Що відбувається з українським ІТ-експортом та які прогнози. Аналітика й думки представників галузі
У першому півріччі 2024 року обсяг українського ІТ-експорту зменшився на 5%, якщо порівнювати з тим самим періодом торік. Йдеться про різницю в $170 мільйонів. Експерти прогнозують, що падіння триватиме навіть за оптимістичного сценарію.
DOU проаналізував дані від Нацбанку щодо ІТ-експорту за останні місяці, квартали й роки, а лідери галузі поділилися своїми очікуваннями й прогнозами.
Серед найважливіших тенденцій:
● У січні та червні були найнижчі обсяги ІТ-експорту за весь період повномасштабного вторгнення.
● Другий квартал показав кращий результат, аніж перший, але на це є причина.
● Щомісячні показники тримаються на рівні $500+ млн.
● Майже 38% виторгу надійшло від США.
Що кажуть цифри за останні місяці
У червні обсяг ІТ-експорту з України становив $512 мільйонів. Це на $48 млн (або на 8,6%) менше, ніж у травні. Водночас у червні
Динаміка свідчить, що крім квітня, усі місяці цього року були гіршими за відповідні торішні показники.
Показники обсягу ІТ-експорту: порівняння місяців різних років у млн $
Ярина Возняк керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера
«Тенденція падіння обсягів продовжується. У січні та червні 2024 року були найнижчі показники за весь час повномасштабного вторгнення. Навіть у ті місяці, які показали кращий виторг (у порівнянні з попередніми місяцями), динаміка зростання виявилася слабшою, ніж у 2023 році».
Аналіз I і II кварталів
У першому кварталі 2024 року спостерігалося зниження на 5% проти аналогічного періоду 2023 року. У другому кварталі теж зафіксовано падіння на 5%, якщо порівнювати з показниками торік.
Порівняння кварталів 2010–2024 років у млн $ (зверху у відсотках зазначено річний показник зростання або падіння обсягів ІТ-експорту)
Між першими кварталами 2022 і 2024 років різниця у понад 20% (або $408 млн). Між другими кварталами
Порівняння усіх кварталів у різні роки у млн $
«Обидва квартали 2024 року виявилися найгіршими за увесь період повномасштабного вторгнення за обсягами ІТ-експорту.
Водночас другий квартал показав на 1,6% кращий результат, аніж перший. Це типова ситуація, адже у деяких компаній фінансовий рік розпочинається у квітні. До речі, у 2023 році теж спостерігалося зростання на 1,6% у другому кварталі, якщо порівнювати з першим».
Падіння триває: порівняння півріч
У першому півріччі
Якщо ж порівнювати перші півріччя
Показники обсягу ІТ-експорту: порівняння півріч у млн $
У десятці країн, які принесли найбільше виторгу Україні за перше півріччя, — США, Велика Британія, Мальта, Кіпр, Ізраїль, Швейцарія, Німеччина, Естонія, Польща й Об’єднані Арабські Емірати.
Беззаперечний лідер — Сполучені Штати. $1,2 млрд від цієї країни у першому півріччі — це майже 38% від усього виторгу за шість місяців ($3,2 млрд).
Відповідно до даних НБУ, найменше у цьому напрямі ми співпрацюємо з Латвією, Грузією, Люксембургом, Румунією і Багамськими Островами.
Основні країни-партнери й обсяг ІТ-експорту до них з України: дані за перше півріччя у млн $
Якою є частка ІТ в українському експорті
IT залишається другим за значущістю експортно орієнтованим сектором економіки (після агропромислового комплексу). За результатами першого півріччя ІТ-експорт становив 11,5% від усього експорту і майже 38% від експорту послуг.
«Для аналізу показників ми оперуємо даними, які публікує Нацбанк. ІТ-експорт — це сукупність економічних операцій за певний період у категорії статей платіжного балансу „комп’ютерні послуги“. Відповідно, тут враховують і людино-години, і доступ до ІТ-рішень — залежно від того, як були оформлені інвойси.
У лютому 2022 року частка комп’ютерних послуг у структурі експорту всіх послуг становила 47,2%, а в січні 2022 року — 36,4%. Найвищий показник був у квітні 2022 року, коли частка досягла 47,7%. Упродовж останніх двох років цей показник змінювався щомісяця, але здебільшого коливався на рівні
37-39%».
Що впливає на показники та які прогнози
Техіндустрія перебуває у складному становищі, погоджуються експерти й представники ІТ-галузі. Серед чинників, які впливають на обсяги ІТ-експорту з України: повномасштабна війна, глобальна рецесія, відкриття закордонних офісів і створення розподілених команд, складнощі в бронюванні працівників та організації бізнес-відряджень для чоловіків, а також відтермінування реалізації економічного бронювання.
У Львівському ІТ Кластері вважають, що навіть за умови покращення динаміки обсяг експорту зменшиться у діапазоні від 3,2% до 5%. Прогнозують, що обсяг експорту ІТ-послуг у
«Якщо важливі для індустрії проблеми не будуть вирішені, то падіння обсягів може продовжитися і навіть перевищити торішні показники.
Важливо також спостерігати за наслідками нещодавнього падіння глобальних ринків. Японський фондовий ринок швидко почав відновлюватися, а слідом за ним — і світові, однак інвестори втратили значну частину своїх статків, що теж може вплинути на Україну.
У травні ми опитали компанії з Львівського ІТ Кластера. 40% з них очікують на зростання доходу до кінця цього року, 18% не розраховують на будь-які зміни, а 31% передбачають незначний спад у доходах. На суттєве зниження обсягів бізнесу в Україні очікують 11% опитаних компаній. Імовірно, це вплине і на обсяг експорту, і потенційно на скорочення спеціалістів».
Які очікування в українських ІТ-компаній
Віталій Седлер CEO і співзасновник Intellias
«Ми все ще перебуваємо під негативним впливом глобального сповільнення економіки та високих облікових ставок. Світова рецесія виявилась більш затяжною, ніж вбачалось на початку 2023 року.
Негативний вплив на ІТ-експорт має і повномасштабна війна та складна безпекова ситуація в Україні. Клієнти з обережністю ставляться до роботи з українськими розробниками. Сьогодні ІТ-компаніям важливо мати закордонні локації, щоб пропонувати клієнтам змішані команди з українських та іноземних спеціалістів. Також індустрії дуже допомогла б можливість економічного бронювання для ФОП-спеціалістів.
До кінця 2024 року ми не очікуємо значних змін показників в експорті IT-продуктів і сервісів. Завдання українського ІТ-бізнесу зараз — довести, що ми можемо працювати й трансформуватися в цих умовах, і готові до подальшого зростання. На мою думку, основою для побудови цього фундаменту є глобалізація компаній, а також розвиток галузевих і технологічних експертиз».
Андрій Оксенюк CFO у Ciklum
«Обставини залишаються незмінними: безпекові ризики, з якими асоціюється ведення бізнесу в Україні, труднощі з пошуком нових клієнтів, глобальна рецесія. Окрім того, ми спостерігаємо, як на глобальну економічну ситуацію впливають вибори у США, обвал фінансових ринків і падіння акцій технологічних гігантів. Ці події змушують чимало компаній робити консервативні прогнози та помірковано підходити до ухвалення рішень щодо інвестицій у цифрові трансформації.
Найбільш оптимістичний сценарій, на який ми можемо наразі розраховувати, — утримання результатів другого півріччя минулого року. У цьому українським компаніям має допомогти вже набутий досвід кризового менеджменту та побудови ефективної комунікації з міжнародними партнерами.
Водночас більш реалістично, що обсяги ІТ-експорту продовжуватимуть знижуватися, оскільки маємо чимало викликів для функціонування бізнесу: прогнозований дефіцит електроенергії в зимовий період, нерозвʼязане питання бронювання з урахуванням економічних критеріїв, активні бойові на території України».
Степан Мітіш віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна
«Є ймовірність, що у другому півріччі темпи падіння дещо знизяться і відбудеться стабілізація. Однак вже бачимо, що обсяги експорту індустрії за результатами року впадуть у порівнянні з 2023 роком.
Перспективи на 2025 рік видаються більш обнадійливими. Деякі центробанки Європи вже почали знижувати облікову ставку. Очікуємо, що у другому півріччі відбудеться зниження облікової ставки федеральної резервної системи США, що може позитивно вплинути на глобальну економіку.
Завершення президентських виборів у США також принесе більше визначеності щодо майбутнього економічного курсу країни. Є і припущення, що
2025-й стане переломним для війни в Україні. Якщо відбудуться позитивні зрушення, то наступний рік буде сприятливішим для відновлення та зростання ІТ-індустрії як на глобальному рівні, так і для внутрішнього сектору».
