«Україна залишається найбільшим хабом талантів у Європі». Інтерв’ю з новою очільницею GlobalLogic Юлією Штукатуровою

На початку червня стало відомо, що європейський регіон GlobalLogic очолила українка Юлія Штукатурова. DOU поговорив з нею про роль української команди в глобальній компанії та виклики, перед якими постає сервісний бізнес за кордоном.

В інтерв’ю Юлія також поділилася, на які нові ринки дивиться GlobalLogic, як ставляться до українських інженерів і з якими викликами стикається сервісний бізнес у Європі.

«За перший квартал 2025 року ми знайшли 15 нових партнерів». Про розвиток європейського напряму

— Які три ключові пріоритети ви ставите перед собою як керівниця європейського напряму GlobalLogic?

Перший мій пріоритет — це збереження та розвиток бізнесу в 10 країнах у Європі. Ми прагнемо стабільності в цих регіонах та одночасного розширення — як у залученні талантів, так і в клієнтській базі. Другий — розвиток інженерних талантів. Третій — забезпечення безперервності бізнесу, з особливою увагою до України як ключової інженерної локації.

Проте зараз темпи знизилися, і це стосується всієї галузі. Деякі компанії падають, деякі втримують позиції, інші — повільно зростають. Ми серед останніх: розвиваємося, хоч і не так швидко, як до 2022 року. Однак конкретних цифр щодо revenue та динаміки зростання не розголошуємо.

— А з чим пов’язане це уповільнення?

Насамперед — із загальною економічною ситуацією. Багато ринків переживають стагнацію, і вона по-різному впливає на індустрії. GlobalLogic не просто сервісна компанія — ми допомагаємо клієнтам вирішувати бізнес-завдання на перетині індустріальної та технологічної експертизи. Наприклад, якщо ми працюємо з автовиробником, то маємо розуміти специфіку саме цього ринку, його виклики.

Тому наше зростання залежить від стану галузей, з якими ми працюємо. У тій же автомобільній індустрії зараз складно.

«Через кризу люди менше купують „предмети розкоші“, і компанії скорочують витрати на R&D»

Другий фактор — геополітичний, зокрема війна в Україні. Постійні клієнти знають, що наші інженери демонструють високу ефективність навіть попри обстріли, і продовжують співпрацю. Але новий бізнес залучити складно: компанії побоюються ризиків, особливо великі, де рішення ухвалюють повільно і через кілька рівнів.

Утім, нові проєкти в Україну все ж заходять. Нам дуже допомагає підтримка материнської компанії Hitachi — вона активно працює з Україною, не має упереджень і залучає нас до проєктів, у яких ми виконуємо ключову роль саме з української сторони. За перший квартал 2025 року ми знайшли 15 нових партнерів. У девʼяти з цих проєктів бере участь українська команда.

— Кого останнім часом наймали найбільше?

Нині в Європі дуже великий попит на спеціалістів зі стеком навколо штучного інтелекту. Це AI, ML, Big Data, Python — усе, що пов’язане з розробкою рішень на основі ШІ. Окремий наш фокус — Embedded-розробка. У нас багато експертизи в цій сфері, і ми застосовуємо її в проєктах для автомобільної галузі, медицини, телекомунікацій та промисловості.

Також стабільно високим залишається попит на класичні технології: Java, .NET, JavaScript, QA, DevOps.

— На сьогодні штучний інтелект сприяє зростанню компанії чи поки що витрат більше?

І те, й інше. З одного боку, ми активно інвестуємо у створення власних AI-платформ. Це допомагає як підвищувати внутрішню ефективність GlobalLogic, так і реалізовувати AI-стратегії для клієнтів. ШІ — це динамічна галузь, тому платформи потрібно постійно розвивати, аби не відставати.

З іншого боку, ми бачимо суттєві переваги від використання цих рішень. Наприклад, серед наших ключових розробок — платформа VelocityAI. Один з її напрямів — Velocity SDLC, який застосовує ШІ для оптимізації всього життєвого циклу розробки. Від формування вимог до кодування, тестування, DevOps і релізу. Ми вже використовуємо її в себе й помічаємо, що стали швидшими, ефективнішими. Те саме зауважують і клієнти.

— Які стратегічні плани розвитку GlobalLogic у Європі на найближчі три-п’ять років? Які ринки чи індустрії для вас у пріоритеті?

Наша стратегія виходу на ринки (go-to-market) — індустріальна. Ми орієнтуємося на вирішення бізнес-проблем клієнтів і говоримо з ними мовою їхніх галузей.

Ключові індустрії, на які ми робимо ставку в Європі:

• автомобілебудування;
• промисловість (industrial manufacturing);
• охорона здоров’я — зокрема, розробка медичних пристроїв (medical tech);
• телекомунікації;
• медіа та розваги.

Маємо також присутність у фінансовому та технологічному секторах, але вони менш пріоритетні.

Окремий напрям — розвиток нових ринків, зокрема в співпраці з нашою материнською компанією Hitachi. Це дає нам перевагу під час входу в:

• енергетичний сектор;
• mobility / rail — транспорт, як-от залізничний і міський;
• дата-центри, які стрімко зростають через попит на ШІ.

У ці напрями ми зараз інвестуємо: формуємо експертизу, будуємо команди й активно шукаємо нових клієнтів.

— Чи плануєте розширювати фізичну присутність GlobalLogic у Європі?

Якщо говорити про відкриття нових офісів — так, звісно, плануємо. Однак після початку пандемії в нас закріпилася гібридний режим, тож нині компанія переглядає ставлення до фізичних просторів. Деякі наші фахівці залучені лише віддалено й можуть перебувати в містах без присутності GlobalLogic, інші — повністю в офісі, якщо потрібно безпосередньо працювати з обладнанням. Більшість залучені в змішаному режимі. Раніше на тисячу людей потрібна була тисяча місць в офісі. Зараз такої потреби немає, тому концепція робочого простору змінилась.

Ми плануємо відкривати офіси там, де зростає кількість інженерів і є відповідна потреба. Окрім того, хочемо мати більше фронт-офісів — представницьких локацій, можливо, там, де працює материнська компанія Hitachi. Так ми зможемо разом представлятися, проводити зустрічі з клієнтами, вести перемовини — будемо використовувати офіси передусім для бізнесу.

— Які країни пріоритетні для розширення?

Зараз немає чіткої топтрійки. Ми звертаємо увагу на Іберійський півострів — в Іспанії маємо невеликий офіс, який хочемо розширити, і Португалія нам теж цікава. Ці країни — гарне поєднання інженерних талантів і клієнтського ринку.

Загалом ми вже представлені в 10 країнах Європи, маємо гарний баланс за доступом до талантів і ринків. Окрім України, маємо багато офісів по всій Польщі з доступом до тамтешнього ринку, значний офіс у Румунії, де представлені в п’яти локаціях, нещодавно відкрили офіс у Бухаресті. Також є офіси в Хорватії та Словаччині, а в Німеччині та Швеції — фронт-офіси для роботи з клієнтами.

— З якими викликами стикається GlobalLogic на європейському ринку?

Якщо дивитися загалом по регіону, то через економічний спад наші клієнти мають менше бюджету, ніж до кризи. Вони активно шукають способи оптимізувати витрати. Це призводить до конкуренції з іншими регіонами, де послуги можуть бути дешевшими.

Наша відповідь на ці виклики складається з двох частин. По-перше, ми впроваджуємо штучний інтелект, щоб підвищити власну ефективність. Таким чином робимо більше за той самий час і бюджет.

По-друге, GlobalLogic — унікальна компанія, бо ми рівномірно представлені на трьох континентах: Європа, Азія, Америка. Це дає нам можливість будувати для клієнтів географічно збалансовані команди — ключова експертиза може бути в Європі, а тестування чи інші завдання — у дешевших локаціях. Такий підхід допомагає задовольнити потреби клієнтів.

Якщо ж говорити про виклики в конкретних країнах, то там кожен ринок має свої особливості.

«Думок про скорочення присутності в Україні не виникало ніколи». Структура компанії та роль українського офісу

— Наскільки європейські офіси пов’язані з іншими офісами GlobalLogic, зокрема в Америці?

Європейський регіон — це окрема команда, яка адаптує глобальну стратегію під місцеві умови та втілює її. Ключові рішення узгоджуємо з головним офісом у Санта-Кларі, Каліфорнія. Але в більшості випадків регіон працює самостійно.

Глобально, за секторами, працює go-to-market організація. Наприклад, команда з продажів в автомобільному секторі працює по всьому світу, незалежно від регіону. А delivery структуровані по регіонах.

— Яка роль українського офісу та команди в планах GlobalLogic у Європі?

Україна залишається другим за величиною хабом GlobalLogic у світі після Індії та найбільшим у Європі [за даними DOU, компанія об’єднує 5465 спеціалістів з України — ред.]. Цей офіс має для нас високий пріоритет. Українські фахівці завжди були центральною частиною проєктних команд. Зокрема, тут зосереджена ключова експертиза у таких індустріях, як телекомунікації, медіа, охорона здоров’я, автомобілебудування.

Ми залишаємося в Україні та націлені на розвиток. Хоч війна уповільнила зростання, компанія робить усе, щоб його забезпечити. Думок про скорочення присутності в Україні не виникало ніколи.

— Чи плануєте запустити конкретні напрями розвитку української команди? Зокрема, відкриття нових офісів у країні чи суттєве розширення?

Відкриття нових офісів залежить від попиту. Якщо темпи зростання будуть високими й виникне потреба, це можливо, та наразі таких планів немає. В Україні ми не змушуємо людей регулярно ходити в офіси через безпекові виклики. І хоча робочі простори обладнані укриттями, відвідування добровільне.

Уже третій рік поспіль на опалювальний сезон ми організовуємо тимчасові коворкінги в містах, де багато наших фахівців, але немає офісів. Це резервний план для забезпечення безперервності роботи під час тривог, відсутності електрики чи інтернету. Кожного року відкриваємо близько 10 таких коворкінгів, потім закриваємо їх, а наступного сезону знову відкриваємо.

Наявні офіси підтримуємо в робочому стані. Крім ремонтів, ми інвестуємо в людей. Забезпечуємо додаткові бенефіти, необхідне обладнання: безперебійне живлення, супутниковий інтернет, де потрібно. Активно розвиваємо програми психологічної підтримки, спортивні активності й підтримуємо волонтерські ініціативи. Також інвестуємо в навчання та залучення нових талантів.

— Яке місце українського IT-бізнесу, зокрема GlobalLogic, у Європі?

Україна залишається найбільшим хабом інженерних талантів у Європі. Не можу сказати, що найбільшим у світі, але в Європі — точно. Експертиза тутешніх фахівців відома й відповідає сучасним IT-трендам. Українська IT-школа цінується за системність і глибину знань. Наші спеціалісти розуміють алгоритми, математику, фундаментальні принципи розробки ПЗ, що є важливішим за вузькопрофільні знання конкретних мов чи фреймворків — їх можна легко здобути пізніше.

Про цю якість української школи знають у світі, тому попит на українське IT залишається великим. Зараз він обмежений воєнною ситуацією. Малі та середні компанії відчувають менше проблем у роботі з українськими талантами — у них простіша структура ухвалення рішень. Великі корпорації, навпаки, більш зарегульовані, і їм складніше працювати з Україною, через що і спостерігаємо уповільнення.

Вірю, що після стабілізації ситуації попит повернеться й буде навіть більшим, ніж до війни.

— Чи є упереджене ставлення до українських спеціалістів у Європі?

Упередженого ставлення немає. На початку повномасштабної війни було особливе, дбайливе ставлення: клієнти щиро переймалися, не розуміли, як ми взагалі можемо працювати в таких умовах. Зараз і цього вже немає. Усі звикли до реальності, яка є. На рівні топменеджменту можуть бути побоювання щодо стабільності, але на людському рівні ставлення до українців — як і до всіх інших спеціалістів.

«Роль Trainee трансформується». Про ринок праці та навчання в IT

— Які сьогодні є проблеми на європейському ринку праці в ІТ?

Зараз ринок праці — це вже не ринок кандидатів, як було до 2022 року, а ринок компаній. Якщо раніше інженер міг отримати 20 пропозицій і вибирати, де працювати, то зараз компанії значно перебірливіші.

Ситуація сприятлива саме для бізнесу. Люди рідше змінюють роботу — рівень плинності кадрів дуже низький. В Україні — рекордно низький, у Європі — вищий, але все одно значно менший, ніж до 2022-го.

Проте це загальна картина. Якщо подивитися на окремі напрями — наприклад, пов’язані з AI або вузькопрофільними технологіями, — попит на висококваліфікованих спеціалістів залишається високим, а таких фахівців усе ще бракує.

— Які програми навчання компанія пропонує для спеціалістів?

Маємо багато навчальних програм на різних ресурсах: LinkedIn Learning, Udemy тощо. Але головний інструмент — це наша власна платформа GLX. Вона побудована на основі технологій штучного інтелекту, що дозволяє персоналізувати навчання під потреби інженера. Кожен може узгоджувати план навчання зі своїм менеджером, але також має повний доступ до великої кількості технічних, менеджерських та soft skills курсів.

Є програми, які рекомендує керівник або ментор, але загалом усе залежить від мотивації самої людини. Крім внутрішнього навчання, маємо зовнішні ініціативи. Зокрема, GL BaseCamp — IT-курси з розробки й тестування для студентів і початківців. Випускники з найкращими результатами можуть приєднатися до компанії на позиції Trainee. Вони є частиною проєкту GlobalLogic Education, що сприяє розвитку як досвідчених технічних фахівців, так і новачків, які планують зробити перші кроки в IT-індустрії.

Зараз особливий фокус — на штучному інтелекті. У цій галузі також маємо трирівневу програму навчання:

1. Базовий рівень — для всіх фахівців компанії, незалежно від ролі. Тут навчаємо основ безпеки, конфіденційності, етичного використання AI, що можна й не можна робити з публічними LLM. Його вже пройшли всі 33 тисячі спеціалістів.
2. Рівень для розробників — фокус на використанні AI в проєктах: інтеграція, технології, безпека, юридичні аспекти, зокрема легальність використання згенерованого коду.
3. Поглиблений рівень — для тих, хто безпосередньо розробляє системи штучного інтелекту для клієнтів або всередині GlobalLogic / Hitachi.

— Що зараз відбувається з джунами й трейні? Чи ускладнює їм штучний інтелект пошуки роботи?

Поки що ми бачимо, що AI підвищує ефективність усіх — навіть Trainee. Наразі він їх не замінює. Але, ймовірно, роль Trainee трансформується. Просту рутину, яку зазвичай давали початківцям, AI частково може виконати, тому trainee більше фокусуватимуться на бізнес-завданнях клієнтів, а не лише на технічних. Проте попит на них не зникне — професія просто еволюціонує.