Які податкові проблеми зараз має ІТ-індустрія в Україні та що робити з подвійним резидентством

Які проблеми зі сплатою податків виникають зараз в українських ІТ-спеціалістів, що з ними робити і як розвивати індустрію далі? DOU розпитав про це експертів, які займаються фінансово-правовим супроводом ІТ-компаній. Відповіді надали засновниця та CEO Finevolution Наталія Гайкалова та Head of Accounting Юлія Бобровська.

Які зараз простежуються тенденції у податковому законодавстві щодо ФОПів і куди ми рухаємося

Наталія Гайкалова: Зараз багато переселенців виїхало за кордон і опинилося в ситуації подвійного податкового резидентства. Тобто, коли вони залишаються українськими податковими резидентами, маючи ФОП в Україні, та ще й стають резидентами у країні проживання, де їм треба сплачувати податки. В результаті один і той самий дохід може оподатковуватися в обох країнах.


Який вихід з цієї ситуації? Хто обрав собі стратегію жити 2-3-5 років за кордоном, то єдиним варіантом є легалізуватися там, платити податки в країні резидентства. А вже в Україні наступним кроком є закриття ФОП.

Крім того, тим, хто переїхав за кордон, було важко переказувати гроші з України, а також витрачати їх, тому що встановили щоденні, щотижневі та щомісячні ліміти. І вони постійно знижувалися. Відповідно за кордоном немає можливості винайняти квартиру або по-іншому використати кошти з українських рахунків, тому що є ліміти Національного банку України. Тоді багато хто почав приймати гроші на рахунки у закордонних платіжних системах.

Коли отримуєте кошти на рахунок платіжної системи, згідно з Податковим кодексом України, це вважається іноземним доходом, який оподатковується за ставкою 18% плюс 1,5% військового збору.

За 2022-23 роки податкова надавала різні роз’яснення щодо цього. Одне з останніх базується на тезі, що можна отримувати дохід на рахунок за кордоном, але потім він має бути зарахований на рахунки в українських банках. І тільки тоді кошти підлягають оподаткуванню як дохід ФОПа.

Про нові реєстрації: остання статистика Міністерства юстиції показує надзвичайне зростання відкриття нових ФОПів, але це більше роздрібний бізнес. Якщо ми кажемо про ІТ, то державі цікавіше мати таких спеціалістів як резидентів Дія City, щоб вони були легалізовані через компанії. Тому тільки там є потенційна можливість бронювання. Поки що в державі не розглядають бронювання ІТ-ФОПів, тож стимулюють перехід від роботи за ФОП-моделлю до співпраці як контракторів або гіг-спеціалістів компаній у межах Дія City. Це потрібно для того, щоб отримати стабільність у бронюванні та роботі з іноземними замовниками.

Про те, чи є якісь шляхи вирішення проблеми податкового резидентства і що можна зробити

Наталія Гайкалова: Коли почалося повномасштабне вторгнення, від держави звучала ідея домовитися з європейськими країнами, куди найбільше переїхало наших громадян, про те, щоб українці сплачували податки до України через внесення винятків в європейське законодавство. Так було під час пандемії ковіду, коли податки продовжували сплачуватися за місцем постійного проживання, попри тимчасове перебування в інших країнах. Про це говорили весь 2022 рік. І дуже багато українців сподівалися, що так воно і буде.

Але вже на початку 2023 року від влади прозвучало, що не вдалося досягти консенсусу, а тому європейські країни будуть визначати податкове резидентство на підставі свого локального внутрішнього законодавства. Були деякі винятки, наприклад у Литві. Якщо у вас ФОП в Україні та є зобов’язання за старими контрактами, ви залишаєтеся податковим резидентом України. Або, наприклад, у Хорватії є віза Digital Nomad, яка на рік дозволяє залишити собі податкове резидентство України. Але це були точкові рішення. Тому ми справді маємо велику проблему, коли багато людей за два роки легалізувалися в країнах проживання, зареєструвалися там, бо немає іншого виходу.

Тут ми стикаємося з наступною проблемою — у нас немає процедури виходу з українського податкового резидентства. Тобто є процедура виїзду на постійне місце проживання, але після початку повномасштабного вторгнення її мало хто проходив. Вона передбачає подання ліквідаційної декларації, далі потрібно стати на консульський облік у країні перебування, і тоді українська податкова не має до тебе питань. Оскільки її мало хто проходив, нині виникає велика проблема, що вийти з українського податкового резидентства майже неможливо. Очікуємо, що у 2024-2025 роках сформується судова практика у спорах про визнання податкового резидентства іншої країни.

Юлія Бобровська:

Українці зареєстрували близько 50 тисяч ФОП у Польщі. Тобто наші громадяни будуть платити податки вже там. Відплив величезний.

Повертаючись до теми, оскільки процедура виходу з українського податкового резидентства складна, варто нагадати, що з додаванням автоматичного обміну інформацією українська ДПС може отримати інформацію про резидентів України та закордонні рахунки. А відповідно і про доходи українців, які отримані на рахунки в іноземних платіжних системах. Це працює і зворотно — Україна має передавати дані про нерезидентів за кордон. Це означає, що потенційно податкова може отримати дані про іноземні рахунки українців, і якщо ці гроші не були задекларовані або з них не сплачені податки, можуть виникнути питання від податкової. Це багато обговорюють в ІТ-сфері.

Як держава сприймає ІТ-ФОПів і чи можна вважати, що дії держави зараз спрямовані на зменшення кількості ФОПів саме в ІТ-індустрії

Наталія Гайкалова: Поки такого не бачимо, а також не чуємо серед ІТ-компаній скарг на те, що держава якимось чином вчиняє дії, які спрямовані на зменшення ІТ-ФОПів. Тобто на практиці такого немає, хоча у нас багато ІТ-компаній на супроводі. Держава лише мотивує компанії вступати в Дія City (пропонуючи співмірну до ФОП ставку податків та можливості бронювання тощо). Можливо, через аспекти бронювання нині багато компаній розглядає цей варіант.

Часто спеціалісти переходять в Дія City замість того, щоб співпрацювати за ФОП-моделлю, бо легше пояснювати таку структуру іноземному замовнику. У нас були кейси, коли компанія проходила комплаєнс служби безпеки іноземного клієнта. Вони не розуміють, що таке співпраця ТОВ і ФОП, тому хочуть бачити прозору структуру. Наприклад, щоб це була ТОВ в Україні з найманими співробітниками чи їхніми контракторами. Я не можу сказати, що це масова історія, проте вона є.

Читайте також

Похожие статьи:
А ви колись розробляли для себе пет-проєкт, який урешті перетворився на непоганий і зручний продукт? Наші герої — так. Українські...
Как мы открывали IT школу, часть 5. Проблемы золотоискателей и успехи девушек-моделей [Об авторе: Дима Малеев — работает в ИТ...
[В рубрике «Как я работаю» мы приглашаем гостя рассказать о своей работе, организации воркспейса, полезных инструментах...
В конце мая я выступал на JEEConf 2017, где...
С 19 апреля по 15 июня мы проводим конкурс статей на ДОУ. Первый приз — 10 тыс. грн. О чем писать? ДОУ...
Яндекс.Метрика