Проєкти, які допомогли тисячам українців. Як працюють «Повітряна тривога», «єДопомога» і «Мапа повітряних тривог»
Набрати мільйон користувачів за дев’ять днів? Залучити 6000 благодійників з 50 країн? За кілька тижнів створити застосунок, з яким прийшов інтегруватись Google? Це історії переможців Першої премії DOU в номінації «Найкраща соціально орієнтована ІТ-ініціатива».
Проєкти «Повітряна тривога», «Мапа повітряних тривог» і державна ініціатива «єДопомога» є благодійними та допомогли тисячам українців. Ми вирішили дізнатися більше про команди та технічні виклики, які їм довелося долати.
⚡ «Мапа повітряних тривог» / Михайло Голобородько, автор і розробник
Сервіс, який візуалізує інформацію про повітряні тривоги й інші загрози на карті України. Також сайт дає можливість подивитися історію та статистику тривог, є джерелом інформації для журналістів, дата-аналітиків, розробників і різноманітних організацій — як українських, так і іноземних.
«Перший мільйон набрався за дев’ять днів»
На початку повномасштабної війни у мене вдома не було чутно сирену. Отож я написав інтеграцію для розумного дому, яка вмикала сигнал тривоги та показувала список загроз. 2 березня
Тоді ж на думку спала ідея сповіщати про тривоги по всій країні й, логічно, для візуалізації використати мапу. Утім, без єдиного офіційного джерела, де повідомляли б про загрози, втілити це було складно. Поява ж телеграм-каналу «Повітряна тривога» дуже допомогла з інформацією. Я довго сидів, позначаючи на «векторі» всі райони. Знадобився час і на семантичний розбір. Загалом витратив на це
При цьому я знав, що у розробника Вадима Клименка вже є карта, тож думав: «А чи треба дві?». Врешті вирішив: хай буде. Кинув свою мапу у Twitter — і понеслося. Google Analytics показав, що перший мільйон користувачів набрався за дев’ять днів. Мапу публікували і державні органи, і ЗМІ, зокрема її досі показують у марафоні «Єдині новини».
«Іноземці поширюють мапу як ілюстрацію подій в Україні»
Що відрізняє мою мапу від інших? По-перше, у ній загалом більше функціональності. Щомісяця додаю нові фічі: причини тривог, статистику за різними критеріями, можливість переглянути мапу в режимі плеєра за будь-який час, історію і таймлайни з тривогами. У блозі проєкту доступний список усіх оновлень. По-друге, на сайті багато чого можна налаштувати під себе.
Трошки статистики: удень користувачів більше, ніж уночі. Більшість заходить з мобільних девайсів. Щодо країн цікаво: крім України, станом на
Сервіс перекладено англійською, польською, японською та німецькою. Також майже готова кримськотатарська версія сайту. Основна — англійська, вибір решти мов залежав від пропозицій волонтерів-перекладачів. Моя мета — залучити англомовну аудиторію. Загалом іноземці поширюють мапу як ілюстрацію подій в Україні.
Окрім цього, я актуалізую інформацію за минулий період, тобто на сайті можна перемотати на якийсь день — просто як у YouTube — і подивитися, що тоді було. Є і статистика, скільки тривог оголошували будь-якої доби.
Статистика на мапі тривог
Режим плеєра на мапі тривог, який дає змогу переглянути карту за будь-який час
«Спочатку гадав, що просто зроблю якийсь промпт — і все працюватиме. На ділі так не виходить»
Я — Ruby-розробник, тому там є Ruby, а також Python, Rust і Node. Це все крутиться в докерах. Сайт має кілька версій. Звичайна — написана на Vue.js. Друга — лайтова версія для старих девайсів, які не підтримують сучасних технологій. Частка такої аудиторії величенька, а я хочу зробити сайт доступним для якомога більшої кількості смартфонів. Отож мапа визначає, чи підтримує конкретний телефон першу версію. Якщо ні, то автоматично скеровує на лайтову.
«Мапа тривог» доступна у вигляді мобільного застосунку на Android, що зручніше для користувачів, ніж постійно заходити на сайт. Програму на iOS також нещодавно зарелізили.
З ШІ-частини використовував OpenAI, ChatGPT і Copilot. Чат дуже допомагав оперативно накидувати SQL-запити. Левова частина роботи — це формулювання завдань. Відповідно, даю ШІ завдання — він пише, а я потім правлю. Це значно пришвидшує розробку.
Для парсингу послуговуюся OpenAI. Проте, як показує досвід, потрібно ще багато всяких будов, бо ШІ деколи просто не вгадує або до кінця не розуміє контексту. У «Мапі тривог» є багато алгоритмічного коду, який дозволяє не допустити помилки штучного інтелекту або не дати йому можливості їх зробити. Якщо чесно, спочатку я гадав, що зараз просто зроблю якийсь промпт — і все працюватиме. На ділі так не виходить.
«Люди очікують, що я маю супердоступ до всіх даних»
Основними технічними викликами для мене стали навантаження та створення архітектури: щоби сервіс швидко «віддавав» і не «падав». Було десятки тисяч запитів на секунду. Спершу це крутилося на моєму сервері, та згодом купив для «Мапи тривог» окремі VPS. Я завжди мав справу з високою завантаженістю, але час не відігравав такої ролі. Тут же треба було віддавати контент багатьом користувачам водночас. Власне, я не був готовий до популярності проєкту. Загалом найбільший наплив за весь час стався 10 жовтня 2022 року — за день було 14 мільйонів переглядів, згідно з Google Analytics. І сервер витримав такий пік. Останнім часом навантаження менше, тож є нормальний запас міцності.
У цьому контексті можна розповісти про співпрацю з різними компаніями. Так, у Cloudflare є програма Galileo для соціальних проєктів. Нам одразу погодили безплатний доступ до їхнього професійного пакету. Це дуже допомогло зі згладжуванням трафіку, лімітуванням, безпекою, тому що сайт час від часу перебуває під атаками, інколи — великими.
Я писав багатьом іншим проєктам. Наприклад, для обробки помилок використовую Rollbar. Вони теж погодили доступ, щоправда, на певну суму, за що їм дуже вдячний.
Кілька слів про те, звідки беруться дані. Є бот, який збирає інформацію з телеграм-каналів, все це парсить і заносить. Хоча залежність від цього месенджера приховує свої загрози, але наразі немає інших платформ із таким обсягом даних. Я зібрав якомога більше офіційних і стабільних джерел. Бо одні, буває, щось пишуть — стирають, пишуть — стирають. Деякі, навпаки, повідомляють швидше, ніж «Повітряна тривога», — інформацією з таких ресурсів теж послуговуюся. Таким чином балансую між швидкістю та стабільністю, але останнє — найголовніше, бо зайва тривога — це погано. Нещодавно я отримав доступ до офіційного AРІ — його тепер також використовую на сайті.
Взагалі, люди, які пишуть на пошту або через форму зворотного зв’язку, очікують, що я маю супердоступ до всіх даних. Хоча на сайті неодноразово наголошував: цей проєкт — волонтерський. І вся інформація, відображена на карті, підкріплена джерелами.
«Раніше працював над мапою до 8 годин щоденно, з них тривалий час — уночі»
Спочатку планував залучати інших, але фактично всім займаюся сам. Однак певне ком’юніті таки зібралося, зокрема перекладачі-волонтери, фахівці, які допомагають з тестуванням. Одну з версій карти написав інший розробник — я брендував її та вказав автора. Тепер вона теж на сайті.
Я співпрацюю з «єТривогою». Проєкт у режимі 24/7 моніторить для свого застосунку дані про тривоги, вибухи, обстріли. Я беру в них інформацію саме про вибухи та обстріли, а їм даю свою. А в співпраці з Вадимом Клименком, який найпершим створив мапу тривог, ми зробили проєкт «Рік в тривогах» — зі статистикою та різними історіями. Він займався програмуванням, а я — контентом.
Раніше працював над «Мапою тривог» до восьми годин щоденно, з них тривалий час — уночі. Зараз зменшив оберти, бо немає ресурсу тягнути все самому. Звісно, у випадку масованих атак я маю бути доступним, перевіряти, чи все працює.
Фішкою мапи є відображення причин тривог на основі каналу Повітряних сил: ракети, дрони тощо. Нещодавно вручну додав дані про польську авіацію. Для розпізнавання залучив штучний інтелект — це, мабуть, найскладніша частина з усього. Оскільки повідомлення бувають неоднозначними, інколи ШІ не вгадує, і під час масштабних тривог доводиться робити правки вручну.
Помітив підлу закономірність: щось ламається якраз тоді, коли я зовсім не маю доступу, як-от у горах або в поїзді. Доводиться весь час носити ноут із собою.
«Мені писали, що „Мапа тривог“ зменшує тривожність»
Я постійно спілкуюся з користувачами. Взагалі люди частенько скаржаться, щось вимагають (сміється). Отримую багато повідомлень на кшталт «оце не працює, і те не так» — без будь-якої конкретики, яка допоможе виправити проблему. Утім, це непоганий «пасивний моніторинг». Наприклад, коли якесь джерело не повідомило про «відбій», а він був, то люди зразу пишуть. Тому мені не потрібно сидіти цілими днями, перевіряти — я просто одразу реагую на повідомлення. Звісно, якщо не о четвертій ночі. Хоча й у цей час люди чекають, що я їм відповім.
Більшість утілених на мапі ідей — це пропозиції від користувачів. А ще я влаштовував опитування, і мені писали, що «Мапа тривог» зменшує тривожність :). По суті, так і є: коли ви бачите, що відбувається, виникає ілюзія контролю і таким чином зменшується тривожність.
⚡ «єДопомога» / Юрій Коновалов, директор ДП «ІОЦ Мінсоцполітики України», яке адмініструє сервіс
Цифрова платформа, де держава, благодійні організації та волонтери з усього світу об’єднуються, щоб допомогти тим, хто цього потребує. Зараз на сайті можна оформити заявку на ліки, продукти тощо або самому стати благодійником для конкретної людини.
«У нас є мапа благодійників — їх уже приблизно 6000 із 50 країн світу»
Ми працюємо за двома напрямами. Перший — надання міжнародними організаціями (Червоний Хрест, ООН) фінансової допомоги людям, які залишили заявки через нашу платформу. Але зараз ця функціональність уже не працює, міністерство взаємодіє з великими благодійниками за іншою моделлю.
Другий напрям актуальний досі — точкова допомога тим, хто потребує палива, їжі, ліків. Людина описує свої потреби на нашій платформі, а благодійні організації чи окремий благодійник можуть придбати сертифікат на продукти, паливо тощо.
На сьогодні найбільше просять ліків. На другому місці — харчові продукти. 80% запитів надходить із територій біля зон бойових дій.
Станом на травень 2024 року понад 42 тисячі сімей отримали допомогу через платформу. У нас також є мапа благодійників — їх уже приблизно 6000 із 50 країн світу.
«Тільки розробників змогли законтрактувати в міжнародних партнерів»
Спочатку команда платформи складалася із семи людей: заступника міністра соцполітики з питань цифровізації, проджект-менеджера, двох розробників-волонтерів (Back-end і Front-end), представника ІОЦ і двох дівчат, які відповідали на дзвінки, обробляли заявки на потреби.
Потім приєдналися фахівці компанії Uinno, які допомогли оновити дизайн і функціональність платформи — попередній був зроблений за три дні. Трохи пізніше вдалося залучити першого партнера — Fozzy Group, щоб можна було допомагати й онлайн, через електронні сертифікати. Невдовзі за цією ж схемою приєдналися аптеки й АЗК WOG.
Працювали суто на волонтерських засадах, тільки розробників змогли законтрактувати в міжнародних партнерів. У травні з’явилася змога перейти до ДП ІОЦ, підтримати силами підприємства контакт-центр, сервери, маркетинг і комунікацію. Для нас, з одного боку, це було звичним, оскільки ми розробляємо програмне забезпечення для Міністерства соціальної політики, яке опікується всім населенням країни. А з іншого — все одно стало викликом, оскільки доти ми з не стикалися з волонтерством.
Коли зросли обсяги, додали ще наших працівників, зокрема для побудови бази даних, оскільки були відповідні запити від міжнародних організацій: «Дайте нам вибірку людей, які потребують допомоги. Наприклад, самотніх пенсіонерів». З цим працювали наші дата-аналітики, які шукали й віддавали дані донорам. Доєдналися Back-end і Full Stack розробники. Команда збільшилася до десяти членів.
Через якийсь час залучили фахівців з кіберзахисту: для реєстрації в системі потрібно надавати персональні дані, які мають бути надійно захищеними. Так штат розширився до 15 людей.
Ми стандартно використовуємо Works Action для планування простих завдань, Project — для складніших. Дизайн малювали у Figma. З погляду технологій це Oracle, .NET, JavaScript. Інші деталі розповідати не можу, оскільки йдеться про персональні дані.
Команда «єДопомоги»
«Наш контакт-центр працює 24/7»
Якщо говорити про труднощі, то ми не очікували такої великої кількості звернень на нашу платформу — йдеться не про один мільйон. Першим викликом стало масштабування, другим — кіберзахист, а третім — блекаути. Хлопці постійно чергували, бо платформа мала працювати 24/7.
Наші потужності не витримували, але знову-таки завдяки донорам вдалося отримати генератори. Таким чином ми забезпечили безперебійність. Це було особливо важливо, оскільки багато благодійників перебувають за кордоном, тож це різні часові пояси, потрібна цілодобова доступність сайту. Наш контакт-центр і досі працює 24/7. Звісно, бувають і такі звернення: «От я заявку подав, а де мої гроші?». Наша платформа — благодійна. Власне заявка нічого не гарантує: благодійники самі обирають, кому допомогти.
«Хочемо, щоб люди могли робити запити на послуги»
«єДопомога» — це не один з напрямів роботи ДП «ІОЦ Мінсоцполітики». Тож розробників залучаємо за кошти донорів. Складаємо певний перелік робіт, показуємо — і донор вирішує, чи готовий він це профінансувати. Інші співробітники займаються платформою у вільний час.
Зараз ми додаємо нову функціональність — робити запити на послуги. Наприклад, прохання підвезти до лікарні, підсобити з хатньою роботою, наколоти дрова. Будь-хто може погодитися або виставити власну заявку з пропозицією допомоги.
Ще ми спілкуємося з міськими й обласними адміністраціями, громадами, які мають свої потреби, як-от масове прибирання або розбір завалів після «прильотів». Ми хочемо, щоб система об’єднувала всю країну. Так, наприклад, волонтери, що проїжджатимуть повз якийсь район, бачитимуть тутешні запити й зможуть допомогти.
⚡ «Повітряна тривога»
Надсилає максимально гучні критичні сповіщення про повітряну, хімічну, техногенну або інші види тривог системи цивільної оборони. Окрім застосунку, є офіційний Telegram Bot. Компанія Google використовує інфраструктуру Ajax, завдяки чому користувачі Android-смартфонів отримують сповіщення, навіть якщо в них не встановлений застосунок.
Олександр Березянський, R&D Director Ajax Systems, і Валентин Гриценко, СМО Ajax Systems
«Регіональним черговим дали інструкції натискати і на наш вебінтерфейс»
27 лютого засновник IT-компанії Stfalcon Степан Танасійчук озвучив ідею «Повітряної тривоги» Валентинові Гриценку, СМО Ajax Systems. Сам Степан має великий волонтерський досвід, який почався ще 2014 року. Він прийшов до нас після того, як поспілкувався з Хмельницькою ОДА. Там Степанові сказали: «У нас біда, треба цифрове рішення для сповіщення про тривоги».
Коли з’явилася ініціатива, Валентин зателефонував Валерії Іонан, заступниці Михайла Федорова, — дізнаватися, як можна централізовано отримувати сповіщення про тривогу від держави. Ми потребували такого інформування, але на той момент зовсім не розуміли архітектурного рішення. Валерія створила ініціативну групу з регіональних CDTO (Chef Digital Transformation Officers), які увімкнулися в проєкт. Ми зробили спільний чат.
Спершу випустили застосунок з інформацією про 12 областей, а вже 5 березня він запрацював по всій Україні. Отож CDTO стали такими собі диджитал-дизрапторами всередині державної структури, допомогли отримати доступи й розібратися, як це працює.
За доволі короткий проміжок часу ми змогли на державному рівні розгорнути велику інфраструктуру. На кінець квітня 2022 року застосунок був інтегрований у процедури оголошення тривог у кожній області. Відбулася важлива зміна державної політики. Регіональним черговим надали інструкції: «Коли Повітряні сили надсилатимуть сповіщення про небезпеку у вашому регіоні, то тепер, окрім фізичних кнопок, натискайте на наш вебінтерфейс — і в ньому активуйте тривогу для користувачів мобільних застосунків».
Люди дуже часто, особливо спочатку, запитували: «Є інші застосунки, які теж надсилають сповіщення, — у чому різниця?». Різниця в тому, що ми відразу пішли на державний рівень і працювали з обласними черговими, тоді як інші розробники просто парсили телеграм-канали. Ми ж не хотіли залежати від стороннього сервісу чи особи, нам було важливо побудувати інтегроване рішення на державному рівні. Спершу не обходилося без критики: черговий міг невчасно натиснути на кнопку, забути вимкнути тривогу тощо. Проте вже за місяць людей натренували й ці проблеми зникли. І пуші в застосунок стали надходити раніше, ніж лунали вуличні сирени.
Далі почали тісніше співпрацювати з ДСНС і напряму — з Повітряними силами ЗСУ. Степан збирає від них пропозиції-вимоги, які ми обговорюємо, а відтак втілюємо. Наприклад, у 2022 році вони запропонували додати нові види тривог, як-от хімічна або ядерна загроза, артобстріли, вуличні бої тощо. Степан був драйвером.
«У разі конфліктних ситуацій усі знали, хто медіатор»
Стрімке зростання відбулося в перші тижні проєкту — 15 березня кількість встановлень сягнула вже 4,4 мільйона (потім темпи сповільнилися).
Уже на другий-третій день у нас зібралася команда до 20 людей: девелопери, девопси, QA, бізнес-аналітики, проджект-менеджери. У разі конфліктних ситуацій усі знали, хто медіатор, хто ухвалює останнє рішення. Вибудувана ієрархія допомогла уникнути напруження. На піку проєкту з розробки бекенду інтенсивно працювало до п’яти Java-спеціалістів. Після двох тижнів кількість скоротилася до
А коли основний масив важкої інтелектуальної, спеціалізованої праці було зроблено, кількість залучених людей почали потроху зменшувати. На сьогодні команда складається приблизно з 0,1 девопса, 0,75 джавіста — і, мабуть, стільки само Android та iOS-розробників.
Олександр Махомет, засновник Fwdays, Степан Танасійчук та Валентин Гриценко на Першій премії DOU
«Коли треба видати результат за два дні, відсікаєш усе зайве»
Стек технологій вибрали дуже простий — Java Virtual Machine based stek: Java, MySQL як база даних, Firebase FCM як інструмент для відправлення сповіщень. Swift і Kotlin — на iOS і Android. MySQL вибирали саме з точки зору того, що швидше. Ми в Ajax Systems майже не використовуємо MySQL під нові проєкти, але у випадку з «Повітряною тривогою» послуговувалися тим, у чому мали найбільше досвіду і з чим могли найшвидше запуститися. Адмінський Web UA, який ніхто не бачив, окрім державних операторів, написаний на Angular. Доволі стандартні технології. Ми не придумували велосипед — просто взяли те, у чому мали найбільше експертизи.
Коли треба видати результат за два дні, ти відсікаєш усе зайве. Спочатку ні про які тести взагалі не йшлося. Але зараз це вже «причесаний» і правильно зроблений проєкт.
Цікавий досвід був у момент пікового навантаження. Тому що коли злітає «МіГ», мапа повітряних тривог червоніє — і, скажімо, п’ять мільйонів користувачів заходять у свої застосунки. І це не інформування про «чорну п’ятницю» в «Розетці». Мова про тривогу, де відлік іде на секунди.
Щойно ми бачили, що десь «просідає» доставка критичного сповіщення, цілеспрямовано вирішували проблему. Коли кількість користувачів збільшується з двох мільйонів до п’яти, це зовсім не те саме, що зі ста тисяч — до двох мільйонів. Тому в періоди стрімкого зростання аудиторії ми стикалися з цікавими операційними завданнями: як відрефакторити, зарелізити, щоб користувачі нічого не відчули, не втратили доступ. Усе це виклики другого рівня, не першого.
Проєкт починався як волонтерський і таким залишається досі. Для багатьох він став ментальною розрадою в перші кілька місяців повномасштабної війни. Один із наших керівників команди разом з дружиною та дитиною приїхав із Харкова. І був дуже пригнічений, не міг працювати. На початку березня ми дали йому завдання: «Зроби інтеграцію застосунку з Google».
І через два тижні у нас був стовідсотковий перформанс — людина повернулася, «навалює», повністю відродилася. Він зробив суспільно важливу справу, приніс результат: сповіщення про тривоги почали надходити навіть тим користувачам Android, хто не встановлював наш застосунок на телефон. Багатьох людей, які брали участь у проєкті, робота над «Повітряною тривогою» помітно змінила в позитивному сенсі.
На старті залучення компанії було дуже активним. Ключовий продукт, який був готовий на кінець березня, розробила та написала команда Ajax Systems. Stfalcon допомагали з організаційними питаннями, продуктовим менеджментом, тестуванням. А в травні 2022 року ми передали їм мобільну розробку.
Зараз «Повітряна тривога» схожа на асинхронний ремоут-проєкт, що буває в аутсорсі: є обов’язковий обсяг завдань для релізу, менеджер, який виконує операційну роботу, QA тощо. Це, мабуть, перший продукт Ajax, побудований на ремоуті. Зазвичай ми інтенсивно і довго працюємо над функціями, які хочемо запустити. А «Повітряна тривога» стала продуктом з максимально важливим функціоналом уже за чотири тижні після старту. Пізніші доповнення теж були важливими, але не такими критичними для додавання. Тому ми перейшли на спокійніший режим роботи.
«Понад 26 мільйонів завантажень за весь період»
Кількість активних користувачів на сьогодні — шість мільйонів, і загалом понад 26 мільйонів завантажень за весь період. Їх могло б бути більше, але ми інтегровані з Google та віддаємо інформацію про тривогу напряму Android-користувачам, яким не потрібно мати застосунок, щоб отримувати сповіщення. А ще в нас є Telegram-канал, у якому ми теж повідомляємо про повітряну небезпеку.
Велику користь застосунок приносив спочатку, коли була вища інтенсивність обстрілів, більша кількість влучань. Чимало фізичних систем оповіщення не працювало або їх узагалі не було в нових районах. Тому завдяки застосунку люди могли вчасно зреагувати на тривоги та перейти в укриття.
І хоча згадану користь доволі складно оцінити, адже ми знаємо тільки окремі кейси, проте Мічиганський університет провів дослідження (воно, щоправда, стосується не тільки мобільного оповіщення, але й вуличного). Вчені проаналізували дані мобільних операторів щодо геолокації людей: як ті переміщалися після оголошення тривоги від точки, де потім був «приліт». За їхніми підрахунками, від 35% до 45% жертв удалося уникнути завдяки сповіщенням.
Статистика пушів, які надсилали за останні 90 днів
«Проєкт привертає особливу увагу країн, з якими ми маємо спільного довбосусіда»
Наш проєкт дуже розрісся у вигляді різних «субпродуктів», що для багатьох уже стали базовими інструментами. Наприклад, АРІ використовують комерційні та деякі державні структури, щоб забирати дані про тривоги для своїх систем, будувати на них певні процеси. Наприклад, популярним рішенням є автоматизація бомбосховищ: оголошують тривогу — вони автоматично відкриваються. Таких в Україні уже понад 200. Завдяки цьому ми відходимо від проблеми «людського фактора». Усього по АРІ під’єднано майже 22 мільйони акаунтів.
Куди рухається проєкт? Нещодавно був апдейт — функціональність «підвищена тривога», тільки-но з’являються дані про наближення ракети чи безпілотного літального апарата до окремих міст або громад. Про це багато жартували у Twitter. Втілити ідею вдалося завдяки прямій взаємодії з Повітряними силами ЗСУ, які надають нам конкретнішу інформацію. І це дуже важливе оновлення, бо люди звикли до тривог, а підвищена небезпека має активніше спонукати їх іти в безпечні місця, сховища.
Важливим етапом стало додавання англійської версії застосунку, яку озвучив актор Марк Геміл, виконавець легендарної ролі Люка Скайвокера. Це сприяло охопленню проєкту, особливо за кордоном. У той час, коли падав інтерес до України, ми в такий спосіб знову нагадували про себе популярним західним медіа. Це приклад того, як світові знаменитості можуть актуалізовувати тему війни в Україні.
Проєкт привертає особливу увагу країн, із якими ми маємо спільного довбосусіда, — там починають задумуватися про подібні рішення. Ми вже спілкувалися на цю тему з двома державами, ділилися досвідом розробки.
«Google попросила підписаний міністром лист, що це офіційний канал сповіщення про повітряну тривогу»
Неможливо створити систему державного рівня без GR (Government Relations). Можна створити стартап, популярний застосунок, але не те, з чим прийде інтегруватись Google зі своїми критичними сповіщеннями. Вони попросили лист від міністерства, що це офіційний канал сповіщення про повітряну тривогу. Без цього вони не погодилися б на інтеграцію.
Ми фактично стали єдиним системним центром поширення інформації на рівні країни. Ймовірно, таких глобальних кейсів і немає, коли в кризовий момент бізнес на волонтерських засадах у співпраці з державою швидко створює настільки ефективний продукт. Якби держава сама бралася розробляти його, можливо, він тільки зараз зарелізився б. Або тендер закінчився б :)
Проте є й інший бік: якби бізнес розробляв застосунок без залучення держави, якби GR не відбувся, то це була б просто ще одна програма для корпоративно-соціальної відповідальності. А так взаємодія бізнесу та держави з самого початку наділила продукт зовсім іншим відчуттям впливу.
