«Побачив торпеду — і дуже здивувався». Що робили айтівці, військові та deftech-компанії на «Арсеналі талантів» від DOU та Lobby X
— Шукаємо кандидатів у сфері R&D з готовністю до мілітарної двіжухи, — каже представниця однієї з компаній на «Арсеналі талантів». Через політику нерозголошення вона не називає свого імені. На цьому стенді навіть дріпи та печиво з передбаченням підписане як NDA.
«Арсенал талантів» — ярмарок вакансій в Defense Tech, який провели у Києві DOU та Lobby X. Щоб знайти людей, які готові до «мілітарної двіжухи», тут і зібралися представники оборонної промисловості. Значна частина — IT-фахівці, яким цікава робота у таких компаніях. Саме тут обидві сторони мали змогу познайомитись та обговорити виклики, освітні можливості й «болі».
На «Арсеналі» побували понад 1500 людей, 54 компанії і соціальні стенди, серед яких: військові бригади, благодійні фонди та соціальні ініціативи. Подію відвідали близько 300 військових. Через купівлю квитків вдалось зібрати 586 233 гривень донатів на «Повернись живим».
Якщо ви шукаєте роботу в оборонній галузі — зараз на DOU відкрито понад 500 вакансій у цьому напрямі.
Таланти хочуть в оборонку
На «Арсеналі» представлені два університети — Київський авіаційний і Київський політехнічний. А одна з панельних дискусій присвячена тому, чи може освіта встигнути за ринком оборонної галузі.
Захід справді відчувається як ярмарок. Тут галасливо і тісно, люди проштовхуються, щоб підійти до стендів, наче до яток. Тільки замість типових товарів на ринку тут підводна торпеда, розвідувальні дрони, симулятор гранатомета. А біля — оборонні компанії та військові бригади, які запрошують до себе фахівців.
Біля стенда «Повернись живим» вишикувалась черга людей до тесту «В якій ролі ви могли б підсилити команду?». Серед них менеджери з партнерств Київського авіаційного університету Дарина та Ілля. Вони прийшли на виставку знайти спеціалістів у команду університету. Тут вони активно обговорюють анкету з тестом.
«Нестандартний стенд. Дуже багато інтерактивних штук, які дають натхнення ходити далі», — ділиться Дарина.
Дарина з Іллею на ярмарку представляють Київський авіаційний університет і найбільш зацікавлені знайти викладачів. Треба розвивати нове покоління інженерів, які з реальними знаннями можуть виходити на ринок. Переконують, що управління у виші стає більш корпоративним. Тож не треба буде «гнутися» під керівників і відмовлятися від широких можливостей.
— Дуже хочеться працювати з експертами в галузі, які готові вмикатися в навчання спеціаліста, а не хантити його на останніх етапах. Це для нас дуже цінно, — міркує представниця київського офісу кар’єри КАІ Олена Харченко.
Вона зауважує, що найбільше кандидатів мотивують бронюванням, можливістю дистанційної співпраці та профспілкою, яка відстоює інтереси працівників.
Протягом дня компанії оборонної промисловості пітчили свої компанії і продукти, заохочуючи спеціалістів долучатися. Від різних фахівців та посадовців раз у раз лунала думка, що найбільші таланти потрібні в оборону, адже від розвитку цього напряму залежить виживання країни.
Український виробник БпЛА «Укрспецсистемс» працює з 2014 року. Компанія спеціалізується на розробці сучасних авіаційних комплексів, які адаптовані для різних умов і завдань. На ярмарку вона показала розвідувальні дрони «Шарки» і камери, які виконують розвідувальні місії. Нині компанія масштабується і шукає фахівців. Спеціалістка Марта ділиться, що заохочують людей продуктом і класною командою.
Серед учасників пітчингу — компанія-виробник безпілотних авіаційних систем Skyeton. У 2006 році вона почала свій шлях з виробництва надлегких двомісних літаків К-10 Swift. У 2014 році змістила фокус на виробництво безпілотних рішень. Компанія має сертифікацію ISO і робить продукти за міжнародними стандартами.
Представниця Skyeton Катерина Жук розповіла, що не очікувала зустріти на ярмарку стільки зацікавлених людей.
— Ми шукаємо конструкторів, інженерів-розробників і операторів БПЛА. Бронювання оформлюємо протягом п’яти перших робочих днів.
Також на ярмарку можна було знайти виробників засобів радіолокаційної боротьби. Один з них — Kvertus, який займається РЕБ. Компанія розпочала свою історію 2017 року з антидронової рушниці. Наразі шукає інженера-конструктора, інженера-технолога, тестувальника, операторів і проджект-менеджера. Надає для працівників бронювання.
— Після завершення війни оборонні компанії будуть розвиватися і підсилювати Україну. Важливо бути залученим, розуміти, що ти зробиш внесок в оборонну індустрію. Тут людина може здобути потужний досвід, — розповіла представниця компанії Ірина.
Чи встигає освіта
— Наразі середній вік працевлаштованих на оборонних підприємств — 50 років. На наш погляд, це дуже погано. Ми потребуємо молодих людей, не тільки в оборонних підприємствах, а й взагалі, — так розпочав дискусію про дефіцит кадрів в оборонці та освіту Денис Анісіфоров, радник заступниці міністра стратегічних галузей промисловості.
Спікери зійшлися на тому, що зараз навчання інженерів — пріоритет. Президент Технологічних сил України Вадим Юник наголосив, що у більшості компаній є можливість фінансувати стажування і брати до себе на практику студентів.
— Власний досвід — це набагато цінніше, ніж просто теорія. Ми дуже зацікавлені, щоби університети могли давати своїм студентам можливість доторкатися до реальних проєктів.
Денис Навроцький, доцент КАІ та КПІ, керівник студентського конструкторського бюро Sky, розповів, що останнім часом з’явились лабораторії від великих фірм, де є достатнє обладнання і куди можуть приходити студенти зі своїми ідеями і проєктами.
— Має бути довіра до педагога. Повинен бути молодий проактивний ректор, молодий викладацький склад, який вже має досвід на приватних підприємств. У нас є такі люди, але їх, на жаль, не так багато.
Спікери під час дискусії відзначили, що оборонні підприємства можуть використовувати університети для досліджень і експертних консультацій. Як приклад оновленого вишу, котрий налагодив регулярні зв’язки з усіма локальними підприємствами, Денис Анісіфоров назвав Житомирську політехніку. Цей заклад, за словами спікера, за власний кошт оновив свою інфраструктуру і монетизує власні розробки.
Опісля завершення основних тез спікерів дискусії ще довго не вщухали. Тема освіти і в оборонній промисловості викликала чимало запитань і рефлексій у слухачів. Обговорювали питання мобілізації, заохочення учнів до технічних спеціальностей і довготермінову стратегію у цьому напрямі.
«Що таке війна? Я відповім — імена»
Побіля одного зі стендів чоловік на милицях уважно розглядає дрони. Це військовий
— Побачив торпеду — і дуже здивувався. На великий корабель буде своя велика торпеда, ще й приватні компанії конкурують. Узагалі цікаві розробки. Ветерани точно будуть потрібні з досвідом. Такі заходи мають бути.
На «Арсеналі» чимало військових і ветеранів. Спікери на панельних дискусіях згадують про те, що вони є важливою частиною оборонно-промислового комплексу. А представники компаній розповідають про своїх співробітників-військових і тих, хто загинув на війні. Так, директорка «Rise Technologies Україна» Олександра Брісова під час свого пітчу зазначила, що багато інженерів долучилися до Сил оборони України і дехто з них загинув.
— Деякі прилади мають імена цих інженерів. Тому для нас важливо зробити технології такими, які допомагають зберігати життя військових.
На події рекрутували людей
— Спілкуємося з людьми, які розглядають для себе службу в бригаді. Цікавляться, чи можете ви мене забрати раптом що. На це запитання відповідаємо позитивно. Якщо людина прийшла до нас на співбесіду заздалегідь, ми дізналися, що цікаво людині і які навички у неї є, то навіть якщо людину спинило ТЦК, ми будемо шукати варіанти як людину забрати. Люди ідуть в бригади, які дають більше допомоги, більше сервісу, які перекривають більше питань.
Більшість оборонних компаній і фондів, які представляли себе на події, заохочували кандидатів можливістю бронювання. Хоча й не всі. Наприклад, у «Повернись живим» пояснюють, що жодним чином не заохочують кандидатів бронюванням, оскільки не можуть цього гарантувати. Те, на чому наголошують, — вплив на перебіг подій на фронті.
— Розраховуємо, що завдяки ярмарку закриємо дві-три позиції. Тут круті люди, а ярмарок — чудова можливість підсвітити бренд роботодавця. Як не крути, про «Повернись живим» багато хто знає як про благодійний фонд, але при цьому, що під капотом і який ПЖ роботодавець — мало хто розуміє. І ось гарна можливість про це дізнатись.
Анна розмірковує, що ті, кому цікаво попрацювати з військовими і ветеранами, бути серед свідомих людей — потраплять у фонді у свою бульбашку. Тому як рекрутери вони звертають увагу передусім на ціннісну складову та мотивацію.
— Багато хто з кандидатів запитував, чи можна доучитися, якщо немає досвіду в оборонній сфері. Велика частина людей прийшла в нашу команду з громадських організацій, з бізнесу, частина — з армії. Тому мало хто з нас мав досвід. Головне — мотивація, бажання вчитися, можливо, навіть з іншої сфери принести щось.
«Розробники потрібні усюди»
Ще одну дискусію під час ярмарку присвятили оборонно-промисловому комплексу України і його викликам. Ще на початку дискусії прозвучала теза про те, що оборонка — перспективна галузь. Це та робота, де є можливість реалізуватися, здобути досвід безпосередньо у розробках, у виробництві.
Заступниця міністра Міністерства стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр наголосила на тому, що хоча оборонна промисловість України виросла саме в останні роки, Україна завжди була державою відомою потужним оборонно-промисловим комплексом.
— У радянські часи тут працювало понад мільйон людей, наша країна забезпечувала 18% всієї оборонки СРСР. Нині ми не починали з нуля. У 1991 році наша спроможність становила 25 млрд. Це велике число.
Зараз в Україні широко застосовують наземні роботизовані комплекси у різних напрямах: для логістики евакуації, розмінування, замінування, для бойових модулів, які можуть тримати певні позиції.
— Ми багато думаємо про наших людей на фронті, тому що ми, на відміну від ворога, віддаємо найцінніше для безпеки особового складу.
В Україні швидко нарощують кількість виробництва FPV. Ця сфера стрімко розвивається, і тому тут є багато можливостей для застосування талантів.
— У нас склалася унікальна екосистема. Студенти створюють вироби на запит або їхніх батьків, або друзів військових, які служать. Це все не вкладається у звичне визначення «оборонно-промисловий комплекс». Ми вистояли за три роки повномасштабного вторгнення, ще й спромоглися виробити своє озброєння, — додала Гвоздяр.
— Розробники програмного забезпечення в оборонці потрібні усюди, де є програмне забезпечення. Ми переходимо до того, що все озброєння стає розумним. Ми не можемо переважати ворога в кількості, тому наша зброя має бути розумною, — додає Ганна Гвоздяр.
Катерина Михалко, виконавча директорка асоціації «Технологічні сили України», звернула увагу, що в Україні сфера оборонної промисловості відкрита до жінок. На власному прикладі вона розповіла, як отримала спільноту однодумців, коли долучилася до неї.
— Багато дівчат починають свою кар’єру в оборонній галузі. І не обов’язково мати неймовірно великий досвід, щоб сюди зайти.
Всі фото з події — можна переглянути за цим лінком.
Дякуємо усім, хто взяв участь (і не забувайте донатити на Азов)!
