«В умовах війни прямий експорт уявити неможливо». Головні тези з інтерв’ю Дениса Шмигаля
17 липня Верховна Рада ухвалила новий склад Кабміну. Новим міністром оборони став колишній прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який замінив на цій посаді Рустема Умєрова.
Майже за два тижні Шмигаль дав BBC Україна своє перше інтерв’ю на новій посаді. Він розповів про плани відомства, зокрема про Defence City, а також відкриття заводів українських виробників за кордоном і ставлення до експорту військової продукції. DOU зібрав головне з інтерв’ю.
Про плани. Від аудиту до Defence City
В основі дорожньої карти нового міністра лежать кілька ключових пріоритетів. Першочергово проведуть повний аудит 28 вже підписаних безпекових угод, а також усіх домовленостей, досягнутих у рамках формату «Рамштайн». За словами Шмигаля, це необхідно для того, щоб чітко розуміти обсяги зброї, міжнародної допомоги та фінансів, які вже законтрактовані на поточний та наступний роки.
Паралельно перед відомством стоїть задача — довести частку замовлень у вітчизняних виробників до 50% до кінця року. Зараз цей показник становить близько 40%.
Окрім цього, в планах міністерства реалізація спеціального правового режиму для виробників військової продукції — Defence City.
«Екосистема для оборонних технологій — це один з елементів, який дозволить нам масштабувати українське виробництво і понад 50%, особливо у співпраці з нашими партнерами», — каже Денис Шмигаль.
Далі йде втілення ініціатив «Будуйте з Україною» та «Будуйте в Україні», які мають на меті залучення іноземних інвесторів для створення спільних оборонних підприємств на території країни. А також працюють над створенням підприємств за межами України. Як пояснив міністр оборони, відкриття виробництв українських компаній разом з партнерами в їхніх країнах — виключає ризики їх знищення ракетами або дронами. А продукція йтиме ЗСУ у повному обсязі або в максимальному відсотку.
«Ми можемо говорити про те, що, наприклад, 80% виробленого передається Україні, 20% ставиться на склади країни розташування підприємства. Це може бути такою домовленістю win-win», — коментує він.
Про експорт зброї
Що стосується експорту зброї, то на думку нового очільника Міноборони, першочергова задача — забезпечення Сил оборони:
«В час війни, якщо у нашого захисника на передовій недостатньо тої або іншої зброї, неможливо її експортувати, доки ми не наповнимо наші збройні сили на 100% і більше. Якщо є надлишок виробництва — ми маємо знаходити засоби, як її профінансувати і віддати нашим збройним силам».
За словами Шмигаля, відомство розуміє потреби deftech-сектору, коли держава не закупає в них ту кількість, яку вони виробляють і, відповідно не можуть масштабуватися.
«Для цього ми шукаємо додаткові кошти, намагаємося замовити все, що в державі може вироблятись. Але в умовах війни прямий експорт уявити неможливо», — каже він.
Як можливий компроміс він вказав вже згадані партнерські проєкти зі створення спільних підприємств на території країн-партнерів. Але про прямий експорт не йдеться.
Про злиття міністерств
Злиття Міноборони і Мінстратегпрому Денис Шмигаль оцінює як позитивну зміну. За його словами, це прагматичне рішення, ухвалене для прискорення процесів та усунення зайвих бюрократичних ланок і «природної конкуренції» між відомствами в умовах війни.
«Я вважаю, що це правильне політичне рішення. Об’єднати, прибрати ці суперечки: „ви у нас те не хочете купувати, а ви у нас на те гроші не заклали“. Коли це одне міністерство, ми розуміємо, що ми несемо відповідальність за виробництво того, що необхідно Збройним силам», — коментує міністр оборони.
Частиною цієї ж оптимізації стане реструктуризація десятків державних підприємств, які досі перебували у прямому підпорядкуванні Міноборони:
«Ті підприємства, що „живі“ — корпоратизуємо і передамо в Укроборонпром. Підприємства, які не „живі“, але мають нерухомість — всі в Фонд держмайна на приватизацію. Підприємства, які можуть отримати інвестора, про якого ми мріємо — у Фонд держмайна на залучення інвестора. Але в Міноборони не має лишитись державних підприємств. Міністерство має формувати політику, це має бути політичний орган без прямого управління».
Нагадаємо, уряд України призначив міністру оборони шість нових заступників. Зокрема, замість Катерини Черногонеко призначили Оксану Ферчук.
