Чи справді можуть заборонити «спрощенку» для ІТ. Що відомо про цю ініціативу
В Україні зараз готують до другого читання законопроєкт про підвищення податків. Під час його обговорення в робочій групі виникла ідея скасувати спрощену систему оподаткування для IT-спеціалістів. DOU з’ясував, наскільки така пропозиція життєздатна і чи є імовірність, що її зможуть реалізувати у найближчому майбутньому.
Звідки виникла ідея про скасування «спрощенки» для ІТ
Ідею озвучили під час засідання робочої групи, на якій обговорювали податковий законопроєкт. Про це написав старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, якого запрошує податковий комітет як зовнішнього експерта.
Як розповіли DOU в Міністерстві фінансів, під час цієї зустрічі представники Мінцифри говорили про ризики для резидентів Дія City, якщо податковий законопроєкт ухвалять в останній редакції. Йшлося про те, що ІТ-спеціалісти будуть розривати трудові договори та переходити на спрощену систему оподаткування (ФОП). Причина — великий розрив в оподаткуванні, адже для третьої групи ФОП законопроєктом передбачено сплату 1% військового збору, а для найманих працівників — 5%.
У комітеті дискутували з цього приводу. Одна з ідей, яку запропонували як можливе рішення, — заборонити IT-фахівцям на «спрощенці» надавати послуги, які охоплює Дія City.
За словами Юрія Гайдая, ця пропозиція несподівано отримала підтримку від присутніх. Утім у Мінфіні кажуть, що більшість членів робочої групи не підтримали таку ініціативу.
Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відповів DOU, що це не його ідея і вона навряд чи зможе перейти в площину серйозного обговорення.
Водночас нещодавно спрощену систему оподаткування скасували для провайдерів фіксованого інтернету, про що Гетманцев повідомив у своєму Telegram-каналі.
«Жодних подрібнень на 300 ФОПів. Закон один для всіх. Як і має бути в європейській країні», — прокоментував він це рішення.
Про які саме зміни йдеться
Нині для ФОПів є дві системи оподаткування — спрощена і звичайна. Спрощена передбачає чотири групи, для ІТ-діяльності зазвичай використовують третю.
«Ідея, яку озвучили у Верховній Раді, полягає в тому, щоб ІТ-послуги було заборонено надавати, перебуваючи на спрощеній системі. Тобто йдеться про сплату податків за звичайною системою», — пояснює юрист адвокатського обʼєднання Paradigm Іван Щеглаков.
Для порівняння:
- податки для ФОПів на спрощеній системі (третя група) — це 5% єдиного податку від суми доходу і 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати (після ухвалення податкового законопроєкту доведеться сплачувати також 1% військового збору);
- податки для ФОПів на звичайній системі — 18% ПДФО, 22% ЄСВ від суми чистого доходу, 1,5% військового збору (після ухвалення законопроєкту буде 5%).
Чи можна скасувати спрощену систему для ІТ за законодавством
У фінальній версії податкового законопроєкту, який вже готують до другого читання, цього нововведення немає. Проте це не означає, що народні обранці не зможуть реалізувати цю ідею поданням ще одного законопроєкту, вважає юрист Іван Щеглаков.
У коментарі для DOU він додав, що регулювання податкової сфери є суверенним правом держави. Держава може підвищувати й скасовувати податки, змінювати системи оподаткування.
«Водночас важливо, як саме відбуваються ці зміни. Закон, який зачіпає таку важливу сферу, як оподаткування, має бути передбачуваним, щоб людина могла прогнозувати свої дії на майбутнє. Зокрема, про такий закон треба завчасно повідомити громадянам, можливо, навіть провести його публічне обговорення.
Інакше суспільство нібито ставлять перед фактом, що спрощену систему оподаткування для ІТ-сфери скасовують. А це суперечить принципу верховенства права», — додає юрист.
Що кажуть експерти й представники галузі
За словами економіста Юрія Гайдая, спрощена система є важливою для малих та одноосібних підприємців, зокрема фрилансерів, консультантів, дослідників у сфері ІТ.
«І вона підходить для них значно краще, ніж режим Дія City. Якщо відповідальні за податкову політику ставлять за мету зберегти преференційні умови для резидентів, то краще зберегти „спрощенку“ для цих видів діяльності. Натомість йти шляхом диференціації ставок за видами діяльності, передбаченої Нацстратегією доходів до рівня, який залишиться конкурентним з аналогічними податковими режимами сусідніх країн ЄС (детальніше на цю тему ми говорили під час інтервʼю з Юрієм Гайдаєм — ред.).
Все ж основна ідея „спрощенки“ — не надання податкових пільг, а зменшення адміністративного тиску на малий бізнес, мінімізації видатків на бухоблік і звітність. Думаю, що на необґрунтоване скасування „спрощенки“ в ІТ не підуть», — зазначив економіст.
У Дія City, а також у Мінцифри в коментарі для DOU повідомили, що не підтримують ідею скасування спрощеної системи для ІТ-галузі. А в IT Ukraine Association відповіли, що:
«Будь-які ініціативи, що погіршують становище ІТ-індустрії, асоціацією та бізнесом підтримані не будуть».
DOU надіслав запити до 20 найбільших ІТ-компаній, а також профільних обʼєднань. Вони відмовилися коментувати скасування спрощеної системи, поки ця ідея не перейде в законодавчу площину.
