю думку підтверджує й Engineering Lead, Airalo Андрій Коломакін:
«„Легалізація“ — постійна тема, за якою потрібно стежити та тримати в голові. У польському суспільстві є сильний запит на закручування гайок у питаннях міграції. Але, на мою думку, влада не має чіткої стратегії й часто використовує тему українців у політичній боротьбі».
Він звертає увагу на різницю між онлайном і офлайном: «Польський інтернет токсичний у темах про Україну — коментарі переповнені хейтом. У живому спілкуванні навпаки: жодних проявів дискримінації ми не бачили».
Чи важливі соціальні програми для українських айтівців у Польщі
Сьогодні українці в Польщі можуть отримувати насамперед допомогу за програмою «800+» (державна щомісячна виплата 800 злотих на кожну дитину до 18 років), одноразові виплати на навчання у 300 злотих, а також «дитячий капітал опіки» для другої та наступних дітей до трьох років.
Є доступ до безплатної медицини, освіти та мовних курсів, окремих програм орендної підтримки. Крім того, українці, які стають податковими резидентами Польщі, можуть отримати податкові пільги: тимчасове звільнення від PIT [податок на доходи фізичних осіб — ред.], повне звільнення для молоді та сімей із багатьма дітьми.
Для багатьох українських спеціалістів соцпідтримка стала важливим фактором у повсякденному житті. Віталій Бринов з Infosys наголошує, що саме податкові пільги дають відчутний ефект:
«Найбільш відчутною для нашої родини, після „800+“, є податкова знижка PIT/0 за чотирьох дітей. Фактично, ми не платимо податок за перші 171 тисячу доходів на рік, і це додатково 20,5 тисячі злотих, які податкова повертає після перерахунку».
Проте в інших сім’ях ставлення до програм більш стримане. Senior HR Specialist Анастасія вважає, що Польща не надає потужної соціальної підтримки:
«Якщо людина приїжджає сюди лише заради соцдопомоги, то навряд чи буде задоволена. Для мене це не пріоритет».
Чи готові айтівці їхати з Польщі
Плани на майбутнє в українських айтівців, що живуть у Польщі, відрізняються. Частина співрозмовників вказує, що «гойдалки» від польської влади створюють відчуття невизначеності. Тому деякі фахівці вже придивляються до нових країн, але частина переїзд не розглядає.
Найбільш популярними напрямками для релокації бачать Східну та Центральну Європу. Так, Ігор Малишко задумався про Німеччину, де вже 15 років живе його сестра. Водночас Андрій Коломакін обмірковує альтернативи Польщі, але вважає можливість переїзду малоймовірною, оскільки головними причинами не їхати є його батьки та дитина.
Також айтівці розповіли, що багато хто вже має карту поляка, деякі встигли взяти житло в іпотеку, тому планують своє подальше життя пов’язати з Польщею.
Андрій Коваленко ділиться, що для нього існує лише два варіанти — або тут, або додому.
Близько половини наших співрозмовників заявили про готовність повернутися в Україну. Таку динаміку можна побачити й в дослідженні DOU.
Чи планують айтівці повертатися в Україну:
Серед причин — наявність житла, родичі, нижчі ціни, бажання допомогти у відбудові країни або долучитися до соціальних проєктів.
Чому айтівці хочуть/не хочуть повернутися:
Дослідження також показало — плани тих, хто в Польщі, зовсім не відрізняються від планів айтівців за кордоном загалом. Нагадаємо, що, за даними опитування DOU, у
При цьому частина тих, хто має сім’ї, розглядає повернення не у повному складі. Наприклад, Ігор Малишко та його дружина планують повернутися в Україну, хоча рішення щодо дітей ще не ухвалили. Віталій Бринов теж планує особисто повернутися в Україну, тоді як його родина житиме та навчатиметься в Польщі.
Андрій Коваленко говорить, що готовий повернутися, навіть якщо після цього йому пожиттєво заборонять виїзд за кордон.
Ті, хто не розглядає повернення в Україну, зазначають, що це через страх бути мобілізованим, скепсис щодо гарантій безпеки для України та звикання до життя в іншій країні.
