«Людей не вистачає». Як служить Software Engineer у Третій штурмовій бригаді

Військовослужбовець на псевдо Арге — молодший сержант роти наземних роботизованих комплексів Nova Третьої окремої штурмової бригади. До служби він 10 років працював Software Engineer, а нині займається розробкою у війську, зокрема створює ПЗ для наземних роботизованих комплексів (НРК).

У розмові з DOU Арге розповів про свою мобілізацію, умови служби та особливості служби розробника. А ще про те, чи вдається йому професійно розвиватись у війську та де шукатиме роботу після закінчення війни.

Оператор НРК

Триває великий літній збір DOU для Третього армійського корпусу «Мережа Трійки». І наша місія — закрити цей збір до настання осені, адже ворог не дає вибору. Долучайтеся!

Очікував на службу в піхоті, а став інженером НРК. Про вибір посади та роль цивільного досвіду

До підрозділу я долучився рік тому. Планував іти на контракт, але через втрату деяких документів підписати його не зміг, тому мене оформили як мобілізованого. Вступ до війська був кроком у невідомість. Спершу думав, що потраплю в піхоту. Та коли дізнався про підрозділ більше, зрозумів, що мої навички будуть цінними в роботі з наземними комплексами. Поговоривши з командиром підрозділу, на БЗВП я поїхав уже з відношенням — як оператор НРК.

Але на посаді оператора я так і не працював. По дорозі до ППД [пункт постійної дислокації — ред.] я розговорився зі своїм теперішнім командиром відділення, розповів про цивільний бекграунд детальніше — і він покликав мене у свою команду як інженера.

Так на старті служби я почав займатися бойовими модулями, турелями та інтегрувати їх під різні платформи. Паралельно ми з командою розробляли першу версію нашого софту.

У цивільному житті я 10 років працював Software Engineer, писав на JavaScript та C#. Останні мої проєкти стосувалися інтеграції штучного інтелекту в різні сфери діяльності.

Цей досвід частково знадобився й у війську, зокрема навички роботи з клієнтськими частинами застосунків, відеостримінгом, загальне розуміння Embedded. Допомогло й те, що мав справу з різними фреймворками та багатьма поширеними API. Зараз я працюю із «залізом», займаюся Embedded-розробкою, пайкою, збіркою.

Паралельно проєктую функціональність для НРК, створюю аналітичні програми, які показують, де наші комплекси їздять, що перевозять тощо.

Чіткої спеціалізації в мене немає: людей не вистачає, тож кожен фахівець у нашій команді має кілька видів діяльності. Розробка — лише одна із зон мої відповідальності у війську.

Іноді я виконую завдання оператора, адже маю всі навички роботи з НРК. Але на бойові їжджу як інженер

Виїзди — це власна ініціатива. Я оцінюю, як усе працює зсередини, і з огляду на це покращую розробки.

У своїй роботі я постійно взаємодію з побратимами: дізнаюся потреби підрозділів, з якими труднощами вони стикаються. На основі цього формую завдання. За один виїзд збирав довгенький список проблем — як із програмним забезпеченням, так і з самими комплексами, — які ми потім вирішували.

Основне завдання нашого відділу розробки та інженерії — вдосконалювати продукти й створювати щось нове. Наші рішення та інженерні впровадження рухаються в темпі цієї війни. І це можливо тільки завдяки тісному контакту з операторами та розумінню бойової роботи. Якщо не відвідувати позиції, створювати щось цінне буде неможливо.

Головне завдання — зробити обладнання надійним. Що розробляє команда і як це впливає на бійців

Кардинальної різниці між розробкою в ІТ-компаніях і у війську я не помітив. Що тут, що там я приносив користь. Єдина відмінність — тут ти робиш те, що може врятувати життя іншим.

Тому мене й зацікавили НРК, адже ці комплекси — технологія майбутнього, яка допомагає бійцям на передовій залишатися в безпеці. І я зараз тут, бо вірю в наші засоби.

Спершу в інженерній команді було трохи складно: мусив згадувати C++ і I2C, вивчати транспортні протоколи типу CAN. Але мені подобалося з цим розбиратися, та й хтось мав це зробити.

Як працюють НРК? Наземні роботизовані комплекси працюють дистанційно, коли оператор керує ними через пульт управління. НРК використовують для перевезення боєприпасів, вантажів та обладнання, евакуації, розмінування тощо. Завдяки платформам можна виконувати завдання в складних і небезпечних умовах, діставатися недоступних для людей місць і зберігати життя й здоров’я бійців.

Розробка програмного забезпечення для НРК — важливий напрям роботи інженерної команди. Наприклад, наше ПЗ пришвидшило розвантажування комплексів.

Без програм розвантаження тривало від 30 секунд до хвилини, був вищий ризик викрити позицію

Зараз розвантаження займає лічені секунди. Плюс у нашій системі керування НРК ми можемо дистанційно вмикати самоскиди чи РЕБи. Ця функціональність зробила машинки для евакуації поранених безпечнішими.

Один з останніх прикладів — евакуація важкопораненого з лінії зіткнення. Він був не при тямі, і залишити військового на позиції означало його стовідсоткову загибель. Техніка туди вже не їздила, а через щільні обстріли й активність FPV витягти його теж ніхто не міг.

Ми вирішили евакуювати бійця на НРК. Коли комплекс дістався точки, на нього завантажили пораненого. Дорогою по них відпрацювали чотири ворожі FPV, але НРК частково броньований: товстий метал на стінках кузова захистив воїна від уламків. Так пораненого вдалося доправити на точку евакуації, де його забрав кейсевак.

Без НРК ми б утратили військовослужбовця. Тож наземні комплекси зараз — це промінь надії в багатьох аспектах: логістика, евакуація та інші завдання, які інакше неможливо виконати.

Роботи з НРК багато. Зокрема, за останній рік наша інженерна команда створила програму керування цими комплексами. Можу сказати про неї лише одне: це опенсорсний застосунок, який ми повністю переробили під себе й зараз успішно використовуємо.

Ще одне наше завдання — покращення внутрішніх процесів у підрозділі. Ми розробили систему обізнаності, що відображає певні статуси підрозділу, відділень, взводів. Це застосунок для командирів, який дає їм доступ до даних та розуміння оперативної ситуації. Там є карта керування боєм, облік майна тощо.

Для нас важливі й рутинні налаштування, адже, здавалося б, прості речі так само впливають на ефективність бійців. Наприклад, тепер з ноутбуків можна керувати кількома системами безпілотників одночасно. Це працює паралельно з нашою системою управління для НРК. Раніше, щоб перемкнутися на інший засіб, потрібно було змінити мережеві налаштування ноутбука. Нині ж робота операторів стала простішою, а їхнє навчання — зручнішим та швидшим.

Утім, ми займаємося не лише технікою та програмуванням. Важлива частина роботи в підрозділі — це опрацювання даних. Тож окремо від інженерної команди працюють дата-аналітики, які збирають та вивчають статистику.

ІТ по-своєму рухає цю війну, як і інші спеціальності у війську. Розробка ПЗ під конкретні цілі, прошивка на польотники, аналітика — все це допомагає наблизити перемогу. Попереду ще багато роботи, тому без тямущих людей нам не обійтися.

У війську рідко коли займаєшся лише своєю спеціальністю

Середній IQ в моєму підрозділі досить високий. Більшість воїнів — добровольці, багато з них залишили хороші посади, зокрема в ІТ, щоб працювати для війська. Зі своєї вертикалі я бачу, наскільки важливими є кваліфіковані технічні спеціалісти — і наскільки їхні рішення спрощують роботу бійців.

У нашій роті 20–30 айтівців, нерідко трапляються бізнесмени. Але тут цінують не лише навички, а й працьовитість, коли роботи не уникають. Звісно, плюсом будуть додаткові вміння, як-от паяти чи збирати техніку. Та навіть якщо людина не має повних знань, але налаштована розвиватись і багато працювати, ми візьмемо її. Бо для нас головне — мотивація і готовність до різноманітної роботи.

У війську вкрай рідко буває таке, що приходиш на конкретну спеціальність — і займаєшся тільки нею. Часто доводиться виконувати й суміжну роботу. Ми попереджаємо про це кандидатів, аби якийсь мережевий адміністратор не стерп від шоку, бо його попросили ще й гайки іноді крутити. Новачок має бути готовим, умовно, і код написати, і щось припаяти, і вирушити на бойові виїзди.

Проте важливо, щоб людина була на своєму місці. У підрозділі траплялися випадки, коли військовослужбовці приходили на одну спеціалізацію, але розуміли, що їм цікаво інше, — і змінювали напрям. Нещодавно до нас долучився хлопець як інженер, однак захотів спробувати себе на позиції оператора НРК. Там йому сподобалося більше, і ось він уже четвертий місяць виконує бойові завдання в цій ролі.

Взвод НРК NC13, 2 ШБ

Після демобілізації ІТ-спеціалісти зможуть знайти своє місце

У війську не завжди є можливість стежити за ІТ-трендами, дивитися ченджлоги чи випробовувати нові інструменти. Наприклад, я дізнався про нинішню версію React, лише коли оновлював один проєкт. Але актуалізувати знання таки можна. Для цього я спеціально виділяю час: почитати книжку, пошукати новинки в ІТ чи пет-проєкт для душі. А що було корисним — потім застосовую у своєму підрозділі.

У роботі з нашими програмними продуктами я відповідаю за Front-end і можу використовувати ті фреймворки й бібліотеки, які мене зацікавили чи хочу спробувати. І це також розвиток.

У нас немає жорстких код-рев’ю, головне, щоб код був чистим і працював. Тому ми відкриті до експериментів та нових рішень. З приводу цього інженери можуть поспілкуватися з іншими спеціалістами, адже в нас є багато досвідчених людей.

Після закінчення війни з тими знаннями, які я здобув тут, точно зможу знайти місце в оборонній промисловості або в тій-таки армії на технічній посаді. На мою думку, розробка програмного забезпечення для НРК у війську — це хороший досвід. Звісно, багато чого залежить від місця служби, чим займався підрозділ і які інструменти він використовував.

Важливо навести цифровий лад у війську

Розповідати про наші розробки чи плани складно з огляду на засекреченість. Можу сказати лише, що наша команда розвиватиме власні розробки: програмне забезпечення для керування НРК, систему ситуаційної обізнаності, Embedded-розробки.

Так комунікація між підрозділами бригади стане простішою, а використання НРК — прозорішим та зручнішим.

Загалом усі наші поточні розробки — це додаткова робота для деяких членів команди. Тому з-поміж усіх завдань я стараюся присвячувати кілька годин на день розробці, зокрема системи обізнаності для підрозділу. Більшість рішень потрібні «на вчора», тому, щоб працювати швидше і якісніше, ми шукаємо нових спеціалістів.

В армії є ще багато процесів, які треба оцифрувати, чимало цікавих завдань як в Embedded-розробці, так і в розробці програмних продуктів. Наприклад, програми для аналітики, спостереження, управління ресурсами, програми керування засобами, нові прошивки дронів, НРК, розробки під турелі тощо.

Важливо навести цифровий лад у війську, спростити комунікацію та багато інших процесів — над цим і працює наша команда.

Похожие статьи:
В Україні спостерігається зниження популярності IT-курсів порівняно з попередніми роками. Про це стало відомо з дослідження Digital Tiger,...
Уряд ухвалив рішення передати Міністерству цифрової трансформації функції формування та реалізації держполітики у сфері азартних...
[Дмитрий Овчаренко — CEO & Founder в Alcor, вице-президент по юридическим и финансовым вопросам Ассоциации IT Ukraine, 15+ лет в оперативном...
Стиль этой статьи научно-популярный, поэтому термины заменены на «простые» слова. Но материал ориентирован на программистов или...
Від моменту введення воєнного стану в лютому 2022 року через систему «Шлях» українці отримали понад 1,27 млн дозволів на виїзд...
Яндекс.Метрика