Як працює Sandbox для українських AI- та блокчейн-стартапів. Деталі від Олександра Борнякова
5 червня Міністерство цифрової трансформації разом з Українським фондом стартапів оголосили про запуск Sandbox — пілотного режиму для українських компаній, що працюють з технологіями штучного інтелекту й блокчейну.
Проєкт, що діє до жовтня 2026 року, реалізується за донорської підтримки уряду Великої Британії — проєкту UK DIGIT, який виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Протягом цього часу Мінцифри планує залучити до Sandbox близько 100 компаній.
Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів DOU деталі стосовно очікувань від проєкту, як він влаштований і які завдання має вирішити.
Що передбачено для учасників
Учасники Sandbox можуть отримати до трьох індивідуальних консультацій від фахівців проєкту. У команді вже є 12 експертів, ще чотири проходять онбординг. За словами Борнякова, це бізнес-аналітики, юристи з питань обробки персональних даних, інтелектуальної власності, технічні спеціалісти зі ШІ та блокчейну:
«Це практики, які мають від 6 до 20 років досвіду у сфері інновацій. Наприклад, Євгеній Бачинський із Sigma Software», — уточнює він.
У разі потреби команда залучатиме фахівців під конкретний запит: наприклад, якщо стартап працює у сфері медицини, можуть підключити лікарів; для проєктів у сфері культури — консультантів від Мінкульту.
Консультації можуть відбуватись онлайн або письмово. Рекомендації не є обов’язковими до виконання. Наприкінці кожна компанія подає звіт у довільній формі.
Також стартапи отримують полегшений доступ до комунікації з держорганами. За словами Борнякова, мова йде не лише про аудит, а й можливість представити свій продукт державі як потенційному клієнту:
«Ринок пропонує нові AI-рішення для медицини, що можуть діагностувати хвороби або зняти з лікарів рутинну роботу. Sandbox розглядається як місце, де такі продукти можна представити державі», — зазначає він.
Як подати заявку
Участь у Sandbox можуть брати стартапи, зареєстровані в Україні, що працюють з AI або блокчейном і мають прототип. Пріоритет надається компаніям у сферах GovTech, MedTech, BioTech, AgroTech, EdTech і DefenseTech. Також потрібна відповідність ІТ або дослідницькому КВЕДу.
Подати заявку можна на сайті Українського фонду стартапів. Після перевірки довідок про відсутність заборгованості чи банкрутства потрібно надати опис продукту, який буде проходити аудит.
Наразі в проєкті два AI-стартапи — Wantent, Artellence, та один, що працює над блочейн-рішеннями —
За даними Мінцифри, в Україні діє близько 2500 стартапів, із яких 250 працюють з AI, ще 100 — з блокчейном. Вартість проєкту не розголошується. Вона знаходиться під NDA з донором.
За словами Борнякова, проєкт матиме кілька критеріїв оцінки ефективності:
«Будемо вимірювати, як Sandbox вплинув на залучення інвестицій стартапами, зміни в готовності технологій до ринку (TRL) і наскільки самі стартапи оцінюють вплив Sandbox на покращення їхнього продукту. Також показником буде кількість рішень від учасників проєкту, які були впроваджені в державні сервіси», — пояснює він.
Для чого створили Sandbox
Олександр Борняков пояснив, що одна з ключових цілей Sandbox — зібрати практичні кейси для майбутнього регулювання інновацій:
«У Sandbox ми можемо протестувати, наскільки компанії легко адаптуватимуться до міжнародних стандартів і де є вузькі місця, які нам треба врахувати в законодавстві», — каже Борняков.
За його словами, участь компаній у проєкті має дати уявлення про юридичні бар’єри, з якими вони стикаються під час проходження аудиту на відповідність документам на зразок AI Act чи GDPR. Це має допомогти сформувати мінімально необхідне регулювання, яке не стримуватиме розвиток технологій.
